ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.05.2025Справа № 910/623/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИ-ЛЮКС"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Бабченко Ю.Ю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТИ-ЛЮКС" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 25 жовтня 2024 № 54-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення є незаконним та необґрунтованим внаслідок неповного з'ясування та доведення обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.02.2025. Зокрема, зобов'язано Антимонопольний комітет України надати суду у строк до 26.02.2025 копії матеріалів справи № 145-26.13/7-24 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", на електронному носії.
13.02.2025 через відділ автоматизованого документообігу суду від Антимонопольного комітету України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема зазначає, що чинним законодавством про захист економічної конкуренції не передбачено можливості суб'єкту господарювання самостійно визначати доцільність, форму та обсяг надання інформації на вимогу Комітету. Також, відповідач вказує на те, що відсутність участі позивача у торгах не звільняє його від обов'язку надавати Комітету витребувану інформацію та не усуває його відповідальності за невиконання вимог чинного законодавства.
Крім того, разом з відзивом на позовну заяву Антимонопольним комітетом України на виконання вимог ухвали суду від 27.01.2025 надано копії матеріалів антимонопольної справи № 145-26.13/7-24 на електронному носії.
26.02.2025 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИ-ЛЮКС", в якому позивач просить суд відкласти проведення підготовчого засідання призначеного на 27.02.2025, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ТИ-ЛЮКС" не отримувало від відповідача відзив на позовну заяву, що позбавляє позивача права на подання відповіді на відзив.
У підготовчому засіданні 27.02.2025, розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні (мотиви викладені в ухвалі суду від 27.03.2025).
Також, у підготовчому засіданні 27.02.2025 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 27.03.2025.
26.03.2025 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИ-ЛЮКС", в якій позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТИ-ЛЮКС" підтримує позовні вимоги у повному обсязі, клопотання та заяви відсутні, у зв'язку з чим позивач просить суд підготовче засідання по справі № 910/623/25 призначене на 27.03.2025 провести за його відсутності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/623/25 призначено на 24.04.2025.
21.04.2025 до суду надійшла заява позивача про проведення засідання за відсутності учасника справи, в якій позивач зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд провести судове засідання у справі № 910/623/25, призначене на 24.04.2025 без участі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИ-ЛЮКС".
Судове засідання призначене на 24.04.2025 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 призначено судове засідання на 22.05.2025.
У це судове засідання представник позивача не з'явився, проте 19.05.2025 до суду надійшло клопотання позивача, в якому він зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд провести судове засідання у справі № 910/623/25, призначене на 22.05.2025 без участі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИ-ЛЮКС".
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що представник позивача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника позивача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі ухвалено за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 22.05.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва
25.10.2024 Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 54-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 145-26.13/7-24, яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТИ-ЛЮКС» вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 19.09.2023 № 145-29.3/08-10166е у встановлений ним строк (п. 1 резолютивної частини рішення).
Накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТИ-ЛЮКС» штраф у розмірі 153 647, 00 грн за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення (п. 2 резолютивної частини рішення).
Визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТИ-ЛЮКС» (ідентифікаційний код юридичної особи вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 10.11.2023 № 145-29.3/08-11919е у встановлений ним строк (п. 3 резолютивної частини рішення).
Накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТИ-ЛЮКС» штраф у розмірі 153 647, 00 грн за порушення, зазначене в пункті 3 резолютивної частини цього рішення (п. 4 резолютивної частини рішення).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що вимога Комітету щодо надання різного роду інформації стосується лише суб'єктів господарювання, які приймали участь у конкурентних діях з іншими суб'єктами господарювання, проте ТОВ «ТИ-ЛЮКС» не приймало участі в аукціоні (ідентифікатор № SPE001-UA-20221223-70204), а тому позивач вважає, що у Комітету відсутні правові підстави вимагати у позивача будь-які документи та інформацію, про що позивачем було повідомлено Антимонопольному комітету України листом від 22.11.2023 р. № 22-11/4 на вимогу АМК України № 145-29.3/08-11919е від 10.11.2023.
Також, позивач вказує, що із змісту Рішення не вбачається, що воно було прийнято за результатами проведення засідання Тимчасової адміністративної колегії АМКУ. Також у Рішенні не визначено, якою кількістю голосів воно було прийнято.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб'єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів, а щодо розгляду та вирішення справ про надання дозволів та висновків на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання - також з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".
Згідно ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Як визначено статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено у п. 1 розділу ІІI Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 06.05.1994 за №90/299 (у редакції розпорядження АМК від 29.06.1998 №169-р) (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок розгляду заяв і справ), доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
Пунктом 4 розділу VІІI Порядку розгляду заяв і справ передбачено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення, обґрунтування розміру штрафу та спростування заперечень, наданих особами, які беруть участь у справі, до подання з попередніми висновками у справі (у разі їх наявності). Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов'язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статтею 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків.
Відповідно до п.п. 13-15 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню.
Згідно п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 22 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.
Судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції державний уповноважений Антимонопольного комітету України направив Товариству з обмеженою відповідальністю «ТІАНА ЛЮКС» (змінено найменування юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТИ-ЛЮКС») (далі - ТОВ «ТИ-ЛЮКС»/відповідач в антимонопольній справі/ Товариство) вимоги про надання інформації від 19.09.2023 № 145-29.3/08-10166е та від 10.11.2023 № 145-29.3/08-11919е, на які у встановлений державним уповноваженим Антимонопольного комітету України строк ТОВ «ТИ-ЛЮКС» не надало інформації.
Розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 17.01.2024 № 08/8-р розпочато розгляд справи № 145-26.13/7-24 за ознаками вчинення ТОВ «ТИ-ЛЮКС» порушень, передбачених пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»:
1) У вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Комітету від 19.09.2023 № 145-29.3/08-10166е у встановлений ним строк.
2) У вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Комітету від 10.11.2023 № 145-29.3/08-11919е у встановлений ним строк.
Листом Антимонопольного комітету України від 18.01.2024 № 145-26.13/08-604е копію розпорядження надіслано ТОВ «ТИ-ЛЮКС».
Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303516076383 лист вручено 24.01.2024.
Листом Антимонопольного комітету України від 25.04.2024 № 145-26.13/08-4195е ТОВ «ТИ-ЛЮКС» надіслано копію подання від 24.04.2024 № 145-26.13/7-24/109-спр про попередні висновки у Справі № 145-26.13/7-24 (далі - Подання про попередні висновки).
Згідно з трекінгом поштових відправлень АТ «Укрпошта» (поштове відправлення № 0303516348413) ТОВ «ТИ-ЛЮКС» отримало 08.05.2024 лист Антимонопольного комітету України від 25.04.2024 № 145-26.13/08-4195е, разом з копією Подання про попередні висновки.
Проте, ТОВ «ТИ-ЛЮКС» не надало заперечень на Подання про попередні висновки.
Пунктом 6 частини першої статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що державний уповноважений Антимонопольного комітету України має такі повноваження, зокрема при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
В абз. 4-5 п. 13.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» зазначено, що системний аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча вони й не містять вичерпного переліку підстав вимагати надання певної інформації, але направлення органом Антимонопольного комітету України відповідного запиту буде правомірним лише у випадку, прямо передбаченому законом.
Наявність таких підстав входить до предмета доказування у справах зі спорів, пов'язаних з визнанням недійсними рішень органів названого Комітету. Відтак, господарські суди у розгляді відповідних справ мають з'ясовувати, зокрема, чи відбувся збір інформації органом Антимонопольного комітету України в межах розгляду заяви або справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, чи мало місце проведення таким органом необхідної перевірки.
Як вбачається з відомостей щодо ТОВ «ТИ-ЛЮКС», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство зареєстровано 09.09.2020, основним видом діяльності товариства є оптова торгівля одягом і взуттям (код КВЕД 46.42).
Отже, ТОВ «ТИ-ЛЮКС» здійснює господарську діяльність та є суб'єктом господарювання в розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції»
Як зазначено в оскаржуваному рішенні, в Антимонопольному комітеті України здійснюється контроль за дотриманням ТОВ «ЦИТАДЕЛЬ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (змінено найменування юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю «БАШТА ДЕВЕЛОПМЕНТ»), ТОВ «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг», ТОВ «ТАЙБЕКС», ТОВ «САЙНЕРСТОН», ТОВ «МЕТАЛБУД АЛЬЯНС», ТОВ «УКРДОНІНВЕСТ», ТОВ «Торгівельна компанія «ВОСТОК», ТОВ «ЕЛІКСИР УКРАЇНА» законодавства про захист економічної конкуренції під час проведення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях аукціону з продажу Єдиного майнового комплексу державного підприємства «МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК» (ідентифікатор № SPE001-UA-20221223-70204).
Комітет зазначає, що з метою повного, всебічного та об'єктивного здійснення вищезазначеного контролю, керуючись статтями 7, 16, 22 і 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», на адресу Товариства була направлена вимога державного уповноваженого Комітету від 19.09.2023 № 145-29.3/08-10166е. У Вимозі 1 Товариству запропоновано протягом 10 календарних днів із дня отримання Вимоги надати Комітету визначену інформацію та копії документів.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303515921373 Вимога 1 отримана 10.10.2023.
Відповідно до листа Акціонерного товариства «УКРПОШТА» від 17.11.2023 № 1.10.004.-19628-23 (вх. № 8-08/1551-кі від 17.11.2023) Вимога 1 (повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303515921373) вручена під підпис 10.10.2023 уповноваженій на одержання пошти Товариства Катерині Главацькій на підставі довіреності.
Тож, останній день надання ТОВ «ТИ-ЛЮКС» інформації на Вимогу 1 припадав на 20.10.2023.
Інформацію на Вимогу 1 у встановлений державним уповноваженим Комітету у Вимозі 1 строк Товариство не надало Комітету.
У зв'язку з наведеним, ТОВ «ТИ-ЛЮКС» була направлена повторна вимога державного уповноваженого Комітету від 10.11.2023 № 145-29.3/08-11919е.
У Вимозі 2 у Товариства вимагалося протягом 10 календарних днів із дня отримання Вимоги 2 надати Комітету пояснення щодо ненадання інформації Комітету на Вимогу 1, надати інформацію та копії документів.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303516090726 Вимога 2 отримана 21.11.2023.
Тож, останній день надання ТОВ «ТИ-ЛЮКС» інформації на Вимогу 2 припадав на 01.12.2023.
Товариство у відповідь на Вимогу 2 листом від 22.11.2023 № 22-11/4 (вх. Комітету № 8-08/14116 від 28.11.2023) повідомило про відсутність підстав для надання Комітету запитуваної інформації.
Як зазначає Відповідач в антимонопольній справі: «… вимоги Антимонопольного комітету України щодо надання різного роду інформації, в т.ч. щодо економічної та господарської діяльності стосуються лише суб'єктів господарювання, які приймали участь в конкурентних діях з іншими суб'єктами господарювання… Оскільки ТОВ «ТИЛЮКС» не приймало участі в будь-яких конкурентних діях, а тому, товариство вважає, що в даному випадку у Антимонопольного комітету України відсутні будь-які підстави вимагати отримання документів та інформації викладених в Вимозі № 145-29.3/08-11919е від 10.11.2023».
Тож, інформацію на Вимогу 2 у встановлений державним уповноваженим Комітету у Вимозі 2 строк Товариство не надало.
Так, у Вимозі 1 та Вимозі 2 зазначалося, що згідно з пунктами 13, 14, 15 статті 50 та статтею 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» неподання органу Антимонопольного комітету України інформації в установлені строки, подання інформації в неповному обсязі у встановлені строки, подання недостовірної інформації визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції і тягнуть за собою відповідальність у вигляді штрафу у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Тобто, ТОВ «ТИ-ЛЮКС» було проінформовано про правові наслідки неподання інформації, подання недостовірної інформації або інформації в неповному обсязі на вимогу державного уповноваженого Комітету у встановлений ним строк.
Неподання Комітету запитуваної у Вимозі 1 та Вимозі 2 інформації у строки, встановлені державним уповноваженим Комітету, перешкоджало здійсненню заходів державного контролю за дотриманням учасниками законодавства про захист економічної конкуренції під час проведення аукціону з продажу Єдиного майнового комплексу державного підприємства «МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬДУНАЙСЬК» (ідентифікатор № SPE001-UA-20221223-70204).
