ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
19 червня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2806/23(916/2527/18)
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання Чеголя Є.О.
за участю:
ОСОБА_1 - адвокат Саченко А.П.;
ТОВ «Фінансова Компанія «КАНТІЄРО» - адвокат Хромеєв Д.С.;
ОСОБА_2 - адвокат Молодецький Р.А.;
ОСОБА_3 - адвокат Хаджи І.Д.;
ОСОБА_4 - адвокат Левіт В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:
1. ОСОБА_1 ;
2. ОСОБА_5
на рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2025
по справі №916/2806/23(916/2527/18)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КАНТІЄРО»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:
1. ОСОБА_5 ;
2. ОСОБА_2 ;
3. ОСОБА_1 ;
4. ОСОБА_3 ;
5. ОСОБА_4 ;
6. ОСОБА_6
про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів
суддя суду першої інстанції - Райчева С.І.
місце винесення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
повний текст рішення складено та підписано: 10 лютого 2025 року.
Публічне акціонерне товариство «БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ» у якій просило Суд застосувати наслідки недійсності до нікчемних правочинів, а саме:
- Договору про врегулювання заборгованості від 12.03.2015р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ»;
- згоди Публічного акціонерного товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», як одностороннього правочину, оформленого листом від 19.03.2015 за вих. № 1754/25, на продаж нерухомого майна, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки, посвідченим 17.11.2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Каплуном Ю.В. за реєстровим №18769, та майна, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки, посвідченим 27.09.2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Бочкарьовою Н.М. за реєстровим № 1466,
шляхом поновлення:
у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:
- запису про іпотеку № 3748922 від 17.11.2010р. щодо предмета іпотеки - нежитлові приміщення І та ІІ поверхів, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 235765151101, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 611,2 кв.м.;
- запису про заборону відчуження № 3748891 від 17.11.2010р. щодо предмета іпотеки - нежитлові приміщення І та ІІ поверхів, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 235765151101, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 611,2 кв.м.;
у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна:
- запису про обтяження № 11660191 від 28.09.2011 р. щодо предмета іпотеки - майнові права на двох поверхову будівлю творчих майстерень з горищем, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 519,6 кв.м.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.01.2025 позов задоволено.
Поновлено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку № 3748922 від 17.11.2010р. щодо предмета іпотеки - нежитлові приміщення І та ІІ поверхів, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 235765151101, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 611,2 кв.м..
Поновлено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме запису про заборону відчуження № 3748891 від 17.11.2010р. щодо предмета іпотеки - нежитлові приміщення І та ІІ поверхів, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 235765151101, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 611,2 кв.м.
Поновлено у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запис про обтяження № 11660191 від 28.09.2011 р. щодо предмета іпотеки - майнові права на двох поверхову будівлю творчих майстерень з горищем, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 519,6 кв.м.
Рішення господарського суду мотивовано наступним.
Місцевий господарський суд оцінивши укладений 10.02.2015 між ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та ОСОБА_7 договір про припинення дії Договору застави майнових прав №32844-23/14-06 за Договором банківського вкладу від 24.02.2014, зазначив про відсутність логічного та послідовного зв'язку у діях Банку у процесі збереження активу банку. Вказаний договір застави укладався з метою гарантування (забезпечення) повернення кредиту, наданого Банком ТОВ «КОМПАНІЯ «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ» за Кредитним договором №50323-20/10-1 від 17.11.2010. Укладаючи договір про відмову від забезпечення Банк фактично відмовився від власних майнових вимог на повне погашення боргу ТОВ “КОМПАНІЯ “ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ». Тому, вказаний правочин має ознаки нікчемного правочину згідно п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Таким чином, Договір про врегулювання заборгованості від 12.03.2015р., укладений між ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та ТОВ «КОМПАНІЯ «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ», та згода ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», як односторонній правочин, оформлена листом від 19.03.2015р. за вих. №1754/25, на продаж нерухомого майна, що є предметами іпотеки за Договором іпотеки, посвідченим 17.11.2010 приватним нотаріусом КМНО Каплуном Ю.В. за реєстровим № 18769, та Договором іпотеки, посвідченим 27.09.2011 приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою Н.М. за реєстровим № 1466, також мають визначені у п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ознаки нікчемності правочинів.
Узагальнені вимоги та доводи апеляційних скарг.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 звернулись до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами, в яких просять рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2025 по справі №916/2806/23 (916/2527/18) скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позову.
Доводи ОСОБА_1 .
Позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушеного права. Оскільки, належному способу захисту прав іпотекодержателя, чиє право було неправомірно зареєстроване як припинене, відповідає не вимога про скасування відповідного запису, а вимога про визнання права іпотеки позивача.
Законодавство України з питань державної реєстрації прав не передбачає ні правової, ні технічної можливості поновлення будь-яких записів щодо нерухомого майна.
При винесенні оскаржуваного рішення не було враховано, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем нерухомого майна.
На момент його набуття у власність іпотека була припиненою, будь-яких судових спорів щодо нерухомого майна не існувало, в Державному реєстрі речових прав були відсутні обтяження щодо нерухомого майна.
Презумпція добросовісності ОСОБА_1 не була спрстована та не ставилася під сумнів.
Доводи ОСОБА_5 .
Скаржник є добросовісним набувачем нерухомості, придбала її за нотаріально посвідченим договором з проведенням нотаріусом усіх перевірок з реєстрів речових прав, тому вона не знала та не могла знати про події, які мали місце при правовідносинах Банка «Київська Русь» з Компанією «Вища школа реклами» та/чи гр. ОСОБА_7 .
Також, скаржник зазначає, що навіть, якщо припустити, що дійсно наслідки нікчемного правочину мають бути застосовані за вказаних вище обставин, застосуванню підлягає строк позовної давності, на підставі чого у позові позивачу повинно бути відмовлено.
Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.
26.02.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2025 по справі №916/2806/23(916/2527/18).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2025.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/2806/23(916/2527/18) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2806/23(916/2527/18) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного ровадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2025 по справі №916/2806/23(916/2527/18) до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
03.03.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_5 на рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2025 по справі №916/2806/23(916/2527/18).
10.03.2025 матеріали справи №916/2806/23(916/2527/18) надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2025 по справі №916/2806/23(916/2527/18) - залишено без руху.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2025 по справі №916/2806/23(916/2527/18)- залишено без руху.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2025 по справі №916/2806/23(916/2527/18).
Призначено розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2025 по справі №916/2806/23(916/2527/18) до сумісного розгляду на 27.05.2025 о 15:00 год.
