Справа № 487/3824/25
Провадження № 2-а/487/60/25
Іменем України
25.06.2025 м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого-судді Карташевої Т.А.,
за участю секретаря судового засідання Самедової Р.Ш.,
позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача Сафронова С.Ю., Сікорського А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду м. Миколаєва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови № 374 про адміністративне правопорушення, -
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив скасувати постанову від 16.05.2025 № 374, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 25 500 грн; провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення; стягнути з відповідача на корсить позивача витрати у сумі 605,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач був зупинений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 та на їх вимогу надав військовий квиток, де на 24-26 арк зазначено, що 17.03.2023 ІНФОРМАЦІЯ_4 він виключений з військового обліку військовозобов'язаних, як раніше засуджений.
Після того працівники ІНФОРМАЦІЯ_5 силою та під дією примусу доставили позивача не до ІНФОРМАЦІЯ_6 за місцем обліку та реєстрації і проживання, а до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де його поставили на військовий облік та зобов'язали пройти військово-лікарську комісію. Він відмовився, оскільки не є військовозобов'язаним і не повинен бути на військовому обліку згідно з чинним законодавством, згоди на постановку на військовий облік він не надав, а законні підстави для поновлення його на військовому обліку відсутні.
16.05.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 винесено постанову № 374 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25 500 грн. Позивач зазначає, що вказана постанова є безпідставною та незаконною, оскільки на момент інкримінованого правопорушення він не перебував на військовому обліку. Позивач вважає, що оскільки у військовому квитку наявна відмітка про те, що він був виключений з військового обліку 17.03.2023 на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", це виключає можливість його виклику до ТЦК та СП, проходження ВЛК, виконання будь-яких обов'язків, передбачених для військовозобов'язаних. На момент його виключення з військового обліку діяв п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції, яка передбачала, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а відповідно до ч. 9 ст. 14 цього ж Закону на районні (міські) комісії з питань прописки покладаються обов'язки з виключення з військового обліку громадян, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Зміст наведених норм закону свідчить, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП) прийняла рішення про визнання особи непридатною до проходження військової служби та звільнила цю особу від виконання військового обов'язку.
Крім того, позивач вважає, враховуючи положення ст. 58 Конституції України, що на нього не поширюється Постанова КМУ № 560 від 16.05.2024, якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, яка набрала чинності 18.05.2024, тоді як він вже більше року був виключений з військового обліку. На думку позивача, відсутні законодавчо визначені підстави для поновлення його на військовому обліку, як раніше засудженого, якого вже виключили з військового обліку. Відсутність у нього статусу військовозобов'язаного унеможливлює складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки ця норма застосовується виключно до осіб, які перебувають на військовому обліку чи підлягають мобілізації.
Також позивач зазначає, що відповідачем порушені положення ст. 38 КУпАП, оскільки відповідач ще 17.07.2024 мав у своєму розпорядженні інформацію, що ОСОБА_1 не здійснив уточнення даних, а лише 13.05.2025 склав протокол, тобто більше ніж через 3 місяці з моменту правопорушення і притягнення до адміністративної відповідальності.
05.06.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
17.06.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Позиція обґрунтована тим, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивач не перебував на військовому обліку в жодному ІНФОРМАЦІЯ_3 , ніяких відомостей стосовно виключення позивача з військового обліку не зазначено, всупереч п. 3 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервистів, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 559. Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі позивача, не відповідали відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а тому він вважається недійсним. Через виявлені розбіжності, на підставі Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560, позивач був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів. Крім того, посилаючись на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024, статтю 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" викладено в новій редакції, вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_7 мав повноваження на взяття позивача на військовий облік військовозобов'язаних з 18.05.2024 у разі, якщо він був виключений до цієї дати з військового обліку військовозобов'язаних як особа, яка вчинила особливо тяжкий злочин. 13.05.2025 позивача було взято на військовий облік та за рішенням керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 видано направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду під підпис ОСОБА_1 , від якого останній відмовився, про що було складено акт. Текст нааправлення на проходження військово-лікарської комісії від 13.05.2025 доведено (озвучено) ОСОБА_1 13.05.2025 о 12:24, після чого складено протокол № 422 від 13.05.2025 за відмову від проходження військово-лікарської комісії. Отже, на думку відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_7 діяв відповідно до закону, в межах наданих повноважень.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив задовольнити його позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову з підстав, вказаних у відзиву на позовну заяву.
Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 09.11.2010 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, і призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 9 років.
Ухвалою Менського районного суду Чергінівської області від 09.12.2015 ОСОБА_1 звільнено умовно-достроково на невідбутий строк покарання 2 роки 7 місяців 12 днів обмеження волі.
