вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.06.2025р. Справа № 904/2879/25
За клопотанням: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбіленд» про скасування заходів забезпечення позову у справі
За позовом: Дніпровської міської ради, м. Дніпро
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбіленд», м. Дніпро
Про: стягнення 45 118,30грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
секретер судового засідання Буханець І.П.
Від позивача: Дерило В.Г. (представник);
Від відповідача (заявник): Чернета В.Є. (адвокат)
Дніпровська міськрада звернулася до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до його подачі , у якій просила накласти арешт на нерухоме майно ТОВ «Альбіленд»: автозаправну станцію, загальною площею 21,3 кв.м.: літ. «А-1» - операторська з магазином, а - ганок; літ. «Б» - навіс; літ. «В» - побутове приміщення (тимч.), №1-4 - паливні резервуари для зберігання палива, №5,6 - паливні колонки, №7-8- огорожі, №9 - приямок злива палива, №10-12 - щогла блискавкозахисту, №13 - резервуари для зберігання зріджених вуглеводневих газів, №14 - колонка газо-роздавальна, №15 - інформаційний стенд, І-ІІІ - мостіння за адресою: Ульянівська, буд. 17 у м. Дніпро (РНОНМ 1196151712101) та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках ТОВ «Альбіленд», в межах суми стягнення в розмірі 45 118,30грн. до набрання рішенням по справі законної сили.
Ухвалою суду від 05.06.25р. заяву ДМР про забезпечення позову до його пред'явлення задоволено; накладено арешт на рухоме та не рухоме майно ТОВ «Альбіленд» та на грошові кошти, що обліковуються на рахунках ТОВ «Альбіленд», в межах суми майбутнього позову в розмірі 45 118,30грн. до набрання рішенням по справі законної сили.
В подальшому ДМР звернулася до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з ТОВ «Альбіленд» 45 118,30грн. збережених без достатньої правової підстави внаслідок несплати орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:06:056:0055 у період з 01.01.22р. по 29.05.25р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.25р. відкрито провадження у справі №904/2879/25, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Водночас, 12.06.25р. від ТОВ «Альбіленд» до господарського суду надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 05.06.25р. по цій справі. В обґрунтування цього клопотання заявник зазначає, що захід забезпечення позову значно перевищує позовні вимоги позивача, оскільки судом накладено арешт на все майно та грошові кошти ТОВ «Альбіленд». Окрім того, заявник зазначає, що накладення арешту одночасно на майно та грошові кошти не може вважатись співмірними та адекватними заходами забезпечення позову та накладення арешту на майно та грошові кошти у межах суми в умовах воєнного часу не тільки блокуватиме діяльність підприємства та негативно вплине на його фінансово-економічну діяльність, але й зробить неможливою виплату заробітних плат та інших асигнувань працівникам підприємства, а також негативно вплине на фінансово-економічну діяльність товариства. Також вважає , що заява позивача не містить достатніх доказів, що невжиття таких заходів істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, а їх застосування є механізмом ефективного захисту або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача; позивач не довів наявність підстав для вжиття обраних ним заходів забезпечення позову, в той час як чинність таких заходів у вигляді арешту на майно та кошти ТОВ «Альбіленд» порушує збалансованість інтересів сторін, завдає надмірної шкоди господарській діяльності відповідача. Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд скасувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, залишивши чинним арешт грошових коштів.
Ухвалою від 17.06.25р. призначено судове засідання з розгляду клопотання ТОВ «Альбіленд» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих господарським судом Дніпропетровської області, на 23.06.25р.
19.06.25р. через підсистему «Електронний суд» ТОВ «Альбіленд» подано заяву про участь у судовому засіданні 23.06.25р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою суду від 20.06.25р. задоволено вищезазначену заяву відповідача.
До судового засідання 23.06.25р. в режимі відеоконференції з'явились представники сторін.
Представник відповідача наполягав на скасуванні арешту рухомого та нерухомого майна ТОВ «Альбіленд». Представник ДМР під час судового засідання заперечував проти скасування арешту майна відповідача. Розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ст. 136 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена (ч. 4, 5 ст. 145 ГПК України).
Суд зазначає, що розгляд в судовому засіданні заяви про скасування заходів забезпечення позову, вжитих до подання позову, не здійснюється за правилами позовного провадження, а є окремою процесуальною процедурою, направленою на вирішення питань відносно того, чи наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом до подання позову або чи відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю (аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 904/2636/19, від 21.11.2022 у справі №916/621/22).
Таким чином, скасування забезпечення позову відповідно до ст. 145 ГПК України пов'язано зі зміною чи припиненням підстав забезпечення позову і не передбачає перегляду відповідної ухвали про вжиття заходів забезпечення позову на предмет її правомірності.
Так, Законом України «Про виконавче провадження» передбачений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження виконавець має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Зокрема, ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 151 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 191 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 181 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
За таких обставин, судом з урахуванням обмеження обсягу майна та грошових коштів боржника, накладено арешт в межах суми стягнення 45 118,30грн., без ідентифікації індивідуально визначеного майна боржника. Окрім того, суд акцентує увагу, що ТОВ «Альбіленд» напевне не скористалося своїм правом та не запропонувало державному виконавцю певне майно чи предмети, на які необхідно накласти арешт в першу чергу. Не зміг представник заявника під час судового засідання також підтвердити чи спростувати наявність у товариства на рахунках у банківських установах грошових коштів, достатніх для погашення заборгованості, вказаній у позовній заяві - 45 118,30 грн.
Заявником не доведено настання такої зміни обставин, що може бути підставою для скасування заходів забезпечення позову, не наведено фактів на підтвердження того, що об'єктивна потреба у забезпеченні позову відпала.
Таким чином, доводи заявника, наведені у заяві про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.25р. у справі №904/2879/25, фактично зводяться до заперечення обставин, викладених власне у заяві про забезпечення позову до подачі позовної заяви, оцінку яким надано судом при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, що за своєю суттю є запереченнями щодо застосування даних забезпечувальних заходів та не можуть виступати в якості вмотивованої підстави для скасування вже існуючих заходів забезпечення позову, а зумовлюють надання судом правової оцінки вказаної ухвали, яка набрала законної сили.
Поряд з цим, розглянувши доводи заявника, суд вважає, що вони не свідчать про те, що потреба у забезпеченні позову Дніпровської міської ради відпала, а обставини, внаслідок яких були вжиті заходи - зникли. Одночасно суд зазначає, що під час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює законність та правомірність вжиття ним заходів забезпечення позову, а лише з'ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Щодо інших доводів, викладених в обґрунтування власних правових позицій стосовно заяви про скасування заходів забезпечення позову, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного клопотання, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному судовому рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для висновку про необґрунтованість вимог клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання ТОВ «Альбіленд» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 05.06.25р.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні клопотання ТОВ «Альбіленд» про скасування заходів забезпечення позову від 12.06.25р. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили - 23.06.25р. та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Суддя Васильєв О.Ю.