06.05.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові пояснення ОСОБА_4 , у яких останній просить задовольнити апеляційні скарги.
13.05.2025 до суду надійшло клопотання третьої особи ОСОБА_4 про витребування доказів у справі, а саме: постанови по справі №826/22323/15 від 26.06.2019 та від 10.11.2020.
23.05.2025 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив ТОВ «Фінансова Компанія «КАНТІЄРО» на апеляційні скарги, згідно з яким товариство не погоджується з доводами апеляційних скарг та просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2025 без змін.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ» про відкладення розгляду справи - задоволено. Відкладено розгляд справи №916/2806/23(916/2527/18) на 19.06.2025 о 14:30 годині. Запропоновано Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КАНТІЄРО» надати до суду довідку щодо руху процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ».
Крім того, в судовому засіданні 27.05.2025 відмовлено в задоволенні клопотання третьої особи ОСОБА_4 про витребування доказів, оскільки таке клопотання не було подано під час розгляду справи у суді першої інстанції. Проте, судова колегія власними засобами роздрукувала вказані постанови, які залучені до матеріалів справи. 06.06.2025 до суду надійшли пояснення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у яких зазначено, що станом на поточну дату стосовно Публічного акціонерного товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» триває процедура виведення банку з ринку шляхом ліквідації.
17.06.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи, у зв'язку з виїздом адвоката поза межі України.
18.06.2025 від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення.
В судовому засіданні 19.06.2025 відмовлено у клопотанні ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи, відповідно до наступного.
Відповідно до ч. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
В силу приписів ГПК України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Судова колегія також враховує, що учасникам справи надавався час для надання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень у справі. ОСОБА_5 є скаржником по справі, а отже в апеляційній скарзі нею викладено доводи, з яких вона не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, а також під час судового засідання 27.05.2025, не зумовлюють необхідність перенесення розгляду справи в силу положень чинного ГПК України.
Представники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судових засіданнях 27.05.2025 та 19.06.2025 доводи та вимоги апеляційних скарг підтримали, просили рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2025 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Представник ТОВ «Фінансова Компанія «КАНТІЄРО» в судових засіданнях заперечував щодо доводів скаржників, викладених в апеляційних скаргах, просив їх відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Відповідно до частини дванадцятої статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.
17.11.2010 між ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» (Банк) та ТОВ «КОМПАНІЯ «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №50323-20/10-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті), змінений Договорами про внесення змін від 16.11.2011р., 01.08.2012р., 31.08.2012р., 15.11.2012р., 14.11.2013р., 14.02.2014р., 17.02.2014р. (далі разом - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк відкрив Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування у розмірі 51 000 000,00 грн. строком до 24.09.2014 р. під 7,5% річних за користування кредитними коштами.
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором (повернення Кредиту, сплата процентів за користування ним, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим Договором) забезпечується: укладеними належним чином договором (-ами) забезпечення (п.п.3.1.1.), всім належним Позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України.
У відповідності до п.п. 5.2.8., 5.2.9. п. 5.2. Договору, 5.2.8. Банк має право при настанні випадків, передбачених п. п. 9.1., 9.2. даного Договору, призупинити подальше кредитування Позичальника та/або здійснити договірне списання (у тому числі й дострокове) суми заборгованості Позичальника за цим Договором та або достроково стягнути (в тому числі примусово шляхом звернення стягнення на заставлене майно) всю заборгованість за цим Договором (Кредит, проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі). У відповідності до п. 4.7. цього Договору Банк має право самостійно списувати з будь-яких Рахунків Позичальника, відкритих АБ «Київська Русь» та його філіях (в т.ч. рахунків в іншій валюті, ніж валюта Кредиту), грошові кошти та спрямовувати їх на погашених заборгованості по Кредиту, сплату процентів за користування Кредитом, комісії, штрафних санкцій та інших платежів за цим Договором у випадках порушення Позичальником умов цього Договору, а саме: у разі неповернення або несвоєчасного повернення Кредиту та/або у разі несплати або несвоєчасної сплати процентів за його користування, комісій та штрафних санкцій, а також у інших випадках, передбачених п. п. 9.1., 9.2. цього Договору.
Пунктом 4.7 цього Договору встановлено, що шляхом підписання цього Договору Позичальник надає право (доручає) Банку здійснювати договірне списання з усіх відкритих поточних, вкладних рахунків Позичальника в іноземній та національній валютах в Банку та його філіях, відділеннях а також з усіх інших рахунків, що будуть відкриті Позичальником в АБ «Київська Русь» та його філіях/відділеннях протягом дії цього Договору (далі «Рахунок Позичальника») на користь Банка (на рахунки обліку заборгованості Позичальника за цим Договором) грошових коштів в сумах, необхідних для повернення заборгованості Позичальника по поверненню Кредиту, сплати процентів за користування ним, комісій, штрафних санкцій та інших платежів Позичальника, встановлених цим Договором, зокрема, у разі наявності у Позичальника невиконаних зобов'язань за цим Договором (у повному обсязі або у частині) по сплаті чергових платежів станом на початок наступного робочого дня після закінчення строку їх сплати та/або у разі невиконання Позичальником вимоги Банка про дострокове повернення заборгованості за цим Договором на початок наступного робочого дня після закінчення строку зазначеному у вимозі Банка.
Пунктом 9.2. Договору встановлено, що Банк має право зупинити подальше кредитування Позичальника та/або вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або іншими особами, що є поручителями Позичальника (в т.ч. гарантами, майновими поручителями, заставодавцями та ін.), умов даного Договору та/або угод (договорів), укладених у забезпечення виконання Позичальником зобов'язань (Договорів забезпечення) за цим Договором, а Позичальник зобов'язаний протягом 10 (десяти) календарних днів, а у випадку, якщо зобов'язання Позичальника за цим Договором забезпечуються заставою майнових прав на грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку в АБ "Київська Русь" - не пізніше наступного робочого дня, з дати надіслання Банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по Кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, інші платежі за цим Договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані Банку, у разі, зокрема, порушення Позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим Договором.
У забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, 17.11.2010 між Банком та Позичальником було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстровим №18769 (далі - Договір іпотеки 1).
Пунктом 1.1. Договору іпотеки 1 визначено, що Іпотека за ним Договором забезпечує вимоги Іпотекодержателя за Кредитним договором №50323-20/10-1 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії (в національній валюті) від « 17» листопада 2010 року, а також будь-якими змінами та доповненнями до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами, строку кредитування, суми кредиту тощо, надалі - «Кредитний договір», укладеним між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний в строк по « 16» листопада 2011 року включно, у порядку та на умовах, встановлених Кредитним договором, повернути Іпотекодержателю кредитну заборгованість у розмірі 45 000 000,00 (сорок п'ять мільйонів) гривень 00 копійок, сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 15,0 % (п'ятнадцять процентів) річних, сплатити комісії, штрафні санкції та інші платежі у розмірах, порядку й у випадках, передбачених Кредитним договором, надалі - «Основне зобов'язання».
Іпотекою за цим Договором також забезпечуються вимоги Іпотекодержателя щодо відшкодування:
штрафних санкцій, передбачених цим Договором;
витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за Основним зобов'язанням і зверненням стягнення на Предмет іпотеки;
витрат на утримання і збереження Предмета іпотеки;
витрат на страхування Предмета іпотеки;
збитків, завданих порушенням Основного зобов'язання чи умов цього Договору.
Пунктом 1.2. цього договору визначено перелік мана, яке передано у іпотеку.
У п. 1.3. Договору встановлено, що загальна узгоджена Сторонами оцінка Предмета іпотеки складає 37 725 313, 00 (тридцять сім мільйонів сімсот двадцять п'ять тисяч триста тринадцять) гривень 00 коп.
03.07.2014 Договором про внесення змін до Договору іпотеки посвідченого 17.11.2010 Каплуном Ю.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №18769 (Договір іпотеки 1), сторони внесли зміни до Договору іпотеки, шляхом викладення п. 1.2. та 1.3. Договору у наступній редакції:
« 1.2. На забезпечення виконання основного зобов'язання Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, (далі - «Предмет іпотеки»), а саме: нежитлові приміщення І та II поверхів, що розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Маразліївська (вулиця Енгельса), будинок 10/1 (десять дріб один), загальною площею 611,2 кв.м, основною 456,6 кв.м.
Нежитлові приміщення належать Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності серії САС №637246, виданого « 16» квітня 2009 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради. Згаданий правовстановчий документ зареєстровано Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» « 22» квітня 2009 року. Номер запису: 3777 в книзі: 86неж-47.
Державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено « 05» грудня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю. В.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 235765151101; номер запису про право власності: 3748839, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером: 14239259 від 09.12.2013 року.
Згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності про вартість об'єкта незалежної оцінки від 13.11.2013 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТДВ «Некос» (Сертифікат ФДМУ №117321/11 від 20.04.2011 року), вартість нежитлових приміщень становить 14 183 000 (чотирнадцять мільйонів сто вісімдесят три тисячі) гривень 00 копійок без ПДВ.
Погоджена Сторонами вартість нежитлових приміщень становить 14 183 000 (чотирнадцять мільйонів сто вісімдесят три тисячі) гривень 00 копійок без ПДВ.
1.3. Загальна узгоджена Сторонами оцінка Предмета іпотеки складає 14 183 000 (чотирнадцять мільйонів сто вісімдесят три тисячі) гривень 00 копійок без ПДВ.»
Іпотека Предмета іпотеки 1 була зареєстрована в Державному реєстрі іпотек 17.11.2010р. за № 10501354, обтяження зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 17.11.2010p. за № 10501190.
У відповідності до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №143792830 від 02.11.2018, запис про іпотеку та заборону відчуження щодо Предмета іпотеки 1 було перенесено до ДРРП за № 3748922 та №3748891 відповідно.
27.09.2011 між Банком та Позичальником у забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №50323-20/10-1 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії (в національній валюті), від « 17» листопада 2010 року, включаючи всі додаткові угоди до нього, що укладені на дату набуття чинності цим Договором або будуть укладені у майбутньому, було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. за реєстровим №1466 (далі - Договір іпотеки 2), відповідно до якого в іпотеку Банку було передано Майнові права на нерухоме майно, що належать Іпотекодавцю як Замовнику Об'єкта будівництва, а саме: двоповерхової будівлі творчих майстерень з горищем з урахуванням реконструкції існуючих споруд, загальною площею забудови 491,35 кв.м., по вул. Маразліївська, 10, в м. Одеса. Право власності Іпотекодавця на Об'єкт будівництва, майнові права на яке виступають предметом іпотеки, виникне після проведення комплексу заходів по завершенню будівництва Об'єкту будівництва та прийняття Об'єкту будівництва в експлуатацію від моменту державної реєстрації права власності Іпотекодавця на відповідне нерухоме майно. Будівництво здійснюється на земельній ділянці площею 198,52 кв.м. за адресою: м. Одеса, Приморський р-н, вул. Маразліївська 10, що знаходиться у користуванні ТОВ “Компанія “Вища школа реклами» на підставі Договору на дольову участь у землекористування № 6429 від 14.03.2011 року. Договір зареєстровано у книзі записів договорів на дольову участь в землекористуванні. Кадастровий номер земельної ділянки: 5110137500.
20.11.2014 року ТОВ «Компанія «Вища Школа Реклами» отримало свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що видане реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області індексний номер: 29801382. До державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 7770256, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна № 507083551101. (Предмета іпотеки 2).
Відповідно до Договору про внесення змін №3 до Договору іпотеки майнових прав, посвідченого 27.09.2011р. Бочкарьовою Н.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №1466 (Договір іпотеки 2), сторони узгодили, що вартість предмету іпотеки - майнові права на нерухоме майно становить 12 082 000, 00 грн.
Відомості про обтяження іпотекою Предмета іпотеки 2 було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №11660191 від 28.09.2011р.
24.02.2014 між ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» (Банк) та Рапопорт Л.І. (Вкладник) укладено Договір №21102-29.1.2 банківського вкладу в іноземній валюті «СЕПЕР - вклад», змінений договорами про внесення змін від 24.02.2014, 24.09.2014 (далі разом - Договір вкладу 1), відповідно до умов якого Вкладник надав Банку, а Банк прийняв у Вкладника на зберігання грошові кошти в формі депозитного вкладу в сумі 2 395 240, 00 дол. США, із процентною ставкою 11,5% річних, із терміном повернення вкладу - 24.09.2014, вклад обліковується на рахунку Вкладника №2630688286002, відкритому в Банку, проценти за користування вкладом виплачуються шляхом перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку.
З урахуванням договорів про внесення змін до Договору вкладу 1 сума вкладу на рахунку № 2630688286002 складала 2 395 240, 00 дол. США, термін повернення вкладу - 24.04.2015.
24.02.2014 між Банком і Вкладником укладено Договір застави майнових прав №32844-23/14-6 за Договором вкладу 1 (далі - Договір застави), за умовами якого Вкладник передав Банку у заставу майнові права на частину вкладу за Договором вкладу 1 в розмірі 2 000 000,00 дол. США у забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №50323-20/10-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 17.11.2010, укладеним між Банком та ТОВ «КОМПАНІЯ «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ».
Пунктом 2.1.6. Договору застави встановлено, що Заставодержатель (Банк) має право вимагати від Заставодавця виконання (в т.ч. дострокового) Основного зобов'язання, а в разі невиконання такої вимоги - звернути стягнення на Предмет застави у разі настання будь-якого з випадків, передбачених Кредитним договором та або цим Договором, в тому числі:
- порушення Заставодавцем та/або Позичальником обов'язків за цим та/або Кредитним договором;
- припинення дії Договору банківського вкладу (в тому числі дострокове), майнові права за яким складають Предмет застави за цим Договором;
- відступлення Заставодавцем прав іншій особі за Договором банківського вкладу, майнові права за яким складають Предмет застави за цим Договором;
- вчинення Заставодавцем дій, спрямованих на виникнення інших обтяжень на Предмет застави на користь третіх осіб в будь-який спосіб.
Пунктом 4.1.1. п. 4.1. Договору застави встановлено, що Заставодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати Предмет застави, зокрема, у випадку: якщо у момент настання строку виконання Основного зобов'язання за Кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредитних коштів (чергового платежу по сплаті кредитних коштів) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті комісій та штрафних санкцій у строки, встановлені Кредитним договором; порушення Заставодавцем та/або Позичальником обов'язків за цим Договором та/або за Кредитним договором та невиконання вимоги Заставодержателя про дострокове виконання Основного зобов'язання;
Відповідно до п. 4.2. Договору застави, звернення стягнення на Предмет застави здійснюється відповідно до ст. 23 Закону України «Про заставу» шляхом уступки Заставодавцем Заставодержателю прав вимоги, що випливають із заставлених майнових прав або переводу на Заставодавця заставлених прав в судовому порядку.
Згідно п. 4.3. Договору застави, у випадку, якщо сума коштів, отриманих Заставодержателем в результаті звернення стягнення на Предмет застави, перевищує суму заборгованості перед Заставодержателем, різниця повертається Заставодавцю протягом 5 (п?яти) календарних днів з дати реалізації Предмету застави.
Відповідно до п. 5.4. Договору застави, шляхом підписання цього Договору Заставодавець надає Заставодержателю право здійснювати договірне списання відповідно до умов Кредитного договору та цього Договору грошових коштів, які є Предметом обтяження за цим Договором, у сумах, необхідних для повернення Кредиту, сплати процентів за його користування, комісій, штрафних санкцій та інших платежів Позичальника за Кредитним договором, але не більше суми, зазначеної в п. п. 1.3., 5.3. цього Договору.
У відповідності до п. 5.5. Договору застави, зазначене у цьому розділі право Заставодержателя на договірне списання грошових коштів, які є Предметом обтяження виникає у випадку настання обставин, зазначених в п.2.1.6. та 4.1. цього Договору.
Згідно п. 5.6. Договору застави звернення стягнення на Предмет обтяження здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» шляхом переказу на користь Заставодержателя - обтяжувача грошової суми у порядку договірного списання.
Суд не приймає до уваги заперечення третіх осіб у справі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, щодо неможливості укладення вищезазначеного договору застави майнових прав. Заперечення спростовуються наявними у матеріалах справи договором, підписаним сторонами, відомостями з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №57428467 від 05.11.2018 про внесення відповідних записів.
Так, виконання зобов'язань ТОВ «КОМПАНІЯ “ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ», як позичальника, перед ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» за Кредитним договором №50323-20/10-1 від 17.11.2020 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) було забезпечено Договором іпотеки 1, Договором іпотеки 2 та Договором застави.
04.09.2014 Банк звернувся до ТОВ «КОМПАНІЯ «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ» із повідомленням за вих. №5630/20-25256 про відкликання кредиту, яким повідомив Позичальника про зупинення подальшого кредитування Позичальника та вимагав достроково повернути заборгованість за Кредитним договором, не пізніше наступного робочого дня з дати надіслання Банком цієї вимоги, у розмірі 45 070 889,91 грн., з яких основна заборгованість по кредиту - 44 751 343,26 грн., заборгованість по відсоткам за період з 01.09.2014 по 03.09.2014 - 27 969,59 грн., прострочені проценти за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 - 291 577,06 грн.
У зв'язку із невиконанням Позичальником повідомлення Банку від 04.09.2014 за вих. № 5630/20-25256 про відкликання кредиту, 12.09.2014 Банк звернувся до ТОВ «КОМПАНІЯ «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ» із повідомленням за вих. № 5790/16 про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання та звернення стягнення на предмет застави, яким вимагав від Позичальника виконати порушене зобов'язання по погашенню всієї суми заборгованості згідно Кредитного договору протягом 30 днів з моменту реєстрації в ДРОРМ відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Банк повідомив, що ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (майнові права на частину вкладу за Договором №21102-29.1.2 банківського вкладу в іноземній валюті «СУПЕР - вклад» від 24.02.2014р. (Договір вкладу 1)) в позасудовому порядку шляхом відступлення (уступки) обтяжувачу (Банку) права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги.
Також, відповідно до витягу з ДРОРМ №45134899 від 12.09.2014р., 12.09.2014р. в ДРОРМ було зареєстровано звернення стягнення на предмет застави за Договором застави.
10.02.2015 між ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та ОСОБА_7 укладено Договір про припинення дії Договору застави майнових прав №32844-23/14-06 (Договору вкладу 1) за Договором банківського вкладу від 24.02.2014. Відповідно до вказаного Договору, Сторони дійшли згоди про припинення з 10.02.2015 дії Договору застави майнових прав №32844-23/14-6 за Договором банківського вкладу від 24.02.2014.
23.02.2015 ТОВ «КОМПАНІЯ «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ» звернулось до Голови правління ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» із листом №5, у якому просило погодити припинення дії Договорів іпотеки 1 та 2 та зняти заборони, за умови погашення заборгованості у сумі не менше 23 000 000, 00 грн. у строк до 30 березня 2015р.
04.03.2015 Підкомітетом Банку з питань проблемних активів прийнято наступне рішення, оформлене протоколом №05/9 засідання Підкомітету з питань проблемних активів від 04.03.2015р.:
- погодити добровільне врегулювання кредитної заборгованості Позичальника за Кредитним договором за умови погашення заборгованості в сумі не менше 23 000 000,00 грн. в строк не пізніше 30.03.2015р.;
- у разі сплати Позичальником коштів в розмірі 23 000 000,00 грн. - припинити дію Договору іпотеки 1 та Договору іпотеки 2;
- доручити Департаменту кредитування та координації роботи з корпоративними проектами Банку укласти договір про врегулювання заборгованості за Кредитним договором.
04.03.2015 Правлінням Банку було прийнято рішення, оформлене протоколом № П-13/8 від 04.03.2015, про укладення з Позичальником договору врегулювання заборгованості на умовах, викладених в протоколі №05/9 засідання Підкомітету з питань проблемних активів Банку від 04.03.2015.
10.03.2015 Вкладник звернувся до голови правління Банку із заявою про дострокове повернення вкладу за Договором вкладу 1 у сумі 2 395 240,00 дол. США, конвертацією суми вкладу у гривню та зарахування суми вкладу у гривні на поточний рахунок Вкладника № НОМЕР_2 , відкритий у Банку.
12.03.2015 між ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» (Банк) та ТОВ «КОМПАНІЯ «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ» (Позичальник) було укладено Договір про врегулювання заборгованості, відповідно до умов якого сторони домовились про те, що Позичальник здійснить часткове погашення боргу за Кредитним договором в сумі 23 000 000,00 грн. до 30.03.2015р., зобов'язання Позичальника по Договору іпотеки 1 та Договору іпотеки 2 припиняються в повному обсязі з моменту сплати таких коштів, сума заборгованості Позичальника за Кредитним договором зменшується на 23 000 000,00 грн.
13.03.2015 між ОСОБА_7 (Вкладник) та ТОВ «КОМПАНІЯ «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ» (Позичальник) було укладено попередній договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна, відповідно до умов якого сторони зобов'язуються у строк до 20.03.2015 укласти договір купівлі-продажу (основний договір) предмету іпотеки за Договором іпотеки 1 за 12 337 500, 00 грн., з ПДВ, які Вкладник сплачує Позичальнику до нотаріального посвідчення основного договору купівлі-продажу шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_3 , відкритий у Банку.
Також, 13.03.2015 між ОСОБА_7 (Вкладник) та ТОВ «КОМПАНІЯ «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ» (Позичальник) було укладено попередній договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна, відповідно до умов якого сторони зобов'язуються у строк до 19.03.2015 укласти договір купівлі-продажу (основний договір) предмету іпотеки за Договором іпотеки 2 за 10 662 500,00 грн, з ПДВ, які Вкладник сплачує Позичальнику до нотаріального посвідчення основного договору купівлі-продажу шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_3 , відкритий у Банку.
З матеріалів справи вбачається, що у Рапопорт Л.І. були укладені з Банком наступні Договори банківського вкладу, а саме:
- договір №42917-45.3-Престиж банківського вкладу в іноземній валюті «Престиж» від 22.09.2011, змінений договорами про внесення змін від 28.12.2011, 22.11.2012, 23.12.2013, 18.02.2014, 26.12.2014, 12.01.2015, 03.03.2015 (далі разом - Договір вкладу 2), відповідно до умов якого Вкладник надав Банку, а Банк прийняв у Вкладника на зберігання грошові кошти в формі депозитного вкладу в сумі 250 000,00 Євро, із процентною ставкою 11% річних, із терміном повернення вкладу - 22.11.2012, вклад обліковувався на рахунку Вкладника №2635188286002, відкритому в Банку. З урахуванням договорів про внесення змін до Договору вкладу 2, станом на 19.03.2015 р. сума вкладу на рахунку №2635188286002 складала 250 000,00 Євро, термін повернення вкладу - 09.03.2016.
- договір №42919-45.3-Престиж банківського вкладу в іноземній валюті «Престиж» від 22.09.2011, змінений договорами про внесення змін від 21.10.2011, 27.12.2011, 28.12.2011, 03.09.2012, 05.09.2012, 22.11.2012, 27.06.2013, 25.10.2013, 23.12.2013, 25.03.2014, 26.12.2014, 12.01.2015, 03.03.2015 (далі разом - Договір вкладу 3), відповідно до умов якого Вкладник надав Банку, а Банк прийняв у Вкладника на зберігання грошові кошти в формі депозитного вкладу в сумі 595 000, 00 дол. США, із процентною ставкою 11% річних, терміном повернення вкладу - 22.11.2012, вклад обліковувався на рахунку Вкладника № НОМЕР_4 , відкритому в Банку. З урахуванням договорів про внесення змін до Договору вкладу 3 та поповнень суми вкладу Вкладником, станом на 19.03.2015 р. сума вкладу на рахунку №2655288286003 складала 2 013 930,57 дол. США, термін повернення вкладу - 09.03.2016.
- 24.02.2014 між ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» (Банк) та ОСОБА_7 (Вкладник) укладено Договір №21102-29.1.2 банківського вкладу в іноземній валюті «СЕПЕР - вклад», змінений договорами про внесення змін від 24.02.2014, 24.09.2014 (далі разом - Договір вкладу 1), відповідно до умов якого Вкладник надав Банку, а Банк прийняв у Вкладника на зберігання грошові кошти в формі депозитного вкладу в сумі 2 395 240, 00 дол. США, із процентною ставкою 11,5% річних, із терміном повернення вкладу - 24.09.2014, вклад обліковується на рахунку Вкладника № НОМЕР_5 , відкритому в Банку, проценти за користування вкладом виплачуються шляхом перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку. З урахуванням договорів про внесення змін до Договору вкладу 1 сума вкладу на рахунку № НОМЕР_5 складала 2 395 240, 00 дол. США, термін повернення вкладу - 24.04.2015.
06.03.2015 ОСОБА_7 звернулась до Голови правління Банку із заявою про дострокове повернення вкладу за Договором вкладу 1 у сумі 2 395 240,00 дол. США, конвертацією суми вкладу у гривню та зарахування суми вкладу у гривні на поточний рахунок Вкладника № НОМЕР_2 , відкритий у Банку.
10.03.2015 ОСОБА_7 звернулась до голови правління Банку із заявою про дострокове повернення вкладу за Договором вкладу 2 в сумі 250 000,00 Євро, конвертацією суми вкладу у гривню та зарахування суми вкладу у гривні на поточний рахунок Вкладника № НОМЕР_2 , відкритий у Банку.
10.03.2015 ОСОБА_7 звернулась до голови правління Банку із заявою про дострокове повернення вкладу за Договором вкладу 3 в сумі 2 013 930, 57 дол. США, конвертацією суми вкладу у гривню та зарахування суми вкладу у гривні на поточний рахунок Вкладника № НОМЕР_2 , відкритий у Банку. Як зазначається у вказаній заяві, процентна ставка при достроковому поверненні вкладу становитиме згідно з умовами Договору вкладу 3 11% річних.
19.03.2015 згідно виписок по особовим рахунках ОСОБА_7 :
- платіжним дорученням № 4234 Банком перераховано вклад в розмірі 2 395 240, 00 дол. США (Договір вкладу 1) з рахунку Рапопорт Л.І. № НОМЕР_2 на рахунок НОМЕР_6 , а також 19.03.2015 згідно платіжного доручення № 4222 Банком перераховано відсотки за період з 28.02.2015 по 18.03.2015 згідно з Договором вкладу 1 у розмірі 11 255, 82 дол. США на рахунок НОМЕР_6 , після чого Банком здійснено конвертацію вкладу та суми процентів у гривню і перераховано платіжним дорученням №4291 вклад та суму процентів у гривні в розмірі 55 349 403,86 грн. на рахунок ОСОБА_7 № НОМЕР_2 з призначенням «зарахування гривні на поточний рахунок згідно постанови НБУ № 160 та заяви від 19.03.2015, курс 23,0000».
- платіжним дорученням №4325 Банком перераховано вклад в розмірі 250 000, 00 Євро (Договір вкладу 2) на рахунок НОМЕР_7 , після чого Банком здійснено конвертацію вкладу у гривню і перераховано. платіжним дорученням №4416 вклад у гривні в розмірі 6 150 000,00 грн. на рахунок Вкладника № НОМЕР_2 з призначенням «зарахування гривні на поточний рахунок згідно постанови НБУ №160 та заяви від 19.03.2015, курс 24,6000».
- платіжним дорученням №4354 Банком перераховано вклад в розмірі 2 013 930, 57 дол. США (Договір вкладу 3) на рахунок НОМЕР_6 , після чого Банком здійснено конвертацію вкладу в гривню і перераховано платіжним дорученням №5978 вклад у гривні в розмірі 46 320 403,11 грн. на рахунок Вкладника № НОМЕР_2 з призначенням «зарахування гривні на поточний рахунок згідно постанови НБУ №160 та заяви від 19.03.2015, курс 23,0000».
Крім того, 19.03.2015 меморіальним ордером №5995 Банком здійснено перерахування коштів фізичної особи ОСОБА_8 у розмірі 5 000 000,00 грн. з рахунку № НОМЕР_8 , відкритого у Банку, на рахунок ОСОБА_7 № НОМЕР_2 з призначенням платежу «перерахування коштів на поточний рахунок».
Після повернення та конвертації вкладів за Договорами вкладів 1, 2 та 3 та перерахування на рахунок Рапопорт Л.І. № НОМЕР_2 коштів фізичної особи ОСОБА_8 , на рахунку Рапопорт Л.І. № НОМЕР_2 обліковувались кошти у розмірі 112 819 806, 97 грн., що підтверджується наданою до матеріалів справи випискою з банківського рахунку ОСОБА_7 .
Листом Банку від 19.03.2015 за вих. №1754/25 (за підписом голови правління Банку - ОСОБА_9 ) ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» (Банк) надав згоду ТОВ «КОМПАНІЯ «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ» (Позичальник) на продаж предметів іпотеки за Договором іпотеки 1 та Договором іпотеки 2 за умови зарахування коштів від продажу предметів іпотеки в рахунок погашення заборгованості Позичальника за Кредитним договором.
19.03.2015 між ОСОБА_7 ( ОСОБА_10 ) та ТОВ «КОМПАНІЯ «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ» (Позичальник) було укладено договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В. за реєстровим № 466, відповідно до умов якого Позичальник передав у власність Вкладника предмет іпотеки за Договором іпотеки 1, а ОСОБА_10 сплатив шляхом безготівкового перерахування грошові кошти у розмірі 12 337 500, 00 грн., з ПДВ, на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_3 , відкритий у Банку.
20.03.2015 між ОСОБА_7 ( ОСОБА_10 ) та ТОВ «КОМПАНІЯ “ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ» (Позичальник) було укладено договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В. за реєстровим №471, відповідно до умов якого Позичальник передав у власність Вкладнику предмет іпотеки за Договором іпотеки 2, а Вкладник сплатив шляхом безготівкового перерахування грошові кошти у розмірі 10 662 500, 00 грн., з ПДВ, на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_3 , відкритий у Банку.
Відповідно до виписки по рахунку Рапопорт Л.І. № НОМЕР_2 меморіальним ордером №5325 від 19.03.2015р. Банком перераховано з рахунку ОСОБА_7 № НОМЕР_2 на рахунок ТОВ «КОМПАНІЯ «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ» №2600821380001, відкритий у Банку, грошові кошти у розмірі 23 000 000,00 грн. з призначенням платежу «оплата за нерухомість згідно дог. купівлі-продажу від 19.03.2015 р. в т.ч. ПДВ 3 833 333, 33 грн.».
Того ж дня Постановою Національного банку України від 19.03.2015 №190 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до категорії неплатоспроможних» ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 61 від 19.03.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» ухвалено розпочати з 20.03.2015 процедуру виведення ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 20.03.2015 по 19.06.2015 включно.
З метою захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків прийнято Закон «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Предметом регулювання Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Зазначений Закон є спеціальним законом, тому з огляду на пункт 8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Оскільки процедури виведення банку з ринку є тривалими у часі, то для захисту інтересів клієнтів банків, що є проблемними і виводяться з ринку, та задля збереження активів банку, які в подальшому повинні бути спрямовані на погашення заборгованості банку перед кредиторами, законодавством передбачена процедура визнання договорів, укладених банком, нікчемними з підстав, визначених статтею 38 Закону № 4452-VI. Норма, яка містить підстави нікчемності (темпоральна і сутнісна складова) має бути чинною на момент вчинення правочину.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до статті 3 цього Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Аналіз функцій Фонду, викладених у статтях 4, 26, 27, 37, 38 вказаного Закону, свідчить про те, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку, він ухвалює обов'язкові для банків та інших осіб рішення, а з іншого - здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, тобто представляє банк у приватноправових відносинах з третіми особами.
Врегульовані статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» права та обов'язки сторін щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку виникли на підставі постанови правління НБУ від 19.03.2015р. «Про віднесення ПАТ ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до категорії неплатоспроможних» та запровадження з 20.03.2015 у банку тимчасової адміністрації.
Постановою Правління НБУ №460 від 16.07.2015р. відкликано банківську ліцензію та постановлено ліквідувати ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ».
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №138 від 18.06.2018 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ».
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1684 від 17.07.2015 процедуру ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» продовжено до 16.07.2020.
Джерела права та позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.
Предметом регулювання Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Зазначений Закон є спеціальним законом, тому з огляду на пункт 8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Оскільки процедури виведення банку з ринку є тривалими у часі, то для захисту інтересів клієнтів банків, що є проблемними і виводяться з ринку, та задля збереження активів банку, які в подальшому повинні бути спрямовані на погашення заборгованості банку перед кредиторами, законодавством передбачена процедура визнання договорів, укладених банком, нікчемними з підстав, визначених статтею 38 Закону № 4452-VI. Норма, яка містить підстави нікчемності (темпоральна і сутнісна складова) має бути чинною на момент вчинення правочину.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до статті 3 цього Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Аналіз функцій Фонду, викладених у статтях 4, 26, 27, 37, 38 вказаного Закону, свідчить про те, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку, він ухвалює обов'язкові для банків та інших осіб рішення, а з іншого - здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, тобто представляє банк у приватноправових відносинах з третіми особами.
Врегульовані статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» права та обов'язки сторін щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку виникли на підставі постанови правління НБУ від 19.03.2015 «Про віднесення ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до категорії неплатоспроможних» та запровадження з 20.03.2015 у банку тимчасової адміністрації.
Постановою Правління НБУ №460 від 16.07.2015 відкликано банківську ліцензію та постановлено ліквідувати ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ».
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №138 від 18.06.2018 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ».
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1684 від 17.07.2015 процедуру ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» продовжено до 16.07.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, що була чинна на момент запровадження в Банку тимчасової адміністрації) (далі - Закон), протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
На виконання п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону, 25.09.2018 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» на адресу Позичальника було направлено повідомлення вих. №2800/16 від 25.09.2018 про нікчемність правочинів: Договору про врегулювання заборгованості від 12.03.2015, укладеного між ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та ТОВ «КОМПАНІЯ «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ» та згоди ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», як одностороннього правочину, оформленої листом від 19.03.2015 за вих. №1754/25, на продаж нерухомого майна, що є предметами іпотеки за Договором іпотеки, посвідченим 17.11.2010 приватним нотаріусом КМНО Каплуном Ю.В. за реєстровим № 18769, та Договором іпотеки, посвідченим 27.09.2011 приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою Н.М. за реєстровим № 1466.
Отримання вказаного повідомлення Відповідач під час розгляду справи у відзиві на позовну заяву та в усних поясненнях підтрвердив.
Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначив коло нікчемних договорів, які можуть бути виявлені зобов'язаною та уповноваженою на це особою - Фондом, якщо вони, зокрема, укладені протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.
Оцінка дій учасників цих правочинів з метою встановлення підстав для визнання правочинів нікчемними повинна здійснюватися відповідно до усіх наданих доказів та встановлених фактичних обставин справи, а тому суди повинні робити висновки щодо наявності таких підстав, як у відповідності до загальних принципів цивільного права та принципів ділового обороту, так і усіх положень законодавства, у тому числі локального і індивідуального характеру в кожному конкретному випадку.
На відміну від статей 219-235 ЦК України, стаття 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» регулює не правила укладення правочинів, а правовідносини щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку.
Як вірно оцінено місцевим господарським судом, укладений 10.02.2015р. між ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та Рапопорт Л.І. Договір про припинення дії Договору застави майнових прав №32844-23/14-06 за Договором банківського вкладу від 24.02.2014р., не вбачається логічного та послідовного зв'язку у діях Банку у процесі збереження активу банку. Вказаний договір застави укладався з метою гарантування (забезпечення) повернення кредиту, наданого Банком ТОВ «КОМПАНІЯ «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ» за Кредитним договором №50323-20/10-1 від 17.11.2010.
Укладаючи договір про відмову від забезпечення Банк фактично відмовився від власних майнових вимог на повне погашення боргу ТОВ «КОМПАНІЯ «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ», який станом на дату повідомлення боржника про відкликання кредиту складав 45 070 889,91 грн. (основна заборгованість по кредиту - 44 751 343,26 грн., заборгованість по відсоткам за період з 01.09.2014 по 03.09.2014 - 27 969,59 грн., прострочені проценти за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 - 291 577,06 грн.). Тому, вказаний правочин має ознаки нікчемного правочину згідно п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
У контексті вищезазначеної відмови ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» від повного забезпечення виконання зобов'язання ТОВ «КОМПАНІЯ «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ» за Кредитним договором №50323-20/10-1 від 17.11.2010 не логічним та непослідовним є наступне узгодження Банком пропозиції Позичальника на реалізацію предметів іпотеки за умови погашення менше половини наявного боргу. Укладаючи Договір про врегулювання заборгованості від 12.03.2015 з ТОВ «КОМПАНІЯ «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ» та надаючи згоду, оформлену листом від 19.03.2015 за вих. №1754/25, на продаж нерухомого майна, що було предметами іпотеки, ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» фактично відмовився від можливості реалізації вказаних об'єктів на засадах вільної конкурентної ціни та максимального задоволення боргового зобов'язання за рахунок об'єктів іпотеки.
Таким чином, Договір про врегулювання заборгованості від 12.03.2015, укладений між ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та ТОВ «КОМПАНІЯ «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ», та згода ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», як односторонній правочин, оформлена листом від 19.03.2015 за вих. №1754/25, на продаж нерухомого майна, що є предметами іпотеки за Договором іпотеки, посвідченим 17.11.2010 приватним нотаріусом КМНО Каплуном Ю.В. за реєстровим № 18769, та Договором іпотеки, посвідченим 27.09.2011 приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою Н.М. за реєстровим № 1466, також мають визначені у п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ознаки нікчемності правочинів.
Крім того, відмова Банку від власних майнових вимог у правовідносинах з ОСОБА_11 , погодження недостатньої для задоволення своїх грошових вимог за кредитом ціни продажу об'єктів іпотеки, покупцем яких виявилась вказана Вкладниця, дострокове повернення усіх вкладів ОСОБА_7 та надання згоди на продаж об'єктів іпотеки у день віднесення Національним банком України ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до категорії неплатоспроможних та запровадження рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», у сукупності свідчать про те, що ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» як учасник вищезазначених правовідносин не вчиняв дії направлені на збереження активу банку.
У відповідності до вимог ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що проаналізувавши Договір про врегулювання заборгованості від 12.03.2015, укладений між ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та ТОВ «КОМПАНІЯ «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ», та згода ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», як односторонній правочин, оформлена листом від 19.03.2015 за вих. №1754/25, на продаж нерухомого майна, що є предметами іпотеки за Договором іпотеки, посвідченим 17.11.2010 приватним нотаріусом КМНО Каплуном Ю.В. за реєстровим № 18769, та Договором іпотеки, посвідченим 27.09.2011 приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою Н.М. за реєстровим № 1466, є в цілому нікчемними, тобто розглядаються з точки зору права як такі, що юридично не мають місця, не створили будь-яких правових наслідків, окрім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Нікчемний договір є недійсним разом з усіма його умовами та не створює для сторін зобов'язань, що в ньому закріплені.
Колегія суддів зазначає, що з правової конструкції норми п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» випливає, що нікчемним є правочин, якщо: 1. банк безоплатно здійснив відчуження майна; 2. банк прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій; 3. банк відмовився від власних майнових вимог.
Нікчемний правочин є недійсним тільки у випадках, передбачених законом. Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, тому сторони не вправі вимагати одна від одної його виконання.
Договір про врегулювання заборгованості від 12.03.2015р., укладений між ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та ТОВ «КОМПАНІЯ «ВИЩА ШКОЛА РЕКЛАМИ», та згода ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», як односторонній правочин, оформлена листом від 19.03.2015р. за вих. №1754/25, на продаж нерухомого майна, що є предметами іпотеки за Договором іпотеки, посвідченим 17.11.2010 приватним нотаріусом КМНО Каплуном Ю.В. за реєстровим № 18769, та Договором іпотеки, посвідченим 27.09.2011 приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою Н.М. за реєстровим № 1466, є нікчемними в силу закону та не створили жодних юридичних наслідків.
На підставі та в результаті вчинення вищевказаних нікчемних правочинів, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна 24.07.2015 було внесено записи про припинення відомостей (записів) про обтяження іпотекою Предмету іпотеки 1 та Предмету іпотеки 2.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Оскільки записи про припинення іпотеки було вчинено на підставі та на виконання вищевказаних нікчемних правочинів, сторонами яких є Банк та Позичальник, такі записи підлягають поновленню в порядку застосування наслідків нікчемності цих правочинів у відповідності до приписів вищевказаної норми ст. 216 ЦК України.
Колегія суддів не приймає доводи ОСОБА_5 , щодо пропуску позивачем строків позовної давності, оскільки відповідачем заявлена заява про застосування позовної давності у відзиві на позовну заяву, який залишено без розгляду судом першої інстанції, відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, разом із тим відповідна заява не подавалась до суду першої інстанції для розгляду, а тому відповідне питання не було предметом дослідження обставин, оскільки таких заяв на момент розгляду справи по суті не було.
Щодо доводів ОСОБА_1 про неефективності обраного позивачем способу захисту, колегія суддів зазначає наступне.
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.01.2022 у справі №910/10784/16 зазначила, що нікчемний правочин не породжує правових наслідків, притаманних правочинам даного виду, і сторони не досягнуть бажаного результату внаслідок вчинення нікчемного правочину. Нікчемний правочин породжує лише наслідки, пов'язані з його недійсністю. Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України такими наслідками будуть поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція) та відшкодування збитків або моральної шкоди, завданих другій стороні або третій особі внаслідок його вчинення.
Таким чином, залучені треті особи, як теперішні власники майна, що вибуло із іпотеки банку на підставі нікчемних правочинів не є належними власниками такого майна, оскільки набули право власності на підставі нікчемних правочинів вчинених без згоди іпотекодержателя, який не втрачав право іпотеки, що презюмується із вищевикладеними та встановлено судом першої інстанції, а наведені в апеляційній скарзі висновки Верховного суду є не релевантними до даних правовідносин. Нікчемність правочину, як категорія встановлюється законом та має пряму дію, в свою чергу суд у рішенні суду може підтвердити або спростувати відповідне. Відповідно вищевикладеним також спростовується, що належним власником майна є особа скаржникі або будь-яка залучена третя особа, оскільки належним правом власності на майно володіє лише відповідач подальші переходи права власності вчинені на підставі нікчемних правочинів та не могли породжувати жодних юридичних наслідків.
Колегія суддів зауважує, що за нікчемним правочином, право іпотеки стосовно Банку не було припинено, в даному випадку враховуючи нікчемність правочину належним способом захисту є саме поновлення Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку, про заборону відчуження та про обтяження майна з моменту їх запису, саме таких спосіб захисту забезпечить ефективний спосіб захисту позивача, з урахуванням пріоритетності права іпотеки над можливими наступними іпотеками та обтяженнями цього майна.
Стосовно посилання скаржників, що 26 червня 2019 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/22323/15 визнано протиправною та скасовано постанову правління НБУ від 19 березня 2015 року № 190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних»; визнано протиправною та скасовано постанову правління НБУ від 16 липня 2015 року № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь». 10 листопада 2020 року постановою Верховного Суду у справі № 826/22323/15 задоволено частково касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та НБУ, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2016 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року скасовано у частині позовних вимог про зобов'язання відповідача надати можливість ПАТ «Банк «Київська Русь» протягом розумного строку провести дії з фінансового оздоровлення банку після проведення заходів з його ліквідації та закрито провадження у справі у цій частині вимог. В іншій частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 залишено без змін.
Так, колегією суддів враховано пояснення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які надійшли на виконання вимог ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2025,у яких зазначено, наступне:
19.03.2015 постановою Правління Національного банку України № 190 «Про віднесення ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 61 від 19.03.2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», згідно із яким з 20.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 20.03.2015 року по 19.06.2015 року включно та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ».
Відповідно до постанови Правління НБУ № 460 від 16.07.2015 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 138 від 17.07.2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ».
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1335 від 13 липня 2020 року з 16 липня 2020 року відкликані повноваження ліквідатора ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» делеговані Стрюковій Ірині Олександрівні рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17 грудня 2018 року № 3382 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» (копію рішення додаю).
Відповідно до зазначеного рішення процедура ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» здійснюється безпосередньо Фондом з урахуванням вимог Закону України №590-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» (далі - Закон №590) та відповідно до частини 5 статті 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду №427 від 29.04.2021 затверджено ліквідаційний баланс ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» станом на 26.03.2021 та Звіт про виконання ліквідаційної процедури ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ».
Отже, станом на поточну дату стосовно Публічного акціонерного товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» триває процедура виведення банку з ринку шляхом ліквідації.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржників, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, наведені доводи скаржників не спростовують висновків суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, визначених частиною 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення судом першої інстанції та неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав би застосуванню місцевим господарським судом під час прийняття ним рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2025 по справі № 916/2806/23(916/2527/18) є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_5 суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до п. «в» ч.4 статті 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на скаржників, оскільки доводи апеляційних скарг щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2025 у справі №916/2806/23(916/2527/18) - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти на ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 24.06.2025.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.