Відповідно до довідки про звільнення серія ЧНР № 001239 ОСОБА_1 , який відбував покарання в установі виконання покарань з 09.11.2010 по 17.12.2015, звільнено на підставі ухвали Менського районного суду Чергінівської області від 09.12.2015.
Згідно з даними військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 18.11.1992 на ім'я ОСОБА_1 , останнього виключено з обліку військовозобов'язаних на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до листа за підписом т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 майора ОСОБА_3 від 20.05.2025 17.03.2023 ОСОБА_1 виключено з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", відповідні дані були внесені в облікові документи ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовий квиток НОМЕР_1 та в ІКС "Оберіг".
За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 стоїть на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13.05.2025.
13.05.2025 ОСОБА_1 було видано направлення № 1184 для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період.
Відповідно до акту про відмову військовозобов'язаного у проходженні військово-лікарської комісії від 13.05.2025, під час здійснення оповіщення про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення на проходження військово-лікарської комісії. Текст направлення на проходження військово-лікарської комісії від 13.05.2025 ОСОБА_1 доведено (озвучено) 13.05.2025 о 12:24.
13.05.2025 уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 , головним спеціалістом командування державним службовцем Сафроновим С.Ю. складено протокол № 422 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якого 13.05.2025 об 11:00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 було доставлено працівниками поліції ОСОБА_1 . О 12:20 для визначення придатності до військової служби ОСОБА_1 було видано направлення № 1184 від 13.05.2025 для проходження військово-лікарської комісії, військовозобов'язаний ОСОБА_1 відмовився проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В протоколі містяться пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких 17.03.2023 він був виключений з обліку військовозобов'язаних та не має такого статусу.
Постановою № 374 від 16.05.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 до ОСОБА_1 застосовано стягнення за вчинення адміністратвиного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн. Зі змісту постанови встановлено, що 13.05.2025 ОСОБА_1 відмовився проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
За приписами частин 1 та 2 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно із частинами 2-4 ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Як передбачено приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до частин 1-3 статті 1 якого, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався указами Президента України, та діє і на час розгляду справи.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до абзаців 1, 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024, (далі - Інструкція) визначено процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Відповідно до розділу ІІ Інструкції, протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз'яснюються права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами.
Уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, можуть бути викладені на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати.
Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків.
Відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу.
До протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.
Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Протокол про адміністративне правопорушення № 422 від 13.05.2025 наведеним вимогам відповідає.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктами 68-80 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, передбачений порядок медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 74 Порядку резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті. Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис. Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Отже, проходження військово-лікарської є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що він виключений з військового обліку, що виключає можливість проходження ним військово-лікарської комісії, виконання будь-яких обов'язків, передбачених для військовозобов'язаних.
Так, відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції від 17.03.2023 виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набрав чинності 18.05.2024, статтю 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу" викладено в новій редакції, а саме: виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Отже, редакція статті 37 зазначеного Закону, яка є чинною з 18.05.2024, не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку військовозобов'язаних як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Крім того, відповідно до абзаців 2, 3 п. 4 вищевказаного Порядку, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, особливо тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.
Таким чином, особи, які раніше були засуджені до позбавлення волі, в тому числі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, не підлягають виключенню з військового обліку.
Громадяни, які раніше були виключені з військового обліку за вчинення тяжких/особливо тяжких злочинів підлягають поновленню на військовому обліку з метою подальшого комплектування вказаною категорією військовозобов'язаних відповідних підрозділів Збройних Сил України.
Таким чином, доводи позивача про відсутність у нього обов'язку проходити військово-лікарську комісію являються необґрунтованими.
Не заслуговують на увагу і посилання позивача на те, що на нього не поширється Порядок № 560, оскільки ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В даному випадку йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.
Законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави.
З часу набрання чинності змін до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу" він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.
Також безпідставними є доводи позивача про те, що відповідачем порушено положення ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч. 1, ч. 9 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев'ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Враховуючи те, що 13.05.2025 ОСОБА_1 видано направлення № 1184 від 13.05.2025 для проходження військово-лікарської комісії, проте військовозобов'язаний ОСОБА_1 відмовився її проходити, за що і було складено протокол № 422 від 13.05.2025, а 16.05.2025 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення, відповідачем дотримано строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 13.05.2025 направлено на медичний огляд для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я, однак він відмовився проходити такий медичний огляд, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період).
Таким чином, відповідач обґрунтовано прийняв оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, і підстав для її скасування судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 5,72-78, 241-246, 286 КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови № 374 про адміністративне правопорушення.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя Т.А. Карташева