Справа № 635/4038/25 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11-сс/818/753/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія: тримання під вартою
24 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків апеляційну скаргу в режимі відеконференції апеляційну скаргу прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 01 червня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12025221160000048 від 17 січня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст.263; ч.1 ст.263 КК України, до 28 липня 2025 року,-
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Слідчим відділом ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025221160000048 від 17 січня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст.263; ч.1 ст.263 КК України, в якому ОСОБА_8 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні, носінні та незаконному збуті вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за попередньою змовою групою осіб.
30 травня 2025 року ОСОБА_10 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
31.05.2025 року ОСОБА_10 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч.1, ст.263; ч.1 ст.263 КК України.
01.06.2025 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_10 та визначення застави у розмірі 165 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч.1, ст.263; ч.1 ст.263 КК України, та наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 01 червня 2025 року задоволено частково клопотанняслідчого та застосовано до ОСОБА_10 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів до 28.07.2025 року.
Визначено суму застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 гривень., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області. При внесенні визначеної суми застави вирішено ОСОБА_10 з-під варти - звільнити з покладенням на нього обов'язків: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися з місця постійного проходження військової служби без дозволу безпосереднього командира, слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проходження військової служби; 4) утримуватись від спілкування зі свідками, понятими, спеціалістами.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді змінити в частині визначення розміру застави та визначити заставу у розмірі 165 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор посилається на необґрунтованість та невмотивованість ухвали внаслідок того, що судом не взято до уваги матеріальний стан підозрюваного, який в умовах воєнного стану, як військовослужбовець, отримує щомісячне грошове забезпечення та додаткову винагороду. Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення дохід ОСОБА_8 за період 2023 - 2025 роки становить 1 578 574, 72 грн.
Таким чином, на переконання прокурора, слідчий суддя визначивши заставу у розмірі 181 680 грн. підозрюваному, як військовослужбовцю, не врахував його майновий стан та зазначена сума не зможе належним чином запобігти визначеним судом ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання вимог апеляційної скарги, пояснення підозрюваного та його захисника які заперечували щодо задоволення вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Мотиви суду
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику суду.
Згідно ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у виді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.177, 178 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.
Виходячи зі змісту ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, що є виключними обставинами та у їх сукупності виправдовують тримання підозрюваного під вартою та свідчать про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу та вважав за необхідне при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити заставу в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді у повному обсязі виходячи з наступного.
Крім того, колегія суддів зазначає, що апеляційний розгляд здійснюється лише в межах вимог апеляційної скарги прокурора у відповідності до вимог ст.404 КПК України.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому дій, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст.263; ч.1 ст.263 КК України, підтверджується відомостями, доданими до клопотання слідчого, тому такі висновки слідчого судді є обґрунтованими та також не оскаржуються в апеляційній скарзі, як прокурором, так і з цих підстав сторона захисту не подавала скаргу.
Зважуючи на такий обсяг, відомості судового провадження об'єктивно свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв'язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання за принципом поза розумного сумніву (в тому числі у стороннього неупередженого спостерігача) причетності ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, згідно підозри.
Разом з цим, обґрунтованість підозри свідчить про достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що пов'язані з ризиками але запобігти цим ризикам, як правильно зазначив слідчий суддя, можливо шляхом застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначеним розміром застави.
Зважаючи на вагомість доказів та обґрунтованість підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти громадської безпеки, за яке передбачено покарання лише у виді позбавлення волі від трьох до семи років, а також враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя, керуючись положеннями ч.1 ст.194 КПК України, обґрунтовано, враховуючи суспільний інтерес, який в даному випадку превалює над приватним, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, дійшов до цілком правильного висновку про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Разом з цим, слідчий суддя дійшов висновку за необхідне при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити заставу у розмірі в межах, передбачених ч.5 ст. 182 КПК України, - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 гривень, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді виходячи з наступного.
Згідно ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За змістом вищевказаної статті визначення розміру застави є невід'ємною складовою частиною при вирішенні питання про застосовування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому, КПК визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного проживання людини.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя, врахувавши обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, визначив ОСОБА_8 заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що є в межах визначеного розміру, передбаченого п.2 ч.5 ст.182 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить при застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити заставу у розмірі 165 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що значно перевищує максимальний розмір застави, передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України.
Однак колегія суддів не вбачає підстав для призначення ОСОБА_8 застави у розмірі 165 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки прокурором не наведено достатніх обставин, які б свідчили про наявність виключних випадків для застосування застави в значно більшому розмірі, ніж передбачено законом.
Той факт, що підозрюваний, як військовослужбовець, отримує щомісячне грошове забезпечення, перебуваючи у Харківській області, не є достатнім для твердження про виключний характер обставин кримінального провадження, який може надати право слідчому судді на вихід за встановлені законом межі при визначенні розміру застави.
На переконання колегії суддів, приймаючи рішення про визначення ОСОБА_8 застави у розмірі 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя належним чином оцінивши ризики, які визнав доведеними, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , характер злочину, ступінь порушення цінностей у кримінальному провадженні, суспільну значимість протиправних дій, майнових стан підозрюваного, у наявність службових зв'язків у підозрюваного та дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що вказаний розмір застави буде відповідною альтернативою запобіжному заходу у виді тримання під вартою.
За таких обставин, колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги прокурора щодо неефективності обраного слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, що свідчить про неможливість задоволення його апеляційних вимог.
Під час апеляційного розгляду, згідно пояснень прокурора, які він надав в судовому засіданні, безпосередньо встановлено, що за час досудового розслідування, а також з моменту визначення судом першої інстанції застави, підозрюваний жодного разу не порушував своїх обов'язків, будь-яких порушень, які були б зафіксовані, не вбачається.
Разом з цим, при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність запобіжного заходу, обраного ОСОБА_8 прокурор разом зі слідчим не позбавлений процесуальної можливості звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді, щодо зміни розміру застави.
За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст.370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.407,419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 01 червня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4