Справа № 346/3735/24
Провадження № 33/4808/466/25
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Махно Н. В.
Суддя-доповідач Повзло
24 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В.,
розглянувши апеляційну скаргу захисника Романенчука Андрія Володимировича на постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 травня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 ,
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,
Суддя суду першої інстанції встановив, що 23 червня 2024 року о 00 год. 05 хв. в м. Коломия, по вул. Січових Стрільців, водій ОСОБА_1 , керувала автомобілем Мазда 3 державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився, із застосуванням приладу Драгер 6820, результат тесту 0,74 %, чим порушила п. 2.9 а ПДР України, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник Романенчук А.В. в апеляційній скарзі просить постанову судді суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вважає постанову судді суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку із невідповідністю висновків суду обставинам справи, враховуючи те, що при розгляді справи суд не з'ясував фактичних обставин справи, не дослідив і не надав належної оцінки доказам в матеріалах справи, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду.
Звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові не наведений аналіз безпосередньо досліджених судом доказів та відсутні будь-які висновки суду щодо доведеності обставин справи. Зокрема, в процесі судового розгляду судом першої інстанції не досліджено обставини, які мають значення для справи, висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не обґрунтований жодними доводами. Також вважає, що висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є передчасним.
Зазначає, що стороною захисту під час розгляду справи було подано клопотання про виклик свідка ОСОБА_2 , та клопотання про виклик поліцейського Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Угринчука І.М., однак судом відмолено в задоволенні таких клопотань та не надано жодних обґрунтувань такої відмови.
Вказує, що 3 травня 2025 року в день проведення судового засідання у даній справі (справа була призначена до розгляду о 14:00 годині) та в ході якого було ухвалено оскаржувану постанову, стороною захисту було спочатку заявлено клопотання про відвід головуючої судді Махно Н.В. Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в розділі «список автоматично розподілених судових справ, а також на сайті судової влади України «Інформація щодо розгляду судових справ», того ж дня, 23 травня 2025 року о 15 год. 21 хв. було визначено новий склад суду, обрано іншого головуючого суддю - Коваленка Дениса Сергійовича. Однак незважаючи на ці факти, постанова у справі була ухвалена саме суддею Махно Н.В., якій було заявлено відвід, що є грубим порушенням вимог процесуального законодавства.
Стверджує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо неї з огляду на наступне.
Так, згідно відеозаписів, що наявні в матеріалах справи не вбачається підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 23 червня 2024 року.
Зазначає, що при проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння застосовано прилад Drager Alcotest 6820 з порушеним терміном калібрування та його результати є сумнівними.
Щодо порушення ОСОБА_1 комендантської години сторона захисту зазначає, що згідно з відповіддю Івано-Франківської обласної військової адміністрації на адвокатський запит № 01/2025 від 24 січня 2025 року про приналежність станом на 23 червня 2024 року поліцейського Коломийського РВІ ГУНП в Івано-Франківській області, старшого сержанта поліції Угринчука І.М, особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення та оформила пов?язані з ним матеріали до патрулю, визначеного комендантом для контролю за дотриманням комендантської години, що передбачено порядком № 573 «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану» слідує, що наказу коменданта Івано-Франківської області на уповноваження працівника поліції ОСОБА_3 на здійснення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час дії правового режиму воєнного стану на території Івано-Франківської області - не видавалося. Таким чином, дії вказаного працівника поліції є неправомірними та не можуть братися судом до уваги.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник Романенчук А.В. в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не надходило.
При цьому, враховую, що ОСОБА_1 достеменно відомо про перебування справи в Івано-Франківському апеляційному суді, оскільки вона залучила захисника, який подав апеляційну скаргу, що вбачається з матеріалі справи.
Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Враховую, що особа, яка притягається до відповідальності та її захисник самостійно відповідно до принципу диспозитивності, вирішують питання щодо участі в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
При цьому, звертаю увагу на те, що відповідно до національного законодавства та усталеній судовій практиці, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), зокрема, у разі необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження.
Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особиста присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника під час провадження в суді апеляційної інстанції не має такого ж вирішального значення, як в суді першої інстанції. Умови застосування статті 6 Конвенції стосовно провадження в суді апеляційної інстанції залежать від особливостей певного провадження; слід взяти до уваги загалом проведений судовий процес у національній правовій системі, а також роль, яку відіграє у ньому суд апеляційної інстанції (Ермі проти Італії ) При цьому, обвинувачений може відмовитися від свого права брати участь або бути заслуханим в апеляційному провадженні, або прямо, або своєю поведінкою (Кашлев проти Естонії, Хернандес Ройо проти Іспанії).
Так, в апеляційному порядку оскаржується рішення, яким ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні правопорушення і в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у зв'язку з чим участь цієї особи в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 та захисника Романенчука А.В.
Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу, повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння знайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з'ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, встановлено, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 23 червня 2024 року серії ААД №586353 (а.с. 1) 23 червня 2024 року о 00 год. 05 хв. в м. Коломия по вул. С.Стрільців, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння зі згоди водія в установленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820, результат тесту 0,74 % проміле, чим порушила вимоги п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським Коломийського РВП ГУНП в ІВано-Франківській області старшим сержантом поліції Угринчук В.М., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним. ОСОБА_1 від підписання протоколу відмовилася.
Підстав вважати, що цей протокол складено з порушенням ст. 256 КУпАП, відповідних Інструкцій, не здобуто.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з копією постанови від 23 червня 2024 року серії ЕНА № 2424220(а.с. 6) поліцейським на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП за те, що 23 червня 2024 року о 00 год. 40 хв. в м. Коломия по вул. Січових Стрільців водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обовзякового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушила п. 2.1.ґ ПДР.
Відомості про те, що ця постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП нею оскаржувалася та скасована, в матеріалах справи відсутні.
З акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 2) вбачається, що ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками, такими як почервоніння обличчя, нечітка вимова, тремтіння пальців рук, тремтіння пальців рук, пройшла огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу. Від підпису щодо згоди із результатами огляду ОСОБА_1 відмовилася.
За змістом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у КНП «Коломийська ЦРЛ» (а.с. 3), водій ОСОБА_1 , в якої виявлені ознаки сп'яніння - почервоніння обличчя, нечітка вимова, тремтіння пальців рук, направлялася для проходження огляду на стан сп'яніння в медичний заклад. Огляд не проводився, у зв'язку з відмовою водія на місці зупинки.
Роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (а.с. 4) засвідчує результат тесту ОСОБА_1 , проведеного за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», прилад ARHE 0365, результат тесту - 0,74 проміле. Прилад пройшов повірку 31 липня 2024 року (а.с. 5).
На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 7), на яких безсторонньо зафіксовані обставини події: рух та процес зупинки транспортного засобу, у зв'язку з порушенням комендантської години; процес перевірки документів, встановлення особи водія, яким є ОСОБА_1 ; як поліцейський оголошує виявлені ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, інформує про порядок його застосування ОСОБА_1 ; як водій ОСОБА_1 неодноразово намагалася продути в прилад «Драгер», однак не видихала достатньої кількості повітря; результат огляду, проведений поліцейським на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та ознайомлення із ним водія; як поліцейський з'ясовує у водія, чи згідна вона з результатами проведеного огляду та пропонує проїхати для проведення огляду в заклад охорони здоров'я, на що остання відповідає, що з результатами огляду згідна; від огляду в закладі охорони здоров'я відмовляється; процес оформлення матеріалів справи, ознайомлення з ними водія.
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Сторона захисту не заперечувала, що на відео відображена саме ОСОБА_1 , і що таке відео знімалося в період, коли мала місце подія.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні приписи містить Інструкція.
Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Ініціатором незгоди з оглядом, проведеним поліцейським, може бути виключно особа, щодо якої проводився огляд. Особа, яка проходила такий огляд, на власний розсуд самостійно вирішує чи згідна вона з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу чи не погоджується з ним. Незгода водія транспортного засобу із позитивним результатом проведеного поліцейським огляду на стан алкогольного сп'яніння повинна бути здійснена безпосередньо після проведення такого огляду шляхом активних дій та висловлена в категоричній чіткій формі.
Доводи сторони захисту про те, що для повного та всебічного з'ясування обставин даної справи необхідно допитати свідків безпосередньо в судовому засіданні, однак цього зроблено не було, про що сторона захисту заявляла клопотання, однак суддею необґрунтовано відмолено в задоволенні таких, вважаю, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки письмові докази в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи, а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у письмових доказах, не встановлено.
Вважаю безпідставними доводи стосовно того, що ОСОБА_1 не може бути суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не керувала транспортним засобом.
Пояснення сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом спростовується сукупністю доказів по справі, в тому числі відеозаписом.
Звертаю увагу на те, що під керуванням транспортним засобом необхідно розуміти умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.(ВС/ККС № 751/11193/16 від 20.06.2019).
Зауважую, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.
Так, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
Так, за своїм правовим змістом керування транспортним засобом полягає у отриманні реальної можливості контролювати використання транспортного засобу за своїм цільовим призначенням.
Про наявність такої можливості може свідчити отримання доступу до керування транспортним засобом, зокрема безпосереднє перебування на місці, яке передбачено для здійснення керування транспортним засобом, здійснення сукупності дій, які стосуються оцінки технічного стану транспортного засобу та вибір подальших керівних дій щодо використання транспортного засобу та їх реалізація.
Таким чином, дії спрямовані на використання транспортного засобу з метою його цільового призначення (включення запалення транспортного засобу, заведення двигуна автомобіля та інше ) необхідно вважати такими, що безпосередньо пов'язані із керуванням транспортним засобом.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
За приписами п. 1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано із застереженням і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2614-VIII від 25.04.74 «Кожний транспортний засіб або склад транспортних засобів, які перебувають у русі, повинні мати водія.
Вважаю, що під керуванням транспортного засобу розуміється будь-яка технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Твердження сторони захисту про те, що працівники поліції незаконно зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 не є підставою скасування рішення, адже предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо керування транспортним засобом в стані сп'яніння.
Перевіряючи доводи сторони захисту щодо неправомірності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , вважаю за необхідне звернути увагу на те, що Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан на всій території України який неодноразово продовжувався та діє на сьогодні.
У зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану тимчасово обмежуються конституційні права і свободи людини та громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також впроваджуються тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб.
За змістом ст. 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1455 «Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» (далі - Постанова КМУ) патрулям на території, де встановлено особливий режим, в установленому законодавством порядку надано право перевіряти в осіб документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти до органів або підрозділів Національної поліції для встановлення особи; у разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які перевозяться зазначеними особами. Крім того, тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об'єктів, евакуйовувати транспортні засоби, та ін..
Приписами ст. 20 Постанови КМУ визначено, що заходи з контролю в'їзду/виїзду поза межами блокпостів включають: виявлення порушення встановленого порядку переміщення осіб, транспортних засобів, вантажів (товарів) на територію, де встановлено особливий режим; затримання осіб, транспортних засобів, вантажу (товару), проведення їх огляду та передачу їх уповноваженим представникам правоохоронних органів.
Передбачено, що під час здійснення заходів з обмеження свободи пересування громадян України, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України, та повинні бути дотримані вимоги статей 12 і 13 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (ст. 21 Постанови КМУ).
Звертаю увагу на те, що при оформленні поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху патрульна поліція керується Конституцією України, КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, іншими нормативно правовими актами, що набули чинності в умовах введення на території України воєнного стану.
Доводи сторони захисту, що під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння застосовано прилад Drager Alcotest 6820 з порушеним терміном калібрування та його результати є сумнівними, вважаю не є слушними, оскільки в Свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки (а.с. 5) вказано, що останнє калібрування приладу Alcotest 6820 прилад №ARНЕ-0365 здійснено 31 липня 2024 року та чинне до 31 липня 2024 року.
23 травня 2025 року суддею Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Махно Н.В. було розглянуто справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ухвали судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 травня 2025 року залишено без розгляду заяву адвоката Романенчука А.В. про відвід судді Махно Н.В. у справі №346/37/35/24 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суддя мотивував прийняте рішення тим, що письмова заява адвоката про відвід судді Махно Н.В. від участі у розгляді справи подана вже після ухвалення суддею постанови у справі.
Мотиви, які викладені в заяві про відвід судді Махно Н.В. не є підставою для визнання складу суду незаконним.
Таким чином, вважаю, твердження сторони захисту про те, що постанова у справі була ухвалена суддею Махно Н.В., якій було заявлено відвід, що є грубим порушенням вимог процесуального законодавства, не є слушним, та такий факт не є я підставою для скасування оскарженого судового рішення, оскільки не впливає на факт доведення керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вважається такою, що пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
За таких обставин, доходжу висновку про доведеність поза розумним сумнівом факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням п.п. 2.9.а) Правил дорожнього руху.
Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Романенчука Андрія Володимировича залишити без задоволення.
Постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло