Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
25 червня 2025 року м. ХарківСправа № 922/1471/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Полякова Є.М.
розглянувши клопотання Комунального підприємства «Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області про відстрочення виконання судового рішення (Документ сформований в системі «Електронний суд» 05.06.2025, вх.№ 13467/25) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1)
до Комунального підприємства «Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області (64207, Харківська обл., Ізюмський р-н, м. Балаклія, вул. Шелеханя Максима, буд. 72)
про стягнення коштів
за участю представників:
стягувача - Яковенка П.А. (довіреність №151 від 12.12.2024),
боржника - Токарєва С.В. (в порядку самопредставництва),
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства «Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області, в якій просить суд стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «БАЛАКЛІЙСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» БАЛАКЛІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (64207, Харківська обл., Ізюмський р-н, місто Балаклія, вул.Шелеханя Максима, будинок 72; код ЄДРПОУ 34328904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 42399676) заборгованість в сумі 15 414 353,09 грн, 184 972,24 грн сплаченого судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.05.2025 ухвалено позовні вимоги задовольнити повністю. Стягнуто з Комунального підприємства «Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області (64207, Харківська обл., Ізюмський р-н, м. Балаклія, вул. Шелеханя Максима, буд. 72; код ЄДРПОУ 34328904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ 42399676) заборгованість в сумі 15 414 353,09 грн та судовий збір в розмірі 92 486,12 грн.
05.06.2025 Комунального підприємства «Балаклійські теплові мережі» Балалійської міської ради Харківської області надійшло клопотання про відстрочення виконання судового рішення (Документ сформований в системі «Електронний суд» 05.06.2025, вх.№ 13467/25), в якому відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області по справі № 922/1471/25 про стягнення з КП "Балаклійські теплові мережі" Балаклійської міської ради Харківської області на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" заборгованості за договором постачання природного газу до 01.04.2026.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.06.2025 клопотання Комунального підприємства «Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області про відстрочення виконання судового рішення (Документ сформований в системі «Електронний суд» 05.06.2025, вх.№ 13467/25) прийнято до розгляду. Судове засідання для розгляду клопотання Комунального підприємства «Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області про відстрочення виконання судового рішення (Документ сформований в системі «Електронний суд» 05.06.2025, вх.№ 13467/25) призначено на 24 червня 2025 року о 12:30.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.06.2025 постановлено виправити описку за власною ініціативою в ухвалі Господарського суду Харківської області від 06.06.2025 у справі 922/1471/25, зазначивши вірні дату та час її призначення: "Судове засідання для розгляду клопотання Комунального підприємства «Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області про відстрочення виконання судового рішення (Документ сформований в системі «Електронний суд» 05.06.2025, вх.№ 13467/25) призначити на 25 червня 2025 року о 10:30.".
18.06.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» надійшов відзив на клопотання про відстрочку виконання судового рішення (Документ сформований в системі «Електронний суд» 18.06.2025, вх.№ 14477/25), де позивач вказує, що клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду не містить виняткових обставин, які дають можливість відстрочити виконання рішення суду, у зв'язку з чим, керуючись ст. 11, 15, 42, 331 ГПК України, стягувач просить у задоволенні клопотання Комунального підприємства "Балаклійські теплові мережі" Балаклійської міської ради Харківської області про відстрочення виконання рішення суду у справі №922/1471/25 відмовити, виходячи з наступного.
Напад російської федерації на територію України так само, як і на місто Київ, негативно вплинули на фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", тому надання відстрочки з даних підстав є необґрунтованим.
Крім того, відповідачем не надано доказів незадовільного фінансового стану підприємства (виписки по рахунках, відсутність коштів на рахунках, тощо). Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб'єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв'язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.
Також відповідач документально не підтверджує обставин, з настанням яких поліпшиться його майновий стан, до заяви не надано доказів, які б свідчили про майбутнє покращення матеріального становища боржника, а отже і про наявність реальної можливості виконання рішення суду.
23.06.2025 судом видано наказ на примусове виконання рішення у справі №922/1471/25.
У судовому засіданні 25.06.2025 представник стягувача заперечував проти задоволення клопотання Комунального підприємства «Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області про відстрочення виконання судового рішення та просив відмовити у його задоволенні.
Присутній у судовому засіданні 25.06.2025 представник боржника підтримав клопотання про відстрочення виконання судового рішення та просив суд задовольнити клопотання повністю.
У судовому засіданні 25.06.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши клопотання Комунального підприємства «Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області про відстрочення виконання судового рішення, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Частинами першою та другою статті 18 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
На державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися. Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Аналізуючи норми статті 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зазначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом, розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Законодавець пов'язує відстрочення і розстрочення виконання судового рішення з об'єктивними, непереборними (виключними) обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.
Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
При цьому, Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити/розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Отже, вирішення питання щодо надання чи відмови в наданні відстрочки та/або розстрочки виконання рішення суду є суб'єктивним правом суду, яке останній приймає на власний розсуд шляхом оцінки наданих сторонами доказів.
Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як стягувача, так і боржника.
Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача.
Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.
Надання відстрочення виконання рішення є заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції (рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V).
В обґрунтування клопотання про відстрочення виконання рішення суду боржником зазначено, зокрема, що виникнення заборгованості перед стягувачем пояснюється критичним погіршенням фінансового становища КП "Балаклійські теплові мережі" БМР ХО у період карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 за № 1236 та припиненого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651.
Боржник також вказує, що підприємство обслуговує вісім населених пунктів Балаклійської територіальної громади Харківської області. Заборгованість підприємства по податках станом на 01.03.2025 становила 56 301,1 тис.грн. Низький рівень платоспроможності всіх категорій споживачів за спожиту теплову енергію також істотно впливає на виконання зобов'язань підприємства перед позивачем. Станом на 01.03.2025 заборгованість споживачів перед КП "Балаклійські теплові мережі" БМР ХО становить 97,2 млн.грн. Несвоєчасна сплата за спожиту теплову енергію має наслідком накопичення заборгованості підприємства за послуги з розподілу природного газу.
Введення воєнного стану на території регіону також погіршило матеріальне становище багатьох мешканців міста; спостерігається тенденція до втрати постійного працевлаштування, що є додатковою вагомою причиною зниження сплати за спожиту теплову енергію від населення. В 2022 році впродовж 6 місяців Балаклійська територіальна громада перебувала в окупації. Як наслідок, біля 50% населення було евакуйовано. Більше 60% підприємств було закрито. Водночас підприємство боржника не мало технічної можливості і правових підстав для припинення теплопостачання покинутих житлових приміщень. На цей час кількість особових рахунків споживачів складає 6867, з них юридичні особи - 92 особових рахунки, населення - 6775 особових рахунків. Також в період окупації КП "Балаклійські теплові мережі" БМР ХО загарбниками було вивезено з території підприємства 4 одиниці спеціальної техніки, без якої виробничі процеси на цей час вкрай ускладнені.
Крім того, підприємство боржника не уповноважено чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають фактично понесеним витратам під час виробництва, транспортування та постачання теплової енергії. Відповідно до Закону України від 29 липня 2022 року № 2479-IX “Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (далі - Закон № 2479-IX) протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено aбo скасовано, було встановлено мораторій щодо підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) i послуги з постачання теплової енергії. При цьому, 27.07.2023 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та “зеленої» трансформації енергетичної системи України», яким внесено зміни, зокрема, до статті 1 Закону № 2479-IX в частині дії мораторію лише для категорії споживачів “населення». Відповідно, у підприємств, що здійснюють виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, виникають збитки від реалізації теплової енергії та надання послуг з постачання теплової енергії за економічно не обґрунтованими тарифами. Законом № 2479-IX передбачено, що фінансування компенсації різниці в тарифах на теплову енергію здійснюється за рахунок видатків державного бюджету за цільовим призначенням, що передбачаються Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік». Відповідно до норм Закону № 2479-IX обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, утвореної після 01 червня 2021 року, підтверджується територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах станом на 01 липня 2022 року, а в подальшому протягом дії воєнного стану щокварталу та після припинення aбo скасування воєнного стану на перше число сьомого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено aбo скасовано.
Відповідно до норм чинного законодавства України КП "Балаклійські теплові мережі" БМР ХО провело розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію за період з 01.06.2021 до 31.03.2025 на загальну суму 88,3 млн. грн., які були підтверджені протоколами Харківської територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах. Обсяги заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію були визначені відповідно до Методики визначення заборгованості з різниці в тарифах, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 977. У подальшому обсяг заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію буде зростати до моменту скасування мораторію на підвищення тарифів з теплопостачання. Bci отримані кошти від компенсації різниці в тарифах на теплову енергію відповідно до Закону № 2479-IX будуть спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем. Станом на 01.06.2025 складено розрахунки різниці в тарифах на теплову енергію на загальну суму 88,3 млн.грн.
Боржник також звертає увагу на те, що згідно вимог стаття 19-1 Закону України "Про теплопостачання", пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.1999 за N 594 "Про забезпечення додержання дисципліни газопостачання та поліпшення розрахунків за використаний природний газ" для комунальних підприємств теплоенергетики запроваджено схеми розрахунків, у яких передбачити, що кошти, які надходять на рахунки теплопостачальних підприємств за теплоносії, розподіляються у відсотковому відношенні вартості спожитого природного газу та електроенергії до вартості виробленої теплоенергії та спрямовуються на розподільчі рахунки газозбутових підприємств Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" і енергопостачальних компаній. На виконання приведених норм 65 % всіх коштів, які надходять на рахунок боржника, автоматично перераховуються до постачальника газу. Тобто боржник позбавлений права самостійно вирішувати питання розрахунків із стягувачем.
Боржник повідомляє, що 28.04.2023 КП "Балаклійські теплові мережі" БМР ХО укладено 6 договорів реструктуризації боргу із АТ "НАК "Нафтогаз України" на загальну суму 22 832 134,30 грн з періодом погашення боргу до 31.03.2030. Приведені договори виконуються належним чином.
Постановою Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП № 74056493 від 27.08.2024 про арешт коштів накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші КП "Балаклійські теплові мережі" з метою забезпечення стягнення боргу на користь АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", заборгованість в сумі 9 000 235,43 грн., на виконання наказу № 922/4264/23, виданого 15.12.2023 Господарським судом Харківської області.
Додатково боржник надає довідки АТ "Ощадбанк" щодо залишку коштів на поточних рахунках.
Головним джерелом погашення заборгованості КП "Балаклійські теплові мережі" БМР ХО перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на початку 2026 року за очікуваннями боржника має бути фактична реалізація Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" шляхом компенсації різниці в тарифах на теплову енергію за рахунок видатків державного бюджету. Саме реалізація цього закону впродовж 2025 - початку 2026 року дозволить повністю виконати зобов'язання КП "Балаклійські теплові мережі" БМР ХО перед дочірніми підприємствами АТ "НАК "Нафтогаз України".
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Так, в силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).
Згідно зі ст. 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Зважаючи на те, що 1) виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); 2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012); 3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі - Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); 4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V), cуд вважає, що з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача, як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви", заява № 41510/98, п. 27). Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84). Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі "Comingersoll S. A." проти Португалії", заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).
Суд відзначає, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення. Тобто підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.
Дослідивши наведені боржником аргументи, суд зауважує, що згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик (стаття 42 та абзац 5 статті 44 ГК України).
Це означає, що за порушення договірних зобов'язань та інших правил здійснення господарської діяльності суб'єкт господарювання самостійно несе відповідальність, передбачену законодавством України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов'язань (Справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 р. (заява №59498/00), справа "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 р. (заява № 18357/91) та інші).
Отже, недостатність чи відсутність коштів не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких має бути здійснено відстрочення виконання судового рішення, а тому посилання заявника на недостатність грошових коштів не є достатньою підставою для відстрочення виконання рішення суду.
Разом із цим, до заяви не надано доказів, які б свідчили про майбутнє покращення матеріального становища боржника, а отже і про наявність реальної можливості виконання рішення суду.
Господарський суд зауважує, що при вирішенні заяви боржника про відстрочення виконання рішення судом враховано стратегічний статус як боржника, так і стягувача для забезпечення населення України та підприємств природним газом та тепловою енергією.
Разом із цим, повідомлені боржником обставини про тарифи, про заборгованість населення, про втрату майна боржника, на думку суду свідчить про те, що до 01.04.2026 ситуація з фінансовим положенням боржника може не покращитись, а навпаки погіршитись, що не сприяє забезпеченню виконання рішення суду.
Суд враховує, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє станом на сьогоднішній день.
Проте посилання боржника на незадовільний фінансовий стан боржника через карантин та військову агресію РФ не є підставою для відстрочення виконання рішення суду, адже введення в Україні військового стану має загальний характер та впливає на діяльність, без виключення, усіх суб'єктів господарювання.
На підставі вищенаведеного, проаналізувавши доводи боржника щодо відстрочення виконання судового рішення та надані в їх обґрунтування докази, враховуючи ступінь вини боржника у виникненні спору, враховуючи заперечення стягувача проти відстрочення рішення суду, з урахуванням балансу інтересів сторін, оскільки довготривале виконання рішення суду порушуватиме право позивача на справедливий судовий розгляд, враховуючи, що боржником не доведено наявності у боржника конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання боржника про відстрочення виконання судового рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання Комунального підприємства «Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області про відстрочення виконання судового рішення (Документ сформований в системі «Електронний суд» 05.06.2025, вх.№ 13467/25) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 25.06.2025 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 25.06.2025.
Суддя О.О. Присяжнюк
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.