вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.06.2025м. ДніпроСправа № 904/4551/21 (904/5307/24)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушина Ю.Ю. за участю секретаря судового засідання Дяченко А.С. розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Золотий Колос" (49074, місто Дніпро, проспект Слобожанський, будинок 111А, квартира 51, код ЄДРПОУ 40924196)
до Державної установи "Водянська виправна колонія (№146)" (53734, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Водяне, Гречаноподівська ТГ, вулиця Молодіжна, будинок 33, код ЄДРПОУ 14316876)
про визнання недійсною Додаткову угоду №2 від 20.12.2019 до Договору №Г-34 від 01.03.2019
в межах справи №904/4551/21
за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Золотий Колос" (49074, місто Дніпро, проспект Слобожанський, будинок 111А, квартира 51, код ЄДРПОУ 40924196)
про визнання банкрутом
Представники:
від позивача: Огулькова Анна Миколайвна, ліквідатор;
від відповідача: Горлов Олександр Вікторович.
05.12.2024 через підсистему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Золотий Колос" (код ЄДРПОУ 40924196) звернулось з позовом до Державної установи "Водянська виправна колонія (№146)" (код ЄДРПОУ 14316876) про визнання недійсною Додаткову угоду №2 від 20.12.2019 до Договору №Г-34 від 01.03.2019.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.12.2024 справу №904/4551/21 (904/5307/24) передано на розгляд судді Первушина Ю.Ю.
Позовна заява подана в межах справи №904/4551/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Золотий Колос" (49074, місто Дніпро, проспект Слобожанський, будинок 111А, квартира 51, код ЄДРПОУ 40924196).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Золотий Колос" - залишено без руху. Встановлено строк на усунення недоліків 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви у встановлений строк, надавши суду: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви та докази сплати судового збору за подання до господарського суду даної позовної заяви в сумі 2422,40 грн.
16.12.2024 через підсистему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Золотий Колос" надіслав заяву про усунення недоліків (вх. суду №57906/24).
В період з 17.12.2024 по 03.01.2025 (включно) суддя Первушин Ю.Ю. перебував у щорічній основній відпустці.
Після виходу із відпустки, дослідивши подану заяву, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.02.2025 о 10:00 год.
22.01.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідач надіслав відзив на позовну заяву (вх. суду №3123/25), за змістом якого останній просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви ліквідатора ТОВ «НВП «Золотий Колос» Огулькової Анни Миколаївни.
04.02.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідач надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки на даний час, представник у від державної установи "Водянська виправна колонія (№146), працівник установи - юристконсульт юридичної групи Горлов Олександр Вікторович - захворів, і знаходиться на лікарняному (вх. суду №4928/25).
У судовому засіданні судом заслухано пояснення представника позивача стосовно заявлених позовних вимог та доданих доказів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та відкласти розгляд справи на іншу дату, з метою надання відповідачу можливість забезпечити участь у судовому засіданні повноважного представника.
Представник позивача не заперечувала проти відкладення судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 відкладено на 03.03.2025.
10.02.2025 через підсистему "Електронний суд" позивач подав відповідь на відзив (вх. суду №5797/25) та клопотання про дослідження оригіналів електронних доказів (вх. суду №5804/25).
12.02.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідач подав клопотання про долучення доказів (вх. суду №6301/25).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
У судовому засіданні судом заслухано пояснення представника позивача стосовно про дослідження оригіналів електронних доказів.
Заслухавши позивача, ухвалою суду від 03.03.2025 відкладено розгляд справи на 18.03.2025 о 16:00 год., запропоновано позивачу подати письмові пояснення з приводу додержання строків на звернення до суду з клопотанням про дослідження оригіналів електронних доказів. Також постановлено викликати відповідача (представника) у наступне судове засідання для надання пояснень.
Позивач у судове засідання не з'явився, проте 17.03.2025 через підсистему "Електронний суд" надіслав клопотання про відкладення засідання по розгляду розгляді справи №904/4551/21 (904/5307/24) на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю в інших судових засіданнях.
Представник відповідача зазначив про неможливість слухання справи без участі представника позивача.
Заслухавши пояснення представника відповідача, ухвалою суду від 18.03.2025 задоволено клопотання представника позивача та відкладено розгляд справи на 14.04.2025 о 15:00 год.
Судове засідання суду призначене на 14.04.2025 о 15:00 год. не відбулося, оскільки 14.04.2025 суддя Первушин Ю.Ю. згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області №161-В від 09.04.2025 перебуватиме у щорічній основній відпустці.
Ураховуючи вищевказане, ухвалою суду від 10.04.2025 відклав судове засідання суду на 17.04.2025 о 16:30 год., для подальшого розгляду справи.
14.04.2025 через підсистему "Електронний суд" Позивач надіслав додаткові пояснення у справі (вх. суду №15621/25).
У судовому засіданні суду 17.04.2025 оголошено перерву до 26.05.2025 о 11:30 год.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
У судовому засіданні суд заслухавши пояснення позивача, задовольнив клопотання позивача про дослідження електронних доказів.
У зв'язку із закінченням відведеного часу для слухання даної справи, ураховуючи неявку відповідача, суд вирішив за доцільне відкласти розгляд справи на іншу дату - 16.06.2025.
В судовому засіданні прийняв участь ліквідатор ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Золотой Колос" арбітражна керуюча Огулькова Анна Миколаївна. Представник відповідача до судового засідання не з'явився.
Через систему Електронний суд 04.06.2025 вх. суду № 24174/25 від відповідача надійшло клопотання про відкладення слухання справи. У клопотанні відповідач вказав що Представник Горлов О.В. не матиме змоги взяти участь у розгляді справи через заплановану участь в іншому судовому засіданні, що відбудеться в той самий день, тому прошу прийняти до уваги та врахувати зазначене, що розгляд справи призначений на 16.06.25 о 12:00год. може зайняти більше часу ніж 2(дві) година в розбіжності між призначеними засіданнями на ту саму дату 16.06.25 о 14:00год.
В судовому засіданні 16.06.2025 представник позивача заперечував проти задоволення клопотання позивача, зазначивши про неможливість штучного затягування розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, з огляду на неодноразове відкладення слухання справи з причин неявки представника відповідача, суд дійшов висновку про неможливість відкладення слухання справи.
В судовому засіданні суд заслухав позивача, дослідив докази та проголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення. Судом було визначено час та дату проголошення судового рішення, у зв'язку із неявкою представника позивача суд вирішив повідомити учасників провадження про час та дату проголошення судового рішення постановлянням ухвали.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Стисли виклад позиції позивача.
В обґрунтування позову заявник вказав на наступне.
З аналізу Договору № Г-34 від 01 березня 2019 року, Додаткової угоди №1 від 02 квітня 2019 року до Договору № Г-34, Додаткової угоди №2 від 20 грудня 2019 року до Договору № Г-34, а також з сайту публічних закупівель Прозоро було встановлено наступне.
Відповідачем (далі Замовник) у січні 2019 року оголошено про проведення закупівлі товару, а саме: послуги з посіву ярого ячменю на земельній ділянці 225 га і послуги з посіву ріпаку на земельній ділянці 605 га.
Номер оголошення про проведення процедури закупівлі: UA-2019-01-09-000740-c (далі Закупівля), розміщене на веб-сайті інформаційно-телекомунікаційної системи «PROZORRO» https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-01-09-000740-c.
Після відкриття цінових пропозицій і проведення аукціону 25.01.2019, тендерна пропозиція ТОВ «НВП «Золотий Колос» була визначена, як найбільш економічно вигідна.
На підставі результатів електронних торгів між Відповідачем і ТОВ «НВП «Золотий Колос» 01.03.2019 укладено договір про закупівлю послуг № Г-34 (далі Договір).
В подальшому ТОВ «НВП «Золотий Колос» на підставі Договору надало послуги Відповідачу, які були предметом публічних закупівель. Було посіяно ярого ячменю на земельній ділянці 225 га і було посіяно ріпаку на земельній ділянці 605 га.
Після надання послуг ТОВ «НВП «Золотий Колос» виписало наступні податкові накладні:
· № 1 від 02.04.2019 на суму 118939,96 грн.;
· № 2 від 02.04.2019 на суму 50263,30 грн.;
· № 3 від 02.04.2019 на суму 515346,74 грн.;
· № 4 від 02.04.2019 на суму 50263,30 грн,
які були направлені до Державної податкової служби на реєстрацію.
