номер провадження справи 3/63/25
25.06.2025 Справа №908/1163/25
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСС» (вул. Медична, 3, оф. 22, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51900; ідентифікаційний код юридичної особи 25013096)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (вул. Каховська, будинок 11А, кабінет №8, м. Запоріжжя, 69096; ідентифікаційний код юридичної особи 40308189)
про стягнення коштів
без повідомлення (виклику) представників сторін
РУХ СПРАВИ.
28.04.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОСС» (скорочене найменування - ТОВ «АГРОСС») до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (скорочене найменування - ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС») про стягнення заборгованості в розмірі 187 862,40 грн. Судові витрати у справі просить покласти на відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2025справу №908/1163/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 01.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/1163/25 та присвоєний справі номер провадження 3/63/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
До матеріалів справи долучено довідку про доставку електронного листа - ухвали суду про відкриття провадження у справі №908/1163/25 від 01.05.2025, до електронного кабінету відповідача 01.05.2025о 17:19 (а.с.44).
Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання, як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Між позивачем (Замовник) та відповідачем (Постачальник) укладено Договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками №0317-ПК-Д від 28.05.2024 та №0660-СК-Д від 28.05.2024.
Відповідно до Договору Відповідач зобов'язувався поставити Позивачу паливно-мастильні матеріали та Паливні картки, на яких воно обліковується; організовувати та забезпечувати відпуск ПММ Позивачу або Довіреній особі на підставі Паливних карток, а Позивач зобов'язався сплатити Відповідачу вартість паливно-мастильних матеріалів.
Підприємство Позивача внесено до реєстру об'єктів критичної інфраструктури, систематичні недопоставки ПММ порушують технологічний процес підприємства і створюють труднощі з постачанням хлібопродуктів населенню, школам, дитячим садкам, лікарням міста та прилеглим населеним пунктам району.
Так, Відповідач був зобов'язаний за п. 4.1.5. Договору, забезпечити Позивачу можливість безперешкодного використання Паливних карток відповідно до умов Договору.
Згідно з Договором ТОВ «АГРОСС» (Позивач), сплатило в повній мірі та отримало паливні картки, за якими в подальшому мали бути відпущені паливно-мастильних матеріалів ( далі - ПММ).
Станом на день подачі цієї позовної заяви, Відповідач не провів відпуск ПММ.
Склалася ситуація з заборгованістю по відпуску паливно-мастильних матеріалів.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзив на позов не надав.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення сплаченої суми за паливно-мастильні матеріали згідно із договорами відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками №0317-ПК-Д від 28.05.2024 та №0660-СК-Д від 28.05.2024 187 862,40 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи був укладений договір, чи був поставлений товар, на яку суму; в які строки і якому розмірі мав бути поставлений товар), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань з боку відповідача, які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
28.05.2024 між ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» (Постачальник, відповідач у справі) та ТОВ «АГРОСС» (Замовник, позивач у справі) з використанням електронних підписів укладено договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками №0317-ПК-Д, за умовами якого (п.2.1) відповідач зобов'язався поставити позивачу паливно-мастильні матеріали та паливні картки, на яких воно обліковується, організовувати та забезпечувати відпуск ПММ позивачу або довіреній особі позивача на підставі паливних карток, а позивач зобов'язався сплатити відповідачу вартість ПММ.
Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ, визначаються у рахунках, які виставляються Постачальником та сплачуються Замовником згідно умов договору (п.2.2.).
Також 28.05.2025 між сторонами з використанням електронних підписів укладено договір поставки №0660-СК-Д, за умовами якого (п.1.1) відповідач (Постачальник) зобов'язався передати позивачеві (Замовник) у власність Товари, а позивач зобов'язався сплатити і прийняти вказаний Товар (далі - Договір поставки).
Найменування: згідно накладних на товар (п.1.2 Договору поставки).
Одиниця вимірювання: літр (п. 1.3.Договору поставки)
Кількість: згідно накладних на товар. 1.5. Відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 9п. 1.4. Договору поставки).
Відповідно до п. 2.1 Договору поставки Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання Товару згідно умов Договору.
У пункті п.4.1 Договору поставки сторонами узгодили умови оплати: Оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку на Товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та дійсна протягом дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок Постачальника.
Згідно із п. 4.5 Договору поставки після отримання оплати Товару, Постачальник зобов'язаний на протязі 5-ти робочих днів передати Покупцю, а Покупець зобов'язаний отримати від Постачальника довірчі документи (скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати Товару.
За умовами п.п.4.6.9, 4.6.10 Постачальник активує довірчі документи (скретч-картки). В разі підписання видаткових накладних з використанням електронного документообігу та цифрового підпису Постачальника та Покупця, Постачальник активує довірчі документі (скретч-карток) після підписання видаткової накладної Покупцем.
Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки), п. 5.1.Договору поставки.
Місце поставки (передачі) товарів (п.5.2 Договору поставки):
Передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки (п.5.2.1). Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п. 5.2.2).
Відповідно до п.5.3. Договору поставки умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Даний договір укладений терміном на 1 рік. У випадку, якщо жодна зі сторін письмово, не виявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік і на тих же умовах (п.10.2 Договору поставки).
На виконання умов Договору поставки позивачем здійснено оплату за бензин та дизпаливо згідно рахунку №1/1734 від 28.05.2024, у т.ч. ПДВ 20%, на суму 575 300,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №13289 від 29.05.2024 (а.с.23).
Між сторонами з використанням цифрового підпису підписано видаткову накладну №0001/0001418 від 30.05.2024 на поставку товару - бензину А-92 у кількості 2000 л та дизпалива у кількості 10 000 л на загальну суму 575 300,00 грн.
За доводами позивача, відповідач не провів відпуск товару у повному обсязі.
У зв'язку з порушенням умов Договору поставки , позивачем з метою досудового врегулювання спору направлено відповідачу претензію №1 щодо недопоставки продукції (лист від 06.03.2025 вих.№61) з вимогою поставки у трок 10 календарних днів відповідну продукцію.
Проте, вказану претензію, отриману Постачальником 10.03.2025, залишено без належного реагування, зобов'язання з поставки залишку партій товару постачальником не виконано.
Отже відповідач висунуті у претензії вимоги позивача не задовольнив - залишок пального не поставив.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині поставки товару в повному обсязі стало підставою звернення позивача до суду про стягнення попередньої оплати за товар в розмірі 187 862,40 грн.
Доказів погашення суми позову відповідач на час розгляду справи суду не надав.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладених між сторонами договорів №0317-ПК-Д від 28.05.2024 та №0660-Ск-Д від 28.05.2025, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є договорами поставки.
Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору, відповідно до виставленого постачальником рахунку на оплату здійснено оплату за паливно-мастильні матеріали в розмірі 575 300,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №13289 від 29.05.2024 (а.с.23).
За умовами п.1.5 Договору поставки відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).
Згідно з п.9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п.3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
Тож, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Згідно із п. 4.5 Договору поставки після отримання оплати Товару, Постачальник зобов'язаний на протязі 5-ти робочих днів передати Покупцю, а Покупець зобов'язаний отримати від Постачальника довірчі документи (скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати Товару.
Після отримання оплати Товару, Постачальник впродовж одного робочого дня відправляє Покупцю скретч-картки, видаткові накладні та специфікації. Номер експрес-накладної (ТТН) Покупець отримає по електронній пошті (п.4.6.3.Договору поставки).
Відповідно до п.4.6.10. Договору поставки у разі підписання видаткових накладних з використанням електронного документообігу та цифрового підпису Постачальника та Покупця, Постачальник активує довірчі документі (скретч-карток) після підписання видаткової накладної Покупцем.
30.05.2024 сторони оформили поставку бензину А-92 у кількості 2000 л та дизпалива 10 000 л на суму 575 300,00 грн, що підтверджується підписаною за допомогою електронних підписів видатковою накладною №0001/0001418 від 30.05.2024, підстава: договір поставки з відкладеною активацією 0660-СК-Д від 28.05.2024.
Згідно із п.5.2 Договору поставки передача позивачу товару за цим Договором здійснюється на АЗС відповідача шляхом заправки автомобілів позивача при пред'явленні довіреними особами позивача скретч-картки. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.
Умовами постачання товару є самовивезення. Покупець зобов'язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п.5.3 Договору поставки).
Строк поставки товарів, згідно із п. 5.1 Договору поставки, визначено до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).
В обґрунтування своїх позовні вимог позивач зазначив, що відповідачем не виконано в повному обсязі зобов'язання з поставки ПММ, попередньо оплаченого позивачем, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість на суму 187 862,40 грн.
Згідно із бухгалтерською довідкою позивача використано 220 л талонів на бензин А-92 за ціною 50,00 грн за 1 л на суму 11 000,00 грн, сплачених 29.05.2024 згідно з рахунком №1/1734. Залишок невикористаних талонів становить 1780,00 л бензину на суму 89 000,00 грн.
Згідно із бухгалтерською довідкою позивача використано 7920 л талонів на дизпаливо за ціною 47,53,00 грн за 1 л на суму 376 437,60 грн, сплачених 29.05.2024 згідно з рахунком №1/1734. Залишок невикористаних талонів становить 2080 л дизпалива на суму 98 862,40 грн.
Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до приписів ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 у справі №5011-42/13539-2012/3-30гс13.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з порушенням умов договору, позивач з метою досудового врегулювання спору направив відповідачу претензію від 06.03.2025 з вимогою про до поставки товару.
Відповідачем претензія отримана 10.03.2025.
Проте, претензія залишена відповідачем без реагування.
Таким чином, з викладених обставин вбачається невиконання відповідачем умов договору щодо належної поставки товару та виникнення у нього зобов'язання із повернення позивачу передоплати за непоставлений товар.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Суд відзначає, що відповідачем не спростовано доводи позивача щодо недопоставки ПММ, не надано власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору, оскільки позивачем не отримано товару на 187 862,40 грн, а відтак у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу 187 862,40 грн за пальне, вартість якого сплачена, але не поставлена.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем попередньо оплачено товар, однак відповідач визначений договором товар покупцю в повному обсязі не передав, доказів на спростування обставин, наведених у позові, не надав, тому вимоги позивача про стягнення вартості недопоставленого відповідачем палива на суму 187 862,40 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться Договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками №0317-ПК-Д від 28.05.2024, Договором поставки №0660-СК-Д від 28.05.2024 (а.с. 10-12), Видатковою накладною №0001/0001418 від 30.05.2024 (а.с.22), платіжним документом про оплату №13289 від 29.05.2024 (а.с.23), претензією №1 від 06.03.2025 (а.с.17-18), бухгалтерськими довідками (а.с.19-21).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми боргу не надав.
Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст. ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню повністю в розмірі 187 862,40 грн.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі в розмірі 2422,40 грн покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).
З положень ч. 1, п.п.1, п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слідує, що судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року у розмірі 3028,00 грн.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Беручи до уваги, що ціна позову становить 187 862,40 грн та позовна заява подана до суду через систему «Електронний суд», до сплати за подання цієї позовної належить судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію №912 від 23.04.2025 про сплату суми 3028,00 грн судового збору, тобто позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, позивачем переплачено 60,56 грн.
Разом з тим, повернення суми судового збору з Державного бюджету відбувається виключно за клопотанням особи, яка його сплатила.
Станом на дату ухвалення судового рішення відповідне клопотання від позивача не надходило.
За умови звернення позивача до суду з відповідним клопотання, йому підлягає поверненню з Державного бюджету України сума судового збору в розмірі 60,56 грн.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (вул. Каховська, буд.11А, м. Запоріжжя, 69096; ідентифікаційний код юридичної особи 40308189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСС» (вул. Медична, 3, оф. 22, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51900; ідентифікаційний код юридичної особи 25013096) заборгованість в розмірі 187 862,40 грн (сто вісімдесят сім тисяч вісімсот шістдесят дві гривні 40 коп.). Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (вул. Каховська, буд.11А, м. Запоріжжя, 69096; ідентифікаційний код юридичної особи 40308189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСС» (вул. Медична, 3, оф. 22, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51900; ідентифікаційний код юридичної особи 25013096) суму судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.). Видати наказ.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 25.06.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич