Миколаївської області
Справа №477/1117/25
Провадження №3/477/602/25
18 червня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Саукова А. А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 2 статті 184 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 17.05.2025 року о 16:00 год. за місцем свого мешкання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не належним чином виконувала батьківські обов'язки передбачені ч.2 ст. 8, ч.1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», щодо забезпечення необхідних умов життя відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: дитина не доглянута, брудна, в будинку антисанітарні умови проживання, в кімнатах сміття, підлога брудна, розкидані речі, дитина брудна та недоглянута, повторно протягом року.
В судове засідання ОСОБА_1 викликалася, однак не з'явилася.
Крім того, відповідна інформація була розміщена на сайті Вітовського районного суду Миколаївської області у вкладці «Громадянам», в розділі «Список справ призначених до розгляду».
Відповідно до статті 268 КУпАП, присутність особи під час розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачене положеннями статті 184 КУпАП, не є обов'язковою.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до наступного.
Згідно статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 17.05.2025 року серії ВАД № 608779 вбачається, що 17.05.2025 року о 16:00 год. за місцем свого мешкання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не належним чином виконувала батьківські обов'язки передбачені ч.2 ст. 8, ч.1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», щодо забезпечення необхідних умов життя відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: дитина не доглянута, брудна, в будинку антисанітарні умови проживання, в кімнатах сміття, підлога брудна, розкидані речі, дитина брудна та недоглянута, повторно протягом року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Частина 1 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Частина 2 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 не належним чином виконувала батьківські обов'язки щодо забезпечення необхідних умов життя відносно своєї малолітньої дитини, а не ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей за що передбачена відповідальність за ст. 184 КУпАП.
Також, відповідно до рапорту інспектора Миколаївського РУП ГУНП України в Миколаївській області, майора поліції Олександра Ткаченко від 17.05.2025 року, проводилося обстеження помешкання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , однак акт обстеження умов проживання до матеріалів справи не долучено.
З письмових поясненнях ОСОБА_1 , складених працівниками поліції, з нею проводилася співбесіда службою у справах дітей Воскресенської селищної ради, однак будь-яких доказів про це не надано.
Крім того, як вбачається з фотокопій, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, посуд та кухонні приладдя на кухні чисті, у кімнаті є окремі ліжка, штори на вікнах та дверях чисті, речі та постіль, хоча й складені неохайно, однак бруду не вбачається, столи застелені скатертиною, зображення дитини на фото відсутнє, що позбавляє можливості суд надати оцінку щодо доглянутості та охайності.
Отже, всупереч положенням статті 251 КУпАП органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, належних доказів правопорушення за ч.2 ст. 184 КУпАП суду не надано.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними і достатніми доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України). У відповідності до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Отже, сам по собі протокол не може бути доказом вчинення правопорушення, оскільки він містить опис обставин, які особа уповноважена складати протокол вважає встановленими на час його складення. Вказаний протокол може підтверджувати вину порушника лише в сукупності з іншими матеріалами справи, перелік який визначено у статті 251 КУпАП.
При цьому, обов'язок щодо надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Таким чином суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 , події і складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 184 КУпАП України.
Внаслідок зазначеного, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись статтями 247, 283, 284, 294 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, через відсутність події і складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Вітовський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А. А. Саукова