В подальшому вказані податкові накладні були зареєстровані податковим органом без будь-яких зауважень.
Після надання послуги, сторони будь яких зауважень або заперечень до кінця 2019 року не пред'являли один одному.
Для правильних висновків по справі позивач звертав увагу суду на дати всіх документів, складених щодо господарської операції:
- 01.03.2019 укладено Договір строком дії до 30.04.2019, а в частині оплати - до повного виконання;
- Строк виконання послуг по договору, відповідно до Додатку № 1 до Договору, до 30.04.2019;
- Додатковою угодою №1 від 02.04.2024 термін виконання послуг по договору скоротили до 03.04.2019, а строк дії договору обмежили 31.12.2019 без окремої вказівки на дію договору в частині оплати;
- 02.04.2019 задокументовано надання послуг по Договору, випискою податкових накладних;
- у квітні 2019 року Відповідач відображає в податковій декларації за квітень 2019 року, включає до свого податкового кредиту надані ТОВ «НВП «Золотий Колос» послуги у розмірі 2 070 000 грн. (ПДВ 345000 грн.), підтвердивши тим самим факт надання послуг;
- 20.12.2019 ТОВ «НВП «Золотий Колос» і Відповідач укладають Додаткову угоду № 2 до Договору, якою ТОВ «НВП «Золотий Колос» фактично відмовляється від вимоги до Відповідача щодо оплати наданих послуг, шляхом зменшення суми Договору на 2 070 000 грн., спричинив тим самим Позивачу збитки у вказаній сумі.
Для перевірки реальності надання послуг ліквідатором було направлено запит до Державної податкової служби, в якому ліквідатор просив надати: податкові декларації ДУ «Широківський виправний центр №75» (індивідуальний податковий номер 143168704342) за квітень 2019 року або в іншому місяці 2019-2020 року за отримані послуги від ТОВ НВП «Золотий Колос» (ІПН 409241914280) на суму 242 100,00 грн., на суму 1 385 450,00 грн., 515 346,74 грн., 50 263,30 грн., 118 939,96 грн.
Державна податкова служба відмовила у наданні інформації в зв'язку з чим ліквідатор звернувся з клопотанням до суду, для отримання інформації і копій документів. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 по справі № 904/4551/21 клопотання ліквідатора було задоволено. Витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вулиця Сімферопольська, 17-а, місто Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658, dp.official@tax.gov.ua) податкові декларації ДУ «Широківський виправний центр №75» (індивідуальний податковий номер 143168704342) за квітень 2019 року або в іншому місяці 2019-2020 року за отримані послуги від ТОВ НВП «Золотий Колос» (ІПН 409241914280) на суму 242 100,00 грн., на суму 1 385 450,00 грн., 515 346,74 грн., 50 263,30 грн., 118 939,96 грн.
Державна податкова служба надала суду податкові декларації Відповідача з податку на додану вартість за 2019 рік, згідно яких було встановлено, що Відповідач в податковій декларації за квітень 2019 року включив до свого податкового кредиту надані ТОВ «НВП «Золотий Колос» послуги у розмірі 2 070 000 грн. (ПДВ 345 000 грн.) підтвердивши тим самим факт наданих послуг.
ТОВ «НВП «Золотий Колос» направило вимогу на адресу Відповідача, якою просило Відповідача, керуючись ст. 530 ЦК України, протягом 7-и (семи) календарних днів, з моменту отримання вимоги, оплатити ТОВ «НВП «Золотий Колос» загальний борг в сумі 2 070 000 (два мільйона сімдесят тисяч) грн., шляхом перерахування на банківський рахунок кредитора.
На думку позивача аналіз Додаткової угоди № 2 вказує, що при її укладенні директор ТОВ «НВП «Золотий Колос» діяв недобросовісно та всупереч інтересам товариства і кредиторів боржника, що вказує на незаконність укладення Додаткової угоди № 2.
На думку позивача спірна Додаткова угода № 2 укладена ТОВ «НВП «Золотий Колос», протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство ТОВ «НВП «Золотий Колос», на підставі якої ТОВ «НВП «Золотий Колос» відмовилось від власних майнових вимог до Відповідача на суму 2070000 грн. є незаконною та існують всі підстави для визнання судом такої угоди недійсною з огляду на приписи ст. 13 ЦК України та ст. 42 КУзПБ.
Позивач наполягає на тому, що окрім незаконності укладеної угоди і заподіяння збитків боржнику, збитки були заподіяні також і кредиторам ТОВ «НВП «Золотий Колос».
Так, зокрема, 14.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Інтернешнл», ТОВ «НВП «Золотий Колос» і ТОВ «Нива 2014» було укладено Договір поруки.
В подальшому ТОВ «Агроскоп Інтернешнл» змінило свою назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріі Україна». Код ЄДРПОУ, місцезнаходження, банківські та інші реквізити кредитора залишились незмінними.
Згідно п. 1.1. Договору поруки ТОВ «НВП «Золотий Колос» зобов'язується перед ТОВ «Агріі Україна» нести солідарну відповідальність за виконання ТОВ «Нива 2014», у повному обсязі, грошових зобов'язань по Договору № 18 НХ 001 КРГЯ від 14.09.2017 р. з усіма додатками (в тому числі, специфікаціями) і додатковими угодами до нього (далі в тексті - «Договір купівлі-продажу»), які укладені на дату цього Договору поруки та/або будуть укладені між Кредитором і Боржником протягом всього строку дії Договору купівлі-продажу в частині:
А) своєчасної та повної оплати залишку несплаченої вартості всього фактично поставленого товару, а також валютного коригування ціни товару у відповідності до пункту 2.2. Договору купівлі-продажу, а так само по іншим договорам купівлі-продажу, які будуть укладені протягом дії вказаного в цьому пункті Договору купівлі-продажу;
Б) сплати всіх договірних санкцій, неустойки, відсотків річних, інфляційних втрат та будь-яких інших платежів, у випадках передбачених Договором купівлі-продажу та/або законодавством.
Приймаючи до уваги, що ТОВ «Нива 2014» не виконала свої зобов'язань, згідно умов договору № 18 НХ 001 КРГЯ від 14.09.2017, кредитором було подано позов до Господарського суду Дніпропетровської області про солідарне стягнення зобов'язання з ТОВ «НВП «Золотий Колос» і ТОВ «Нива 2014».
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2019 року по справі № 904/3625/19 позов ТОВ «Агріі Україна» було задоволено, рішення вступило в закону силу.
Згідно рішення суду, з ТОВ «НВП «Золотий Колос» солідарно з ТОВ «Нива 2014» було стягнуто загальна сума заборгованості в розмірі 12 904 407,66 грн.
В подальшому вказаний борг було відступлено правонаступнику кредитора Заматову Р.В.
Таким чином, оспорювана Додаткова угода №2 від 20.12.2019 (якою ТОВ «НВП «Золотий Колос» відмовилося від грошових вимог до Відповідача) була укладена вже після проголошення судового рішення про стягнення з ТОВ «НВП «Золотий Колос» 12 млн. грн. на користь ініціюючого кредитора, що є беззаперечним фактом порушення інтересів кредитора такою угодою.
Окрім наведених аргументів існують докази про намагання сторін приховати дії по укладанню Додаткової угоди № 2.
Як вже було вказано, Договір було укладено на підставі публічної закупівлі.
Статтями 10 та 28 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, яка діяла станом на 20.12.2019 було передбачено: «Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін».
Аналіз веб-сторінки публічних торгів на сайті Прозоро, показав (скріншоти додаються), що Замовником викладені на сторінці торгів лише Додаткова угода № 1.
Додаткова угода № 2 Замовником не оприлюднена, що вказує на приховання її укладенню і унеможливлення третім особам її оскаржити.
Додатково, в підтвердження вказаних аргументів Позивача і фактичного надання послуг, також є той факт, що Відповідачем не надано будь яких доказів, які б вказували на те, що ячмінь та ріпак не були посіяні, або було оголошено іншого переможця, або оголошено про проведення іншого тендера.
Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
Згідно із ч. ч. 2 та 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.
