11 червня 2025 року м. Харків Справа № 922/3650/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Тихий П.В.,
за участю секретаря судового засідання: Борсук В.Б.,
за участю представників сторін:
від позивача: Скребець О.М., ордер серія АХ №1253403 від 17.04.2025;
від відповідача (апелянта): Кутовой Г.І., ордер серія АХ №1247239 від 26.03.2025;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспеціндустріал", м. Харків (вх. №704 Х/2),
на рішення Господарського суду Харківської області від 20.02.2025 (повний текст складено 06.03.2025) у справі № 922/3650/24 (суддя Жигалкін І.П.),
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Квар", м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспеціндустріал", м. Харків,
про стягнення 3295600,00грн,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспеціндустріал", м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Квар", м. Харків,
про стягнення 3705064,34грн,
У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепло-Квар" (далі - ТОВ "Тепло-Квар") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспеціндустріал" (далі - ТОВ "Промспеціндустріал") про стягнення заборгованості за договором субпідряду № 05/05/21-1 від 05.05.2021 у розмірі 3295600,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором субпідряду № 05/05/21-1 від 05.05.2021, а саме: у визначені договором строки ТОВ "Промспеціндустріал" (замовник) не здійснило повну оплату за фактично виконані ТОВ "Тепло-Квар" (субпідрядник) роботи за договором на загальну суму 3295000,00грн. Зокрема, як вказує позивач, на виконання умов вищевказаного договору субпідряду ним було виконано роботи на об'єкті "Реконструкція котельні № 33 по вул. Слов'янська, 8 в м. Харків" на загальну суму 3895600,00грн, що підтверджується: актом виконаних робіт № 1 від 22.07.2021 на суму 900000,00грн та податковою накладною № 12 від 22.07.2021; актом виконаних робіт № 2 від 22.07.2021 на суму 1000000,00грн та податковою накладною № 31 від 22.07.2021; актом виконаних робіт № 3 від 30.11.2021 на суму 1995600,00грн та податковою накладною № 17 від 30.11.2021, а також іншими наданими до справи доказами. Однак, виконана робота була замовником оплачена лише частково на суму 600000,00грн, залишок боргу за договором складає 3295000,00грн, які позивач просить стягнути з відповідача.
Позивач також зазначив, що оригінал акту №3 був втрачений внаслідок пожежі на підприємстві ТОВ "Тепло-Квар", що відбулась 29.11.2022, а решта первинних документів долучені до матеріалів справи в оригіналі та містять підписи і печатки обох сторін. Реальність господарської операції позивач підтверджує також іншими доказами, зокрема, платіжними документами щодо проведення відповідачем часткової оплати після завершення повного комплексу робіт; податковими накладними, які були прийняті відповідачем для формування податкового кредиту з ПДВ; також листами кінцевого замовника підрядних робіт та власника об'єкту КП "ХТМ", яким підтверджено факт повного та належного виконання підрядних робіт та завершення об'єкту будівництва.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3650/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання на 31.10.2024.
Разом з цим, 30.10.2024 ТОВ "Промспеціндустріал" звернулось до Господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою до ТОВ "Тепло-Квар", в якій (з урахуванням заяви про збільшення зустрічних позовних вимог) просило стягнути з відповідача за зустрічним позовом грошові кошти у розмірі 3705064,34грн, що складається з:
- 3105064,34грн заборгованості за виконання будівельних робіт з реконструкції насосної станції 1-4 Слобідської філії КП "ХТМ" в м. Харкові;
- 600000,00грн безпідставно отриманих грошових коштів як таких, що були сплачені без укладання договірних відносинах за договором субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021.
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ТОВ "Промспеціндустріал" зазначає наступне:
По-перше, позивач за зустрічним позовом зазначив, що ним (підрядником) було виконано та здано, а ТОВ "Тепло-Квар" (замовником) прийнято без будь-яких зауважень та заперечень будівельні роботи з реконструкції насосної станції 1-4 Слобідської філії КП "ХТМ" на суму 3405064,34грн, однак замовником було сплачено лише 300000,00грн. У зв'язку з цим, позивач за зустрічним позовом вважає, що ТОВ "Тепло-Квар" має заборгованість перед ТОВ "Промспеціндустріал" за фактично виконані та прийняті підрядні роботи на суму 3105064,34грн.
По-друге, в частині вимог про стягнення 600000,00грн позивач за зустрічним позовом вказав, що ним ніколи не укладався та не підписувався як сам договір субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 з додатками, так і акти виконаних робіт № 1 від 22.07.2021, № 2 від 22.07.2021, № 3 від 30.11.2021 на заявлену в первісному позов суму. За твердженням позивача за зустрічним позовом, упродовж тривалого часу між ним та позивачем дійсно йшли перемовини щодо можливості укладення договору субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021. У подальшому, ТОВ "Промспеціндустріал" було здійснено попередню оплату на суму 600000,00грн саме з метою подальшого укладення наведеного договору, який так і не був підписаний між сторонами, що в свою чергу свідчить про безпідставність перерахування таких коштів та наявність підстав, передбачених ст. 1212 Цивільного кодексу України, для їх повернення ТОВ "Тепло-Квар" на користь платника ТОВ "Промспеціндустріал".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.11.2024 прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом у справі №922/3650/24.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.02.2025 у справі №922/3650/24:
1) Первісні позовні вимоги задоволено:
- стягнуто з ТОВ "Промспеціндустріал" на користь ТОВ "Тепло-Квар" суму заборгованості, яка виникла на підставі договору субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 у розмірі 3295600,00грн, а також суму судового збору у розмірі 49434,00грн.
2) Зустрічні позовні вимоги - задоволено частково:
- стягнуто з ТОВ "Тепло-Квар" на користь ТОВ "Промспеціндустріал" грошові кошти у розмірі 3105064,34грн, а також суму судового збору 46575,97грн;
- в задоволенні інших зустрічних позовних вимог в частині стягнення 600000,00грн - відмовлено.
3) Відповідно до ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України проведено зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, а саме:
- стягнуто з ТОВ "Промспеціндустріал" на користь ТОВ "Тепло-Квар" суми заборгованості, яка виникла на підставі договору субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 у розмірі 190535,66грн, а також суму судового збору у розмірі 2858,03грн.
Задовольняючи первісні позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що наданими до справи доказами (у т.ч. підписаними між сторонами договором та актами виконаних робіт, наданими в оригіналах; податковими накладними з відміткою про їх реєстрацію в ЄРПН; діями сторін щодо направлення рахунків та їх часткової оплати; іншими первинними документами, які підтверджують реальність господарської операції тощо) підтверджується, що між сторонами спору виникли правовідносини за договором субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021, на виконання умов якого ТОВ "Тепло-Квар" належним чином виконало свої зобов'язання з будівництва об'єкту на загальну суму 3895600,00грн, тоді як ТОВ "Промспеціндустріал" в порущення договірних зобов'язань за виконані роботи розрахувалося лише частково на суму 600000,00грн, а залишок несплаченого боргу за цим договором становить 3295000,00грн, які підлягають стягненню на користь ТОВ "Тепло-Квар".
Щодо заявленого ТОВ "Промспеціндустріал" клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на те, що наявні у справі докази надають можливість суду надати належну оцінку спірним правовідносинам без спеціальних знань експерта, що не потребує призначення експертизи, у зв'язку з чим суд не позбавлений можливості вирішити спір навіть за наявності у відповідача (за первісним позовом) сумнівів щодо дійсності підписів підрядника у договорі субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 з додатками та актів виконаних робіт №1 та №2.
Водночас суд відхилив доводи відповідача за первісним позовом щодо безпідставного перерахування позивачу грошових коштів в сумі 600000,00грн, зазначивши при цьому, що факт укладання та виконання договору субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 з додатками та актів виконаних робіт до нього підтверджується наявними у справі доказами, а саме: оригіналами цих документів, які підписані між сторонами; платіжними дорученнями щодо перерахування відповідачем грошових коштів за договором та податковими накладними, складеними та зареєстрованими в ЄРПН підприємством ТОВ "Тепло-Квар", на підставі яких ТОВ "Промспеціндустріал" було включено до складу податкового кредиту з ПДВ суми заборгованості, яка виникла на підставі договору субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 на загальну суму 3295600,00грн.
При розгляді справи в частині заявлених зустрічних позовних вимог місцевий господарський суд встановив, що ТОВ "Тепло-Квар", як замовник, не розрахувався з ТОВ "Промспеціндустріал", як підрядником, за фактично виконані будівельні роботи з реконструкції насосної станції 1-4 Слобідської філії КП "ХТМ" в повному обсязі, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість на суму 3105064,34грн, яка підлягає стягненню на користь позивача за зустрічним позовом.
Відносно заявлених ТОВ "Промспеціндустріал" у зустрічному позові вимог про стягнення з ТОВ "Тепло-Квар" грошових коштів у розмірі 600000,00грн, як безпідставно набутих (тобто, таких, що були сплачені без укладення договору), господарський суд встановив, що зазначена сума була сплачена саме як попередня оплата за укладеним між сторонами договором субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021, а отже не може вважатися такою, як безпідставно набуте майно у розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України в межах позадоговірних зобов'язань. У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог в частині стягнення 60000,00грн.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ТОВ "Промспеціндустріал" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
1) скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 20.02.2025 у справі №922/3650/24 в частині задоволення первісних позовних вимог та стягнення з ТОВ "Промспеціндустріал" на користь ТОВ "Тепло-Квар" суми заборгованості за договором субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 у розмірі 3295600,00грн, а також в частині відмови в задоволенні інших зустрічних позовних вимог щодо стягнення з ТОВ "Тепло-Квар" 600000,00грн;
2) ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення з ТОВ "Промспеціндустріал" на користь ТОВ "Тепло-Квар" суми заборгованості за договором субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 у розмірі 3295600,00грн, а також суми судового збору у розмірі 49434,00грн - відмовити;
3) позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення з ТОВ "Тепло-Квар" на користь ТОВ "Промспеціндустріал" 600000,00грн - задовольнити.
Крім того, апелянт просить призначити у справі судову комплексну експертизу (почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів), проведення якої доручити експертам Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А). На вирішення експертизи апелянт просить поставити наступні питання:
- Чи виконано підпис від імені Левченко Олексія Валерійовича у Договорі субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 з додатками, акті виконаних робіт №1 від 22.07.2021 ("Реконструкція котельні N?33 по вул. Слов'янська, 8 в м . Харків" С) на суму 900000,00грн, акті виконаних робіт № 2 від 22.07.2021 (Реконструкція котельні №33 по вул. Слов'янська, 8 в м. Харків" С 4) на суму 1000000,00грн, саме Левченко Олексієм Валерійовичем чи іншою особою? ;
- Чи автентична печатка зі штампом ТОВ "Промспеціндустріал" у Договорі субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 з додатками, акті виконаних робіт №1 від 22.07.2021 ("Реконструкція котельні №33 по вул. Слов'янська , 8 в м. Харків" С 4) на суму 900000,00грн, акті виконаних робіт № 2 від 22.07.2021 (Реконструкція котельні №33 по вул. Слов'янська, 8 в м. Харків" С 4) на суму 1000000,00грн саме з наданими зразками печатки ТОВ "Промспеціндустріал" чи ні?";
Витрати по проведенню експертизи апелянт просить покласти на ТОВ "Промспеціндустріал" з наступним віднесенням витрат на сторону відповідно до ст. 129 ГПК України.
Апелянт посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, внаслідок неповного з'ясування фактичних обставин, що мають значення для справи, та недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що господарський суд першої інстанції при розгляді первісних позовних вимог не надав належної правової оцінки відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження фактів: укладення спірного договору субпідряду № 05/05/21-1 від 05.05.2021, реального виконання робіт за цим договором та прийняття їх результатів замовником, у зв'язку з чим суд дійшов передчасного висновку про стягнення з відповідача 3295600,00грн заборгованості.
В частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Промспеціндустріал" про стягнення 600000,00грн, скаржник зазначає про неврахування судом першої інстанції наступних обставин:
- договір субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 з додатками та акти виконаних робіт № 1 від 22.07.2021, № 2 від 22.07.2021, № 3 від 30.11.2021 не були укладені між сторонами та не підписувалися уповноваженими особами ТОВ "Промспеціндустріал";
- упродовж тривалого часу між сторонами цього спору йшли перемовини щодо можливості укладення договору субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021, а ТОВ "Промспеціндустріал" було здійснено попередню оплату на суму 600000,00грн з метою подальшого укладення наведеного договору, який так і не був підписаний між сторонами;
- за твердженням скаржника, наведені обставини свідчить про безпідставність перерахування таких коштів та наявність підстав для повернення ТОВ "Тепло-Квар" на користь ТОВ "Промспеціндустріал" сплаченої суми 600000,00грн відповідно до приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 (після усунення недоліків апеляційної скарги) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Промспеціндустріал" на рішення Господарського суду Харківської області від 20.02.2025 у справі №922/3650/24; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №922/3650/24 на 20.05.2025 о 14:30 год.
21.04.2025 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Тепло-Квар" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач за первісним позовом заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Узагальнені доводи ТОВ "Тепло-Квар" зводяться до наступного:
- в ході розгляду справи позивачем було надано належні, допустимі та достатні докази (письмові та електроні), які у своїй сукупності надають суду можливість встановити факт укладення між сторонами договору субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021, його повне та належне виконання зі сторони субпідрядника та проведення замовником часткових розрахунків;
- ТОВ "Промспеціндустріал" самостійно склало платіжні документи та визначило підставу для перерахування грошових коштів (договір та рахунок), підписало вказані платіжні інструкції Електронним цифровим підписом керівника підприємства, після цього вони були перевірені банком (проведений фінансовий моніторинг вказаної операції); при цьому, вказані платіжні інструкції виписані за наслідками повного виконання робіт, тобто в хронологічній послідовності часткові оплати відбулися після виконання позивачем умов договором, що спростовує доводи апеляційної скарги відповідача лише про намір укласти такий договір;
- крім того, факт виконання робіт за договором підтверджується наявними у справі податковими накладними разом з квитанціями про їх реєстрацію в ЄРПН, а отже, ТОВ "Промспеціндустріал", як отримувач податкових накладних та контрагент ТОВ "Тепло-Квар", прийняв вказані податкові накладні та використав Електронний підпис керівника та печатку ТОВ "Промспеціндустріал", чим по суті підтвердив факт існування господарських операцій між сторонами;
- для з'ясування необхідних для вирішення даного спору обставин відсутні підстави для призначення судової комплексної експертизи (почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів), оскільки наведені обставини та надані позивачем докази підтверджують факт наявності між сторонами господарських операцій, що виключає потребу спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, та дозволяє суду самостійно встановити та оцінити всі суттєві обставини справи.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2025, у зв'язку із відставкою судді Здоровко Л.М. та відпусткою судді Лакізи В.В. для розгляду справи сформовано колегію судді у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Радіонова О.О., суддя Тихий П.В.
20.05.2025 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Промспеціндустріал" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано зайнятістю представника апелянта - адвоката Кутового Г.І. у іншому судовому засіданні (справа №520/33850/24, що перебуває на розгляді Другого апеляційного адміністративного суду), яке призначено на 20.05.2025 о 14:30 год.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/3650/24 до 11.06.2025 о 10:30 год.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2025, у зв'язку із відпусткою судді Радіонової О.О. для розгляду справи визначено колегію судді у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Тихий П.В.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 11.06.2025 приймав участь представник ТОВ "Промспеціндустріал" (апелянта), який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції у відповідній частині та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені первісних позовних вимог відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.
Уповноважений представник ТОВ "Тепло-Квар" у судовому засіданні 11.06.2025 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заявлених позовних вимог за первісним позовом ТОВ "Тепло-Квар" посилається на те, що між ним (як виконавцем) та ТОВ "Промспеціндустріал" (як замовником) було укладено договір субпідряду № 05/05/21-1 від 05.05.2021.
На виконання умов вищевказаного договору позивачем було виконано роботи на об'єкті "Реконструкція котельні № 33 по вул. Слов'янська , 8 в м. Харків" на загальну суму 3895600,00грн, а саме:
- за актом виконаних робіт №1 від 22.07.2021 на загальну суму 900000,00грн, що підтверджується складеною податковою накладною №12 від 22.07.2021 на суму 900000,00грн;
- за актом виконаних робіт №2 від 22.07.2021 на загальну суму 1000000,00грн, що підтверджується складеною податковою накладною №31 від 21.07.2021 на суму 1000000,00грн;
- за актом виконаних робіт №3 від 30.11.2021 на загальну суму 1905600,00грн, що підтверджується складеною податковою накладною №17 від 30.11.2021 на суму 1905600,00грн.
Як зазначає ТОВ "Тепло-Квар", після фактичного виконання робіт ним було складено та направлено на адресу ТОВ "Промспеціндустріал" рахунок №2 від 01.07.2022 щодо необхідності сплати боргу упродовж 7 днів, проте такий борг був лише частково оплачено у розмірі 600000,00грн.
Зокрема, зі сторони замовника ТОВ "Промспеціндустріал" була здійснена часткова оплата виконаних робіт на загальну суму 600000,00грн, що підтверджується наявними у справі платіжним інструкціями (а.с. 36 т. 1):
- №2179 від 30.12.2021 на суму 200000,00грн;
- №2515 від 01.07.2022 на суму 300000,00грн;
- №2867 від 30.12.2021 на суму 100000,00грн.
Крім того, позивачем за первісним позовом повідомлено, що до позову не було додано акт виконаних робіт № 3 від 30.11.2021, оскільки оригінал вказаного документу втрачено підприємством через пожежу 29.11.2022, про що свідчить долучений до справи акт про пожежу від 29.11.2022 (а.с. 38 т. 1).
