вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" червня 2025 р. Справа№ 910/3279/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Алданової С.О.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Тележинський М.М.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Трейд"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 про забезпечення позову
у справі № 910/3279/25 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Трейд"
про стягнення грошових коштів
Рух справи
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Трейд» про стягнення 4 329 016 894,98 грн з яких основний борг 1 405 693 517,50 грн, пеня 843 821 367,68 грн, штраф 10 % 428 448 595,78грн, 3% річних 320 233 499,06 грн, інфляційні втрати 1 330 819 914,96 грн.
Позов обґрунтовано тим, що ТОВ «Хім-Трейд» станом на дату звернення до суду не виконано свої зобов'язання та не погашено існуючий борг перед ТОВ «Євроенерготрейд», тому у Позивача наявні правові підстави для звернення до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення на користь ТОВ «Євроенерготрейд» з ТОВ «Хім-Трейд» боргу та відповідальності в розмірі 4 329 016 894,98грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва №910/3279/25 від 19.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк подання заяв по суті справи та з процесуальних питань.
Одночасно з пред'явленням позову позивач подав заяву про забезпечення позову, якою просив накласти арешт на все нерухоме та рухоме майно, земельні ділянки та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу в межах ціни позову 4 329 016 894,98 грн, посилаючись на те, що відповідач тривалий час ухиляється від належного виконання зобов'язання з оплати товару, одержаного за договором № ЄЕТ-ХМТ-ГАЗ-15/10/20 від 15.10.2020 купівлі-продажу природного газу, більше трьох років не здійснюється оплата згідно з додатковою угодою №19 до договору, більше 2,5 років не здійснюється оплата згідно з додатковою угодою №15 до договору, в наявній ситуації немає інформації щодо фінансового стану відповідача, немає інформації щодо зобов'язань відповідача та наявності чи відсутності природного газу у місцях зберігання чи у їх логістиці, немає ніяких гарантій повернення боргу в повному обсязі. Указані обставини, на думку позивача, свідчать про недобросовісність відповідача і можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення по справі.
У запереченнях проти задоволення заяви про забезпечення позову відповідач вказав на невідповідність заяви вимогам ГПК України, та не доведення необхідності заходів вжиття забезпечення позову, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на вчинення відповідачем будь-яких дій спрямованих на ухилення від виконання будь-яких зобов'язань. Крім того, просив розгляд заяви здійснити у судовому засіданні з викликом.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» про забезпечення задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Трейд» і знаходяться у нього в межах суми основного боргу 1 405 693 517,50 грн, які знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову. Накладено арешт на нерухоме та рухоме майно, земельні ділянки, що належать або підлягають передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Хім-Трейд» в межах суми основного боргу 1405693517,50 грн, які знаходяться у нього і будуть виявлені відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Суд, з посиланням на ст.ст. 136, 137 ГПК України мотивував ухвалу тим, що оскільки встановлені обставини у їх сукупності свідчать про можливість відповідача користуватися чужими грошовими коштами, то наявні підстави для накладення арешту в межах заявленої суми основного боргу 1 405 693 517,50 грн, що є обґрунтованим, адекватним, відповідає предмету спору, яким у цій справі є стягнення грошових коштів, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у справі у разі задоволення позову. Щодо решти вимоги про накладення арешту в межах заявлених позовних вимог про стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних є, суд визнав їх необґрунтованими та неспівмірними, оскільки не є вирішеним питання щодо точного періоду прострочення та чи є відповідач таким, що прострочив виконання зобов'язань.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цією ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити у повному обсязі.
