Ухвала від 25.06.2025 по справі 911/2498/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"25" червня 2025 р. Справа№ 911/2498/18 (911/2934/20)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Отрюха Б.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2020 року

у справі №911/2498/18(911/2934/20) (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Росава"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі"

про визнання недійсним правочину боржника та стягнення коштів

у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2498/18

за заявою Голови ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства "Росава"

до Приватного акціонерного товариства "Росава"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2020 року у справі №911/2498/18(911/2934/20) задоволено позовну заяву ПрАТ "Росава" до ТОВ "Преміорі" про визнання недійсним правочину боржника та стягнення коштів, визнано недійсним правочин щодо повернення ПрАТ "Росава" на користь ТОВ "Преміорі" передплати за переробку давальницької сировини згідно договору № 1667 від 29.12.2016 в розмірі 62 630 000,00 грн., присуджено до стягнення з ТОВ "Преміорі" на користь ПрАТ "Росава" 62 630 000,00 грн. заборгованості та 4204,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD), зупинити дію ухвали Господарського суду Київської області від 08.12.2020 року у справі №911/2498/18(911/2934/20), залучити Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2020 року у справі №911/2498/18(911/2934/20) у повному обсязі, відмовити в позові ПрАТ "Росава" у повному обсязі та стягнути з ПрАТ "Росава" на користь скаржника судові витрати по справі.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 23.04.2025 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2020 року у справі №911/2498/18(911/2934/20), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2498/18(911/2934/20).

01.05.2025 через систему "Електронний суд" від ТОВ " Інвест Трансфер" надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

28.05.2025 супровідним листом Господарського суду Київської області №02-04/911/2498/18(911/2934/20) від 26.05.2025 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 апеляційну скаргу Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2020 року у справі №911/2498/18(911/2934/20) залишено без руху у зв'язку з її поданням після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, та неповажності причин пропуску такого строку, та у зв'язку з неподанням доказів на підтвердження відправлення копії цієї скарги і доданих до неї документів ТОВ "Інвест Трансфер", з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

При цьому, п. 3 резолютивної частини ухвали від 02.06.2025 року попереджено скаржника про передбачені ч. 4 ст. 174 та ч. 4 ст. 260 ГПК України наслідки невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 2 її резолютивної частини строк.

Відповідно до довідки про доставку електронного документа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 02.06.2025 надіслано одержувачу представнику Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) адвокату Мартиновському О.В. через систему "Електронний суд" 04.06.2025 та в цей же день о 14:09 отримано останнім в електронному кабінеті.

Отже, граничний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, з урахуванням вихідних днів, є 16.06.2025 року.

16.06.2025 через систему "Електронний суд" тобто в межах встановленого судом строку, скаржником на виконання ухвали суду від 02.06.2025 подано заяву про поновлення строків на подання апеляційної скарги з зазначенням інших підстав для поновлення строку, а також докази на підтвердження направлення копії апеляційної скарги з доданими до неї документами ТОВ "Інвест Трансфер".

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням заяви про усунення недоліків, наданої на виконання вимог ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки викладені в ньому причини не є поважними з огляду на наступне.

Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст оскаржуваної ухвали Господарського суду Київської області від 08.12.2020 року виготовлено та підписано 15.12.2020 року, відтак, останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2020 року є 25.12.2020 року.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Скаржник, в свою чергу, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду лише 18.04.2025 року через відділ документального забезпечення суду, тобто з урахуванням вищенаведених положень законодавства, з пропуском визначеного процесуального строку на апеляційне оскарження більш ніж на чотири роки. Одночасно апелянт просив поновити строк для подання апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини цього пропуску поважними.

Відповідну заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою.

Відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Виходячи зі змісту положень ст.ст. 119 та 256 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом з своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, наведені норми пов'язують можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами ГПК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 13.07.2016 року у справі №Б29/162-10, відповідно до якої одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків. (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

В силу положень ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідні докази повинні подаватись до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії і у випадку подання копії такого доказу, така копія має бути засвідчена належним чином, зокрема, відповідати вимогам п. 5.26 національного стандарту ДСТУ 4163:2020") Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів".

Так, звертаючись до суду із заявою про поновлення строку для подання апеляційної скарги, скаржник зазначає, що будь-яких повідомлень або ухвал по даній справі він взагалі не отримував, а тільки 14.04.2025 року в порядку ст. 9 Закону України "Про доступ до судових рішень" скаржником отримано від апарату Господарського суду Київської області оскаржувану ухвалу від 08.12.2020 року. Факт вручення підтверджується відповідною розпискою представника скаржника на заяві від 03.04.2025 року, копія якої долучена до апеляційної скарги.

Однак, за висновками суду, в даному випадку відсутні підстави для визнання поважними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Як встановлено колегією суддів, вбачається з тексту самої апеляційної скарги та не заперечується скаржником, апеляційну скаргу подано засновником відповідача ТОВ "Преміорі" - Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD), який на дату подання апеляційної скарги володіє часткою у статутному капіталі відповідача у розмірі 100%.

Відповідно до статті 211 ГК України, засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству.

Згідно статті 92 ЦК України, дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи.

Таким чином, обов'язок здійснення контролю за діяльністю виконавчих органів та товариства, положеннями Закону та Статуту покладено саме на учасників (засновників) цього товариства, з метою запобігання порушень їх прав.

Наведені обставини свідчать про обізнаність Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD), як засновника ТОВ "Преміорі", як щодо фінансового та майнового стану товариства, так і щодо наявних судових проваджень за участю ТОВ "Преміорі".

Окрім того, як зазначено самим апелянтом в тексті апеляційної скарги та встановлено постановою Верховного Суду від 24.02.2025 у справі №911/266/22 Компанія Преміорі ЛТД станом на 2020 рік (тобто на момент розгляду справи №911/2498/18(911/2934/20) і до сьогоднішнього дня було засновником ТОВ "Преміорі".

У зазначений період часу (з 2020 по 2025 роки) змінювався лише розмір частки Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) зі 100% до 20%, а потім знову до 100% на підставі рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 та постанови Верховного Суду від 24.02.2025 у справі №911/266/22.

Таким чином, Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD), як засновник ТОВ "Преміорі", мало проявляти інтерес до майнового стану вказаної юридичної особи, в тому числі відслідковувати інформацію щодо наявності відповідних судових спорів по відношенню до ТОВ "Преміорі".

Натомість, процесуальні дії щодо оскарження відповідної ухвали суду Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) розпочало здійснювати лише після винесення Верховним Судом постанови від 24.02.2025 року у справі №911/266/22 та остаточного вирішення корпоративного спору щодо розміру частки.

Суд бере до уваги, що необхідною передумовою здійснення стороною права апеляційного оскарження є обізнаність зі змістом рішення (ухвали) суду, що дає можливість заявнику викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про його перегляд в апеляційному порядку.

Водночас, необхідно зазначити, що відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами, мають право знайомитися з матеріалами справи, та зобов'язанні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

В силу приписів статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Колегія суддів враховує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. зокрема, через Єдиний державний реєстр судових рішень, а особливо в даному випадку, коли саме скаржник зацікавлений в оперативному вирішенні питання щодо вчасного подання апеляційної скарги, оскільки саме він не погоджується з ухвалою та постановою суду першої інстанції і ставить під сумнів їх законність.

Судова колегія наголошує, що ТОВ "Преміорі", як відповідач у справі, був належним чином повідомлений про розгляд справи та прийняття оскаржуваної ухвали по суті спору, оскільки подавав процесуальні документи, оскаржував прийняті у справі судові рішення та приймав участь у судових засіданнях.

Відтак, Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD), як засновник відповідача незалежно від розміру частки у статутному капіталі, мав можливість своєчасно ознайомитись з відповідним судовим рішенням суду першої інстанції з приводу даної справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки, як було зазначено вище, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, зокрема, про наявність повного тексту ухвали.

При цьому, згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2020 у справі №911/2498/18(911/2934/20) було оприлюднено 18.12.2020.

В свою чергу, можливість отримання копії ухвали з часу підписання повного її тексту та подальше подання апеляційної скарги в установлений законом строк залежала виключно від волевиявлення скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Суд зазначає, що скаржник, як засновник відповідача, зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" та від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (певності), який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (див. Рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII) та принцип res judicata, тобто принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

У п. 41 Рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Так, у справі "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.

Судова колегія зауважує, що згідно приписів ч. 1 ст. 119 ГПК України суд може поновити пропущений встановлений законом процесуальний строк у разі визнання причини його пропуску поважними.

Винесення Верховним Судом постанови від 24.02.2025 року у справі №911/266/22 та остаточне вирішення корпоративного спору щодо розміру частки в даному випадку не є тією поважною причиною пропуску строку на подання апеляційної скарги, оскільки, як було зазначено вище та не заперечується апелянтом, весь цей час скаржник володів часткою у статутному капіталі ТОВ "Преміорі", однак ця частка коливалася зі 100% до 20%, а потім знову до 100%.

Таким чином, наведене дає ґрунтовні підстави для висновку, що станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали суду Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) повинно було бути обізнано про наявність судових проваджень за участю підприємства, яким він володіє.

В свою чергу, скаржником не наведено достатніх обґрунтувань поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги, а також неможливості підготувати та подати апеляційну скаргу у визначений законом строку, а несвоєчасне оскарження ухвали місцевого господарського суду зумовлене, з огляду на доводи, наведені скаржником, не об'єктивними обставинами, а обставинами суб'єктивного характеру.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що скаржником у заяві не наведено жодних об'єктивно непереборних обставин, що не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення такої процесуальної дії, як звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки не надано та не зазначено жодної поважної причини неможливості подання апеляційної скарги в передбачені законодавством строки.

В свою чергу, у поданій на виконання вимог ухвали суду від 02.06.2025 заяві із зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, які, на думку скаржника, у сукупності перешкодили поданню апеляційної скарги у встановлений законом строк, апелянтом не зазначено жодних інших вагомих та переконливих причин для поновлення процесуальних строків, крім тих, що вже були зазначені в апеляційній скарзі і розглянуті судом в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Вказана заява, за своєю суттю, містить аналогічне обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які вже були розглянуті судом та визнані неповажними, та фактично є незгодою з прийнятою апеляційним судом ухвалою про залишення апеляційної скарги з цих підстав без руху.

Так, посилання скаржника у якості підстави для поновлення строку на необхідність виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) не спростовують значний пропуск строку на апеляційне оскарження та не є поважною причиною для його поновлення. При цьому, слід наголосили, що оскаржувана ухвала суду була предметом перегляду в судах апеляційної та касаційної інстанції, в результаті якого залишена в силі судами вищих інстанції, що спростовує твердження про необхідність поновлення строків через наявність в ухвалі суду фундаментальних недоліків або помилок правосуддя.

Щодо доводів апелянта про порушення судом вимог ст.242 ГПК України в частині своєчасного направлення на його адресу копії судового рішення, то слід зазначити, що Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) не було стороною та учасником справи №911/2498/18(911/2934/20), а тому суд не був зобов'язаний направляти відповідну копію оскаржуваної ухвали на адресу скаржника.

Суд також враховує, що апелянтом не вказано конкретну дату, коли йому взагалі стало відомо про наявність такого спору та прийнятого по суті рішення, розпочавши, при цьому, здійснювати процесуальні дії щодо оскарження відповідної ухвали суду лише після винесення Верховним Судом постанови від 24.02.2025 у справі №911/266/22 і остаточного вирішення корпоративного спору щодо розміру частки.

Водночас встановлений колегією суддів факт обізнаності скаржника, як учасника відповідача у даній справі, з оскаржуваною ухвалою суду, не означає, що звернення до суду першої інстанції з клопотанням про отримання копії такої ухвали та подання апеляційної скарги можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі буде порушено принцип юридичної визначеності.

Тобто, обізнаність апелянта з ухвалою суду не надає такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, дослідивши подану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням поданої на виконання вимог ухвали суду від 02.06.2025 року у якості усунення недоліків апеляційної скарги заяви з додатковим обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, суд апеляційної інстанції визнав наведені в ній доводи та причини в її обґрунтування неповажними.

Відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК України зазначено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 3 ст. 261 ГПК України).

За вказаних обставин, оскільки причини пропуску строку на подання апеляційної скарги визнані судом неповажними, колегія суддів відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2020 року у справі №911/2498/18(911/2934/20).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 234, 256, 260, 261 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2020 року у справі №911/2498/18(911/2934/20).

2. Апеляційну скаргу та додані до неї документи надіслати представнику Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) адвокату Мартиновському О.В.

3. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

Б.В. Отрюх