ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
25 червня 2025 року Справа № 902/215/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Юрчук М.І. , суддя Тимошенко О.М.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Вінницької області, ухваленого 16.04.25р. суддею Виноградським Олегом Євгенійовичем о 13:14 у м.Вінниці, повний текст складено 16.04.25р. у справі № 902/215/25
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код юридичної особи: 40121452)
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сакура" (місцезнаходження: вул. Андрія Первозванного, буд. 5а, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21027; ідентифікаційний код юридичної особи: 25508113)
про стягнення 30433,78 грн,
Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України
25.02.2025 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" № б/н від 16.07.2024 (вх. канц. суд № 231/25 від 25.02.2025) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сакура" про стягнення 30443,78 грн заборгованості, у тому числі 24635,99 грн - основного боргу, 432,31 грн - 3 % річних, 3233,69 - пені, 2141,79 грн - інфляційних втрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що між ТОВ "ГК "Нафтогаз України" та ОСББ "Сакура" укладено типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії", який затверджений постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015 (далі - Договір). Відповідач, в порушення умов Договору, частково сплатив вартість спожитого за період з квітня по травень 2024 року, у зв'язку з чим за ним сформувалась заборгованість у сумі 24635,99 грн.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.04.2025 у справі №902/215/25 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сакура" про стягнення 30443,78 грн заборгованості, у тому числі 24635,99 грн - основного боргу, 432,31 грн - 3 % річних, 3233,69 - пені та 2141,79 грн - інфляційних втрат відмовлено.
В обґрунтування рішення про відмову в задоволенні позову суд зазначив, наступне:
- ОСББ має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно окремого спеціалізованого Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", має статус неприбутковості, та не є суб'єктом господарювання, не використовує воду та теплову енергію для власних потреб;
-застосування позивачем для відповідача тарифів для не побутових споживачів у квітні та травні 2024 року є безпідставним та таким, що суперечить Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування";
- розрахунок вартості спожитого відповідачем природного газу повинен здійснюватися, виходячи з суми 7,95689 грн (тариф для побутових споживачів у вказаний період, згідно з відомостями з вебсайту ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"), що в загальному розмірі становить 30492,30 грн (з урахуванням вартості послуги транспортування природного газу до внутрішньої точки виходу з ГТС). Матеріалами справи підтверджується оплата відповідачем у сумі 57248,80 грн.
- враховуючи сплату ОСББ "Сакура" вказаної суми коштів у спірному періоді, з огляду на визначення судом належної суми до сплати за тарифом 7,95689 грн, вимоги позову про стягнення 24635,99 грн основного боргу є необґрунтованими;
- у відповідача відсутній обов'язок зі сплати заявленого позивачем боргу, таким чином вимоги про стягнення з ОСББ "Сакура" пені, 3 % річних та інфляційних втрат за весь час прострочення, є неправомірними, а тому не підлягають задоволенню.
Не погодившись із винесеним рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 16.04.2025 у справі №902/215/25 щодо відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України". Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ “ГК “Нафтогаз України» щодо стягнення: 24 635,99 грн основного боргу; 432,31 грн - три проценти річних; 3233,69 грн - пені, 2 141,79 грн - інфляційних втрат, у стягненні яких було відмовлено - задовольнити у повному обсязі. Розглянути справу №902/215/25 у суді апеляційної інстанції за участі представника позивача.
Позивач вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення:
- неправильно застосував норми матеріального права, а саме: п. 6 ст. 3 ЦК України, ст. 632 ЦК України, п. 26, п. 34, п. 37 ч. 1 ст.1, абзц. 2 ст. 2 Закону України «Про ринок природного газу», ст. 22 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ч. 2 ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», п. 4 Положення «Про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», затвердженого Постановою КМУ від 06.03.2022 №222 (із змінами), пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015, пункту 5 глави 1 розділу І, пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015, пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 №809 в редакції Постанови КМУ №1102, Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022;
- порушив норми процесуального права ч. 1 ст. 73, ч. 2 ст. 74, ч. 1 ст. 75, ч. 1 ст. 79, ч. 2 та 3 ст. 86, ч. 5 ст. 236 ГПК України, а також нез'ясовано обставин, що мають значення для справи, і зроблено невідповідні висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
З посиланням на постанову Верховного Суду від 22.04.2021 №569/5821/20, постанову Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02.04.2019 у справі №904/1199/18, постанову Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 906/1308/19 зауважує, що відповідач не є колективним побутовим споживачем. Крім того, зауважує, що позивач, як і відповідач, є лише користувачами інформаційної платформи, відомості до якої вносяться оператором ГТС. Якщо відповідач вважав, що внесені до платформи відомості є недостовірними чи містять помилку він не був позбавлений права та можливості звернутись до оператора системи, який наділений відповідними повноваженнями, для уточнення чи виправлення інформації на платформі, подавши для цього відповідний пакет документів.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, що в силу вимог ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Вінницької області від 16.04.25 у справі № 902/215/25 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, оператором газотранспортної системи (далі - оператор ГТС), за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого відповідачем у квітні та травні 2024 року автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
Факт включення ОСББ "Сакура" до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується листом оператора ГТС від 14.10.2024 № ТОВВИХ-24-15636 (а. с. 33-34), інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ0000PЕ435005 (а. с. 34, зворотна сторона) та інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10) (а. с. 37).
