справа № 631/589/25
провадження № 2-о/631/27/25
24 червня 2025 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Трояновської Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Семенко А. А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 1 приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про надання права на шлюб,
ОСОБА_1 звернулась до Нововодолазького районного суду Харківської області із заявою, в якій просить надати їй право на шлюб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначила, що у квітні 2022 року вона познайомилась з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У них склалися дуже теплі та щирі стосунки, вони мають взаємні міцні почуття любові та поваги один до одного. На даний час вони чекають на дитину, тому мають намір зареєструвати шлюб, але заявниця не досягла шлюбного віку. Як зазначила ОСОБА_1 , ОСОБА_3 забезпечує та має змогу у майбутньому забезпечити їх родину, оскільки офіційно працевлаштований та працює у Державній службі України з надзвичайних ситуацій Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування. За твердженням заявниці, її мати - ОСОБА_2 та наречений - ОСОБА_3 підтримують її та не заперечують проти укладання шлюбу, проте без відповідного судового рішення це неможливо, у зв'язку із чим вона просить задовольнити її заяву та ухвалити відповідне рішення, яке допустити до негайного виконання.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 09 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про надання права на шлюб прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку окремого провадження.
Інших процесуальних дій у справі за заявою ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про надання права на шлюб, судом не вживалось.
Заявник, ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Про причини свої неявки суд не повідомила, однак скориставшись правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, 24 червня 2025 року звернулась на адресу суду з заявою, що була зареєстрована за вхідним № 3532/25-вх від 24 червня 2025 року, відповідно до якої просила суд розгляд справи здійснювати за її відсутності, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити, вимогу в частині негайного виконання рішення суду залишити без розгляду.
Заінтересована особа, ОСОБА_2 , у судове засідання також не з'явилася, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України. Про причини своєї неявки ОСОБА_2 суд не повідомила, однак звернулась на адресу суду з заявою, що була зареєстрована за вхідним № 3188/25-вх. від 06 червня 2025 року, відповідно до якої посилаючись на приписи частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України просила розгляд справи за заявою ОСОБА_1 про надання права на шлюб провести за її відсутності. Заявлені вимоги ОСОБА_1 підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у заяві. Також ОСОБА_2 зазначила, що її донька - ОСОБА_1 є неповнолітньою та вона, як мати, не заперечує проти укладання нею шлюбу з ОСОБА_3 , який є повнолітнім та утримує її доньку, а також має можливість утримувати їх сім'ю в майбутньому. Виключно в інтересах її неповнолітньої доньки - ОСОБА_1 просила надати останній право на укладання шлюбу з ОСОБА_3 .
Заінтересована особа, ОСОБА_3 , у судове засідання теж не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Скориставшись правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, ОСОБА_3 звернувся на адресу суду з заявою, що була зареєстрована за вхідним № 3189/25-вх. від 06 червня 2025 року, відповідно до якої повідомив, що не має можливості з'явитись до суду, оскільки він працює у Державній службі України з надзвичайних ситуацій Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування, просив розгляд заяви ОСОБА_1 про надання права на шлюб провести за його відсутності, заявлені вимоги ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у заяві. Також ОСОБА_3 підтвердив, що він особисто зацікавлений укласти шлюб з ОСОБА_1 , оскільки вона вагітна від нього та вони спільно проживають, зазначивши, що має можливість утримувати їх родину в майбутньому.
З цього приводу слід зазначити, що відповідно до пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За правилами частини 3 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до положень частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У частині 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Про наявність такого клопотання у заявника та заінтересованих осіб свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.
Приймаючи до уваги той факт, що судом створені необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав на участь у розгляді справи в суді, враховуючи, відсутність підстав для визнання явки учасників справи обов'язковою для надання особистих пояснень, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі останніх, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Здійснюючи правосуддя на засадах рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об'єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з'ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення справи за суттю й на які учасники посилались як на підставу своїх вимог та при їх визнанні, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши письмові докази у справі, суд виходить з наступного.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року по справі № 9-зп).
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 4 та частини 1 статті 5 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу приписів частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодифікованого закону України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Відповідно до положень частини 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, у тому числі, про надання права на шлюб (частина 3 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України).
У частині 4 статті 35 Цивільного кодексу України визначено, що повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов'язки.
Частиною 1 статті 21 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Для укладення шлюбу законодавством встановлені певні умови. До таких умов відносяться взаємна згода осіб, які укладають шлюб, і досягнення певного віку.
Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку (частина 1 статті 23 Сімейного кодексу України).
Особа, яка досягла шлюбного віку, має право на створення сім'ї. У випадках, передбачених частиною 2 статті 23 Сімейного кодексу України, сім'ю може створити особа, яка не досягла шлюбного віку (частина 1 статті 4 Сімейного кодексу України).
Відповідно до статті 22 Сімейного кодексу України шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.
Така позиція відповідає Декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, у статті 16 якої говориться, що жінки і чоловіки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати родину. При цьому вони мають однакові права на шлюб.
Разом з тим, частиною 2 статті 23 Сімейного кодексу України передбачено, що за заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.
