Справа № 709/546/25
2-о/709/36/25
25 червня 2025 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Левченка В. В.,
за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В. Г.,
заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Золотоніський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , про встановлення факту смерті фізичної особи на території іноземної держави,
ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із заявою про встановлення факту смерті фізичної особи на території іноземної держави.
В обґрунтування вказаної заяви зазначалося, що заявник є онукою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Хімки Московського району, російської федерації. ОСОБА_3 перебував на території російської федерації ще до початку повномаштабного вторгнення в зв'язку з тривалим лікуванням. У зв'язку з повномаштабною збройною агресією російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з російською федерацією. З 27 грудня 2022 року припинено дію Конвенції про правову допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах із російською федерацією. Таким чином, вона позбавлена можливості отримати оригінал свідоцтва про смерть або легалізований його дублікат, що унеможливлює реєстрацію смерті в Україні.
З наведенням норм законодавства та на їх підставі заявник просить встановити факт смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Хімки Московської області, російської федерації.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11 квітня 2025 року заяву залишено без руху.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 травня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 травня 2025 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи - Золотоніський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 червня 2025 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 , законним представником якого є ОСОБА_4 .
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні просила заяву задовольнити з підстав викладених у заяві.
Заінтересована особа Золотоніський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явилися, подали клопотання про розгляд справи в їх відсутність, проти позовних вимог не заперечують.
В судове засідання заінтересована особа ОСОБА_2 та його законний представник ОСОБА_4 не з'явилися, законний представник подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність ОСОБА_2 , не заперечувала проти задоволення заяви.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи заявник
ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 6).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є онуками ОСОБА_3 , що підтверджується документами, які знаходяться в матеріалах справи, а саме: копіями свідоцтв про народження заявниці та ОСОБА_2 , де в графі батьно зазначений « ОСОБА_5 » та копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 , де в графі батько зазначений « ОСОБА_3 » (а.с. 7, 8, 42)
Судом також встановлено, що батько ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , був сином ОСОБА_3 , та помер у 2017 році.
Відповідно до даних копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 від 31 жовтня 2024 року серії НОМЕР_1 , видане автономною установою Хімки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Тимченки, Чорнобаївського району, Черкаської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Хімки, Московської області Російської Федерації (а.с. 12).
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з'ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.
ЦПК України передбачає чотири процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органи ДРАЦСу можуть видати свідоцтво про смерть: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).
У ч.ч. 3-4 ст. 49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті здійснюється на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою.
Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі якого здійснюється державна реєстрація смерті, встановлені Інструкцією про порядок заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженою наказом Міністерством охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545.
Відповідно до вказаної Інструкції лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і запису в медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результатів розтину.
Пунктом 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
У зв'язку з військовою агресією рф проти України та повномасштабним вторгненням 24 лютого 2022 року російських військ на територію України задля знищення Української держави, захоплення силою української території та встановлення окупаційного контролю Президент Володимир Зеленський підписав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
У відповідь на акт збройної агресії рф проти України Президент України Володимир Зеленський підтримав пропозицію Міністерства закордонних справ України про розрив дипломатичних відносин України з рф, про що 24 лютого 2022 року оголошено на офіційному веб-сайті Міністерства закордонних справ України.
На доручення Глави Української держави Міністерство закордонних справ України розпочало процедуру розриву дипломатичних відносин відповідно до норм міжнародного права.
01 грудня 2022 року прийнято Закон України № 2783-IX «Про вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» (далі - Закон № 2783-IX).
Закон № 2783-IX передбачає: зупинення дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року (далі - Мінська конвенція та Протокол), вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року № 140/98-ВР, у відносинах з рф та Республікою Білорусь (стаття 1); вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до неї, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року № 140/98-ВР (стаття 2).
Відповідно до ст. 72 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, якщо договором не передбачається інше або якщо учасники не погодились про інше, зупинення дії договору відповідно до його положень або відповідно до цієї Конвенції звільняє учасників, у взаємовідносинах яких зупиняється дія договору, від зобов'язання виконувати договір у своїх взаємовідносинах протягом періоду зупинення.
Стаття 25 Закону України «Про міжнародні договори України» містить аналогічну норму, відповідно до якої зупинення дії міжнародного договору України за умов, якщо договір не передбачає іншого, чи за відсутності іншої домовленості з іншими його сторонами, звільняє Україну від зобов'язання виконувати його протягом періоду зупинення дії договору з тими його сторонами, з якими зупинено дію договору, і не впливає стосовно іншого на встановлені договором правові відносини України з іншими його сторонами.
З дати зупинення дії Конвенції 1993 року у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь до документів, виданих на території цих країн, при їх пред'явленні на території України застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, яка була підписана 05 жовтня 1961 року в м. Гаазі.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 31 жовтня 2024 року, видане в російській федерації може підтверджувати факт смерті лише у випадку засвідчення його оригіналу (дублікату) апостилем.
Водночас для захисту прав і свобод громадян України та інших осіб, що мають документи вказаних країн, Кабінет Міністрів України врегулював питання використання документів цих країн на час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.
Так, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2023 року № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.
Однак зазначені норми незастосовні у правовідносинах за участю рф.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №643/1873/23.
Статтею 17 Закону України від 01 липня 2010 року «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (стаття 319 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Важливою складовою принципу верховенства права є принцип правової визначеності.
Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська Комісія) у Доповіді про правовладдя, ухваленій на її 86-му пленарному засіданні, що відбулося 25-26 березня 2011 року, зазначила, що правова визначеність у державі, яка керується верховенством права, зокрема, передбачає, що текст закону має бути легкодоступним; закони мають бути застосовані у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю; юридичні норми мають бути чіткі і точні; держава повинна дотримуватись взятих на себе певних зобов'язань, виконувати покладені на неї певні функції чи виголошені нею перед людьми певні обіцянки (поняття «законних очікувань»).
Суд вважає доведеним, що заявниця - громадянка України позбавлена юридичної можливості засвідчити в Україні факт смерті свого діда в позасудовий спосіб внаслідок обставин, що не залежали від неї - військової агресії рф проти України та неможливістю звернутися до органів реєстрації громадянського стану де видано свідоцтво про смерть, що не визнається дійсним в Україні з наведених вище підстав.
Особисті немайнові та майнові права заявника перебувають у стані правової невизначеності, фактично заявниця позбавлена прав, які пов'язані з оформленням спадкових прав, а, отже, потребує гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами державного захисту.
Подібна за змістом до спірної ситуація стосується встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України.
Статтею 317 ЦПК України врегульовано особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України.
Згідно із ч. 3 ст. 317 ЦПК України у рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Державну реєстрацію смерті на підставі рішення суду про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України проводить відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду в день надходження такого рішення в паперовій формі або будь-який відділ державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника в день отримання рішення суду у спосіб, передбачений абзацами п'ятим, шостим пункту 3 глави 1 розділу II цих Правил (абзац сто двадцять шостий пункту 8 глави 1 розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану).
Відповідно до ч.ч. 9-10 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
З огляду на зазначене суд вважає за можливе застосувати до спірних правідносин аналогію закону та встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Тимченки, Чорнобаївського району, Черкаської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Хімки, Московської області Російської Федерації.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 293, 315-317, 319 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті фізичної особи на території іноземної держави - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Тимченки, Чорнобаївського району, Черкаської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Хімки, Московської області Російської Федерації.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Золотоніський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), місцезнаходження: вул. Степана Бандери, 3-А, м. Золотоноша, Черкаська область, 19702.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Суддя В. В. Левченко