вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.06.2025м. ДніпроСправа № 904/2661/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу
за позовом Державного підприємства "Українські спеціальні системи", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія", Дніпропетровська область, м. Павлоград
про стягнення 50 625,00 грн
Без виклику представників сторін
Державне підприємство "Українські спеціальні системи" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" про стягнення 50 625,00 грн збитків.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товарів № 12.1518/23 від 14.12.2023.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 26.05.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Задовольнив клопотання позивача та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
В ухвалі від 26.05.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідачу було роз'яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа (а.с.87) ухвала суду від 26.05.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача 26.05.2025.
Відзив відповідач до суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
14.12.2023 між Державним підприємством "Українські спеціальні системи" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (продавець) було укладено договір про закупівлю товарів № 12.1518/23 (далі - договір).
Продавець зобов'язується передавати у власність (поставляти) покупцеві товари згідно ДК 021:2015- 09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензин А-95, паливо дизельне) по паливним карткам, а покупець зобов'язується приймати товари та повністю оплачувати їх вартість, в порядку та на умовах, вказаних у цьому договорі та додатках до нього. Отримання товарів покупцем здійснюється через пред'явників паливних карток (ПК) (п. 2.1. договору).
Кількість товарів, які підлягають поставці: бензин А-95 - 9 000 літрів; паливо дизельне - 17 000 літрів. Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 2.2. договору).
З метою належного виконання покупцем умов цього договору щодо замовлення та отримання товарів продавець на період дії договору, забезпечує покупця паливними картками в необхідній покупцю кількості. Паливні картки є власністю продавця. Покупець не набуває права власності на отримані паливні карки продавця, не вправі використовувати їх в інших цілях, не пов'язаних з виконанням цього договору і зобов'язується повернути паливні картки продавцю після припинення поставок товарів за цим договором (п. 2.3. договору).
Передача ПК покупцю здійснюється на підставі заявки покупця. Факт передачі ПК та ПІН-кодів до них покупцю підтверджується відповідним актом приймання-передачі ПК, що підписується сторонами та становить невід'ємну частину цього договору (п. 2.4. договору).
Детальну інформацію про здійснені покупцем транзакції, в тому числі у формі інформаційних звітів, покупець може отримати через особистий кабінет покупця. Продавець зобов'язується належним чином і у встановлений законодавством строк складати податкові накладні, розрахунки коригування до податкових накладних і реєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язується вчасно, до 5 числа наступного місяця, надавати покупцю видаткові накладні на поставку товару за попередній місяць. Для податкового кредитування постачальник зобов'язаний вчасно надавати замовнику податкові накладні в строки згідно Податкового кодексу України. У разі якщо згідно з вимогами законодавства України виникає обов'язок продавця скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації покупцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець зобов'язується протягом 3-х календарних днів з моменту отримання розрахунку коригування від продавця зареєструвати його в Єдиному реєстрі податкових накладних. У зв'язку з тим, що продаж товару за цим договором має безперервний та ритмічний характер, а оплата здійснюється з визначеною договором періодичністю, сторони погодили, що продавець у визначених чинним законодавством випадках за наявності підстав зобов'язується один раз на місяць, не пізніше останнього календарного дня кожного поточного календарного місяця, складати зведену податкову накладну на товари, передані/надані у такому поточному календарному місяці. В такому випадку за окремо надісланими запитами покупця протягом 5-ти календарних днів йому надається Реєстр товаросупровідних документів, за якими здійснювався продаж товару (п. 3.7. договору).
Ціна цього договору становить 1 368 360,00 грн, в т. ч. ПДВ 228 060,00 грн, і складається із вартості (ціни) окремих партій товару, що підлягають поставці за цим договором. При цьому сторони керуються наступним асортиментом товарів та цінами на них: бензин А-95 ціною (вартістю) 53,10 грн, в т. ч. ПДВ за 1 (один) літр; паливо дизельне ціною (вартістю) 52,38 грн, в т. ч. ПДВ за 1 (один) літр (п. 4.1. договору).
Покупцю надається можливість відповідно до його потреби отримувати в електронній формі рахунки для оплати необхідної грошової суми через особистий кабінет покупця або іншим доступим способом. Оплата за виставленим рахунком здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту його отримання покупцем (п. 4.3. договору).
За невиконання та/або неналежне виконання умов цього договору винна сторона несе відповідальність в порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором (п. 6.1. договору).
Договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до 31.12.2024, а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань (п. 9.1. договору).
Сторони підписали специфікацію до договору (а.с. 27), в якій погодили товар, що підлягає поставці на загальну суму 1 368 360,00 грн з ПДВ.
Позивач зазначає, що на виконання договору, покупцем були сплачені продавцю кошти у загальному розмірі 303 750,00 грн, на підтвердження чого надав платіжні інструкції:
- № 5149 від 15.12.2023 про сплату відповідачу 162 750,00 грн, з призначенням платежу: "за бензин та дизпаливо зг.дог.12.1518/23 від 14.12.23, рах.0001/1631354 від 15.12.2023, держзакуп.не передбач. У сумі 135 625,00 грн, ПДВ - 20 % 27 125,00 грн." (а.с. 51);
- № 5229 від 29.12.2023 про сплату відповідачу 93 000,00 грн, з призначенням платежу: "за бензин та дизпаливо зг.дог.12.1518/23 від 14.12.23, рах.0001/1666701 від 29.12.2023, держзакуп.не передбач. У сумі 77500,00 грн., ПДВ - 20 % 15500,00 грн." (а.с. 52);
- № 5514 від 27.02.2024 про сплату відповідачу 48 000,00 грн, з призначенням платежу: "за дизпаливо зг.дог.12.1518/23 від 14.12.23, рах.0001/1015629 від 26.02.2024, держзакуп.не передбач. у сумі 40000,00 грн., пдв - 20 % 8000,00 грн." (а.с. 53).
Відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 303 750,00 грн, в т.ч. ПДВ 50 625,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними:
- № 0001/1000094 від 31.12.2023 про поставку товару на суму 6018,96 грн, в т.ч. ПДВ - 1003,16 грн (а.с. 44);
- № 0001/1000082 від 31.01.2024 про поставку товару на суму 29 971,12 грн, в т.ч. ПДВ - 4995,19 грн (а.с. 45);
- № 0001/1000439 від 29.02.2024 про поставку товару на суму 51 078,39 грн, в т.ч. ПДВ - 8513,06 грн (а.с. 46);
- № 0001/1000730 від 31.03.2024 про поставку товару на суму 62 689,44 грн, в т.ч. ПДВ - 10 448,23 грн (а.с. 47);
- № 0001/1001109 від 30.04.2024 про поставку товару на суму 75 842,13 грн, в т.ч. ПДВ - 12 640,35 грн (а.с. 48);
- № 0001/1001482 від 31.05.2024 про поставку товару на суму 70 045,94 грн, в т.ч. ПДВ - 11 674,32 грн (а.с. 49);
- № 0001/1001887 від 30.06.2024 про поставку товару на суму 8104,02 грн, в т.ч. ПДВ - 1350,67 грн (а.с. 50).
Однак, як зазначає позивач, станом на 29.04.2025 податкові накладні відповідачем не були зареєстровані, у зв'язку з чим позивач не скористався правом на податковий кредит у сумі 50 625,00 грн.
Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору направив відповідачу претензію № 12-658 від 08.04.2025 (а.с. 57-59) про відшкодування збитків у зв'язку з порушенням обов'язку щодо складання та реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що призвело до позбавлення ДП «УСС» права на податковий кредит. Проте, як зазначає позивач, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Таким чином, як зазначає позивач, оскільки відповідач не зареєстрував податкові накладні за спірними операціями на суму ПДВ 50 625,00 грн, покупець втратив право на податковий кредит на суму 50 625,00 грн. У даному випадку наявний прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку належним чином скласти та зареєструвати податкову накладну та неможливістю позивача включити суму ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму (50 625,00 грн), яка фактично є збитками позивача. З огляду на викладене, як зазначає позивач, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі 50 625,00 грн.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України).
Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Згідно п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому суд приходить до висновку, що обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на відповідача, як постачальника в розумінні ст.201 ПК України.
Відповідно до п 198.2. ст. 198 датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Таким чином, відповідно до положень п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України відповідач був зобов'язаний зареєструвати податкові накладні з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Належні та достовірні докази реєстрації відповідачем спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в матеріалах справи відсутні, у зв'язку із чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, зобов'язаний сплатити на користь держави грошове зобов'язання з ПДВ в розмірі 50 625,00 грн.
Разом з тим господарський суд зауважує, що стаття 201 Податкового кодексу України передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов'язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця за формою згідно з додатком 8 до такої декларації відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 № 21.
Однак, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов'язку, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.
З огляду на викладене суд не вважає, що саме позивач повинен був вчинити відповідні дії щодо невиконання відповідачем обов'язку з реєстрації податкових накладних - подати скаргу податковому органу. Така правова позиція суперечить принципам добросовісності ведення господарської діяльності.
Так, згідно ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України).
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України).
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України).
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України).
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 05.06.2019 по справі № 908/1568/18 дійшла наступного висновку: «обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних».
Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення .
Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22.
Відповідач не виконав вимог ст. 201 ПК України, у зв'язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 50 625,00 грн. Тобто має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на суму 50 625,00 грн, яка фактично є збитками останнього.
Господарський суд, проаналізувавши наведені нормативно-правові акти в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що в діяннях відповідача наявний склад господарського правопорушення у вигляді завдання збитків.
З огляду на викладене, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 50 625,00 грн збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 99, ідентифікаційний код 44604267) на користь Державного підприємства "Українські спеціальні системи" (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 83Б, ідентифікаційний код 32348248) 53 653,00 грн, а саме: 50 625,00 грн збитків, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 25.06.2025
Суддя І.В. Мілєва