Іменем України
№ 610/1371/25 № 1-кс/610/425/2025
м. Балаклія25 червня 2025 року
Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника Балаклійського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025221080000158 про арешт майна,
23.06.2025 до суду надійшло клопотання прокурора про арешт майна від 23.06.2025.
Просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно: автомобіль марки «Mercedes-Benz Е280» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано тим, що 20.06.2025 при огляді місця події було виявлено та вилучено вищевказаний автомобіль, який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, набутим кримінально протиправним шляхом, тому на нього доцільно накласти арешт з метою збереження як речового доказу, який визнаний таким за постановою слідчого, та недопущення його знищення, пошкодження, приховування, перетворення або відчуження.
Виходячи з того, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вище зазначеного кримінального правопорушення, у зв'язку з необхідністю проведення ряду судових експертиз, які вимагають відповідного доступу до об'єкта дослідження, необхідно здійснити накладення арешту на виявлений автомобіль.
Прокурор та власник майна просили розглянути клопотання за їхньої відсутності.
Під час розгляду клопотання з наявних у суду матеріалів справи встановлено наступне.
03.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 190 КК України, кримінальному провадженню присвоєний № 12025221080000158, дата реєстрації провадження 04.04.2025.
Частиною 2 статті 190 КК України передбачено кримінальну відповідальність за шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому.
На час розгляду клопотання убачається про те, що 28.10.2024 він придбав автомобіль «Mercedes-Benz E-Class Е280» реєстраційний номер НОМЕР_1 у ОСОБА_5 , якому одразу надав за нього грошові кошти в сумі 3500 доларів США, будь-яких документів не укладали, авто не переоформляли. 28.11.2024 ОСОБА_5 забрав у потерпілого автомобіль для ремонту та вони домовились, що впродовж місяця він поверне автомобіль або грошові кошти за нього у повному обсязі. По теперішній час ні грошові кошти, ні автомобіль потерпілому не повернув, чим ввів його оману. При цьому повторно продав автомобіль ОСОБА_4 , який його відремонтував та виставив на продаж.
20.06.2025 слідчим, за добровільною письмовою згодою ОСОБА_4 , було проведено огляд місця події за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Шелудьківка, вул. Харківська, поблизу буд. 14, в ході якого виявлено та вилучено: автомобіль марки «Mercedes-Benz Е280» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_4 .
За постановою слідчого від 20.06.2025 вищевказаний автомобіль було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 7 ст. 237 КПК України вказане у клопотанні майно вважається тимчасово вилученим.
Пункт 7 частини 2 статті 131 КПК України регламентує арешт майна, як один з заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Окрім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, могло зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, тому є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та на нього необхідно накласти арешт з метою його збереження.
У відповідності до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування цим майном є доцільним, оскільки в даному випадку забезпечує запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.
Матеріали клопотання та встановлені судом обставини свідчать, що на цьому первинному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження зазначеного об'єкта, як речового доказу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-174 КПК України,
1)Клопотання задовольнити повністю.
2)Накласти арешт на тимчасово вилучене 20.06.2025 в ході огляду місця події майно: автомобіль марки «Mercedes-Benz Е280» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 , позбавивши права на відчуження, розпорядження та користування цим майном.
3)Місце зберігання арештованого майна визначити дізнавачу, слідчому, прокурору у відповідності до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
4)Копію ухвали направити ініціатору клопотання для виконання та заінтересованим особам для інформування.
Ухвала виконується неґайно, може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Можливо слідчому судді заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1