Апелянт посилається на те, що заявником документально не підтверджено мотивів, з яких обґрунтовано заяву про забезпечення позову. Зокрема, апелянт зазначив про те, що:
- заявником не дотримано вимог частини 2 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ТОВ «Хім-Трейд» ще не набув статусу відповідача, оскільки на момент подачі заяви про забезпечення позову відсутня ухвала про відкриття провадження по справі №910/3279/25 за позовом ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» про стягнення коштів з ТОВ «Хім-Трейд»;
- в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на вчинення ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» будь-яких дій спрямованих на ухилення від виконання будь-яких зобов'язань;
- доводи стосовно того, що відповідно до наданого заявником аналізу контрагента - ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» наявні санкції, пов'язані з вказаним суб'єктом господарювання, не відповідають дійсності, оскільки відносно ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» не запроваджено жодних санкцій чи інших обмежувальних заходів.
Узагальнені доводи та заперечення позивача
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що заходи забезпечення позову є правомірними, а ухвала про їх застосування винесена на засадах верховенства права та справедливості. Зокрема позивач зазначив, що:
- Господарським судом міста Києва при прийнятті оскаржуваної ухвали не порушено приписи ст.ст. 136, 137, 139 ГПК України;
- судом досліджено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
- додані до заяви про забезпечення позову докази свідчать про те, ТОВ «Хім-Трейд» ухиляється від виконання зобов'язань перед заявником
- підставою для звернення Заявником до суду з позовною заявою є непоодинокі, і на даний час триваючі, порушення охоронюваних прав ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» на отримання належних грошових коштів за переданий ТОВ «Хім-Трейд» Товар та вільне ними розпоряджання;
- від виконавця, нами отримано відповідь, що станом на дату надання відповіді нерухомого майна та земельних ділянок зареєстрованих за боржником не виявлено, а коштів на рахунках не достатньо (відповідь надається)
- у санкційному списку перебуває бенефіціар ТОВ «Хім-Трейд», і це має прямий вплив на компанію.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3279/25. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
24.04.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі №910/3279/25. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 02.06.2025. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 26.05.2025. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 26.05.2025. Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнано обов'язковою.
Явка представників сторін
Представник позивача в судовому засіданні 02.06.2025 заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.
В судове засідання 02.06.2025 представник відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином в системі «Електронний суд».
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Розгляд клопотань та заяв учасників справи
До відзиву на апеляційну скаргу додано Лист Міністерства юстиції України Виконавчого округу м. Києва Приватного виконавця Ждановича В.М. ВП №77579859 від 31.03.2025.
Щодо цього доказу колегія суддів зазначає, що Верховний Суд, у постановах від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19 (на які посилається скаржник у касаційній скарзі), зробив висновок про те, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Отже, колегія суддів не враховує зазначений вище доказ при прийнятті цієї постанови, оскільки його не існувало на час прийняття оскарженої ухвали.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі, заслухавши думку відповідача, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Колегія суддів, за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, погоджується з вищевикладеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявника, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 ГПК України викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Виходячи з положень ст. ст. 136, 137 ГПК України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду (або має намір звернутися) та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами заявника, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими заявником вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
За частиною 11 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20.
Отже, вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст.136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Так, обґрунтовуючи підстави для задоволення заяви про забезпечення позову ТОВ «Євросперготрейд», зокрема, посилалось на те, що заявлений позов стосується виконання зобов'язань з оплати за товар, переданий на підставі договору № ЄЕТ-ХМТ-ГАЗ-15/10/20 від 15.10.2020 купівлі-продажу природного газу, з урахуванням додаткових угод №15/2 від 31.01.2022 та №19 від 20.12.2021. ТОВ «Хім-Трейд» не виконало свої зобов'язання з погашення боргу та не виконало прийнятих зобов'язань перед ТОВ "Євроенерготрейд", який виник на підставі додаткової угоди № 15/2 від 31.01.2022 та № 19 від 20.12.2021 до Договору.
