Справа № 761/17062/22
Провадження № 6/761/381/2025
24 червня 2025 року Шевченківський районного суд м.Києва в складі:
головуючого судді Юзьков
при секретарі Марінченко Л.В.,
за участі:
приватного виконавця Лановенко Л.О.,
представника боржника Воробйова О.В.,
представника стягувача Невмержицької І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника,
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. звернулась до суду з даним поданням, зважаючи на наступне.На виконанні Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни (надалі - Приватний виконавець) перебуває виконавчий лист № 761/17062/22 виданий 12.02.2024 Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення: з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 192 741,20 грн, заборгованості за договором позики від 13.07.2021 року; 667 030,91 грн. процентів за користування позикою за період з 13.07.2021 року по 13.08.2022 року; 12 405,00 грн. понесених судових витрат зі сплати судового збору. Виконавче провадження відкрито 26.02.2024. В той же день приватним виконавцем накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/ електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. На виконання ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», боржнику було направлено поштою рекомендованим листом постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 74283649 від 26.02.2024р. за адресою, що вказана у виконавчому документі АДРЕСА_1 , як це передбачено ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження». Відправлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику та інших процесуальних постанов, винесених в день відкриття виконавчого провадження, підтверджується 0600092702976. Рекомендований лист на адресу офісу приватного виконавця не повернувся, що свідчить про факт його доставлення та отримання боржником. Таким чином, боржник був належним чином повідомлений про Відкриття стосовно нього виконавчого провадження на виконання рішення Шевченківського районного суду у справі № 761/17062/22. З метою примусового виконання рішення суду, зокрема для з'ясування зареєстрованого місця проживання (перебування) Боржника Приватним виконавцем був зроблений запит до Реєстру територіальної громади м. Києва та у відповідь на вказаний запит відомостями з зазначеного реєстру підтверджено, що зареєстрованим місцем проживання Боржника є адреса: АДРЕСА_2 . Приватним виконавцем неодноразово направлялись Боржнику вимоги, якими було зобов'язано з'явитись до Приватного виконавця за адресою його робочого місця 02094, м. Київ, вулиця Гніздовського Якова, 1, офіс 607 та надати затребувані Приватним виконавцем пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання та надати затребувані документи, а саме : 26.02.2024, 25.05.2024. Також 25.05.2024р. Приватним виконавцем було направлено боржнику вимогу приватного виконавця № 74283649 в якій боржника було зобов'язано надати пояснення за фактом невиконання вимоги суду та надати вказаний у вимозі перелік документів. Також вимоги надсилались 13.07.2024 та 14.10.2024. З метою особистого вручення Боржнику Вимоги приватного виконавця від 14.10.2024р., Приватним виконавцем було здіснено виїзди за адресами реєстрації місця проживання Боржника: АДРЕСА_2 та за адресами місцезнаходження піццерій Mister Cat: м. Київ, вул. В. Васильківська, 72 та м. Київ, вул. В. Васильківська, 21, оскільки як було встановлено Приватним виконавцем за інформацією з відкритих джерел, зокрема з сайту Work.ua, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що Боржник є Боржник є власником мережі піцерій Mister Cat Вручити особисто Боржнику вимогу приватного виконавця від 14.10.2024р. за вказаними адресами не вдалось, про що складено Акти приватного виконавця від 14.10.2024р. (час складання 14:15 та 15:06). При цьому, 14.10.2024р. Приватним виконавцем Вимогу приватного виконавця від 14.10.2024р. залишено в дверях квартири за адресою зареєстрованого місця проживання Боржника: АДРЕСА_2 , про що вказано в Акті приватного виконавця від 14.10.2024. Проте, Боржник в порушення п. 5,6 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги викликів Приватного виконавця не виконав, жодних запитаних Приватним виконавцем документів не надав, до приватного виконавця жодного разу у вказані день та час не з'явився, жодним чином про причини неявки не повідомив. Факти неявки Боржника на виклики Приватного виконавця 07.03.2024р. на 12:00, 31.05.2024р. на 12:30, 18.07.2024р. на 11:30, 15.10.2024р. на 13:00 зафіксовано Актами Приватного виконавця: Акт приватного виконавця від 07.03.2024р. (час складання 12:45) Акт приватного виконавця від 31.05.2024р. (час складання 18:15) Акт приватного виконавця від 18.07.2024р. (час складання 15:00) Акт приватного виконавця від 15.10.2024р. (час складання 18:30) З метою з'ясування місцезнаходження Боржника, Приватним виконавцем також були направлені запити до: ІНФОРМАЦІЯ_3 (від 15.11.2024 № 74283649); Відповідь відсутня. Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (від 15.11.2024 № 74283649); Міністерство охорони здоров'я України (від 15.11.2024 № 74283649). Відповідь відсутня. Як вбачається з відповіді Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (вих. № 17939/40633/4.9/8-24/3/1/15-24 від 27.11.2024р.) в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДКВС України Боржник не тримається. Приватним виконавцем вжиті заходи для примусового виконання рішення суду, а саме заходи щодо з'ясування наявності у боржника рухомого та нерухомого майна, грошових коштів на рахунках в банках, на яке може бути звернено стягнення з метою примусового виконання рішення суду. Так, Приватним виконавцем були направлені запити до: Головного сервісного центру МВС № 74283649 від 26.02.2024р. (відповідь від 21.03.2024р. № 31/26-825); До Державної фіскальної служби № 193514145 від 26.02.2024р. (відповідь від 26.02.2024р.); До установ банків запит від 26.02.2024р., від. 15.11.2024р., 27.11.2024р. (відповіді від 26.02.2024р. № 339/0/2-24; від 26.02.2024р. № 1900-12/463; від 26.02.2024р. № 19.1/053; № 23-0102/398-БТ від 26.02.2024р.; № 3-0294/556 від 26.02.2024р.; № 2257/02 ІІІ від 26.02.2024р.; № 10/1/02-14/4-588 від 26.02.2024р.; № 222-інфо від 27.02.2024р.; № 03-02 /456 від 27.02.2024р.; № 16-1906 від 28.02.2024р.; № б/н; № 1-06/392 від 27.02.2024р. За даними відповідей на запити Приватного виконавця, відкритих поточних рахунків в установах банків боржник не має, транспортних засобів за боржником не зареєстровано. Щодо наявності нерухомого майна, то за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є відомості про реєстрацію за боржником нежитлового приміщення № 1 (групи приміщень № 18) в літ А за адресою: АДРЕСА_3 . Проте за даними Реєстру (за адресою об'єкта нерухомого майна) вбачається що власником даного об'єкта є інша особа на підставі Договору дарування від 16.04.2016р. № 296, а запис про реєстрацію права власності боржника на цей об'єкт нерухомості погашено за заявою чинного власника № 55029933 від 22.04.2024р. Таким чином, зареєстрованого права власності на об'єкти нерухомого майна боржник також не має. Викладені вище обставини та з'ясовані приватним виконавцем факти, а також невиконання Боржником вже впродовж 10 (десяти) місяців рішення суду, свідчать про те, що боржник ухиляється від його виконання Рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, та не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів. За відомостями, отриманими від Державної міграційної служби України (відповідь № 6.3-5605/6-24 від 29.05.2024р.) на ім'я боржника оформлено паспорт для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 виданий 19.11.2021р. органом 8017. За таких обставин приватний виконавець просить встановити тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , у праві виїзду за межі України до моменту виконання ним своїх зобов'язань за виконавчим листом № 761/17062/22 виданий 12.02.2024р. про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 5 192 741,20 грн, (п'ять мільйонів сто дев'яносто одна тисяча сімсот сорок одна гривня двадцять копійок) заборгованості за договором позики від 13.07.2021 року., 667 030,91 грн. (шістсот шістдесят сім тисяч тридцять гривень двадцять одна копійка) процентів за користування позикою за період з 13.07.2021 року по 13.08.2022 року, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 405,00 грн. (дванадцять тисяч чотириста п'ять гривень, 00 копійок).
В судовому засіданні приватний виконавець підтримала подання, просила задовольнити.
Представник ОСОБА_2 підтримала подання приватного виконавця. Зазначила, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2023, яке набрало чинності, ОСОБА_1 не виконується. В той час, як стягувач має право на отримання коштів за договором позики. Тільки після отримання даного подання про обмеження виїзду, боржник звернувся до приватного виконавця та на виконання рішення суду вніс суму 3 000,00 грн. Такі дії не свідчать про бажання ОСОБА_1 виконати обов'язок, передбачений Конституцією України.
Представник ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення подання приватного виконавця. Повідомив суду, що у виконавчому провадженні № 74283649 від 26.02.2024 з примусового виконання Рішення (заочне) Шевченківського районного суду міста Києва від 09.11.2023 року у справі № 761/17062/22, що на примусовому виконанні у провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни, ІНФОРМАЦІЯ_5 боржником ОСОБА_1 , на підставі ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження», приватному виконавцю Лановенко Людмили Олегівни подано (надіслано) Клопотання ОСОБА_1 про долучення документів до матеріалів виконавчого провадження, відповідно до якого приватному виконавцю боржником ОСОБА_1 надано: 1) декларацію про доходи та майно боржника фізичної особи ( ОСОБА_1 ); 2) платіжну інструкцію АТ КБ «Приватбанк» № 1.113521615.1 від 03.04.2025 р. на підтвердження оплати витрат виконавчого провадження №74283649 згідно Постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 26.02.2024 р.; 3) платіжну інструкцію АТ КБ «Пприватбанк» № 1.113522155.1 від 03.04.2025 р. на підтвердження оплати заборгованості згідно виконавчого провадження №74283649 від 26.02.2024. Таким чином, боржником ОСОБА_1 розпочато виконання обов'язків в межах виконавчого провадження № 74283649 від 26.02.2024. За таких обставин, підстави для задоволення подання відсутні.
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступних висновків.
Встановлено, що 09.11.2023 Шевченківським районним судом м. Києва частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та процентів за користування позикою.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 5 192 741,20 грн. заборгованості за договором позики від 13.07.2021 року, 667 030,91 грн. процентів за користування позикою за період з 13.07.2021 року по 13.08.2022 року та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 405,00 грн.
Як вбачається з матеріалів подання приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмилою Олегівною 26.02.2024 відкрито виконавче провадження № 74283649 з примусового виконання рішення на підставі виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 12.02.2024.
Матеріали виконавчого провадження № 74283649 ініціатором подання накладено арешт на майно боржника.
Витребувано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, банківських установ України, Головного сервісного центру МВС, Державної фіскальної служби.
Отримані приватним виконавцем відомості дають підстави вважати, що відкритих поточних рахунків в установах банків боржник не має, транспортних засобів, нерухомого за ОСОБА_1 не зареєстровано.
Також, як вбачається з наданих матеріалів боржнику неодноразово приватним виконавцем направлялись вимоги щодо необхідності надання достовірних відомостей про доходи та місце роботи, наявності майна та майнових прав, на які може бути звернено стягнення, в тому числі і щодо частки у статутному капіталі юридичних осіб тощо.
Разом з тим, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про те, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. здійснюється примусове виконання судового рішення, на виклики і вимоги останньої не реагував, рішення у добровільному порядку не виконував.
З іншого боку з наданих представником боржника доказів, вбачається, що 03.04.2025 р. боржником ОСОБА_1 , на підставі ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження», приватному виконавцю Лановенко Людмили Олегівни подано декларацію про доходи та майно боржника фізичної особи, платіжну інструкцію АТ КБ «Ппиватбанк» № 1.113521615.1 від 03.04.2025 р. на підтвердження оплати витрат виконавчого провадження №74283649 згідно Постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 26.02.2024 р. та платіжну інструкцію АТ КБ «Приватбанк» № 1.113522155.1 від 03.04.2025 р. на підтвердження оплати заборгованості згідно виконавчого провадження №74283649 від 26.02.2024.
Згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Положеннями ст. 313 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Згідно із п. 5 ч. 1, ч. 2 « громадянинові, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
У справі «Гочев проти Болгарії» («Gochev v. Bulgaria» від 26.11.2009) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і, по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів необхідно пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдане лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте, навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим з самого початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом з метою з'ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, у тому числі й ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.
У справі «Хлюстов проти Росії» («Khlyustov v. Russia» від 11.07.2013) ЄСПЛ застосував вказані стандарти при вирішенні питання щодо заборони виїзду боржника за кордон у зв'язку з невиконанням судового рішення про стягнення заборгованості. Зокрема, у цій справі ЄСПЛ визнав порушенням ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції через те, що рішення про заборону виїзду за кордон було застосовано «автоматично», тобто лише у зв'язку з тим, що боржник добровільно не сплатив заборгованість, без належного обґрунтування з врахуванням індивідуальної ситуації заявника.
Разом з тим в матеріалах справи відсутні докази того, що маючи майно чи грошові кошти боржник приховує їх з метою ухилення від виконання рішення суду.
Також не надано доказів вчинення боржником дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01 лютого 2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», однією з підстав для відмови у задоволенні подання є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань.
Доказів наявності у боржника вказаного майна та будь-якого іншого рухомого чи нерухомого майна на праві власності за рахунок якого й можливо було би виконати рішення суду приватним виконавцем не надано.
Відсутність такого майна у боржника визнається і в поданні та підтверджується декларацією про доходи та майно боржника фізичної особи від 03.04.2025, поданій приватному виконавцю.
На переконання суду, приватний виконавець мав навести, в чому саме полягає факт ухилення боржника від виконання рішення, так як сам по собі факт наявності виконавчого провадження та вчинення певних виконавчих дій не можуть бути належною підставою обмеження права боржника у виїзді за межі України.
Звертаючись до суду з поданням, приватний виконавець зокрема вказував, що ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішеннями суду, підтверджується тим, що боржник рішення суду не виконує, на виклики не з'являється, ухиляється від виконання зобов'язань, що підтверджується відсутністю майна та коштів на його рахунках, на які можливо звернути стягнення та ненадання пояснень про причини невиконання рішень суду.
Разом із тим, сам по собі факт відкриття виконавчого провадження, неявка боржника до виконавця на виклики, неможливість перевірки майнового стану боржника за адресою місця проживання останнього, а також невиконання боржником зобов'язання самостійно не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього обов'язків.
При цьому наявні матеріали не свідчать про те, що боржником протягом часу здійснення виконавчого провадження, вчинялись дії, які б свідчили про відчуження нерухомого та рухомого майна, зняття боржником грошових коштів, що перебувають на його рахунках.
Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що станом на день розгляду подання ОСОБА_1 вчиняє дії по виконанню обов'язку сплати суми боргу.
Крім того, судом до уваги беруться наступні обставини.
Указом Президента України №64/2022, що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 введено воєнний стан, який продовжувався неодноразово і діє до теперішнього часу.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Суд зауважує, що виїзд за межі України в умовах воєнного стану може бути необхідним з метою евакуації та/або виїзду на лікування, тобто, таким, що спрямований на збереження життя і здоров'я людини.
Підсумовуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання приватного виконавця необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.377-1,209,210 ЦПК України, суд -
Подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.
Суддя