Справа № 638/4799/25 Головуючий суддя І інстанції Щепіхіна В.В.
Апеляційне провадження № 33/818/1009/25 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
Категорія: ч.1 ст.173-2 КУпАП
16 червня 2025 року м.Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., за участю секретаря - Вакули Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 05 травня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн 00 коп.
Клопотання ОСОБА_1 про витребування інформації залишено без задоволення.
Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Постановою встановлено, що 09.03.2025 о 23 годині 00 хвилин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство у відношенні своєї співмешканки ОСОБА_2 психологчного та фізичного характеру, а саме: ображав, провокував на бійку, штовхав, хапав за волосся та руки, чим завдав шкоди психологічному та фізичному здоров'ю ОСОБА_2 .
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 05.05.2025, а провадження у справі стосовно нього закрити.
Апеляційну вимогу обґрунтовував тим, що він не вчиняв домашнього насильства стосовно співмешканки ОСОБА_2 , яка була ініціатором конфлікту, під час якого вона завдала йому два удари по обличчю, у зв'язку з чим він вимушений був прижати її корпусом свого тіла до стіни для того, щоб ОСОБА_2 заспокоїлась. Зазначав, що судом першої інстанції необґрунтовано було залишено без задоволення його клопотання про витребування з Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи відомостей щодо ОСОБА_2 , які могли підтвердити, що наявні у неї тілесні ушкодження не були отримані нею 09.03.2025.
Разом з цим, 13.06.2025 до канцелярії Харківського апеляційного суду засобами поштового зв'язку надійшла заява ОСОБА_1 від 10.06.2025, в якій він відмовляється від своєї апеляційної скарги та просив закрити апеляційне провадження у справі.
В судове засідання ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 не з'явилися, але вони були належним чином повідомлені про місце, дату і час апеляційного розгляду, що підтверджується відомостями довідки отримання останніми 27.05.2025 судової повістки в електронному вигляді у вигляді SMS-повідомлення на номер мобільного телефону та в мобільному додатку «Viber», що повністю відповідає Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасників судового процесу, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 №28.
Крім того, 01.06.2025 судова повістка, що була направлена засобами поштового зв'язку на ім'я ОСОБА_1 за місцем мешкання останнього, яка отримана за довіреністю ОСОБА_3 .
При цьому, 12.06.2025 до Харківського апеляційного суду надійшли письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , а 13.06.2025 - вищезазначена заява ОСОБА_1 від 10.06.2025, що об'єктивно свідчить про обізнаність учасників у цій справі про місце, дату і час апеляційного розгляду.
При цьому, суд апеляційної інстанції керується практикою ЄСПЛ, а саме рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 в справі "Пономарьов проти України", в якому наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Разом з цим, належить врахувати, що саме ОСОБА_1 є ініціатором апеляційного перегляду постанови судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 05.05.2025, але 10.06.2025 до апеляційного суду надійшла заява від нього про відмову від своєї апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
За таких обставини, апеляційний суд, враховуючи заяву ОСОБА_1 про відмову від своєї апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження, а також те, що останній і потерпіла ОСОБА_2 були належним чином повідомлені про місце, дату та час апеляційного розгляду, апеляційний суд вирішив провадити апеляційний перегляд оскаржуваної постанови без участі апелянта та потерпілої, з урахуванням наявних відомостей у матеріалах справи.
Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 .
Визнаючи ОСОБА_1 винним за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд першої інстанції послався на відомості наступних письмових доказів: протоколу про адміністративне правопорушення, електронним рапортом співробітника поліції, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 10.03.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , рапортом інспектора ВРПП, висновком лікаря від 15.04.2025 року.
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 05.05.2025 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
15.05.2025 на зазначену постанову суду першої інстанції ОСОБА_1 подана апеляційна скарга.
Натомість, 13.06.2025 до канцелярії Харківського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 від 10.06.2025 про відмову від своєї апеляційної скарги та про закриття апеляційного провадження у цій справі.
Разом з цим, виходячи з вимог ч.8 ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості постановити рішення про повернення апеляційної скарги у зв'язку з відмовою апелянта від неї та закриття апеляційного провадження у справі.
Іншими учасниками справи постанова Шевченківського районного суду м. Харкова від 05.05.2025 щодо ОСОБА_1 не оскаржувалася.
З огляду на викладене, враховуючи вимоги ч.8 ст. 294 КУпАП, а також те, що ОСОБА_1 відмовився від своєї апеляційної скарги, а інших апеляційних скарг матеріали провадження не містять, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , а оскаржувану постанову належить залишити без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 05 травня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков