Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
25.06.2025м. ХарківСправа № 922/2156/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
розглянувши заяву про видачу судового наказу
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська роздрібна компанія", м. Харків
боржник ОСОБА_1 , м. Харків
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська роздрібна компанія" (заявник) звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення із боржника - ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 5877,96 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 1449,20 грн., всього - 7327,16 грн. Також, до стягнення заявлений судовий збір у розмірі 302,80 грн.
Дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
Частиною 2 статті 156 Господарського процесуального кодексу України визначено, що одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
При цьому, частиною 4 статті 150 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має створену офіційну електронну адресу, заявник в подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом його заяви, виключно в електронній формі.
Відповідно до частини 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
У заяві про видачу судового наказу заявник зазначає, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника взято на облік як фізичну особу - підприємця 09.01.2007, а 04.07.2022 здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності боржника.
Дана інформація підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частин 1-3 статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
Згідно з пунктом 16 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
Пунктом 4 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно пункту 6 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, унормовано, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Частиною 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу постановляється ухвала.
У відповідності до приписів пунктом 16 частини 1 статті 20 та частини 3 статті 147 Господарського процесуального кодексу України, визначено юрисдикцію господарських судів розглядати справи наказного провадження виключно коли боржником є юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Ці приписи закону є імперативними і підлягають безумовному врахуванню учасниками відносин та судом.
Отже, звертаючись із заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, заявник має враховувати, що припинення фізичною особою-боржником статусу суб'єкта господарювання виключає можливість застосування наказного провадження до такого боржника.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі пункту 4 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до частини 2 статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Визначаючись із подальшими заходами для захисту своїх прав, заявнику варто врахувати викладену правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №127/23144/18 у взаємозв'язку із сутністю правовідносин, що існували як під час здійснення боржником підприємницької діяльності, так і після припинення у боржника статусу підприємця, та звернутися до суду в межах відповідної форми позовного провадження.
Заявник у цьому випадку має право звернутися до Господарського суду Харківської області з даними вимогами у позовному провадженні.
Відповідно до частини 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 6, 20, 147, 150, 151, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою від 20.06.2025 вх.№ 2156/25 Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська роздрібна компанія" до ОСОБА_1 про стягнення 7327,16 грн. та судового збору у розмірі 302,80 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 255-257 ГПК України.
Ухвала підписана 25.06.2025.
СуддяБуракова А.М.