Так, в ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Коментерн Нововодолазького району Харківської області, що підтверджується копією паспорту громадянина України (ІD - картка) № НОМЕР_1 , виданого 19 вересня 2022 року органом 6317, а також копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 04 листопада 2017 року Нововодолазьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
Отже, на час розгляду справи у суді, ОСОБА_1 не досягла шлюбного віку, передбаченого статтею 22 Сімейного кодексу України, проте заявниці на момент звернення до суду із заявою про надання їй права на шлюб виповнилось повних сімнадцять років, а відтак в силу положень статті 23 Сімейного кодексу України, остання має право на звернення до суду з такою заявою.
Особа, з якою заявник просить надати їй право на шлюб - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент подання заяви до суду, досяг двадцятип'ятирічного віку, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 04 грудня 2015 року Московським РВ у місті Харкові ГУ ДМС України в Харківській області, а відтак в силу наведених вище положень Сімейного кодексу України досяг шлюбного віку та має право на шлюб.
Вирішуючи питання чи відповідатиме укладання шлюбу дійсним інтересам неповнолітньої заявниці, суд приймає до уваги копію протоколу ультразвукового дослідження № 1789, складеного 26 квітня 2025 року лікарем Комунального некомерційного підприємства «Нововодолазька центральна лікарня» Нововодолазької селищної ради Харківської області Золотько Р. А., відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_1 , 2008 року народження, вагітна (висновок: вагітність малого терміну).
Згідно роз'яснень, що містяться у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» заява про надання особі, досягла чотирнадцяти років, права на шлюб повинна розглядатися судом в окремому провадженні. При цьому до участі в справі залучаються один або обоє батьків неповнолітньої дитини, піклувальник, особа, з якою передбачається реєстрація шлюбу, а також інші заінтересовані особи. Заперечення батьків щодо надання права на шлюб не є підставою для відмови в задоволенні заяви, оскільки головним критерієм для задоволення заяви про надання права на шлюб є встановлення судом факту про відповідність такого права інтересам заявника.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 04 листопада 2017 року Нововодолазьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, убачається, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Комінтерн Нововодолазького району Харківської області, про що 22 квітня 2008 року Виконавчим комітетом Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області складено відповідний запис за № 7, та її батьками зазначені громадяни України: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_2 .
Під час судового розгляду справи встановлено, що мати заявниці - ОСОБА_2 не заперечує проти шлюбу її неповнолітньої доньки - ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , оскільки шлюб відповідає інтересам доньки.
ОСОБА_3 також заявив про бажання зареєструвати шлюб з ОСОБА_1 , створити сім'ю та виховувати їх дитину.
Суд вважає за необхідне зазначити, що право на шлюб чоловіка та жінки, які досягли шлюбного віку, закріплено у статті 12 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Приписами статті 24 Сімейного кодексу України обумовлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені статтями 38-40 цього Кодексу.
Зі змісту статті 51 Конституції України вбачається, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно з частиною 1 статті 27 Сімейного кодексу України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина 9 статті 7 Сімейного кодексу України).
Відтак, оцінивши в сукупності всі докази по справі, враховуючи спільне бажання заявника ОСОБА_1 та особи, з якою має бути укладений шлюб - ОСОБА_3 укласти шлюб, їх спільний намір створити повноцінну сім'ю, стан заявниці, беручи до уваги позицію матері заявниці, яка підтримує намір доньки на укладення шлюбу, враховуючи відсутність обставин, які б вказували, що шлюб може зашкодити інтересам заявника, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про надання права на шлюб, оскільки таке право буде відповідати її інтересам та інтересам її майбутньої сім'ї.
Будь-яких обставин, які б вказували, що шлюб може зашкодити інтересам заявниці, та перешкод для укладення шлюбу, передбачених статтею 26 Сімейного кодексу України, судом не встановлено.
Разом із тим, у своїй заяві ОСОБА_1 просила допустити негайне виконання рішення суду.
З цього приводу суд зазначає, що вичерпний перелік випадків, коли суд допускає негайне виконання рішень, визначений у статті 430 Цивільного процесуального кодексу України, яка передбачає, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про: 1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; 2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; 3) відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць; 4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; 5) відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; 6) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; 6-1) розкриття особою, визначеною пунктами 1 - 3 частини першої статті 134 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», інформації, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, щодо юридичної або фізичної особи; 7) примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу; 8) встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства; 9) надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; 10) видачу або продовження обмежувального припису.
Отже, як убачається з наведеної норми, законодавець не передбачив можливість допустити до негайного виконання рішень суду у справах про надання права на шлюб, тому в цій частині заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання щодо відшкодування судових витрат, суд виходить з приписів частини 7 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на вищенаведене та керуючись статтею 51 Конституції України, частиною 1 статті 4, статтями 7, 21, 22, 23 та 27 Сімейного кодексу України, частиною 1 статті 2 статтями 4, 5, 10 - 13, 17 - 19, 76 - 81, 128 - 131, 206, 211, 223, 247, частинами 1 та 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 268, 272, 273, частиною 1 та 2 статті 293, статтею 294, частиною 2 статті 315, статтями 319, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,
Заяву ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про надання права на шлюб - задовольнити частково.
Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , право на реєстрацію шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
В іншій частині вимог заяви - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду безпосередньо, або через Нововодолазький районний суд Харківської області, або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:
Заявник: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Т. М. Трояновська