Справа № 645/3809/25
Провадження № 1-кп/645/442/25
25 червня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 (дистанційно, в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Немишлянського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження строку тримання під цілодобовим домашнім арештом по кримінальному провадженні №120254221190000627 від 28 квітня 2025 року обвинуваченого:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
У провадженні Немиишлянського районного суду м. Харкова перебуває вищевказане кримінальне провадження.
У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під цілодобовим домашнім арештом обвинуваченого ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилалася на продовження існування ризиків, які були враховані при обрані запобіжного заходу, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а також на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що є тяжким злочином. На думку прокурора, слід враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 та особисті обставини, які можуть свідчити на користь збільшення ризиків переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. Застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого є неможливим, оскільки вони не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та не можуть запобігти вищевказаним ризикам.
Потерпілий ОСОБА_4 в підготовчому засіданні підтримав думку прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення вказаного клопотання та, у свою чергу, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на нічний домашній арешт в період з 23:00 год. до 07:00 год. наступної доби. В обґрунтування клопотання зазначив, що обвинувачений виконав обов'язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді. Перебування ОСОБА_6 вдома вдень не дає обвинуваченому змоги працювати та забезпечувати свою родину.
Заслухавши позиції сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши клопотання та додані до нього документи, суд приходить до наступного.
Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 29.04.2025 р. у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 - відмовлено. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки: 1) прибувати за кожним викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, прокурора або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади (за наявності) свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 4) цілодобово не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (окрім випадків явки до слідчого, прокурора, суду). Встановлено строк дії даної ухвали до 26.06.2025 року (включно).
Дія запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 , закінчується 26.06.2025 р., що стало підставою звернення сторони обвинувачення до суду з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений.
Суд вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
-можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- можливість незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Враховуючи те, що положення кримінального процесуального законодавства не розкриває зміст ризику втечі, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, суддя, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, при оцінці вказаного ризику враховує практику ЄСПЛ, яка розкриває його зміст.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Суд вважає за необхідне зазначити, що ризик переховування від суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 Російська Федерація розпочала військову агресію проти України, у зв'язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.
А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому суд, вирішуючи питання щодо продовження застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_6 у сукупності з іншими обставинами.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілого, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обстави, враховуючи стадію розгляду даного кримінального провадження, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілого та дослідження їх судом, зазначений ризик продовжує існувати.
Крім того, суд враховує, що:
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом, передбачено суворе покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, обвинувачений раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, не має на утриманні непрацездатних осіб, що свідчить про відсутність таких зв'язків обвинуваченого з державою Україною та соціальних зв'язків, які б превалювали над його зацікавленістю у переховуванні, виходячи зі змісту формулювання обвинувачення, зокрема обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, а також обсягу зазначених слідчим на підтвердження обґрунтування обвинувачення доказів, суд вважає доведеним існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд зазначає, що зазначені дані про особу не зменшують існування вищевказаних ризиків, оскільки вони існували як на час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, так і на час обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу, а тому вони не утворюють жодних моральних запобіжників, які унеможливлюють при обрані обвинуваченим моделі поведінки, а відтак не здатні на даному етапі кримінального провадження перешкоджати вчинити ним дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання ним процесуальних рішень у справі.
Розглядаючи можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час дії воєнного стану.
Отже, враховуючи продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, за таких обставин клопотання про продовження строку тримання під цілодобовим домашнім арештом обвинуваченому ОСОБА_6 , який полягає в забороні обвинуваченому залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , з продовженням строку дії покладених на обвинуваченого обов'язків, визначених ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 29.04.2025 р., передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 199, 315 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 - ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження строку тримання під цілодобовиим домашнім арештом - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 60 днів, тобто до 23 серпня 2025 включно.
Продовжити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , обов'язків:
1) прибувати за кожним викликом до прокурора або суду;
2) повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади (за наявності) свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
4) цілодобово не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (окрім випадків явки до прокурора, суду).
Ухвалу направити для виконання органу поліції за місцем проживання обвинуваченого через прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 .
Встановити строк дії ухвали до 23 серпня 2025 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органів Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 25.06.2025 року.
Суддя ОСОБА_1