ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10746/25
провадження № 2/753/8185/25
25 червня 2025 року Суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ» «ДІМ 9000» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,
Товариство з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ» «ДІМ 9000» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у загальному розмірі 30415,97 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири, споживає житлово-комунальні послуги, при цьому не в повному обсязі виконує зобов'язання по їх оплаті, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, яку позивач просить суд стягнути з відповідача з урахуванням нарахованих штрафних санкцій.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.05.2025 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
У відповідності до ст.178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Від позивача також не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ» «ДІМ 9000» забезпечує належне утримання будинку і прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Разом з тим, ст. 4 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Статтею 162 ЖК України визначено, що плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Згідно з частиною 2 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Статтями 20, 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Чинне законодавство України передбачає різні форми договору (у тому числі усну). Споживач зобов'язаний сплачувати кошти за надані послуги, оскільки відповідно до ст. 11 ЦК України зобов'язання виникають не лише з підстав, передбачених законодавством (зокрема угод), а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За вимогами ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) споживач здійснює оплату за спожиті житлово - комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки визначені відповідним договором.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08 жовтня 1992 року зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 власники квартири зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону, індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/ тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору
Крім того, відповідач не відмовлявся від надання позивачем житлово-комунальних послуг та отримував їх, разом з тим своєчасно не вносив плату за користування, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість з 01.04.2024 по 01.04.2025, з врахуванням штрафних санкцій у розмірі 30415,97 грн., що підтверджується копією наявного рахунку в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. За таких обставин, вбачається, що відповідачі зобов'язані сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Згідно зі ст. ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А відповідно до ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Беручи до уваги наведене та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що сума боргу з врахуванням штрафних санкцій на підставі ст. 625 ЦК України, становить 30415,97 грн.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 3 028 грн.
Що стосується вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до наступного висновку.
Як вбачається із матеріалів позову, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. є завищеними та не достатньо обґрунтованими.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви шляхом стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4000 гривень.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 12, 19, 76, 81, 89, 133, 137 141,174, 178, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ» «ДІМ 9000» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ» «ДІМ 9000» (код ЄДРПОУ 44162623 м. Київ, вулиця Нижній Вал, будинок, 17/8 офіс 6) заборгованість за житлово-комунальні послуги, з врахуванням штрафних санкцій в загальному розмірі 30415,97 грн. (тридцять тисяч чотириста п'ятнадцять гривень 97 копійок), витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок), витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок)
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 25.06.2025
Суддя: Л.В. Комаревцева