Справа № 643/10239/25
Провадження № 1-кс/643/3552/25
25.06.2025 м. Харків
Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання прокурора відділу за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22025220000000002, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 263 КК України, -
встановив:
Слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025220000000002 від 02.01.2025, за ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 263 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи адміністрації Слобідського району Харківської міської ради, діючи спільно із працівниками комунального некомерційного підприємства "Міська поліклініка №3" Харківської міської ради та працівниками центру первинної медичної допомоги КНП "Міська поліклініка №3 Харківської міської ради та іншими медичними працівниками, організували злочинну схему перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, з метою ухилення військовозобов'язаних від мобілізації у період дії воєнного стану.
Так, 10 відділом ГВ ЗНД УСБУ в Харківській області отримано інформацію, що до вказаної протиправної діяльності за вищевказаних обставин причетний громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вчинив ряд протиправних дій, спрямованих на видачу йому та його дружині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , висновків лікарсько-консультаційної комісії, з внесенням до них недостовірних відомостей щодо порушення функцій організму, на підставі яких останні потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.
Після чого, громадяни ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) на підставі висновків лікарсько-консультаційної комісії, виданих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оформили опікунство над вказаними особами та в подальшому безпідставно отримали відстрочку від мобілізації у період дії воєнного стану.
Разом з тим встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 протягом останнього часу самостійно виїжджали за кордон, без супроводу постійного доглядача, самостійно ведуть свій побут та проживають окремо від синів, які визначені їх опікунами.
Відповідно до п. 9 Наказу МОЗ № 407 від 09.03.2021 року "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я" висновок ЛКК призначений для надання до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та м. Севастополі держадміністрації, виконавчих органів міської, міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, або до структурного підрозділу, що визначений договором про співробітництво територіальних громад для вирішення питання призначення особі соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.
Відповідно до п. 61 Постанови Кабміну "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", військовозобов'язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов'язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.
До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п'ять осіб.
Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду: відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов'язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду; перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов'язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.
18.06.2025 в період часу з 07:04 по 08:59 на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова про дозвіл на обшук від 28.05.2025 проведено обшук за місцем періодичного мешкання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , садовий будинок з господарськими будівлями і спорудами літ. «А-2», квартал IX, ганок літ. «А», який на праві приватної власності належать ОСОБА_9 .
Так, в ході проведення обшуку за вказаною адресою виявлено та вилучено мобільний телефон марки «iPhone» моделі «14 Pro», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Водафон» за № НОМЕР_3 , належний ОСОБА_8
18.06.2025 постановою слідчого вказані предмети, речі та документи визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Вилучений під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 мобільний телефон містить інформацію, яка має значення для розслідування вказаного кримінального провадження, можуть містити відомості про способи здійснення протиправної діяльності, а також інформацію про інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінальних правопорушень та яким в подальшому може бути повідомлено про підозру. Вказаний предмет може бути в подальшому об'єктами слідчих дій, в тому числі експертних досліджень.
У зв'язку з чим прокурор просить накласти арешт на вказані речі та документи з метою збереження речових доказів та недопущення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив клопотання розглянути за його відсутності та задоволити.
Представник власника майна, щодо якого вирішується питання про арешт, в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду 25.06.2025 за вх. № 32422/25 від власника майна надійшло заперечення на клопотання про накладення арешту на майно, в якому зазначив наступне.
Під час проведення обшуку, який було здійснено на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 28.05.2025, було вилучено мобільний телефон марки «iPhone» моделі «14 Pro», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Водафон» за № НОМЕР_4 . На даний час телефон не повернуто. Зазначений мобільний телефон не містить жодної інформації, що має відношення до протиправної діяльності, до подій, викладених у мотивувальній частині ухвали суду, стосунку не має. ОСОБА_8 повідомляє, що обіймає посаду директора КРН «Міська поліклініка № 3» Харківської міської ради. Телефон необхідний йому для роботи, зокрема для доступу до службового карт-банкінгу; зберігання та використання електронних ключів; функціонування системи охорони приміщення, доступу до корпоративної пошти та службової комунікації. У зв'язку з наведеним просить якнайшвидше повернути зазначений мобільний телефон.
Підстав для визнання явки учасників провадження обов'язковою, слідчий суддя не вбачає, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, не прибуття когось із них у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У зв'язку з розглядом клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.
Суд, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно положень п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Дане клопотання направлено до суду поштою 19.06.2025, тобто строк для подачі клопотання прокурором дотримано.
Постановою старшого слідчого 3 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_10 від 18.06.2025 вилучені речі, а саме: мобільний телефон марки «iPhone» моделі «14 Pro», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Водафон» за № НОМЕР_3 , належні ОСОБА_8 , визнано речовими доказами.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Вивчаючи правову підставу для арешту майна, слідчий суддя зауважує, що згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У даному випадку стороною обвинувачення доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а проведення огляду та вилучення майна відповідало меті та обставинам події даного кримінального провадження, майно має статус тимчасово вилученого за ознаками засобу вчинення кримінального правопорушення, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, оскільки вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні. Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження. Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
На даний час не спростовано підставність клопотання про арешт, що в подальшому не унеможливлює ставити питання про скасування арешту майна в порядку, визначеному ст. 174 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідатиме належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, не суперечитиме його загальним засадам.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій серед низки іншого зазначає порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задоволити.
Накласти арешт шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: мобільним телефоном марки «iPhone» моделі «14 Pro», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Водафон» за № НОМЕР_3 , належним ОСОБА_8 , який було вилучено в ході обшуку за місцем періодичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , садовий будинок з господарськими будівлями і спорудами літ. «А-2», квартал IX, ганок літ. «А».
Зберігання майна, зазначеного у другому абзаці, визначити відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою КМ України від 19.11.2012 № 1104, та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1