Посилаючись на те, що відповідач фактично виконані позивачем роботи в повному обсязі не оплатив, будь-яких заперечень щодо їх кількості та якості не висловлював, ТОВ "Тепло-Квар" звернулося до Господарського суду Харківської області з цим позовом, в якому просило стягнути з ТОВ "Промспеціндустріал" 3295000,00грн основного боргу за договором субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021.
У свою чергу, ТОВ "Промспеціндустріал" (відповідач за первісним позовом) заперечує проти доводів ТОВ "Тепло-Квар" щодо наявності заборгованості за договором, мотивуючи свою позицію тим, що ним ніколи не укладалися та не підписувалися як договір субпідряду № 05/05/21-1 від 05.05.2021 з додатками, так і акти виконаних робіт № 1 від 22.07.2021, № 2 від 22.07.2021, № 3 від 30.11.2021 на суму 3895600,00грн. За доводами відповідача, між сторонами упродовж тривалого часу йшли перемовини лише щодо можливості укладення договору субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021. Проте, ТОВ "Промспеціндустріал" здійснено лише попередню оплату на суму 600000,00грн з метою подальшого укладення наведеного договору, який так і не був підписаний між сторонами. У зв'язку з наведеним, відповідач - ТОВ "Промспеціндустріал" посилається на безпідставно сплачені 600000,00грн на користь позивача.
Наведені обставини стали підставою звернення ТОВ "Промспеціндустріал" до Господарського суду Харківської області із зустрічною позовну заяву до ТОВ "Тепло-Квар", в якій (з урахуванням заяви про збільшення зустрічних позовних вимог) просило стягнути з відповідача за зустрічним позовом грошові кошти у розмірі 3705064,34грн, що складається з:
- 3105064,34грн заборгованості за виконання будівельних робіт з реконструкції насосної станції 1 - 4 Слобідської філії КП "ХТМ" в м. Харкові;
- 600000,00грн безпідставно отриманих грошових коштів як таких, що не були сплачені на виконання договірних правовідносин за договору субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021.
Як вже зазначалося, за результатами розгляду позовних вимог Господарським судом Харківської області 20.02.2025 ухвалено оскаржуване рішення у справі №922/3650/24, яким:
1) Первісні позовні вимоги задоволено та стягнуто з ТОВ "Промспеціндустріал" на користь ТОВ "Тепло-Квар" суму заборгованості за договором субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 у розмірі 3295600,00грн;
2) Зустрічні позовні вимоги задоволено частково:
- стягнуто з ТОВ "Тепло-Квар" на користь ТОВ "Промспеціндустріал" грошові кошти у розмірі 3105064,34грн;
- в задоволенні інших зустрічних позовних вимог в частині стягнення 600000,00грн відмовлено.
3) Відповідно до ч. 11 ст. 238 ГПК України проведено зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, а саме: стягнуто з ТОВ "Промспеціндустріал" на користь ТОВ "Тепло-Квар" суми заборгованості, яка виникла на підставі договору субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 у розмірі 190535,66грн, а також суму судового збору у розмірі 2858,03грн.
Колегія суддів враховує, що фактично рішення суду першої інстанції скаржником оскаржується лише в частині задоволення первісних позовних вимог про стягнення суми боргу за договором субпідряду у розмірі 3295600,00грн та відмови у задоволенні зустрічних вимог про стягнення 600000,00грн безпідставно збережених коштів, у зв'язку з чим, в силу вимог ст. 269 ГПК України, апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто в межах правовідносин, які склалися за договором субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021, у т.ч. числі щодо наявності чи відсутності підстав вважати неукладеним такий правочин.
Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення первісного позову та відсутність підстав для задоволення зустрічного позову в оскаржуваній частині, виходячи з наступного.
Згідно з нормами ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч).
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Статті 626, 628, 629 ЦК України визначають, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Предметом первісного позову є стягнення з ТОВ "Промспеціндустріал" на користь ТОВ "Тепло-Квар" заборгованості за договором субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 у розмірі 3295600,00грн.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що спір між сторонами належить вирішувати із застосуванням норм права, які регулюють правовідносини будівельного підряду.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 ЦК України).
Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що на підтвердження факту виконання робіт за договором субпідряду № 05/05/21-1 від 05.05.2021 на об'єкті "Реконструкція котельні № 33 по вул. Слов'янська, 8 в м. Харків" на загальну суму 3895600,00грн позивачем надано суду копії наступних документів:
- акту виконаних робіт № 1 від 22.07.2021 на суму 900000,00грн та податкової накладної № 12 від 22.07.2021;
- акту виконаних робіт № 2 від 22.07.2021 на суму 1000000,00грн та податкової накладної № 31 від 22.07.2021;
- акту виконаних робіт № 3 від 30.11.2021 на суму 1995600,00грн та податкової накладної № 17 від 30.11.2021.
На виконання вимог ухвали суду від 28.11.2024 позивачем також надано суду оригінали договору субпідряду № 05/05/21-1 від 05.05.2021 з додатками, акту виконаних робіт №1 від 22.07.2021 ("Реконструкція котельні №33 по вул. Слов'янська , 8 в м . Харків" С4) на суму 900000,00грн, акту виконаних робіт № 2 від 22.07.2021 ("Реконструкція котельні №33 по вул. Слов'янська, 8 в м. Харків" С 4) на суму 1000000,00грн (а.с. 24 - 36 т. 1).
Судом встановлено, що зазначений договір субпідряду та акти виконаних робіт №1 та №2 містять підписи підрядника - ТОВ "Промспеціндустріал" та субпідрядника - ТОВ "Тепло-Квар", скріплені мокрою печаткою сторін.
Аналіз змісту умов договору субпідряду № 05/05/21-1 від 05.05.2021 свідчить, що сторони погодили наступний порядок оплати виконаних робіт за цим договором:
- субпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, погодженими з підрядником згідно додатку і до цього договору, готує акти та подає їх підряднику (п. 5.1. договору субпідряду);
- субпідрядник передає акти приймання виконаних робіт, після узгодження з уповноваженими представниками підряднику фізичних об'ємів виконаних робіт; субпідрядник надає зазначені акти в двох (примірниках, в тому числі в електронному вигляді, шляхом направлення їх на адресу електронної пошти Підрядника (п. 5.2. договору субпідряду);
- датою прийняття підрядником виконаних субпідрядником робіт є дата підписання підрядником актів (п. 5.3. договору).
Таким чином, встановивши факт підписання підрядником актів виконаних робіт №1 від 22.07.2021 та №2 від 22.07.2021, колегія суддів зазначає, що строк виконання зобов'язання з оплати виконаних субпідрядником робіт за договором субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 на суму 1900000,00грн є таким, що настав.
Що стосується акту виконаних робіт № 3 від 30.11.2021, то позивач повідомив суд про те, що оригінал вказаного документу було втрачено підприємством через пожежу, яка сталася 29.11.2022, про що свідчить долучений до справи акт про пожежу від 29.11.2022 (а.с. 38 т. 1).
Позивачем також долучено до матеріалів справи копію акту виконаних робіт №3 від 30.11.2021 на суму 1995600,00грн, яка підписана та скріплена печаткою лише зі сторони субпідрядника - ТОВ "Тепло-Квар", підпис підрядника - ТОВ "Промспеціндустраіл" на ньому відсутній (а.с. 128-129 т. 1).
Колегія суддів враховує, що з огляду положення ст.ст. 853, 882 ЦК України, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника (такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.08.2021 у справі №910/16308/20).
Відповідачем не надано доказів щодо недоліків виконаних будівельних робіт та мотивованої відмови від підписання акту приймання виконаних будівельних робіт №3 від 30.11.2021.
У силу приписів ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Таким чином, згідно з положеннями ст.ст. 853, 882 ЦК України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.
Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.
Тобто підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
При цьому сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.
Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідачем в ході розгляду справи не було надано доказів на спростування господарських операцій за актом виконаних робіт №3 від 30.11.2021 на суму 1995600,00грн, про який стверджував позивач та на підтвердження здійснення яких він надав відповідні докази.
Водночас, за змістом доводів апеляційної скарги відповідач факт виконання позивачем робіт за договором субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 та актами виконаних робіт №1 від 22.07.2021, №2 від 22.07.2021, №3 від 30.11.2021 повністю заперечує, вказуючи на те, що директор ТОВ "Промспеціндустріал" - Левченко Олексій Валерійович взагалі не підписував надані позивачем документи. При цьому, підпис директора відповідача на вказаних документах не змінюється (нахил почерку та його розмір), а печатку ТОВ "Промспеціндустріал" просто наклали, внаслідок чого погіршено їх чіткість.
Колегія суддів враховує, що відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88:
- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абз. 1 п. 2.1.);
- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (абз. 2 п. 2.1.);
- первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абз. 1 п. 2.4.);
- документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абз. 1 п. 2.5.);
Відповідно до ч. 1 ст. 58-1 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виконання спірних робіт) суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим.
Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин (такий правовий висновок наведено, зокрема, у пункті 5.2.12 постанови Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №918/780/18).
З урахуванням викладеного, відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на документи, що фіксують здійснення господарських операцій.
Встановивши наявність відбитку печатки підрядника - ТОВ "Промспеціндустріал" на договорі субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 з додатками та на актах виконаних робіт № 1 від 22.07.2021 та № 2 від 22.07.2021 на загальну суму 1900000,00грн та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, суд має дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.
З'ясування відповідних питань і оцінка пов'язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за цих обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи співпадає така особа з відповідачем у цій справі, чи ні). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №910/6216/17 та від 05.12.2018 у справі №915/878/16.
У постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.
Наявність печатки на оскаржуваному правочині, за умови відсутності доказів протиправності використання печатки чи доказів її втрати та/або доказів звернення до правоохоронних органів у зв'язку з втратою чи викраденням печатки, є додатковим аргументом на користь того, що правочин відповідав волі особи, від імені якої підписано оспорюваний документ та проставлено печатку (див. постанову Верховного Суду від 23.07.2019 № 918/780/18).
Колегія суддів зазначає, що у даному випадку надані позивачем до матеріалів справи оригінали договору субпідряду № 05/05/21-1 від 05.05.2021 з додатками та актах виконаних робіт № 1 від 22.07.2021 та № 2 від 22.07.2021 на загальну суму 1900000,00грн містять відтиск печатки ТОВ "Промспеціндустріал", при цьому, доказів можливої втрати печатки відповідачем, або її викрадення чи в інший спосіб вибуття з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа, в межах даної справи відповідачем не доведено, а судом не встановлено. Будь-яких доводів з приводу втрати печатки відповідачем також не наведено в апеляційній скарзі.
Разом з цим, колегія суддів враховує, що печатка підприємства відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин, однак це не вказує на те, що саме вона є єдиним та належним доказом підтвердження особи, яка вчинила правочин.
Як встановлено судом з наявних матеріалів справи, позивачем - ТОВ "Тепло-Квар" за спірними господарськими операціями, які виникли на підставі актів виконаних робіт було складено та зареєстровано податкові накладні, а саме:
- за актом виконаних робіт №1 від 22.07.2021 на суму 900000,00грн податкову накладну №12 від 22.07.2021;
- за актом виконаних робіт №2 від 22.07.2021 на суму 1000000,00грн податкову накладну № 31 від 22.07.2021;
- за актом виконаних робіт №3 від 30.11.2021 на суму 1995600,00грн податкову накладну №17 від 30.11.2021.
Вищезазначені податкові накладні було прийнято та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.08.2021 та від 17.12.2021, а також Витягами з Єдиного реєстру податкових накладних №49055 від 16.08.2021 та №50145 від 17.12.2021 (а.с. 25-35 т.1).
Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
В електронному кабінеті платника податків, розміщеному на офіційному веб-порталі Державної податкової служби України (доступ за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/) кожен платник податків має змогу відслідковувати в режимі реального часу всі зареєстровані на його користь податкові накладні.
Відтак, з моменту реєстрації позивачем податкових накладних, відповідач мав змогу їх відслідкувати та встановити факт їх реєстрації з метою формування у податкового кредиту з ПДВ, як це передбачено чинним податковим законодавством. При цьому, Податковий кодекс України не визначає іншого порядку обміну інформацією стосовно зареєстрованих податкових накладних, окрім як через засоби Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН).
Колегією суддів встановлено, що на зареєстрованих позивачем податкових накладних №12 від 22.07.2021, № 31 від 22.07.2021, №17 від 30.11.2021 на загальну суму господарських операцій 3895600,00грн міститься штамп "Документ доставлено контрагенту".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі №910/23097/17 зазначила, що:
- податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки;
- підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст;
- встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податку на додану вартість при визначенні податкових зобов'язань, законодавець, безумовно передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Апеляційний господарський суд зауважує, що податкова накладна може бути допустимим доказом, на підставі якого суд установлює факт здійснення між сторонами господарських операцій, якщо сторона, яка заперечує факт такої операції, вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарської операції з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Тепло-Квар" виконано обов'язок зі складання та реєстрації податкових накладних у відповідності до ст. 187 ПК України.
З урахуванням аналізу вищенаведених приписів податкового законодавства та висновків Верховного Суду слід дійти висновку, що після реєстрації позивачем податкових накладних відповідачем отримано квитанції про реєстрацію електронної накладної в Єдиному Державному реєстрі податкових накладних (далі - ЄДРПН).
Таким чином, за правилом "першої події", яким є виконання робіт, позивачем були виписані податкові накладні і подані на реєстрацію, а в подальшому були зареєстровані у ЄДРПН та прийняті контрагентом, що підтверджується відміткою про отримання документу, сформованою автоматично після підтвердження з боку відповідача. А отже, зазначені податкові накладні підтверджують факт виконання позивачем робіт за договором субпідряду та їх прийняття відповідачем.
Крім того, в ході розгляду справи Господарський суд Харківської області ухвалою від 28.11.2024 у даній справі зобов'язав Головне Управління ДПС у Харківській області ДПС України надати суду наступну інформацію: чи було ТОВ "Промспеціндустріал" (код ЄРДПОУ41789219, код платника ПДВ - ІПН 417892104670) включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку визначені у податкових накладних №32 від 22.07.2021 на суму 900000,00грн, у т.ч. сума ПДВ - 150000,00грн, № 31 від 22.07.2021 на суму 1000000,00грн, у т.ч. сума ПДВ - 166666,67грн, №17 від 30.11.2021 на суму 1995600,00грн, у т.ч. числі сума ПДВ - 332600,00грн, складених та зареєстрованих в ЄРПН підприємством ТОВ "Тепло-Квар" (код ЄРДПОУ 34329599, код платника ПДВ - ІПН 343295920322).
На виконання вимог суду Головним управлінням ДПС у Харківській області надано інформацію, викладену в листі №25310/5/20-40-04-13-09 від 11.12.2024 по ТОВ "Промспеціндустріал" (п.н. 41789219), відповідно до якої в податкових деклараціях за липень 2021 року до податкового кредиту віднесено суми по контрагенту ТОВ "Тепло-Квар" (п.н. 34329599) в розмірі: обсягу придбання 1583333,33грн, сума ПДВ - 316666,67грн, в податковій декларації за листопад 2021року: обсягу придбання 1663000,00грн, сума ПДВ - 332600,00грн, що повністю відповідає податковим накладним, зареєстрованим в ЄДРПН.
Із змісту доводів апеляційної скарги ТОВ "Промспеціндустріал" не вбачається будь-яких заперечень відповідача проти обґрунтованості складання позивачем податкових накладних та їх реєстрації ЄДРПН.
Відповідачем також не заперечується фактичне отримання та прийняття квитанцій про реєстрацію податкових накладних, наданих позивачем.
Разом з цим, ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на момент реєстрації податкових накладних) передбачено, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов'язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця за формою згідно з додатком 8 до такої декларації відповідно до наказу Мінфіну України від 28.01.2016 № 21.
Наведене право на подання скарги на продавця (контрагента) може бути реалізоване покупцем також у тому випадку, якщо продавець здійснив реєстрацію накладних з постачання товарів/послуг за неіснуючими господарськими операціями, тобто такими, що фактично не відбувалися між сторонами.
У той же час, в матеріалах відсутні належні та достовірні докази на підтвердження того, що відповідач звертався до контролюючого органу зі скаргами на позивача щодо реєстрації останнім податкових накладних за неіснуючими податковими зобов'язання (наприклад за неукладеним договором), за умови, що обов'язок зі сплати ПДВ переходить до покупця (у даному випадку підрядника).
Відсутні у справі також докази на підтвердження того, що відповідач не здійснював реєстрацію спірних податкових накладних в ЄДРПН, у зв'язку із чим набув права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту.
Крім того, відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що суми з ПДВ, включені до податкового кредиту за спірними актами виконаних робіт, в його обліку відсутні, а також докази сторнування, зміни та/або скасування таких податкових зобов'язань з ПДВ в своєму податковому та бухгалтерському обліку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 зазначено, що відсутність у сторін цього судового спору належним чином оформлених первинних документів (у даному випадку оригіналу акту виконаних робіт №3 від 30.11.2022), які би підтверджували факт надання послуг відповідачу, не усуває обов'язок відповідача заперечувати проти доводів позивача про надання спірних послуг шляхом надання всіх наявних у нього доказів на спростування кожного заявленого позивачем аргументу.
Враховуючи те, що податкова накладна та квитанція про її реєстрацію - це документи, які надаються в електронному вигляді, а тому вони можуть надаватися в роздрукованому чи електронному вигляді. Однак, відповідачем таких доказів в ході судового розгляду справи не було надано.
З урахуванням наведеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про те, останнім не укладався та не підписувався договір субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 та акти виконаних робіт № 1 від 22.07.2021 та на суму 900000,00грн та №2 від 22.07.2021 на суму 1000000,00грн, а також щодо невиконання позивачем робіт за актом виконаних робіт № 3 від 30.11.2021 на суму 1995600,00грн (примірник якого не містить підпису директора відповідача), оскільки такі твердження спростовуються наявними в матеріалах справи квитанціями про реєстрацію податкових накладних, які відповідно до вищевказаних положень Податкового кодексу України реєструються в електронному вигляді в ЄДРПН, та, як вже зазначалося раніше, квитанції про реєстрацію податкової накладної одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Щодо доводів заявника апеляційної скарги про необхідність призначення у даній справі судової експертизи (комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів), колегія суддів зазначає наступне.
25.11.2024 до суду першої інстанції від ТОВ "Промспеціндустріал" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив призначити проведення почеркознавчої експертизи, проведення якої доручити експертам ННЦ Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А). На вирішення експертизи просив поставити наступні питання:
- Чи виконано підпис від імені Левченко Олексія Валерійовича у Договорі субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 з додатками, акті виконаних робіт №1 від 22.07.2021 ("Реконструкція котельні N?33 по вул. Слов'янська, 8 в м . Харків" С) на суму 900000,00грн, акті виконаних робіт № 2 від 22.07.2021 (Реконструкція котельні №33 по вул. Слов'янська, 8 в м. Харків" С 4) на суму 1000000,00грн, саме Левченко Олексієм Валерійовичем чи іншою особою? ;
- Чи автентична печатка зі штампом ТОВ "Промспеціндустріал" у Договорі субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 з додатками, акті виконаних робіт №1 від 22.07.2021 ("Реконструкція котельні №33 по вул. Слов'янська , 8 в м. Харків" С 4) на суму 900000,00грн, акті виконаних робіт № 2 від 22.07.2021 (Реконструкція котельні №33 по вул. Слов'янська, 8 в м. Харків" С 4) на суму 1000000,00грн саме з наданими зразками печатки ТОВ "Промспеціндустріал" чи ні?";
В обґрунтування вказаного клопотання відповідачем зазначено, що директор ТОВ "Промспеціндустріал" - Левченко О.В. заперечує обставини підписання спірного договору субпідряду та актів виконаних робіт.
Аналогічні вимоги та обґрунтування щодо необхідності призначення експертизи скаржником наведено в апеляційній скарзі.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду від 20.02.2025, суд дійшов висновку про відсутність необхідності у призначенні почеркознавчої експертизи, оскільки проведення експертизи є необхідним лише тоді, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, тоді як відповідачем не доведено, а судом не встановлено дійсної потреби у призначенні почеркознавчої експертизи у даній справі.
За змістом ч.ч. 1 - 2 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Частиною 1 ст. 99 ГПК України передбачено право призначення господарським судом експертизи за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (див. постанови Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17).
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/5408/21, від 21.09.2022 у справі №904/3469/21).
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
Вимогами процесуального закону визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо (аналогічна права позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.11.2020 у справі № 920/611/19).
За змістом ст. 76 ГПК України належність доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичні обставини у справі, що формуються, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що окрім підпису, договір субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 з додатками та акти виконаних робіт №1 від 22.07.2021 та №2 від 22.07.2021, скріплені відтиском печатки ТОВ "Промспеціндустріал".
Колегія суддів зазначає, що позиція відповідача обмежилась лише його доводами про те, що директор не підписував надані позивачем документи (на всіх документах кут нахилу та розмір підпису не змінюється), а печатку підприємства просто "наклали", внаслідок чого погіршено їх якість.
Водночас, як вже вказувалося раніше, матеріали справи не містять доказів існування обставин втрати печатки відповідачем, її крадіжки чи протиправного використання в інший спосіб, а відповідач, заперечуючи проти підписання договору та актів виконаних робіт, на існування таких обставин не вказує.
А тому, встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорі та актах виконаних робіт, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність необхідності у призначенні почеркознавчої експертизи, оскільки для підтвердження факту реальності господарських операцій достатньо наявних у матеріалах справи доказів.
Крім того, як встановлено судом, матеріали справи містять складені позивачем та зареєстровані податкові накладні та інформацію ГУ ДПС у Харківській області, якими підтверджено наявність податкового кредиту про операції з придбання з ПДВ платника податків ТОВ "Промспеціндустріал" (п.н. 41789219), за якими в податкових деклараціях за липень 2021 року до податкового кредиту віднесено суми по контрагенту ТОВ "Тепло-Квар" (п.н. 34329599) на спірну суму заборгованості за договором субпідряду та актами виконаних робіт, що повністю відповідає податковим накладним, зареєстрованим в ЄДРПН.
З наведених підстав, колегія суддів апеляційного господарського суду також не вбачає підстав для задоволення клопотання ТОВ "Промспеціндустріал" про призначення судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів, оскільки наявні у справі докази надають суду можливість самостійно з'ясувати необхідні для вирішення даного спору обставини справи.
Разом з цим, колегія суддів враховує, що в матеріалах справи наявні докази часткової оплати відповідачем виконаних позивачем робіт за договором субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 на загальну суму 600000,00грн, що підтверджується наявними у справі платіжним інструкціями: №2179 від 30.12.2021 на суму 200000,00грн; №2515 від 01.07.2022 на суму 300000,00грн; №2867 від 30.12.2021 на суму 100000,00грн (а.с. 36 т. 1).
Судова колегія враховує, що саме на відповідача покладається обов'язок визначення повної та достовірної інформації щодо сплачених ним коштів та підставу їх перерахування за платіжними дорученнями (аналогічних висновків щодо обов'язку платника викладені Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 у справі №903/333/17).
Досліджуючи зміст наявних у справі платіжних доручень, колегією суддів встановлено, що відповідачем здійснювалася поетапне та систематичне перерахування грошових коштів позивачу саме після укладення договору субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 та за результатами оформлення актів виконаних робіт №1 від 22.07.2021, №2 від 22.07.2021 та №3 від 30.11.2021, тобто після фактичного завершення будівельних робіт позивачем на об'єкті.
Також судом з'ясовано, що у платіжних дорученнях №2179 від 30.12.2021 та №2867 від 30.12.2021 в призначенні платежу вказано: " оплата за будівельні роботи згідно договору субпідряду № 05/05/21-1 від 05 травня 2021 року … ".