Таким чином, позивач не надав відповіді на Вимогу-1 та Вимогу-2 у строк, встановлений державним уповноваженим Комітету для надання інформації.
При цьому, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з заявами/клопотаннями щодо подовження строку надання інформації на Вимоги державного уповноваженого Комітету та/або щодо роз'яснення питань тощо.
Згідно приписів ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Статтею 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, банківську, нотаріальну таємницю, податкову, статистичну звітність незалежно від її місцезнаходження, що перебуває у їх володінні та/або користуванні або доступна їм, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб'єктам господарювання. Інформація, що становить банківську таємницю, надається у порядку та обсязі, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Відповідно до п.п. 13, 14, 15 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню.
Згідно статті 51 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, вимога Комітету для суб'єктів господарювання є обов'язковою, ненадання інформації є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, незалежно від суб'єктивного ставлення позивача щодо доцільності такої інформації для розгляду справи Комітетом.
Разом з цим, за змістом статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» саме на Комітет покладено обов'язок щодо здійснення збору та аналізу доказів необхідних для винесення рішення у справі.
При цьому, частиною четвертою статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що здійснення іншими органами державної влади повноважень Антимонопольного комітету України, передбачених пунктами 1 - 4 і 11 частини першої, пунктами 1, 2 і 4 частини другої, пунктами 11 - 13, 15 і 16 частини третьої цієї статті, не допускається.
Системний аналіз вищевказаних норм свідчить про виключність повноважень Комітету, зокрема, в частині визначення обсягу інформації, необхідної для розгляду справи.
Отже, оскаржуваним рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 25 жовтня 2024 р. № 56-р/тк встановлено, що позивачем не надано відповіді на вимоги державного уповноваженого Комітету у встановлений ним строк.
Суд зазначає, що законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, за яких органи АМК мають право витребувати інформацію у суб'єктів господарювання та інших осіб. Так, інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених Законом.
Аналогічна правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 23.04.2019 у справі №915/827/18, від 01.08.2019 у справі №910/15697/18, від 21.11.2019 у справі № 908/24/19, від 16.01.2020 у справі №910/12392/18, від 23.01.2020 у справі №922/1124/18, від 23.01.2020 у справі №910/13204/18 тощо, щодо того, що саме орган АМК визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Отже, Антимонопольний комітет України та його органи для реалізації основного завдання, визначеного у статті 3 Закону № 3659, у частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 1 статті 3) відповідно до повноважень, передбачених, зокрема, пунктами 4, 5 частини першої статті 7, статей 12, 22, 22-1 цього Закону, положень Закону №2210 може витребувати інформацію, пов'язану з дослідженням питання стосовно наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції суб'єктами господарювання.
Верховний Суд у своїх постановах також виходить з того, що законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб'єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом АМК інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Близька за змістом правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 915/827/18, від 04.07.2019 у справі № 910/13461/18, від 01.08.2019 у справі № 910/15697/18, від 07.08.2019 у справі № 910/13460/18, від 07.08.2019 у справі № 910/13472/18, від 26.09.2019 у справі № 910/12393/18.
Таким чином, не прийняття позивачем участі у відповідних торгах не звільняє його від обов'язку надати Комітету витребувану інформацію, як і не звільняє його від відповідальності за невиконанням вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції».
При цьому, суд також не приймає до уваги заперечення позивача стосовно того, що зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається, що воно було прийнято за результатами проведення засідання Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, а також, що у Рішенні не визначено, якою кількістю голосів воно було прийнято.
Відповідно до статті 12-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Тимчасові адміністративні колегії Антимонопольного комітету України утворюються Головою Антимонопольного комітету України з числа державних уповноважених та голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України у складі не менше ніж три особи. Тимчасову адміністративну колегію очолює державний уповноважений Антимонопольного комітету України.
У вступній частині Рішення зазначено, що матеріали справи № 145-26.13/7-24 розглянула Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України, створена відповідно до наказу Голови Антимонопольного комітету України від 22.10.2024 № 86-ОД.
