Провадження № 22-ц/803/4842/25 Справа № 205/13833/24 Суддя у 1-й інстанції - Остапенко Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
23 червня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Космачевської Т.В.,
суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Трофімов Дмитро Юрійович, на ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 21 лютого 2025 року про відмову у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права особи на частку у спільному майні в цивільній справі номер 205/13833/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Державний нотаріус Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори Єремеєва Анастасія Володимирівна, про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом,
У провадженні Ленінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Державний нотаріус Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори Єремеєва Анастасія Володимирівна, про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом.
У лютому 2024 року ОСОБА_1 подано зустрічний позов до ОСОБА_2 про припинення права особи на частку у спільному майні.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2025 року відмовлено у прийнятті до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Державний нотаріус Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Єремеєва А.В., про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права особи на частку у спільному майні.
Із вказаним судовим рішенням не погодилась ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Трофімов Д.Ю., подала апеляційну скаргу, просила апеляційний суд скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2025 року у справі 205/13833/24 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржуване судове рішення ухвалене при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, порушенні норм процесуального права та невірного застосування норм матеріального права.
За первісним позовом позивач ОСОБА_2 просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на одну другу частку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
За зустрічним позовом позивач ОСОБА_1 просить суд визнати за нею одну другу
частку на ту саму частину домоволодіння, розташованого за адресою:
АДРЕСА_1 , з виплатою компенсації відповідачці ОСОБА_2 .
Отже, предметом спору відповідно до позову та зустрічного позову є право власності на
одну другу частку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . З огляду на викладене, слідує що суд першої інстанції належним чином не дослідив
матеріали справи, не врахував вищенаведені обставини, у зв'язку з чим зробив помилковий висновок про повернення зустрічного позову, як передчасного.
Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Згідно з частиною 2 статі 369 ЦПК України апеляційна скарга на вказану ухвалу суду першої інстанції підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
Відповідно до частини 13 статі 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що у лютому 2024 року ОСОБА_1 подано зустрічний позов до ОСОБА_2 про припинення права особи на частку у спільному майні, в якому вона просила суд припинити право часткової власності в порядку в порядку спадкування за законом ОСОБА_2 , на частку домоволодіння, об'єкт нерухомості, за адресою АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на частку домоволодіння, об'єкт нерухомості, за адресою АДРЕСА_1 ; виплатити ОСОБА_2 за рахунок ОСОБА_1 , компенсацію за частку домоволодіння, об'єкт нерухомості, за адресою АДРЕСА_1 , у розмірі 40486,5 грн.
Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції виходив з недоцільності їх спільного розгляду , оскільки вимоги за зустрічним позовом є передчасними.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є
доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
За приписами ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема : 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Судом встановлено, що у зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 просила суд припинити право часткової власності в порядку в порядку спадкування за законом ОСОБА_2 , на частку домоволодіння, об'єкт нерухомості, за адресою АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на частку домоволодіння, об'єкт нерухомості, за адресою АДРЕСА_1 ; виплатити ОСОБА_2 за рахунок ОСОБА_1 , компенсацію за частку домоволодіння, об'єкт нерухомості, за адресою АДРЕСА_1 , у розмірі 40486,5 грн.
Предметом позову ОСОБА_2 є визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
З наведеного вбачається, що дійсно предметом первинного та зустрічного позовів є частина домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , проте, вимоги зустрічного позову є передчасними щодо вимог первинного позову, оскільки лише за умови задоволення первісного позову, тобто, визнання за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування за законом на частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , суд матиме можливість оцінювати обґрунтованість вимог зустрічного позову про припинення права ОСОБА_2 на частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та виплату останній компенсації за вказаний об'єкт нерухомості.
За таких обставин, виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується і апеляційний суд, про недоцільність їх спільного розгляду первісного та зустрічного позовів у зв'язку з чим відсутні правові підстави для прийняття зустрічного позову, оскільки вимоги за зустрічним позовом є передчасними.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, зокрема постановлення оскаржуваної ухвали з порушеннями норм процесуального права, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, є безпідставними.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.
За таких обставин, підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат рофімов Дмитро Юрійович, залишити без задоволення, ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: