Справа № 643/10286/25
Провадження № 1-кс/643/3574/25
25.06.2025 м. Харків
Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання прокурора відділу за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024220000001107, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, -
встановив:
В провадженні слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області знаходиться кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР № 22024220000001107 від 23.10.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовуючи сталі корупційні зв'язки з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та ГУ ДМС у Харківській області, налагодив схему ухилення від мобілізації осіб призивного віку, шляхом періодичної видачі фіктивних повісток на проходження ВЛК, сприянні в оновленні даних у ТЦК та СП без їх подальшої мобілізації, а також відтермінування від призову на підставі фіктивних висновків лікарсько-консультативної комісії. При цьому, для деяких осіб, через наявні корупційні зв'язки в ГУ ДМС у Харківській області, здійснювалася їх реєстрація в якості ВПО або перереєстрація до іншого району м. Харкова, що надавало можливість у подальшому координувати протиправну діяльність з відповідними посадовими ТЦК та СП з якими у ОСОБА_4 налагоджені особисті контакти, сприяючи таким чином особам призовного віку в уникненні призову на військову службу під час мобілізації.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 вчиняв вказані протиправні дії в інтересах ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
19.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
19.06.2025 о 08:54 ОСОБА_4 затриманий слідчим УСБУ в Харківській області в порядку ст. 615 КПК України.
19.06.2025 на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду
м. Харкова про дозвіл на обшук від 18.06.2025 проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено та вилучено:
1. мобільний телефон «Redmi 12», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із сім-карткою мобільного зв'язку ПрАТ «Vodafone» НОМЕР_3 , із сім-карткою мобільного зв'язку ПрАТ «Kyivstar» НОМЕР_4 , чорного кольору;
2. копія військово-облікового документу №260720231455779700116 виданого військовозобов'язаному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 29.08.2024, на 1 арк.;
3. копія довідки районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки видана на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 29.08.2024 №10851, на 1 арк.;
4. копія витягу з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» на ім'я ОСОБА_5 №260720231455779700116, на 1 арк.
19.06.2025 постановою слідчого вказані предмети, речі та документи визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Вилучені під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 предмети, речі та документи містять інформацію, яка має значення для розслідування вказаного кримінального провадження, можуть мати на собі слідову та (або) іншу інформацію, що має доказове значення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в сукупності з іншими доказами.
У зв'язку з чим прокурор просить накласти арешт на вказані речі та документи з метою збереження речових доказів та недопущення їх псування, зникнення, знищення, передачі, предметів та документів які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подавши заяву, в якій просив клопотання розглянути за його відсутності та задоволити.
Представник власника майна, щодо якого вирішується питання про арешт, в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду 25.06.2025 за вх. № 32473/25 подав клопотання про проведення судового засідання без участі власника майна та його представника. У клопотанні просив визначити стороні обвинувачення строк не більше ніж два тижні для здійснення огляду мобільного телефону та зняття необхідної інформації, після спливу якого передати телефон на відповідальне зберігання особі, у якої він був вилучений.
Підстав для визнання явки учасників провадження обов'язковою, слідчий суддя не вбачає, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, не прибуття когось із них у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У зв'язку з розглядом клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.
Суд, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно положень п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Дане клопотання направлено до суду поштою 20.06.2025, тобто на наступний день після вилучення майна, тому строк для подачі клопотання прокурором дотримано.
Постановою старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 від 19.06.2025 вилучені речі, а саме:
1) мобільний телефон «Redmi 12», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із сім-карткою мобільного зв'язку ПрАТ «Vodafone» НОМЕР_3 , із сім-карткою мобільного зв'язку ПрАТ «Kyivstar» НОМЕР_4 , чорного кольору;
2) копія військово-облікового документу №260720231455779700116 виданого військовозобов'язаному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 29.08.2024, на 1 арк.;
3) копія довідки районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки видана на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 29.08.2024 №10851, на 1 арк.;
4) копія витягу з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» на ім'я ОСОБА_5 №260720231455779700116, на 1 арк, - визнано речовими доказами.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Вивчаючи правову підставу для арешту майна, слідчий суддя зауважує, що згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У даному випадку стороною обвинувачення доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а проведення огляду та вилучення майна відповідало меті та обставинам події даного кримінального провадження, майно має статус тимчасово вилученого за ознаками засобу вчинення кримінального правопорушення, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, оскільки вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні. Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження. Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
На даний час не спростовано підставність клопотання про арешт, що в подальшому не унеможливлює ставити питання про скасування арешту майна в порядку, визначеному ст. 174 КПК України.
Щодо окресленого власником майна питання по встановленню стороні обвинувачення строку не більше ніж два тижні для здійснення огляду мобільного телефону та зняття необхідної інформації, після спливу якого передати телефон на відповідальне зберігання особі, у якої він був вилучений слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно норми ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Тобто способи судового контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою, яка передбачає, в тому числі, чіткий розподіл повноважень і недопустимість заміщення слідчим суддею, як і судом, функцій органів державного обвинувачення та досудового розслідування (постанова ВП ВС від 04.04.2019 у провадженні № 11-945сап18).
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень ст.ст. 26, 40, 170 КПК України, слідчий суддя вправі відмовити в зобов'язанні органу досудового розслідування вчинити певну дію або зобов'язати вчинити певну дію.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідатиме належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, не суперечитиме його загальним засадам.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій серед низки іншого зазначає порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задоволити.
Накласти арешт шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування майном, а саме:
1) Мобільним телефоном «Redmi 12», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із сім-карткою мобільного зв'язку ПрАТ «Vodafone» НОМЕР_3 , із сім-карткою мобільного зв'язку ПрАТ «Kyivstar» НОМЕР_4 , чорного кольору;
2) Копією військово-облікового документу №260720231455779700116, виданого військовозобов'язаному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 29.08.2024, на 1 арк.;
3) Копією довідки районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки видана на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 29.08.2024 №10851, на 1 арк.;
4) Копією витягу з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» на ім'я ОСОБА_5 №260720231455779700116, на 1 арк., які було вилучено в ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , майно, власником яких є ОСОБА_5 .
Зберігання майна, зазначеного у другому абзаці, визначити відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою КМ України від 19.11.2012 № 1104, та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1