Справа № 490/9218/24
нп 6/490/119/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
25 червня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., боржника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового наказу Центрального районного суду м. Миколаєва у справі №490/9218/24 за заявою Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиту теплову енергію з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,
02.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання судового наказу Центрального районного суду м. Миколаєва у справі №490/9218/24 за заявою Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиту теплову енергію з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в якій просив розстрочити виконання судового наказу від 17.10.2024, що стосується стягнення боргу за спожиту теплову енергію та встановити графік погашення заборгованості: по 2000,00 грн щомісяця протягом 7 місяців, а на 8-й місяць - 891,96 грн.
Свою заяву обґрунтовує тим, що частка його боргу становить 14891,96 грн, на даний момент виконання судового наказу у повному обсязі для нього є об'єктивно неможливим у зв'язку з такими обставинами: він є внутрішньо переміщеною особою (був вимушений переїхати в м. Івано-Франківськ); продовжує навчання після поновлення в ПНУ імені В.Стефаника; у нього нестабільний і низький дохід після нещодавнього працевлаштування (довго не міг знайти роботу,перебивався тимчасовими заробітками); відсутня фінансова підтримка з боку родини, оскільки у них на утриманні знаходиться 8-річна сестра ОСОБА_3 ; співвідповідач ОСОБА_2 , уникає сплати боргу зазначеного в судовому наказі; наявністю обов'язкових щомісячних витрат (житло, базові потреби, оплата за навчання на магістратурі ПНУ імені В.Стефаника, контрактної форми навчання).
Також боржник просить суд врахувати його добросовісну позиція та бажання виконати зобов'язання в межах наявних фінансових можливостей.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.06.2025 року справу передано судді Черенковій Н.П.
Ухвалою судді Центрального районного суду міста Миколаєва Черенкової Н.П. від 03.06.2025 року відведено суддю Черенкову Н.П. від розгляду заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового наказу Центрального районного суду м. Миколаєва у справі №490/9218/24 за заявою Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиту теплову енергію з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2025 року головуючим суддею визначено суддю Саламатіна О.В.
09.06.2025 року заява разом з матеріалами справи надана судді.
Ухвалою суду від 10.06.2025 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового наказу Центрального районного суду м. Миколаєва у справі №490/9218/24 за заявою Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиту теплову енергію з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні 25.06.2025 року о 16 годині 30 хвилин в приміщенні Центрального районного суду м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва, 41/12, каб. №11).
В судовому засіданні боржник ОСОБА_1 вимоги заяви підтримав з підстав наведених в ній та просив про задоволення в повному обсязі.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, своїх пояснень суду по суті заяви не надали.
Заслухавши пояснення учасника справи, дослідивши матеріали справи, докази, надані на обґрунтування заяви, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 17 жовтня 2024 року Центральним районним судом м. Миколаєва було видано судовий наказ у справі №490/9218/24 за заявою Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиту теплову енергію з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Вказаним судовим наказом стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», (адреса: 54020, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 18, на р/р НОМЕР_3 в ПАТ «Укргазбанк» МФО 320478, ОКПО 30083966) борг за спожиту теплову енергію в розмірі 29 783,91 грн, а також три відсотки річних у розмірі 3,36 грн та витрати на судовий збір по 151,40 грн з кожного.
Як вбачається з довідки від 30.10.2023 року №2615-5003017301 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 фактично проживає (перебуває) в АДРЕСА_2 .
Як вбачається з довідки від 17.10.2023 року №06.09/0913/2279, ОСОБА_1 , навчався на І курсі ОР магістра факультету математики та інформатики, спеціальності "Інженерія програмного забезпечення" Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, денного відділення, контрактної форми навчання. Термін навчання складає - з 16.10.2023 р. до 30.12.2024 р.
Також боржником надано витяг з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування з данними про доходи боржника за період 2020 - 2023 роки.
Так частинами першою та другою статті 160 ЦПК України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
При цьому, статтею 173 ЦПК України встановлено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом),встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно частини третьої статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до частини четвертої статті 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб. Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року №8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду. Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Заявник стверджує, що на даний момент виконання судового наказу у повному обсязі для нього є об'єктивно неможливим у зв'язку з такими обставинами: він є внутрішньо переміщеною особою (був вимушений переїхати в м. Івано-Франківськ); продовжує навчання після поновлення в ПНУ імені В.Стефаника; у нього нестабільний і низький дохід після нещодавнього працевлаштування (довго не міг знайти роботу, перебивався тимчасовими заробітками); відсутня фінансова підтримка з боку родини, оскільки у них на утриманні знаходиться 8-річна сестра ОСОБА_3 ; співвідповідач ОСОБА_2 уникає сплати боргу зазначеного в судовому наказі; наявністю обов'язкових щомісячних витрат (житло, базові потреби, оплата за навчання на магістратурі ПНУ імені В.Стефаника, контрактної форми навчання).
Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що заявником не доведено зазначені ним в заяві підстави для розстрочки виконання судового наказу.
Так, заявником не доведено його навчання в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, станом на дату звернення з вказаною заявою про розстрочку, оскільки надана заявником довідка від 17.10.2023 року №06.09/0913/2279 дійсна до 01.02.2024 року та свідчить що термін навчання складає з 16.10.2023 р. до 30.12.2024 р., а за такого не приймаються до уваги і аргументи заявника про необхідність ним оплати за навчання на магістратурі ПНУ імені В.Стефаника, контрактної форми навчання
Також заявником не доведено що у нього нестабільний і низький дохід після нещодавнього працевлаштування (довго не міг знайти роботу, перебивався тимчасовими заробітками), оскільки наданий витяг з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування з данними про доходи боржника свідчить про отримання заявником доходу у 2025 році (станом на 23.03.2025 року) в розмірі 27098,18 грн.
Крім того, судом не приймаються до уваги аргументи заявника про відсутність фінансової підтримки з боку родини, оскільки у них на утриманні знаходиться 8-річна сестра ОСОБА_3 , так як заявником не надано жодного доказу на підтвердження наявності сестри ОСОБА_3 .
При цьому, аргументи заявника про те що він є внутрішньо переміщеною особою та що співвідповідач ОСОБА_2 уникає сплати боргу зазначеного в судовому наказі, на переконання суду, не є тими обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим в розумінні статті 435 ЦПК України.
Таким чином, заявником не доведено, а судом не встановлено існування у ОСОБА_1 передбачених законом підстав для розстрочення виконання судового рішення - обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим в розумінні статті 435 ЦПК України, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового наказу Центрального районного суду м. Миколаєва у справі №490/9218/24 за заявою Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиту теплову енергію з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81, 160, 173, 258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового наказу Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2024 року у справі №490/9218/24 за заявою Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиту теплову енергію з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку встанволеному статтею 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Інформація щодо учасників справи:
Боржник: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Боржник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Стягувач: Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» (Код ЄДРПОУ: 30083966, адреса: 54020, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 18).
Суддя О.В. Саламатін