Справа № 727/7634/25
Провадження № 1-кп/727/339/25
25 червня 2025року Шевченківський районний суд м. Чернівці
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
з участю : прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши увідкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою.
20.06.2025 року до Шевченківського районного суду м.Чернівці надійшли матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обгрунтоване тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України,
які у відповідності до ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі, внаслідок чого існують ризики, визначені ст. 177 КПК України, такі як
- ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, санкції інкримінованих статтей, може переховуватись з метою уникнення покарання, так як будь-якої альтернативної міри покарання ніж позбавлення волі за вчинення вказаного злочину законом не передбачено.);
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни ними показань про обставини вчинення злочину для покращення свого кримінально-процесуального становища і уникнення кримінальної відповідальності, а також створення перешкоди досудовому розслідуванню у встановленні усіх обставин скоєного кримінального правопорушення.
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема здійснювати затягування судового розгляду, що призведе до здійснення судового розгляду у нерозумні строки, не прибувати на виклики до суду, тим самим перешкоджати встановленню істинні у кримінальному провадженні, про що свідчить тяжкість та характер вчинених кримінальних правопорушень;
- вчиняти інше кримінальне правопорушення (враховуючи те, що ОСОБА_5 , не має постійного джерела доходів
Таким чином прокурор вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 , не забезпечить у повній мірі виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та не надасть реальної змоги запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні, просила в задоволенні клопотання відмовити , вказуючи, що обвинувачений не допускатиме порушень процесуальної поведінки, також зазначила про те, що доводи прокурора про те, що обвинувачений не працював , не відповідають дійсності, оскільки до жовтня ОСОБА_5 був працівником «Епіцентру», що підтверджує його трудова книжка. Відтак клопотання прокурора вважає безпідставним та необґрунтованим. Обвинувачений заперечував щодо задоволення заявленого клопотання.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали поданого клопотання, суд приходить до наступного:
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183КПК України,запобіжний західу вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання щодо застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, враховуючи думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту, враховуючи конкретні обставини справи та особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, не має постійного джерела доходів, приходить до висновку, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки на даний час наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України, а саме, переховуватися від суду, продовжити свою протиправну поведінку та вчинити інші кримінальні правопорушення. На даний час застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого суд вважає недостатнім.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості кримінальних правопорушень, що ставляться обвинуваченому в провину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких слідчим суддею було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даний час, не відпали.
На підставі наведеного, зважаючи на завдання кримінального провадження, передбаченогост. 2 КПК Українита виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», а також те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів та, що метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи, який повинен підтвердити або спростувати підозру, яка була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що інший запобіжний захід не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому приходить до висновку, що відносно обвинуваченого необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Згідно з частиною 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176 178, 183, 184, 193, 194, 197,199,309 КПК України, суд , -
Клопотання прокурора задовольнити
Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 22 серпня 2025 року.
Заставу визначити в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює сумі в 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області код за ЄДРПОУ: 26311401, МФО 820172 Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA 548201720355279001000008745, призначення платежу застава.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого та прокурора із встановленою ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він буде перебувати, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Термін дії застави, у разі внесення застави , визначити до 22 серпня 2025 року
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1