Справа № 487/3868/25
Провадження № 3/487/1022/25
24.06.2025 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря: Умнаського І.В, особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
за ч. 3 ст.126 КпроАП України
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 18.05.2025 року серії ЕПР1 №334290, 18.05.2024 року о 14 год. 32 хв. в м. Миколаїв по вул. Лазурній, біля буд. 29, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «AUDI Q4» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві №75121243 від 28.05.2024 рок, БК470513, чим порушив вимоги ч.10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 126 КпроАП України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , вину в порушенні Закону України «Про дорожній рух» не визнав, зазначивши, що дійсно у вказаний в протоколі час керував транспортним засобом. Проте йому не було відомо про винесення стосовно нього постанови Заводського ВДВС у м.Миколаєві щодо встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами та як наслідок він не міг її належним чином виконувати.
Вислухавши пояснення, особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, суд приходить до наступних висновків.
Положеннями частини 1-3 ст.7 КпроАП України встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 245 КпроАП України завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КпроАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КпроАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З аналізу статей 251, 252 КпроАП України слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Частиною 3 статті 126 КпроАП України передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, у тому числі про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
За приписами абз. 14 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Суб'єктивна сторона даного адміністративного правопорушення, яке є формальним за особливостями об'єктивної сторони, характеризується умисною формою вини, яка полягає у тому, що особа усвідомлює фактичну сторону своїх дій, розуміє їх протиправність та бажає їх вчинити. Тобто особа повинна усвідомлювати те, що стосовно неї встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, розуміти, що керування транспортним засобом у такому випадку є протиправним, проте все одно почати керувати транспортним засобом.
Тому для вирішення питання про наявність складу вказаного правопорушення слід встановити факт того, чи була особа, яка притягується до відповідальності, повідомлена про те, що стосовно неї було встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Так, в матеріалах справи наявна копія постанови старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 02.04.2025 року про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа по справі № 487/1298/24 виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 15.05.2024 року, в рамках ВП №75121243.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Однак у матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_1 було повідомлено про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, а тому і не спростовані твердження останнього про те, що йому не було відомо про таке рішення державного виконавця.
Оскільки матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 керуючи 18.05.2024 року о 14 год. 32 хв., транспортним засобом марки «AUDI Q4» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , знав про встановленні щодо нього тимчасові обмеження у праві керування транспортними засобами, тобто усвідомлював протиправний характер своїх дій, то суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст.126 КпроАП України.
Крім того, суд зазначає, що обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КпроАП України є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Так, відповідно фабули протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №334290 від 18.05.2025 року, стосовно ОСОБА_1 було встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві №75121243 від 28.05.2024 року.
Однак матеріали справи не містять жодних відомостей стосовно винесеної відносно ОСОБА_1 постанови про встановлення тимчасового обмеження його у праві керування транспортними засобами саме - 28.05.2024 року.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Таким чином, з урахуванням вищезазначених обставин, суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи належних доказів, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 , вимог вимоги ч.10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», за викладених у протоколі обставин.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КпроАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КпроАП України.
Керуючись ст. 247, 284 КпроАП України, суд
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КпроАП України - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: І.О. Притуляк