Позивач посилається на положення пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених п. 3 розділу VI, з урахуванням вимог ст. 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (договір), затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
Згідно з пункту 2.1. договору постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Пунктами 3.1., 3.3. договору передбачено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.
Відповідно до пунктів 4.2 - 4.5 договору об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі Оператора ГТС та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено). Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3. цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу. У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Згідно з підпунктом 1 пункту 5.1 та підпункту 1 пункту 5.2 договору споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі, та зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.
Відповідно до пункту 11.1 договору, він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.
Протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС). Якщо споживач бажає в інших випадках відмовитися від договору, він має право розірвати його без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику шляхом надання йому одностороннього повідомлення щонайменше за три дні до дати розірвання (пункт 11.3 договору).
У точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної локації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М) (пункт 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493).
Позивач зазначив, що об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
За твердженнями позивача, він проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1102.
На виконання умов договору позивач у квітні 2024 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 2,62121 тис. куб. м, що підтверджується актом № 8206 приймання-передачі природного газу від 30.04.2024.
13.05.2024 позивач надіслав на адресу відповідача акт № 8206 та рахунок на оплату (природний газ) № 16035 від 10.05.2024, що підтверджується списком рекомендованих листів АТ "Укрпошта" № 5400 та фіскальним чеком від 12.06.2024.
Також у травні 2024 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 1,15210 тис. куб. м, що підтверджується актом № 9925 приймання-передачі природного газу від 31.05.2024.
12.06.2024 позивач надіслав на адресу відповідача акт № 9925 від 31.05.2024 та рахунок на оплату (природний газ) № 18790 від 10.06.2024, що підтверджується списком рекомендованих листів АТ "Укрпошта" № 6645 та фіскальним чеком від 12.06.2024.
Згідно з інформацією про надходження коштів на рахунки ТОВ "ГК "Нафтогаз України" за період з 01.01.2024 по 13.10.2024, наданою Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" листом № 77/4-11/128616/2024 від 15.10.2024, ОСББ "Сакура" здійснено платіж на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз Україна" у сумі 57248,80 грн.
Відповідач свої зобов'язання за спірним договором щодо оплати за отриманий природний газ не виконав, у зв'язку з чим позивач вважає, що за ним рахується заборгованість у сумі 24635,99 грн.
Крім того, у зв'язку з несвоєчасною сплатою заборгованості, позивач нарахував відповідачу 432,31 грн - 3% річних, 3233,69 грн - пені та 2141,79 грн - інфляційних втрат, які також просить стягнути.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін у даній справі стосуються сфери постачання природного газу.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з частинами першою та третьою статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496, постачальник "останньої надії", яким є позивач у цій справі, здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.
Відповідно до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.
Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу (абзац 10 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС).
Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначається в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі (абзац 14 пункту 2 глави 5 Кодексу ГТС).
Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених підстав підтверджується листом оператора ГТС від 14.10.2024 №ТОВВИХ-24-15636, а також інформацією щодо закріплення споживача Реєстрі споживачів постачальника ТОВ "ГК "Нафтогаз України".
За відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача ОСББ "Сакура" зазначено ЕІС-код споживача природного газу - 56XQ0000PЕ435005.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 16.04.2024 до 08.05.2024 відповідач був зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", а використаний ним обсяг природного газу у вказаний період був віднесений до позивача, який є постачальником "останньої надії".
Так, у квітні 2024 року позивачем був поставлений відповідачу природний газ у загальному обсязі 2,62121 тис. куб. м, а у травні 2024 року - 1,15210 тис. куб. м.
Обсяг спожитого природного газу відповідачем не заперечується, у зв'язку з чим не підлягає доведенню з огляду на приписи частини першої статті 75 ГПК України (обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом).
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак відповідач, в порушення вищевказаних норм законодавства та умов Договору вартість спожитого природного газу у травні 2024 року не сплатив.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженням позивача щодо розрахованої вартості спожитого ОСББ "Сакура" природного газу за тарифами для не побутових споживачів, виходячи з такого.
Відповідач є Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Сакура", яке створене мешканцями багатоквартирного будинку за адресою: вул. А. Первозванного, буд. 2а в місті Вінниці є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно із частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Аналогічно унормовано поняття спільного майна багатоквартирного будинку частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласники зобов'язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.
Згідно із статтею 12 вказаного Закону, витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.
Разом з тим, з приводу даних правовідносин, колегія суддів вважає за необхідне звернутися до постанови Верховного Суду від 22.01.2025 у справі №916/1071/24 за позовом ТОВ "ГК "Нафтогаз України" до Обслуговуючого кооперативу "Дім на Левітана" про стягнення заборгованості з оплати вартості природного газу, поставленого позивачем як постачальником "останньої надії" у період з 04.11.2021 по 20.11.2021, де Верховний Суд у вирішенні питання щодо особливостей правового статусу відповідача (Обслуговуючого кооперативу), як споживача природного газу викладав висновки щодо його статусу (побутовий / непобутовий споживач у відносинах із ТОВ "ГК "Нафтогаз України", як постачальником "останньої надії). У означеній постанові суд касаційної інстанції здійснивши аналіз положень Закону України "Про ринок природного газ", розпорядження КМУ від 22.07.2020 № 917-р "Про визначення ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" постачальником "останньої надії", постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 №809 і від 9 грудня 2020 № 1236", Кодексу ГТС, Правил № 2496, постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2501 "Про затвердження Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" та частини третьої статті ЦК України, вказав, зокрема, таке:
"Як встановлено судами попередніх інстанцій ОК "Дім на Левітана" є кооперативом, що утворений внаслідок добровільного об'єднання осіб на основі членства для ведення спільної некомерційної господарської діяльності на засадах самоврядування з метою задоволення економічних, соціальних, побутових та інших потреб, пов'язаних з житловими будинками за адресою: Одеська область, Одеський район (колишня назва - Овідіопольський район), с. Лиманка, масив "Радужний", ж/м "Ульянівка", 15/1, 15/2, 15/3, 15/4, шляхом належного утримання, використання, ремонту, експлуатації та обслуговуванні цих будинків.
Так, статтею 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що:
- побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (пункт 23);
- захищені споживачі - побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи (пункт 10).
Слід відзначити, що Закон України "Про ринок природного газу" не містить визначення таких понять як то "колективний споживач", «колективний побутовий споживач» тощо.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
За змістом статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках".
У вказаній постанові суд касаційної інстанції врахував фактичні обставини спору, зокрема, що відповідач відповідно до Статуту здійснює виключно некомерційну господарську діяльність та згідно з нормами чинного законодавства є юридичною особою, яка утворена шляхом об'єднання співвласників багатоквартирних будинків/об'єднанням споживачів, з метою сприяння в отриманні співвласниками багатоквартирного будинку, зокрема, комунальних послуг, які включають в себе і постачання та розподіл природного газу (теплової енергії). При цьому така теплова енергія постачається у багатоквартирний будинок (будинки) виключно для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників будинків та здійснивши аналіз означених вище нормативних актів виснував про те, що:
"… законодавством виокремлено певну категорію (групу) споживачів, яким тимчасово затверджуються граничні ціни, за якими постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу, зокрема, серед яких вказані побутові споживачі.
Колегія суддів відзначає, що у даному випадку під категорію "побутові споживачі" підпадають як окремі фізичні особи, так і об'єднання фізичних осіб, головною метою яких у розумінні Закону України "Про ринок природного газу" є придбавання природного газу з метою використання для власних побутових потреб, зокрема для опалення своїх квартир (будинків), що не включає професійну та комерційну діяльність".
Отже, як зазначалося вище, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сакура", яке створене мешканцями багатоквартирного будинку за адресою: вул. А. Первозванного, буд. 2а в місті Вінниці є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками, що повністю відповідає законодавчо встановленим меті та завданням, які визначені Законом № 2866-ІІІ та Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Тобто, у спірних відносинах із позивачем є колективним побутовим споживачем природного газу, який споживає такий виключно для забезпечення потреб та в інтересах мешканців будинків (фізичних осіб).
Натомість, слід звернути увагу, що у Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" (Форма № 10) ОСББ "Сакура", з ЕІС-кодом споживача природного газу - 56XQ0000PЕ435005, вказано тип споживача "1" - не побутовий споживач, що суперечить наведеним вище висновкам суду та положенням законодавства.
При цьому, суд зазначає, що у відповідності до положень частини другої статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, ціна на природний газ для побутових споживачів, а також для об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку (крім нежитлових приміщень), виробників теплової енергії - якщо вони використовують природний газ для виробництва теплової енергії для населення та уклали договір з суб'єктом ринку природного газу, на якого відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов'язки, не підлягає збільшенню від ціни, що застосовувалася у відносинах між постачальниками та відповідними споживачами станом на 24 лютого 2022 року.
Тобто, наведеними вище положеннями законодавець ввів мораторій протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу, в т.ч. для об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, навіть за умови включення останнього до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії".
При цьому щодо встановлення відповідачу статусу "не побутових споживачів" колегія суддів бере до уваги висновки, які викладені у постанові від 27.05.2025 у справі № 916/2778/24 за позовом ТОВ "ГК "Нафтогаз України" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Довженка 2" про стягнення заборгованості за спожитий природний газ за договором про постачання природного газу постачальника "останньої надії".
У вказаній постанові, яка є схожою до справи, що розглядається за правовим регулюваннях спірних відносин, зокрема, щодо статусу ОСББ у відносинах з ТОВ "ГК "Нафтогаз України", як постачальником "останньої надії", Верховний Суд викладав висновок про те, що: "…ОСББ задовольняючи потреби побутових споживачів самостійно шляхом самозабезпечення і у відносинах з постачальником "останньої надії" за Типовим договором фактично виступає колективним побутовим споживачем природного газу для потреб та в інтересах співвласників багатоквартирного будинку".
Разом із тим доводи позивача про те, що відповідач отримував природний газ як установа, яка виробляє та постачає теплову енергію, що підтверджується інформацією (яка внесена третьою особою (не позивачем і не відповідачем)) на Інформаційній платформі, не змінюють статусу ОСББ "Сакура", як колективного побутового споживача, що спростовує доводи скаржника про протилежне.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05.06.2025 у справі №914/1568/24 .
А отже, на переконання суду апеляційної інстанції, застосування позивачем для відповідача тарифів для не побутових споживачів у квітні та травні 2024 року є безпідставним та таким, що суперечить Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування".
Відтак, враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач мав обов'язок визначити відповідачу ціну за 1 куб. метр. природного газу саме, як для побутового споживача. Тобто виходячи із тарифу 7,95689 гривні за 1 куб. метр. А тому враховуючи, що факт споживання природного газу у квітні 2024 року в обсязі 2,62121 тис. куб. м та у травні 2024 в обсязі 1,15210 тис. куб. м сторонами не оспорюється, розрахунок вартості спожитого відповідачем природного газу в загальному розмірі становить 30492,30 грн (з урахуванням вартості послуги транспортування природного газу до внутрішньої точки виходу з ГТС).
Матеріалами справи підтверджується оплата відповідачем у сумі 57248,80 грн.
Таким чином, враховуючи сплату ОСББ "Сакура" вказаної суми коштів у спірному періоді, з огляду на визначення судом належної суми до сплати за тарифом 7,95689 грн, суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що є необґрунтованими вимоги позову про стягнення 24635,99 грн основного боргу.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 432,31 грн - 3 % річних, 3233,69 - пені та 2141,79 грн - інфляційних втрат, слід вказати таке.
Із доданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості (а. с. 11) вбачається, що позивач нараховує пеню, 3% річних та інфляційні втрати на суму боргу, 24635,99 грн, починаючи з 02.07.2024 по 31.01.2025.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пеня за порушення строку виконання зобов'язання встановлена пунктом 4.5 Договору. Згідно з ним, у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом із тим, оскільки у відповідача відсутній обов'язок зі сплати заявленого позивачем боргу, таким чином вимоги про стягнення з ОСББ "Сакура" пені, 3 % річних та інфляційних втрат за весь час прострочення, є неправомірними, а тому не підлягають задоволенню.
За наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області, ухваленого 16.04.25 у справі № 902/215/25 прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Крім того, у зв'язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Вінницької області від 16.04.25р. у справі № 902/215/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 16.04.25р. у справі № 902/215/25 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.
4. Справу №902/215/25 повернути до Господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Тимошенко О.М.