Відповідно до розділу ХІ Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року з № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р) (із змінами), органи Комітету, які розглядають справу про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також органи Комітету, які перевіряють, переглядають рішення у справі, до прийняття рішення по суті можуть проводити слухання у справі.
Слухання у справі проводяться за клопотанням сторін у справі або за власною ініціативою органу Комітету, або за дорученням Голови Комітету.
Про день, час і місце проведення слухання у справі особи, які беруть участь у справі, а також інші особи в разі їх залучення до слухання у справі, повідомляються не пізніше ніж за 5 днів до проведення слухання.
Слухання проводиться органом Комітету, який розглядає справу або за дорученням голови колегіального органу, одним або декількома його членами.
Орган Комітету на слухання у справі запрошує осіб, які беруть участь у справі, для надання ними зауважень, пояснень, доводів та інших міркувань, необхідних для встановлення фактичних обставин справи.
Так, у матеріалах антимонопольної справи наявні докази опублікування Комітетом 17.10.2024 оголошення, яким повідомлено ТОВ "ТИ-ЛЮКС", що розгляд Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України справи № 145-26.13/7-24 відбудеться 25.10.2024 об 11:30, а також зазначено про місце розгляду справи.
Крім того, листом № 145-26.13/08-9998е від 16.10.2024 Комітетом також було повідомлено ТОВ "ТИ-ЛЮКС", що 25.10.2024 об 11:30 Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України буде розглядатися справа № 145-26.13/7-24.
Тож, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду Комітетом антимонопольної справи № 145-26.13/7-24.
Щодо твердження позивача про те, що у рішенні не визначено, якою кількістю голосів воно було прийнято, суд зазначає, що законодавство України не містить чітко визначених вимог щодо форми та змісту рішень Комітету. Зокрема, у Законі України «Про Антимонопольний комітет України» не встановлено конкретних положень, які б регламентували структуру або обов?язкові елементи таких рішень.
Відповідно до статті 24 вказаного Закону, рішення та розпорядження, прийняті органами Комітету, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді копій, посвідчених у встановленому законодавством порядку.
Однак, детальні вимоги до форми та змісту цих документів не зазначені.
Таким чином, форма та зміст рішень Комітету не мають законодавчо закріплених стандартів, що позбавляє Комітет обов?язку зазначати в рішенні результати голосування членів Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України.
Таким чином, доказами, зібраними у антимонопольній справі доводиться, а запереченнями та поясненнями позивача не спростовується висновок Комітету про те, що дії позивача, які полягали: у неподанні інформації Антимонопольному комітету України на вимоги державного від 19.09.2023 № 145-29.3/08-10166е та від 10.11.2023 № 145-29.3/08-11919е у встановлений ним строк становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.
Згідно ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом'якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; оприлюднення відповідачем за власні кошти офіційної інформації Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення стосовно рішення, прийнятого у справі про порушення, в тому числі опублікування рішень у повному обсязі (за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), у строк і спосіб, визначені цим рішенням або законодавством; закриття провадження у справі.
Як встановлено судом вище, доказів на підтвердження того, що позивач надав інформацію у встановлені строки та в необхідних обсягах, яка вимагалась державним уповноваженим Антимонопольного комітету України у вимогах від 19.09.2023 № 145-29.3/08-10166е та від 10.11.2023 № 145-29.3/08-11919е, матеріали справи не містять, а позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження наведеного суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що Антимонопольний комітет України діяв у межах наданих повноважень щодо витребування у позивача відповідної інформації, а позивач в свою чергу зобов'язаний був надати таку інформацію у встановлені строки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.12.2012 у справі №5023/599/12.
Отже, рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 25 жовтня 2024 р. № 54-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" прийнято у межах, визначених законом повноважень.
Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи Комітету та повноту їх встановлення в оскаржуваному Рішенні, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції", Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, який затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, у зв'язку з чим всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін.
Суд зазначає, що при розгляді справи № 145-26.13/7-24 Комітетом повністю з'ясовано та доведено належними доказами обставини, які мають значення для справи, висновки Комітету у повній мірі відповідають обставинам справи, ним не було порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин, викладені в оскаржуваному Рішенні висновки відповідача відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИ-ЛЮКС" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено: 24.06.2025
Суддя С. О. Щербаков