На підтвердження суми заборгованості до заяви додано:
- Акт звіряння за період 01.61.2025 - 03.02.2025, який підписано ТОВ «Євросперготрейд» та ТОВ «Хім-Трейд», шляхом накладення електронного підпису і електронної печатки. Сторонами визначено, що станом на 03.02.2025 заборгованість на користь ТОВ «Євросперготрейд» становить 1 405 693 517,50 грн;
- п. 3.6. та п. 3.7. Угоди № 31/01-25 від 03.02.2025 про зарахування зустрічних однорідних вимог, по додатковій угоді № 15 від 22.11.2021 до Договору заборгованість становить 413 328 084,61 грн, по додатковій угоді № 19 від 20.12.2021 до Договору заборгованість становить 992 365 432,89 грн.
Більше 3 (трьох) років не здійснюється оплата згідно Додаткової угоди № 19 до Договору, та більше 2.5 (двох з половиною) років не здійснюється оплата згідно Додаткової угоди № 15 до Договору. По більшості з Додаткових угод порушено погоджені строки оплати, отже відповідач систематично та тривалий час ухиляється від оплати боргу.
Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти відповідача є обґрунтованим, адекватним, відповідає предмету спору, яким у цій справі є стягнення грошових коштів, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у справі у разі задоволення позову.
Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали в частині накладення арешту на кошти у межах суми позову колегія не вбачає. Заявником наведено достатньо обґрунтовані доводи та фактичні обставини, з якими пов'язується застосування цього виду забезпечення позову.
Обраний спосіб забезпечення позову відповідає суті позовних вимог. Такий спосіб є розумним, обґрунтованим, адекватним та співмірним вимогам заявника щодо забезпечення позову та забезпечення збалансованості інтересів сторін.
Посилання скаржника на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на вчинення ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» будь-яких дій спрямованих на ухилення від виконання будь-яких зобов'язань не знайшли свого підтвердження.
Доводи стосовно того, що відносно ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» не запроваджено жодних санкцій чи інших обмежувальних заходів колегія не бере до уваги, оскільки дана обставина не може бути беззаперечною підставою для відмови у забезпеченні позову у належний спосіб.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач зазначив, що відповідач тривалий час ухиляється від належного виконання зобов'язання з оплати товару, одержаного за договором № ЄЕТ-ХМТ-ГАЗ-15/10/20 від 15.10.2020 купівлі-продажу природного газу, більше трьох років не здійснюється оплата згідно з додатковою угодою №19 до договору, більше 2,5 років не здійснюється оплата згідно з додатковою угодою №15 до договору, в наявній ситуації немає інформації щодо фінансового стану відповідача, немає інформації щодо зобов'язань відповідача та наявності чи відсутності природного газу у місцях зберігання чи у їх логістиці, немає ніяких гарантій повернення боргу в повному обсязі.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам колегія вважає, що вони підтверджують наявність у даному випадку достатньо обґрунтованого припущення, що незастосування заходів забезпечення позову у вигляді арешту на грошові кошти у межах позову може ускладнити, або зробити неможливим виконання судового рішення.
Усі інші доводи та міркування скаржника взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду першої інстанції та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Хім-Трейд» ще не набув статусу відповідача колегія суддів відхиляє, оскільки позивачем подано заяву про забезпечення позову з дотриманням положень ч. 2 ст. 139 ГПК України, згідно якої, серед іншого, передбачено, що у заяві про забезпечення позову зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи.
Колегія суддів роз'яснює учасникам справи, що у разі, якщо під час виконання ухвали про забезпечення позову буде з'ясовано, що загальна вартість арештованого майна відповідача перевищує суму основного боргу за позовом, сторони не позбавлені права вирішити це питання шляхом звернення до суду першої інстанції із заявою про зміну заходів забезпечення позову з урахуванням зазначеної обставини.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження прокурора є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженої ухвали у даній справі колегія суддів не вбачає.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати
Оскільки підстав для скасування ухвали у справі та задоволення апеляційної скарги немає, судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на скаржника.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі №910/3279/25 залишити без змін.
Матеріали оскарження ухвал повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, - 25.06.2025.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.О. Алданова
О.О. Євсіков