Справа №487/3415/25
Провадження №2-а/487/52/25
25.06.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Афоніної С. М., за участю секретаря судового засідання - Щербатюк М.С., за участю представника позивача Кучерявенко В.С., представників ІНФОРМАЦІЯ_1 Сафронова С.Ю., Сікорського А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Кучерявенко В.С. звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №353 від 09 травня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06 травня 2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно ОСОБА_1 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 статті 210-1 КУпАП «Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку».
З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 не з'явилась до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних за повісткою № 2621817 надісланою їй за адресою зареєстрованого місця проживання. Під час складання протоколу позивачу у справі, з метою підтвердження факту відправлення вищезазначеної повістки, працівником ІНФОРМАЦІЯ_4 надано трекер поштового відправлення 0610233156550, з якого вбачається, що 05.03.2025 року відділенням Укрпошта (м. Миколаїв) було здійснено повернення відправлення відправнику у зв'язку з завершенням встановленого терміну зберігання. Серед додатків до протоколу зазначено: копія паспорта, витяг з Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних ІКС «Оберіг». Однак, всупереч п.6 Розділу 2 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення до протоколу не додано докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення та вину особи у його вчиненні.
Крім того у протоколі в порушення вимог ч.1 ст.256 КУпАП, п.3 Розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, не було вказано місце і час вчинення адміністративного правопорушення.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 09 травня 2025 року, 11 год.00 хв. При розгляді справи у заслуховуванні ОСОБА_1 та долученні до матеріалів справи письмових її пояснень, всупереч положенням ст.279 КУпАП було відмовлено. Керівником ІНФОРМАЦІЯ_4 винесено постанову про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.3 статті 210-1 КУпАП «Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку» та застосовано вид стягнення у вигляді письмового попередження. Постанова № 353 від 09 травня 2025 року в супереч вимогам ст.283 КУпАП не підписана посадовою особою, яка розглянула справу.
З винесеною постановою позивачка не погоджується та вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що істотно порушує її права.
21.05.2025 ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
28.05.2025 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник ІНФОРМАЦІЯ_2 просить відмовити у задоволенні позову. Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 вважає позовну заяву необґрунтованою з наступних підстав.
09.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає можливість оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності прийнятої ІНФОРМАЦІЯ_6 або до суду в порядку визначеному КАС України. Враховуючи викладене ІНФОРМАЦІЯ_7 має право переглядати прийняті підпорядкованими структурними підрозділами постанови виключно на підставі відповідної скарги від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Натомість позивач своїм правом на оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності до ІНФОРМАЦІЯ_8 не скористався, тому ІНФОРМАЦІЯ_7 не є належним відповідачем по справі в частині оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності по суті. Тому в адміністративному позові просив відмовити.
19.06.2025 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник ІНФОРМАЦІЯ_3 просить відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне.
Щодо тверджень позивачки, що постанова не підписана посадовою особою, яка розглянула справу не відповідає дійсності оскільки в матеріалах справи в постанові стоїть підпис начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_2 та печатка.
Щодо тверджень позивачки, що її не було належним чином повідомлено про вимогу з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_10 по повістці №2621817 від 22.02.2025 зазначаємо, що позивачці було надіслано повістку засобом поштового зв'язку з вимогою з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_10 06.03.2025 о 14:00 годині для уточнення даних.
У поштовому повідомленні проставлена відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання особи, що вважається належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Позивач не надала належне підтвердження того, що вона повідомила ІНФОРМАЦІЯ_11 про причину своєї неявки за викликом шляхом безпосереднього звернення до відповідача не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття.
Відповідно до абз. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, позивач належним чином оповіщена про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач не заперечує, що не прибула за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_9 06.03.2025, тому рахується як особа яка порушує правила військового обліку від 16.03.2025 згідно відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_3 вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та безпідставними, а позовну заяву такою, яка задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні представник позивачапозовні вимоги підтримала з підстав зазначених в позові. пояснила, що 05.05.2025 працівник поліції в телефонному режимі повідомив позивачу, що вона перебуває в розшуку за те, що нібито отримала повістку та не з'явилася у визначений в повістці день та час до ІНФОРМАЦІЯ_9 . 06.05.2025 року вона самостійно з'явилася до ІНФОРМАЦІЯ_9 на складення протоколу, пояснила, що наміру ухилятися в неї не було. Зазначила, що в спірний період позивач була зареєстрована та фактично проживала за адресою АДРЕСА_1 , повістку їй особисто не вручали, в поштовій скриньці вона була відсутня та з пошти їй не надходило будь яких повідомлень. Вона є військовозобов'язаною та перебувала на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 . На даний час знялася з обліку у зв'язку зі зміною місця проживання.Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №353 від 09 травня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , закрити справу про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні представник ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, просив відмовити в позові. Надав суду пояснення аналогічні до відзиву від 19.06.2025. Зазначивши, що позивача було належним чином повідомлено про вимогу з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_10 по повістці №2621817 від 22.02.2025 , яку їй надіслано засобом поштового зв'язку з вимогою з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_10 06.03.2025 о 14:00 годині для уточнення даних, а саме щодо зміни місця проживання або наявності в позивача права на відстрочку, а також запропонувати позивачу вступити до лав
Збройних Сил України. Вважає, відмітку на поштовому конверті «адресат відсутній за вказаною адресою» підставою того, що позивач була обізнана, що її викликають до ІНФОРМАЦІЯ_10 , але не з'явилася, за що в подальшому її було притягнуто до адміністративної відповідальностіза ч. 3 статті 210-1 КУпАП «Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку». Відповідачем 06.03.2025 було здійснено розшук позивача у зв'язку з неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_10 по виклику за повісткою. Працівник поліції в телефонному режимі повідомив позивачу, що вона перебуває в розшуку. Просить відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні представник ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, просив відмовити в позові, підтримав пояснення ОСОБА_3 .
Заслухавши учасників справи та дослідивши подані сторонами докази та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 06.05.2020 року старшим офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_10 лейтенантом ОСОБА_5 відносно ОСОБА_1 складено протокол №397 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, згідно якого 06.05.2020 о 12:05 год. працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_9 була доставлена ОСОБА_1 , яка не з'явилася за викликом без поважних причин та не повідомила про причину неприбуття на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_10 у строк та місце зазначене в повістці №2621817 від 22.02.2025, згідно витягу з Єдиного реєстру «Оберіг», чим порушила вимоги п.8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» абз. 4 п.21 та п. 34 постанови №560 від 16.05.2024. Скоїла адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду.
Постановою №353 про адміністративне правопорушення від 09.05.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно якої вбачається, що 06.05.2025 о 12:05 год. працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_9 була доставлена ОСОБА_1 , яка не з'явилася за викликом без поважних причин та не повідомила про причину неприбуття на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_10 у строк та місце зазначене в повістці №2621817 від 22.02.2025, чим порушила вимоги п.8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 21 та п. 34 постанови №560 від 16.05.2024. При накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, ступінь провини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не оновила дані, умислу порушувати не було, батько безвісти зниклий. Скоїла адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду. Застосовано вид стягнення у вигляді письмового попередження. Копію постанови отримала 09.05.2025.
Щодо посилань представника позивача, що постанова №353 від 09.05.2025 не підписана посадовою особою, яка розглянула справу, суд ставиться критично, оскільки представником ІНФОРМАЦІЯ_9 суду надана постанова, яка підписана начальником ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_2 , скріплена печаткою та підписана ОСОБА_1 .
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Відповідно до положень абзацу 2 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі Закон № 3543-ХІІ) громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
За положеннями абзацу 2 частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закону № 2232-ХІІ) громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
З аналізу вищезазначених норм вбачається обов'язок громадян з'явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням КУпАП.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частинами 1, 3 ст.210-1 КУпАП України передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене під час дії особливого періоду, є факт неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_10 за повісткою у встановлений строк.
Відповідачем 22.02.2025 була сформована повістка №2621817 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 14:00 годину 06.03.2025 року для уточнення даних.
Далі, 22.02.2025 року вказану повістку було направлено рекомендованим листом за адресою місця реєстрації позивача, номер поштового відправлення № 0610233156550.
Разом з цим, 05.03.2025 року поштовий конверт повернувся на адресу відповідача з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560:
«Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
2)у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання».
Змінами, внесеними постановою уряду від 8 жовтня 2024р. №1147 до Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.
У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
У конкретній справі судова повістка безпосередньо ОСОБА_1 вручена не була, втім, працівниками пошти проставлено відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою».
Однак, докази повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» в матеріалах справи відсутні.
Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Як вже було встановлено вище, позивач викликалася з метою уточнення даних, водночас матеріали справи не містять відомостей про неможливість отримання таких даних з реєстрів. Навпаки, долучені відомості свідчать про те, що з моменту взяття на облік, відповідач мала військово-облікові дані на позивача. Оскільки можливість отримання таких даних виключає підстави для застосування статті 210-1 КУпАп, що відповідає примітці ст. 210 КУпАП.
З урахуванням вищевикладеного, під час ухвалення постанови у відповідача було відсутнє належне підтвердження оповіщення військовозобов'язаного ОСОБА_1 про її виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідно до п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560.
Окрім цього, відповідно до п.82 Постанови КМУ №270 від 05.03.2009 «Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку» рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
В матеріалах справи відсутні докази того, що працівником об'єкта поштового зв'язку було проінформовано ОСОБА_1 про отримання нею рекомендованого повідомлення з позначкою «Повістка ТЦК», шляхом вкладення до його абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Отже Позивача не було належним чином повідомлено про наявність повістки, оскільки остання не отримувала жодних смс- чи письмових сповіщень від пошти про надходження на адресу її місця реєстрації/проживання відправлень від ТЦК та СП.
Таким чином, виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про необхідність її явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 на 06.03.2025 о 14:00 год. Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Крім того, в оскаржуваній постанові не зазначено конкретну мету з якою викликався ОСОБА_1 , а лише зазначено «для уточнення даних», а саме яких даних не вказано.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно із частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що позивач знав про час, дату та місце необхідної його явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 та свідомо ухилявся від виконання цього обов'язку та вимог частин першої, третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Згідно із п.3 ч.1 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, а також те, що правомірність прийнятого рішення відповідачем не доведено, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Також слід зазначити, що постанова №353 від 09.05.2025 винесено ІНФОРМАЦІЯ_13 . ІНФОРМАЦІЯ_7 має право переглядати прийняті підпорядкованими структурними підрозділами постанови виключно на підставі відповідної скарги від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Натомість позивач своїм правом на оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності до ІНФОРМАЦІЯ_8 не скористався, тому ІНФОРМАЦІЯ_7 не є належним відповідачем по справі в частині оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності по суті.
При подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 605,60 грн, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.2,5,9,72-79,90,242-246, 262, 268-272, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №353 від 09.05.2025 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді попередження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_15 , ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя С.М. Афоніна