Матеріалами справи підтверджується, що після завершення виконання повного обсягу робіт за договором субпідряду позивачем було складено та направлено на адресу ТОВ "Промспеціндустріал" рахунок №2 від 01.07.2022 щодо необхідності сплати наявного боргу в сумі 3695600,00грн.
При цьому, у платіжному дорученні №2515 від 01.07.2022 в призначенні платежу вказано: "оплата за виконання монтажних робіт згідно рахунку №2 від 01 липня 2022 року". Тобто, таке перерахування грошових коштів відповідачем здійснювалося саме як оплата рахунку №2 від 01.07.2022, виставленого позивачем після завершення всіх будівельних робіт.
Слід також відзначити, що будь-яких доказів помилковості операції щодо перерахування грошових коштів, інформації про її відкликання відповідачем, листів до ТОВ "Тепло-Квар" щодо повернення отриманих сум, у тому числі до подання даного позову упродовж тривалого строку - 2 років, матеріали справи не містять та апелянтом не надано.
Вищенаведеним спростовуються доводи ТОВ "Промспеціндустріал" про те, що ним проводилась саме попередня оплата на виконання майбутнього договору, який не був укладений між сторонами, оскільки, як встановлено судом, такі оплати проводилися систематично та за конкретно визначеним призначенням платежу, який містив реквізити (дату та номеру) договору субпідряду, а також рахунку на оплату.
Тому, для у суду не викликає розумного сумніву той факт, що відповідач при проведенні таких оплат був об'єктивно обізнаний як щодо номеру та дати укладення такого договору, так і щодо реквізитів рахунку на оплату, які виставлялися позивачем саме після завершення виконання повного комплексу будівельних робіт на об'єкті.
До того ж, зі змісту укладеного між сторонам договору субпідряду апеляційним господарським судом встановлено, що сторони погодили проведення відповідних будівельних робіт по реконструкції котельної для кінцевого замовника - КП "Харківські теплові мережі" (генеральний підрядник). Предметом виконання робіт за договором субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 є котельня по вул. Слов'янська, буд. 8 у м. Харкові, яка перебуває на балансі цього комунального підприємства.
Як свідчить зміст наявного у справі листа КП "Харківські теплові мережі" №02-33/10036 від 21.11.2024 (а.с. 132 т. 1), генеральний підрядник повідомив, що роботи проведенні в період червень 2021 - грудень 2023 року завершені та сплачені в повному обсязі.
Про завершення будівництва реконструкції вказаної котельної також свідчить Акт робочої комісії про прийняття устаткування після комплексного випробування віл 22.12.2023, підписаний за участю представника субпідрядної організації - ТОВ "Промспеціндустріал" (133-134 т.1).
При цьому, в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що ним не виконувалися роботи на об'єкті "Реконструкція котельні № 33 по вул. Слов'янська, 8 в м. Харків", або ж такі роботи були виконані ним самостійно та без залучення субпідрядника - ТОВ "Тепло-Квар" на підставі договору субпідряду за №05/05/21-1 від 05.05.2021.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтями 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Визначений ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Як відомо, у господарський процес введено стандарт доказування "вірогідності доказів", який підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач.
Так, відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Такий підхід також узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Таким чином, місцевий господарський суд, оцінивши встановлені обставини справи з урахуванням стандарту вірогідності доказів, та надавши належну оцінку наявним у справі доказам, які у своїй сукупності підтверджують факт виконання позивачем робіт за договором на об'єкті "Реконструкція котельні № 33 по вул. Слов'янська, 8 в м. Харків", дійшов обґрунтованих висновків про те, що позивачем доведено укладення між сторонами договору субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 та здійснення господарських операцій за актами виконаних робіт №1 від 22.07.2021, №2 від 22.07.2021, №3 від 30.11.2021 на загальну суму 3895600,00грн, які частково оплачені відповідачем у сумі 600000,00грн, а відтак матеріалами справи підтверджений наявний борг відповідача перед позивачем у заявленій до стягнення сумі 3295600,00грн. Тоді як відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність заявлених первісних позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за договором субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 в сумі 3295600,00грн.
Щодо зустрічного позову ТОВ "Промспеціндустріал" до ТОВ "Тепло-Квар" про стягнення 600000,00грн безпідставно отриманих грошових коштів як таких, що не були сплачені на виконання договірних правовідносин за договору субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021, колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
За приписами ч. 1 ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Згідно із ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Загальне правило ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах: отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності отримання такого виконання.
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі, й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
Судом першої інстанції встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що грошові кошти в сумі 600000,00грн, заявлені до стягнення за зустрічним позовом, були перераховані ТОВ "Промспеціндустріал" на користь ТОВ "Тепло-Квар" як часткова оплата на виконання умов укладеного між сторонами договору субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021, тоді як факт укладення та виконання цього договору під час розгляду справи позивачем зустрічним позовом не спростований, а отже, наведене виключає можливість застосування до цих правовідносин положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог щодо повернення сплачених коштів в сумі 600000,00грн, і позивачем за зустрічним позовом наведених висновків в ході судового розгляду справи не спростовано.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив первісні позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за договором субпідряду №05/05/21-1 від 05.05.2021 в сумі 3295600,00грн, а також правомірно відмовив в задоволенні зустрічних позовних вимог щодо стягнення 600000,00грн безпідставно отриманих коштів, оскільки зазначені кошти були сплачені саме на виконання цього договору як часткова оплата за виконані ТОВ "Тепло-Квар" роботи.
Доводи апеляційної скарги ТОВ "Промспеціндустріал" наведених висновків суду не спростовують та фактично зводяться до переоцінки обставин, встановлених місцевим судом, яким надана належна правова оцінка.
Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Промспеціндустріал" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 20.02.2025 у справі №922/3650/24 підлягає залишенню без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспеціндустріал" на рішення Господарського суду Харківської області від 20.02.2025 у справі №922/3650/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 20.02.2025 у справі №922/3650/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення; порядок і строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повну постанову складено 23.06.2025.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя В.В. Лакіза
Суддя П.В. Тихий