Справа № 646/6029/25
Провадження № 2/646/3369/2025
про залишення позовної заяви без руху
25 червня 2025 року м.Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова ЧорнаБ.М., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , в особі представника позивача - адвоката Репетун К.В. до Харківської міської ради, Виконавчого комітету Харківської міської ради, Департаменту Житлово-комунального господарства Харківської міської ради про визнання особи наймачем житлового приміщення,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Основ'янського районного суду міста Харкова з позовом до Харківської міської ради, Виконавчого комітету Харківської міської ради, Департаменту Житлово-комунального господарства Харківської міської ради про визнання особи наймачем житлового приміщення, з вимогою визнати її наймачем житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 та зобов'язати Виконавчий комітет Харківської міської ради внести зміни до договору найма житла в частині зімни даних наймача даної квартири із ОСОБА_2 на ОСОБА_1 шляхом укладання відповідної додаткової угоди до даного договору або шляхом укладання нового договору в новій редакції з позивачкою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Основ'янського районного суду міста Харкова визначено суддю Чорну Б.М.
Дослідивши матеріали поданої позовної заяви, приходжу до висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Вимоги щодо форми, змісту, а також порядку подання позовної заяви визначені статтями 175 та 177 ЦПК України.
Вивчивши позовну заяву, приходжу до висновку, що вона подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крмі того, як вбачається з позовної заяви, позов пред'явлено до Харківської міської ради, Виконавчого комітету Харківської міської ради, Департаменту Житлово-комунального господарства Харківської міської ради без обґрунтування.
Так, позивач зазначає, що житлове приміщення є неприватизованим, проте не надано відомості на чиєму балансі знаходиться спірне житлове приміщення на день звернення із позовом до суду, хто є його власником згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на чиє ім'я видано ордер на вказану квартиру.
Крім того, відповідно до ст. 106 ЖК України повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку. Однак, позивачкою, не надано доказів на чиє ім'я видавався ордер на спірне житлове приміщення, з ким укладено договір найму, не долучено самого договору, відомостей щодо зареєстрованих осіб за вказаною адресою.
Згідно Відповіді № 1508355 від 24.06.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вказаними параметрами особу не знайдено.
В той же час, в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 22.05.1990 року в установленому законом порядку вселилась в займане ним жиле приміщення та не зазначено про членів сім'ї, які проживали з наймачем та користувались спірним житловим приміщенням, не залучено їх до участі по справі.
Також, позивачу необхідно зазначити чи є у її власності чи користуванні інше житлове приміщення та спосіб його набуття, зазначити докази на підтвердження того, що вона є користувачем спірного житлового приміщення.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак, практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності позовних заяв.
У рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 , в особі представника позивача - адвоката Репетун К.В. до Харківської міської ради, Виконавчого комітету Харківської міської ради, Департаменту Житлово-комунального господарства Харківської міської ради про визнання особи наймачем житлового приміщення - залишити без руху.
Надати позивачу строк 5 (п'ять) днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачці, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, позов буде вважатися не поданим та буде повернутий позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу та представнику позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б.М.Чорна