Справа № 127/17935/25
Провадження № 3/127/3834/25
24.06.2025м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши матеріали про притягнення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Під час проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Зе Кіппа» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, виявлене порушення ведення податкового обліку з порушенням встановленого законом порядку, а саме завищена сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку за березень 2025 року на суму 631703 грн, занижена сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за березень 2025 року на суму 595118 грн.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належим чином, про що свідчить довідка про вручення судової повістки у формі смс-повідомлення. Відомості, які б свідчили про неможливість його явки до суду з поважних причин, суду не надані. Тому суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд враховує, що частиною другою статті 251 КпАП регламентовано, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З протоколу про адміністративне правопорушення випливає, що під час проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Зе Кіппа» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, виявлене порушення ведення податкового обліку з порушенням встановленого законом порядку, а саме завищена сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку за березень 2025 року на суму 631703 грн, занижена сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за березень 2025 року на суму 595118 грн.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суду надана копія акту документальної позапланової перевірки ТОВ «Зе Кіппа» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 28.05.2025 (далі - Акт). Зі змісту Акта випливає, що подія, у зв'язку з якою був складений протокол про адміністративне правопорушення, мала місце у березні 2025 року.
Зі змісту частини першої статті 163-1 КпАП випливає, що відповідальність настає у разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
У постановах Верховного Суду (далі - ВС) від 11.04.2018 (справа № 804/401/17) та від 11.12.2018 (справа № 242/924/17), зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконання обов'язку відповідним суб'єктом або припинення дії відповідної норми закону.
З наданих суду матеріалів питання щодо наявності ознак відсутності податкового обліку ініційоване не було, тому суд має вирішити питання лише щодо наявності ознак порушення податкового обліку. Ці діяння не містять триваючого характеру, тому в разі наявності ознак таких порушень та закінчення строку, визначеного частиною другою статті 38 КпАП, провадження у справі має бути закрите на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КпАП.
Зі змісту Акта випливає, що в ході перевірки виявлене порушення, зокрема, ведення податкової звітності в частині завищення сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку за березень 2025 року на суму 631703 грн, занижена сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за березень 2025 року на суму 595118 грн. Відомості про вчинення інших діянь, суду не надані. Ці порушення відповідно до Акта мали місце у період діяльності підприємства у звітний період.
В Акті наведені обставини, які свідчать про наявність відповідних порушень, а відомостей, на спростування тверджень, зазначених в Акті, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, суду не надала. Саме тому суд вважає, що наданими суду матеріалами підтверджений факт порушення ведення податкового обліку при веденні податкової звітності за березень 2025 року. При цьому на час надходження справи до суду визначений частиною другою статті 38 КпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності не сплинув.
Отже, аналізуючи надані суду матеріали, суд вважає, що діяння ОСОБА_3 охоплюються складом правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КпАП, за ознаками порушення керівниками підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Відповідно до частини другої статті 38 КпАП у разі якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Згадані порушення, як суд зазначив вище, були виявлені за результатами проведеної перевірка, яка оформлена Актом, тобто 28.05.2025. Сама ж подія мала місце у березні 2025 року. Тому на час розгляду справи строк притягнення до адміністративної відповідальності, визначений частиною другою статті 38 КпАП, не сплинув і на ОСОБА_3 має бути накладене відповіде адміністративне стягнення.
Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд враховує, що згідно з наданими матеріалами ОСОБА_2 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, обставини, які б пом'якшували або обтяжували відповідальність останнього, судом не встановлені. Тому суд вважає за доцільне накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією закону про адміністративну відповідальність у виді штрафу.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 163-1, 283, 284 КпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 5 (п'яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень на користь держави.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: