Справа № 761/4937/25
Провадження № 2/761/5121/2025
23 червня 2025 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого-судді: Кондратенко О.О.
при секретарі: Клюс В.В.
розглянувши в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики
В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просив суд:
-стягнути з ОСОБА_2 на його ( ОСОБА_1 ) користь 20 000, 00 доларів США -борг за договором позики від 16 листопада 2020 року, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 345, 26 гр.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 16 листопада 2020 року між ним ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 було укладено договір позики. За даним договором позивач передав, а відповідач прийняв грошові кошти в доларах США у розмірі 20 000, 00 доларів США та зобов'язався повернути в повному обсязі отримані кошти у розмірі у строк до 31 грудня 2020 року. У визначений строк відповідач грошові кошти не повернув. В добровільному порядку ОСОБА_2 по теперішній час отримані в борг грошові кошти не повернув, а тому, він змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідач, своїм правом щодо направлення відзиву на позовну заяву не скористався; відзив на позовні вимоги до суду не надіслав.
Представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягала в повному обсязі з підстав, викладених у позові; проти проведення заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з?явився; про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку; причину неявки суду не повідомив; письмовий відзив на позов не надіслав, як і не направила свого представника для прийняття участі у розгляді справи; по справі зібрано достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Суд, заслухав пояснення представника позивача, дослідив подані стороною позивача документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (до ст. 526 ЦК України).
Зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов?язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку (ч.2, 3 ст. 545 ЦК України).
Перевіряючи обставини по справі судом встановлено, що 16 листопада 2020 року між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено договір позики, згідно якого, позичальник прийняв у позикодавця грошову суму в доларах США у розмірі 20 000 (двадцять тисяч доларів США), що на день підписання договору за офіційним курсом НБУ складає 563 926, 00 грн. та зобов?язався у свою чергу забезпечити своєчасне повернення грошової суму у строк до 31 грудня 2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В підтвердження отримання грошових коштів у розмірі 20 000, 00 доларів США, відповідно до договору позики від 16 листопада 2020 року, ОСОБА_2 , в цей же день, 16 листопада 2020 року було написано власноручно розписку про отримання грошових коштів.
Згідно зі статтею 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня.
Гривня є законним платіжним засобом на території України.
Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.1, 2 ст.192 ЦК України).
Такі випадки передбачені ст.193, ч.4 ст.524 ЦК України, Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII ?Про зовнішньоекономічну діяльність?, Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93?«Про систему валютного регулювання і валютного контролю?, Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР ?Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті?.
Згідно ст.524 ЦК України, зобов?язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов?язання в іноземній валюті.
Відповідно до ч.1 ст.533 ЦК України, грошове зобов?язання має бути виконане у гривнях.
Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.
Разом з тим ч.2 ст.533 ЦК України, допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов?язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Частиною 2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Даних, які б свідчили про повернення відповідачем позичених грошових коштів у розмірі 20 000, 00 доларів США, судом не встановлено.
За таких обстави, в судовому засіданні знайшло підтвердження виникнення у відповідача обов'язку щодо повернення ОСОБА_1 позики, відповідно до договору позики від 16 листопада 2020 року, а тому суд, прийшов до висновку, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 20 000, 00 доларів США.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 8 345, 26 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-82, 141, 169, 206, 224, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. 525, 526, 599, 1046, 1048, 1049 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 16 листопада 2020 року у розмірі 20 000 (двадцять тисяч ) доларів США 00 центів; судовий збір у розмірі 8 345 (вісім тисяч триста сорок п?ять) грн. 26 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: