вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
25 червня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/508/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ «УКРІНТЕРЕНЕРГО», м. Київ,
до відповідача УЖГОРОДСЬКИЙ ЛІЦЕЙ ІМЕНІ В. С. ҐРЕНДЖІ-ДОНСЬКОГО УЖГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ, м. Ужгород
про стягнення 77641.44 грн,
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ «УКРІНТЕРЕНЕРГО» заявило позов до УЖГОРОДСЬКОГО ЛІЦЕЮ ІМЕНІ В. С. ҐРЕНДЖІ-ДОНСЬКОГО УЖГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ про стягнення 77 641,44 гривень, з яких: - 35 018,15 грн. - заборгованість за спожиту електричну енергію на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк»; - 21 449,97 грн. - інфляція та 21 173,32 грн. - 15% річних.
Позов заявлено з посиланням на статті 2, 4, 12, 20, 24, 27, 41, 42, 162-164, 171, 172 та 247 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 13.05.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору, а також відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали для подання письмових заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (згідно з довідкою про доставку електронного листа), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, взявши до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Правова позиція позивача.
Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що у відповідача наявна заборгованість згідно з Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» в розмірі 35 018,15 грн.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання, в частині постачання електричної енергії, що підтверджується Актами купівлі-продажу електроенергії за розрахункові періоди січень - травень 2022 року, проте Відповідачем в порушення умов п. 2.1 глави 2 Договору не здійснено своєчасну та повну оплату спожитої (купленої) електричної енергії та не здійснено інші платежі згідно з умовами цього Договору, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість.
Разом з тим зазначаємо, що Відповідач листом від 31.05.023 року № 335 повідомив, зокрема що оплата зазначеного боргу за 2022 рік у сумі 35 018,15 грн. може бути здійснена тільки у судовому порядку.
З метою досудового врегулювання спору ДПЗД «Укрінтеренерго» було направлено УЖГОРОДСЬКІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ I-III СТУПЕНІВ №6 ІМЕНІ В.С.ГРЕНДЖІ-ДОНСЬКОГО УЖГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ Вимогу про сплату штрафних санкцій на суму 29 428,75 грн та боргу за спожиту електроенергію на суму 35 018,15 грн. № 44/11-005091 від 14.11.2023 р., яка була надіслана електронною поштою 14.11.2022 року. Відповіді цю вимогу не було отримано.
Разом з тим, ДПЗД «Укрінтеренерго» листом 44/11-010525 від 10.04.2025 року було надіслано до Споживача Претензію-вимогу на суму 35 018,15 грн., яку було надіслано електронною поштою 10.04.2025 року (копія додається). Так, УЖГОРОДСЬКИЙ ЛІЦЕЙ ІМЕНІ В.С.ҐРЕНДЖІ-ДОНСЬКОГО УЖГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ у листі від 11.04.2025 № 285, у відповідь на цю Претензію, повідомив про своє прохання вирішити питання оплати заборгованості в сумі 35 018,15 грн. за 2022 рік у судовому порядку, у зв'язку з особливостями бюджетного процесу.
Враховуючи вищенаведене, в зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Договором, у ДПЗД «Укрінтеренерго» залишився єдиний шлях врегулювання спору, а саме, в судовому порядку.
З урахуванням зазначеного, станом на дату подання цієї позовної заяви сума заборгованості УЖГОРОДСЬКОГО ЛІЦЕЮ ІМЕНІ В. С. ҐРЕНДЖІ-ДОНСЬКОГО перед ДПЗД «Укрінтеренерго» становить 77 641,44 грн., зокрема: - 21 173,32 грн. - 15% річних, - 21 449,97 грн. - інфляційні втрати; - 35 018,15 грн. - заборгованість за поставлену електричну енергію.
Правова позиція відповідача.
Відповідач не подав до суду відзиву на позовну заяву.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», яке виконує функції постачальника «останньої надії» (далі - Постачальник, ДПЗД «Укрінтеренерго», Позивач), яке діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344, та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р (із змінами), відповідно до положень ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (із змінами) (далі - ПРРЕЕ), та УЖГОРОДСЬКОЮ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЮ ШКОЛОЮ I-III СТУПЕНІВ № 6 ІМЕНІ В.С.ГРЕНДЖІ ДОНСЬКОГО УЖГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ (далі - Ужгородська ЗОШ № 6), укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (надалі - Договір) на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», положень ПРРЕЕ, по оператору системи розподілу ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО».
Разом з тим, відповідно до інформації з системи Ліга Закон 13.07.2023 року було змінено найменування УЖГОРОДСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ I-III СТУПЕНІВ № 6 ІМЕНІ В.С.ГРЕНДЖІ-ДОНСЬКОГО УЖГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ (ЄДРПОУ 22110427) на УЖГОРОДСЬКИЙ ЛІЦЕЙ ІМЕНІ В. С. ҐРЕНДЖІ-ДОНСЬКОГО УЖГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ та її адреси.
Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному бланку Відповідача та у Витягу з ЄДР, вказана контактна інформація Споживача, а саме е-mail: uzosh6@gmail.com. Така ж адреса зазначена і на сайті Відповідача у мережі інтернет за посиланням: https://uzosh6.e-schools.info/ . Тобто, вказавши на своєму офіційному бланку та у ЄДР електронну пошту, а саме е-mail: uzosh6@gmail.com, Відповідач підтвердив можливість листування з ним, за її допомогою, засобами електронної пошти. Таким чином, враховуючи вищенаведене, ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальник «останньої надії», здійснював надсилання документів Відповідачу, як споживачу, за допомогою засобів електронного зв'язку, на адресу електронної пошти зазначену на офіційному бланку Споживача та у Витягу з ЄДР.
За даними ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО», на якого було покладено функції адміністратора комерційного обліку, відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (у редакції, яка діяла до 01.07.2024 року), УЖГОРОДСЬКУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЮ ШКОЛУ I-III СТУПЕНІВ № 6 ІМЕНІ В.С.ГРЕНДЖІ-ДОНСЬКОГО УЖГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ було віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.01.2022 року, що підтверджується листом ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» від 11.01.2022 № 154-25/249 та Витягом з Повідомлення про переведення Споживача, яке є додатком до цього листа (порядковий № 2630- 2633).
Відповідач перебував на постачанні в постачальника «останньої надії» в період січень-травень (частково, до 02.05.2022 року включно) 2022 року.
Згідно з п. 2.1. глави 2 Договору (предмет Договору) - Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).
Згідно із п. 5.8. глави 5 Договору - розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Умовами пункту 4.1. розділу 4 Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 р., що є невід'ємним додатком до Договору, встановлено обов'язок сплати споживачем 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.
У разі не отримання рахунку Споживач зобов'язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.
Ця норма не застосовується до акцептування умов Договору, порядок якого визначений пунктом 7.1 цієї комерційної пропозиції. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі).
Відповідно до положень п. 4.2. розділу 4 «Спосіб (порядок) та строки оплати за постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»» «Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 р.», остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі.
Положеннями п. 4.4. розділу 4 «Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є Додатком 1 до Договору, встановлено, що Акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС. У разі наявності зауважень до Акту купівлі - продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. До усунення розбіжностей Сторони Договору керуються даними, що зазначені в Акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей. У разі неповернення Споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу Акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку Споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим Споживачем та приймається Постачальником як узгоджений.
Відповідно до п. 5.10 глави 5 Договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» та положень «Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 р.», оплата виставленого постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі.
Факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги), що надає постачальнику «останньої надії» оператор системи розподілу/передачі, відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 28.12.2019 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» та згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (із змінами, далі - Тимчасовий порядок).
Факт споживання електричної енергії споживачем оператор підтверджує шляхом надання постачальнику «останньої надії» Звіту за фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за розрахунковий період.