Стислий виклад заперечень відповідача.
В свою чергу Відповідач заперечував проти позову, надав до суду відзив, за містом якого заперечував проти позову.
Державною установою «Широківський виправний центр (№75) на далі ДУ «Водянська виправна колонія(№146)» в березні 2019 року в особі начальника установи Цівки Володимира Олександровича, було заключено договір між державною установою та ТОВ НВП «Золотий колос», від 01.03.2019 року № Г-34 на закупівлю послуг передпосівної культивації та сівби ярого ячменю та ярого ріпаку на суму 2 070 000,00 (два мільйони сімдесят тисяч) гривень.
Відповідно до ст. 3 Бюджетного кодексу України Додаткова угода №2 про зменшення суми договору була укладена 20.12.2019, бюджетний період становить один календарний рік, що завершується 31 грудня. Таким чином, державна установа, яка виступала замовником, мала право укладати додаткові угоди до кінця бюджетного періоду, зокрема для коригування фінансових зобов'язань. Укладення «Додаткової угоди №2» 20 грудня 2019 року повністю відповідає цьому принципу.
Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України: Розпорядники бюджетних коштів мають право брати зобов'язання лише в межах затверджених бюджетних асигнувань. Зменшення суми договору на 2 070 000,00 грн узгоджується з необхідністю приведення зобов'язань ДУ «Водянська виправна колонія(№146)» у відповідність до фактичних залишків бюджетних коштів, виділених на відповідні витрати.
Згідно ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на 2019 рік):
Внесення змін до істотних умов договору можливе у випадках, передбачених законом, зокрема у зв'язку зі зменшенням обсягу закупівлі.
Укладення «Додаткової угоди №2» про зменшення суми договору є законним, оскільки воно відповідало фактичній потребі сторін у зменшенні обсягу послуг.
20 грудня 2019 року Додатковою угодою №2 до договору № Г - 34 від 01 березня 2019 року , пункт 3.1 розділу 3 "Вартість договору" доповнено новим абзацом наступного змісту:
1.1 Зменшити суму договору на 2070000,00 грн (два мільони сімдесят тисяч грн 00 копійок), в т.ч. ПДВ 345000,00 грн.(триста сорок п'ять тисяч гривень 00 копійок);
2.Інші умови Договору залишаються незмінними і Сторони підтверджують по ним свої забов'язання.
3..Дана Додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін.
4.Дана Додаткова угода набуває чинності з дня її підписання.
З огляду на наведене відповідач наполягає, що кредиторська заборгованість ДУ «Водянська виправна колонія(146)» перед ТОВ НВП «Золотий Колос» відсутня, та на бухгалтерському обліку установи не обліковується.
Державна установа «Водянська виправна колонія(№146)» в податковій декларації за квітень 2019 року вказані податкові накладні було включено до свого податкового кредиту у розмірі 345000 грн з суми 2070000 за надані послуги.
Посилаючись до приписів статей 188, 203, 204, 205, 207, 208, 211, 212,214, 627 Цивільного кодексу України, відповідач вважає, що на момент укладення сторонами «Додаткова угода №2» зміст правочину не суперечив цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, та його моральним засадам. Виконавець ТОВ НВП «Золотий Колос» в особі директора О.А. Науменко та замовник в особі начальника ДУ ШВЦ (75) В.О. Цівка які вчиняли правочин 20.12.2019 року, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, та вчиняли правочин в формі встановленого законом.
Жодну з сторін як замовника та виконавця ні хто не примушував проти їх волі до укладення договору № Г-34, «Додаткової угоди №1» та «Додаткової угоди №2», волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі.
Правочин між юридичними сторонами вчинявся в письмовій формі згідно розділу (8.1 «інші умови») договору Г-34 та відповідав вимогам згідно ст.ст. 207, 208 ЦК України. Додаткова угода №2 була підписана з дотриманням форми (підписана та скріплена мокрими печатками в двох примірниках) та виконувалася сторонами, що свідчить про їхню згоду.
Відповідач стверджував, що укладення додаткової угоди було пов'язано з необхідністю привести зобов'язання замовника у відповідність до бюджетних коштів, що залишалися на 2019 рік.
На думку відповідача Додаткова угода №2 була укладена з ініціативи сторін, що підтверджується їх підписами та печатками. Зменшення суми договору не порушило інтересів інших кредиторів на момент укладення угоди, оскільки виконання зобов'язань за угодою не погіршило фінансового стану боржника.
Крім наведеного відповідач звертав увагу суду на пропуск позивачем строку позовної давності, вказавши, що Додаткова угода №2 була укладена 20.12.2019 року, а позов подано лише 06.01.2024, строк позовної давності пропущено, так як з моменту укладення "Додаткова угода №2" від 20.12.2019 року жодних клопотань не подавалося.
Згідно ст.ст. 267 Цивільного кодексу України, якщо ліквідатор не доведе поважність причин пропуску строку, суд має відмовити в задоволенні позову.
З огляду на наведене відповідач - Державна установа «Водянська виправна колонія(146)» не вбачає порушень та причин для визнання додаткової угоди не дійсною.
Висновки суду.
Наведені у позовній заяві обставини та факти, що до укладання сторонами договору № Г-34 від 01.03.2019 та додаткової угоди № 2 від 20.12.2019 сторони не заперечують. Крім того, матеріали справи підтверджують факт існування правочину та виконання позивачем його умов.
З огляду на наведене у суду не виникає сумнівів по відношенню до щодо доказів укладання сторонами основного договору та оспорюваної додаткової угоди.
З огляду на наведене предметом спору є саме юридична оцінка дій сторін при укладанні Додаткової угоди № 2 від 20.12.2025 до договору № Г-34 від 01.03.2019.
Пунктом 3.1 договору № Г-34 від 01.03.2019 сторони встановили : "Сума цього договору становить 2070000,00 грн. в тому числі ПДВ в сумі 345000,00 грн.".
За змістом додаткової угоди № 2 від 20.12.2019 сторони домовилися пункт 3.1. розділу 3 "Вартість договору" доповнити абзацом наступного змісту :
"1.1. Зменшити суду договору на 2070000,00 грн. в т.ч. 345000,00 грн."
З наведеного випливає, що за логікою сторін правочину пункт 3.1 не було змінено на нову редакцію, а саме - доповнено новою умовою.
Таким чином, після підписання оспорюваної додаткової угоди основний договір мав містити одночасно дві умови : "Сума цього договору становить 2070000,00 грн. в тому числі ПДВ в сумі 345000,00 грн." та "1.1. Зменшити суду договору на 2070000,00 грн. в т.ч. 345000,00 грн.", які, на думку суду, є взаємовиключними.
Наслідком такої зміни умов правочину є фактичне припинення грошового зобов'язання, яке вже виникло.
Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, й це передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор має право розраховувати, що всі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов'язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.
Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи стягувача за рахунок майна цього власника, може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора - Постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17.
Не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України) - Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц.
Також, суд звертає увагу на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16 про те, що боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов'язані, із зменшенням його платоспроможності), після виникнення у нього зобов'язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.
Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.
У постанові від 27.03.2024 у cправі № 918/463/22(918/599/23) Верховний Суд зазначив, що боржник, який вчиняє інші дії, пов'язані із зменшенням його платоспроможності (зокрема дії з укладення договору застави, поруки за яким набуває додаткових зобов'язань) після виникнення у нього зобов'язання із повернення суми позики діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.
В межах даного спору судом вбачається, що укладання оспорюваної додаткової угоди було направлено на зменшення грошового зобов'язання за виконану роботу, посилання відповідача на необхідність приведення умов договору до умов бюджетного фінансування суд сприймає критично, та вважає таку мету необґрунтованою.
Докртина "реальність господарських операцій" - застосовується у спорах, де певні дії сторонами були вчинені de jure, проте de facto не відбулися. Оскільки фактично йдеться про недопущення фіктивності господарських операцій, то наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не «рух», задекларований на папері. Господарською операцією у цьому контексті є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Звідси за відсутності факту придбання/реалізації товару (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу доходів/витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкових зобов'язань (податкового кредиту) для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених документів або сплати грошових коштів.
Вступаючи у договірні відносини кожна сторона мала на меті отримання підприємницької вигоди. Реальні мотиви, з яких вони виходили при укладенні спірного правочину, які б підтверджували реальні ринкові наміри сторін цього правочину щодо отримання прибутку при здійсненні звичайної ринкової діяльності відповідач, відповідач суду не навів.
Правочини, які вчиняються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути неправомірною та недобросовісною. Отже, правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
Дослідивши матеріли справи, заслухавши представників сторін суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Керуючись приписами ст. 13 ЦК України, ст. 42 КУзПБ суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог.
Що до строків позовної давності.
Відповідно до положень статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Частиною першою статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, за змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
Законодавець у частині третій статті 261 ЦК України встановив особливості початку перебігу позовної давності.
З урахуванням принципу розумності та справедливості очевидним є те, що закріплення особливого початку перебігу з початком виконання нікчемного правочину має поширюватися тільки на сторони нікчемного правочину, оскільки саме сторони (сторона) здійснюють виконання і, зрозуміло, їм про його здійснення має бути відомо. Тобто презюмується, що сторони (сторона) нікчемного правочину обізнані про початок його виконання.
Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо, оскільки позивач повинен також довести той факт, що він не міг довідатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення позивач міг отримати раніше. Подібні правові висновки Велика Палата Верховного Суду викладала, зокрема, у підпунктах 7.9; 7.12 постанови від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16 та підпунктах 5.23-5.26 постанови від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17.
Позовна заява подана в межах справи про банкрутство позивача ліквідатором, який дізнався про існування оспорюваного правочину від відповідача під час розгляду позовної заяви у справі № 904/4551/21 (904/4633/24) про стягнення з ДУ «ВОДЯНСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ №146» грошових коштів в сумі 169203,26 грн. за надані послуги на підставі податкових накладних № 1 від 02.04.2019 в сумі 118939,96 грн. і № 2 від 02.04.2019 на суму 50263,30 грн. саме з відзиву наданого до матеріалів справи 15.11.2024.
Договір було укладено на підставі публічної закупівлі. Ліквідатор вказувала, що Додаткова угода № 2 Замовником не була оприлюднена. Наведений ліквідатором аналіз веб-сторінки публічних торгів на сайті Прозоро, вказував, що Замовником викладені на сторінці торгів лише Додаткова угода № 1. Відповідач заперечував проти дослідження судом електронного доказу, але доказів які б спостовували твердження позивача суду не надав.
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, дія якого тривала до 30 червня 2023 року.
Згідно Закону України №540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені статтями 257, 258 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.
Закон України №540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" набрав чинності 02.04.2020.
24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.
Законом України від 15.03.2022 №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".
Таким чином, ст. 257 ЦК України підпадає під перелік статей, строки яких продовжені на період дії в Україні воєнного стану.
З огляду на наведене суд не знаходить підстав для застосування приписів ст. 256 ЦК України.
Судові витрати.
При зверненні до суду позивач, квитанцією ID 7070-9776-1666-3404 від 13.12.2025. оплатив судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, згідно зі ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору за подання позову слід віднести на відповідача.
Роз'яснення порядку оскарження судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржене в порядку передбаченому ст. ст. 254, 256-259 ГПК України протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Золотий Колос" (код ЄДРПОУ 40924196) до Державної установи "Водянська виправна колонія (№146)" (код ЄДРПОУ 14316876) про визнання недійсною Додаткової угоди №2 від 20.12.2019 до Договору №Г-34 від 01.03.2019 - задовольнити.
Визнати недійсним Додаткову угоду №2 від 20.12.2019 до Договору №Г-34 від 01.03.2019 року укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Золотий Колос" (код ЄДРПОУ 40924196) та Державною установою "Водянська виправна колонія (№146)" (код ЄДРПОУ 14316876).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Золотий Колос" (49074, місто Дніпро, проспект Слобожанський, будинок 111А, квартира 51, код ЄДРПОУ 40924196) з Державної установи "Водянська виправна колонія (№146)" (53734, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Водяне, Гречаноподівська ТГ, вулиця Молодіжна, будинок 33, код ЄДРПОУ 14316876) 2 422, 40 грн. судового збору.
Повне рішення складено та підписано 25.06.2025
Суддя Ю.Ю. Первушин