Положеннями пункту 6.2. Тимчасового порядку встановлено, що до 8 числа М+1 (місяця, що є наступним за розрахунковим місяцем) ОСР на підставі фактичних обсягів надходження електричної енергії до електричних мереж та фактичного корисного відпуску електричної енергії по кожному споживачу за місцем провадження господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії ОСР/НЕК формують, зокрема: фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії по кожному електропостачальнику у місяці, у т. ч. з розбивкою по групі "а" та групі "б" та фактичний (звітний) корисний відпуск електричної енергії у розрахунковому місяці по кожному споживачу.
Таким чином, обсяг спожитої УЖГОРОДСЬКИМ ЛІЦЕЄМ ІМЕНІ В. С. ҐРЕНДЖІ-ДОНСЬКОГО електричної енергії у січні - травні 2022 року було визначено лише після отримання від ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» відповідних Звітів про фактичне споживання електричної енергії за певні періоди.
На виконання зазначеного Договору ДПЗД «Укрінтеренерго», на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії Відповідачем, за даними отриманими від оператора системи розподілу ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕКП від 27.11.2018 № 1534), Відповідачу було виставлено:
- на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за січень 2022 року - рахунок № 000022110427/06/О01/27030 від 21.02.2022 р. та Акт № 019555 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2022 р. від 31 січня 2022 року, обсяг споживання електричної енергії - 9 863 кВт.*год., на загальну суму 54 977,78 грн. (з ПДВ).
- на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за лютий 2022 року - рахунок № 000022110427/06/О02/29297 від 13.04.2022 р. та Акт № 021810 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період лютий 2022 р. від 28 лютого 2022 року, обсяг споживання електричної енергії - 10 223 кВт.*год., на загальну суму 54 822,31 грн. (з ПДВ).
- на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за березень 2022 року, наданого листом ОСР від 07.04.2022 р. № 154-25/2395/1 (порядковий № 132-135)- рахунок № 000022110427/06/О03/30732 від 27.04.2022 р. та Акт № 023247 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період березень 2022 р. від 31 березня 2022 року, обсяг споживання електричної енергії - 8 190 кВт.*год., на загальну суму 35 018,15 грн. (з ПДВ).
Так, вищезазначені документи було надіслано Відповідачу електронною поштою 28.04.2022 року.
- на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за квітень 2022 року - рахунок № 000022110427/06/О04/31601 від 25.05.2022 р. та Акт № 024091 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період квітень 2022 р. від 30 квітня 2022 року, обсяг споживання електричної енергії - 9 030 кВт.*год., на загальну суму 35 058,14 грн. (з ПДВ), які було надіслано електронною поштою 25.05.2022 року (копії додаються).
- на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за травень 2022 року - рахунок № 000022110427/06/О05/31948 від 22.06.2022 р. та Акт № 024434 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період травень 2022 р. від 31 травня 2022 року, обсяг споживання електричної енергії - 1 014 кВт.*год., на загальну суму 3 976,24 грн. (з ПДВ), які було надіслано електронною поштою 23.06.2022 року (копії додаються).
Заборгованість за цими всіма рахунками Відповідачем була погашена частково. Відповідачем було здійснено не повну оплату його заборгованості, що виникла за періоди його перебування на постачанні у Позивача у січні-травні 2022 року, що підтверджується витягом з Реєстру платіжних інструкцій.
Таким чином, у Відповідача наявна заборгованість за спожиту ним електричну енергію у сумі 35 018,15 грн.
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд про стягнення з відповідача 77 641,44 гривень, з яких: - 35 018,15 грн. - заборгованість за спожиту електричну енергію на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк»; - 21 449,97 грн. - інфляція та 21 173,32 грн. - 15% річних.
ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (надалі також - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України «Про ринок електричної енергії».
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» (тут і надалі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).
Згідно з частиною п'ятою статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії».
Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.
За приписами статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» це - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.
За приписами частини першої статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018 (з подальшими змінами та доповненнями) ДП «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» з 01.01.2019 до 31.12.2023. На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1344 від 06.11.2018 ДП «Укрінтеренерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
За вимогами частин 6-10 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.
Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника «останньої надії», споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.
Постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.
Порядок заміни електропостачальника на постачальника «останньої надії» визначається правилами роздрібного ринку.
Відповідні Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі Правила), затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №312.
Відповідно до пункту 1.2.9 Правил №312 (тут і надалі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який розробляється постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Зокрема, відповідно до пункту 8 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 3.4.4. Правил договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання Споживача до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника «останньої надії» відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.
Відповідно до частин першої, другої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (частина п'ята статті 633 ЦК України).
За визначенням наведеним у частині першій статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З урахуванням наведеного, суд висновує, що між сторонами у справі укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», положень ПРРЕЕ, по оператору системи розподілу ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО».
Таким чином, як уже зазначалося, факт укладення публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» відповідно до наведеного вище законодавства пов'язується з початком фактичного постачання електричної енергії споживачу постачальником «останньої надії» (за наявності нормативно визначених умов та з віднесенням оператором системи розподілу такого споживача до портфоліо постачальника «останньої надії»), а не з датою повідомлення споживача про укладення такого договору.
При цьому, відповідно до п. 3.4.1. Правил Постачальник «останньої надії» повідомляє споживача про умови постачання, ціну на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника шляхом оприлюднення зазначеної у цьому пункті інформації на своєму офіційному веб-сайті.
Отже, суд доходить висновку, що факт поставки позивачем електричної енергії відповідачу у спірний період підтверджено документально, а останнім не спростовано належними доказами.
Водночас за приписами пункту 3 частини першої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Таке право електропостачальника передбачено і підпунктом 1 пункту 7.1. Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Поряд з тим, за приписами пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» відповідач, як споживач зобов'язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Такий обов'язок забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору покладено на відповідача (споживача) і підпунктом 2 пункту 6.2. договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Умовами пункту 4.3. розділу 4 Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 р., що є невід'ємним додатком до Договору, встановлено що у разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв'язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).
Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано направлення Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на електронну адресу відповідача - рахунків та актів за період січень-травень (частково, до 02.05.2022 року включно) 2022 року.
Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).
При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість за поставленому йому постачальником «останньої надії» в січень-травень (частково, до 02.05.2022 року включно) 2022 року у розмірі 35 018,15 грн. грн.
За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення даного спору становить 35 018,15 грн. грн, яка відповідачем належними та допустимими доказами не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.
Щодо 15% річних та інфляційних нарахувань.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних.
У п. 7.4 Комерційних пропозицій 3 та 5 встановлено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов'язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суд, вважає правомірним нарахування інфляційних та відсотків річних в означені позивачем періоди, а відтак, здійснивши арифметичний розрахунок заявлених позивачем до стягнення вимог в цій частині, вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення судом вимоги про стягнення з відповідача 21 449,97 грн. - інфляції та 21 173,32 грн. - 15% річних.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до задоволення в заявленому розмірі.
Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на відповідача покладається 3028,00 гривень витрат на оплату судового збору.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги - задоволити.
2. Стягнути з УЖГОРОДСЬКОГО ЛІЦЕЮ ІМЕНІ В. С. ҐРЕНДЖІ-ДОНСЬКОГО УЖГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ (код ЄДРПОУ 22110427, вул. Польова, буд., 22, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88018) на користь ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ «УКРІНТЕРЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 19480600, вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, 04080) 77 641,44 гривень, з яких: - 35 018,15 грн. - заборгованість за спожиту електричну енергію на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк»; - 21 449,97 грн. - інфляція та 21 173,32 грн. - 15% річних, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 25.06.2025
Суддя Л.В. Андрейчук