Справа № 698/419/25
Провадження № 2/698/258/25
20 червня 2025 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої - судді Лазаренка В.В.,
при секретарі судових засідань - Триліс Я.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Споживчий центр» через свого представника Рассказова Д.І. звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 27.10.2024-100000786 від 27.10.2024 року у розмірі 13950,00 грн., а також просить стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422.40 грн..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.10.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 27.10.2024-100000786, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 4500,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 27.10.2024 року, строком на 140 днів, з кінцевою датою повернення (погашення) кредиту 15.03.2025 року. Вказує, що процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та дорівнює 900,00 грн.. Неустойка 45,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконання/неналежного виконання зобов'язання.
ТОВ «Споживчий центр», надавши відповідачу кредитні кошти, свої зобов'язання за кредитним договором виконало належним чином та в повному обсязі. У свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим, станом на 14.05.2024 року у нього утворилась заборгованість в розмірі 13950,00 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4500,00 грн., заборгованості по процентах в розмірі 6300,00 грн., заборгованості по комісії в розмірі 900,00 грн. та заборгованості по неустойці в розмірі 2250,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Представник позивача у позовній заяві також просив розглянути справу без його участі.
Ухвалою суду від 14.05.2025 року відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
19.06.2025 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява, у якій він позовні вимоги визнає в частині тіла кредиту, в іншій частині позовні вимоги не визнає. Просить справу розглядати без його участі, оскільки з 24.02.2022 року і по теперішній час проходить строкову службу в ЗСУ.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до приписів ч.ч. 3, 4, 5 ст .11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
За змістом ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 27.10.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 27.10.2024-100000786, шляхом подання відповідачем заявки.
Пунктами 3.1., 3.2. пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії), (оферти) передбачено, що кредитор зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно з пунктами 3.3.-3.3.8. кредитодавець надає позичальнику кредит на таких умовах: дата надання кредиту - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; сума кредиту - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; тип кредиту - кредитна лінія; вид фінансової послуги - надання коштів та банківських металів у кредит; строк, на який надається кредит - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; графік платежів - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Відповідно до заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 27.10.2024-100000786 від 27.10.2024 року реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами - 4149-49хх-хххх-9435. Позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання (видачі) кредиту - 27.10.2024 року; сума кредиту - 4500,00 грн; строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 15.03.2025 року; процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; комісія, пов'язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та дорівнює 900,00 грн.; неустойка - 45,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконання/неналежного виконання зобов'язання. Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України становить 365 % річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми.
Відповідно до додатку до кредитного договору № 27.10.2024-100000786 від 27.10.2024 року ТОВ «Споживчий центр» поінформувало позичальника, що для підписання та укладення договору введіть код з смс-повідомлення, тобто одноразовий ідентифікатор Е615, який було відправлене на ваш фінансовий номер телефону - НОМЕР_1 .
Отже, відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), заявки від 27.10.2024 року, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), ТОВ «Споживчий центр» підтвердило укладення кредитного договору у формі електронного документу з відповідачем, яке оформлено підтвердженням кредитного договору на ім'я ОСОБА_1 , що є невід'ємною частиною кредитного договору № 27.10.2024-100000786 від 27.10.2024 року, який було підписано з використанням позичальником ОСОБА_1 електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е615.
Згідно довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про перерахування суми кредиту № 1-0905 від 09.05.2025 року, видача коштів за кредитним договором № 27.10.2024-100000786 здійснювалася 27.10.2024 року о 11:42:14 у розмірі 4500,00 грн. на картку № НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 549520412.
Згідно наданої ТОВ «Споживчий Центр» довідки-розрахунку про стан заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 27.10.2024-100000786 від 27.10.2024 року становить 13950,00 грн., з яких: 4500,00 грн. - заборгованість по основному боргу, 6300,00 грн. - заборгованість по процентам, 900,00 грн. - заборгованість по комісії, 2250,00 грн. - заборгованість по неустойці. Проценти по кредиту нараховані за період з 27.10.2024 року по 15.03.2025 року.
Так, за умовами кредитного договору було передбачено надання кредитних коштів в розмірі 4500,00 грн. строком на 140 днів. При цьому факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів шляхом перерахування на банківську платіжну картку підтверджений достовірним та належним доказаом, а саме довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 09.05.2025 року.
У зв'язку з цим, суд враховуючи визнання відповідачем позову у цій частині доходить висновку про доведення позивачем отримання відповідачем кредитних коштів, які в добровільному порядку не повернуті, а тому підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр».
При вирішенні питання щодо нарахування та стягнення з відповідача комісії у розмірі 900,00 грн., суд виходить з наступного.
Пунктом 7 заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) від 27.10.2024 року передбачено, що комісія, пов'язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та дорівнює 900,00 грн..
Підписуючи їх відповідач був проінформований і погодився з усіма істотними умовами кредитного договору № 27.10.2024-100000786. Такий договір ніким не оспорювався та недійсним не визнавався.
За таких обставин, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає чітко визначена сторонами договору № 27.10.2024-100000786 від 27.10.2024 року комісія у розмірі 900,00 грн..
При вирішенні питання щодо нарахування та стягнення з відповідача процентів у розмірі 6300,00 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Верховний Суд у постанові від 15.07.2020 року у справі № 199/3051/14 зазначив, що Національний банк України у своєму листі від 02.09.2014 року № 18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Тобто на вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
На підтвердження обставин розповсюдження на відповідача ОСОБА_1 положень п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» надано суду копію військового квитка серія НОМЕР_3 , згідно якого ОСОБА_1 перебував на військовій службі в збройних силах України за призовом під час мобілізації з 24.02.2022 року по 27.05.2025 року.
Оскільки з наданих суду доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 в період з 24.02.2022 року по 27.05.2025 року був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, суд доходить висновку про те, що проценти за користування кредитними коштами у зазначений період позичальнику не повинні нараховуватися, відповідно до вимог передбачених п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2018 року у справі № 522/12270/15-ц.
З огляду на викладене, позивачем зазначене не враховано, здійснено нарахування процентів за період з 27.10.2024 року по 15.03.2025 року, які відповідно до вимог п. 15 ст. 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не нараховуються, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
При вирішенні питання щодо нарахування та стягнення з відповідача неустойки у розмірі 2250,00 грн., суд виходить з наступного.
15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX, який набув чинності 17.03.2022 та відповідно до якого розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 18 такого змісту: «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб.
Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022.
На час розгляду справи, строк дії воєнного стану в України продовжено Указами Президента України до 07.08.2025 року.
З огляду на викладене, позивачем зазначене не враховано, здійснено розрахунок неустойки за період з 27.10.2024 року по 15.03.2025 року, яка відповідно до вимог зазначеної правової норми підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
За змістом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав обов'язку за кредитним договором та визнає позовні вимоги в частині заборгованості по тілу кредиту, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 5400,00 грн., з яких 4500,00 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 900,00 грн. - заборгованість по комісії.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий Центр» підлягають задоволенню частково, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, розмір сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 937,47 грн. (розмір заявлених вимог - 13950,00 грн. (100 %), розмір вимог, що підлягають задоволенню - 5400,00 грн. (38.7%), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом - 2422,40 грн. (2422,40 х 38,7 % : 100 % = 937,47).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 205, 207, 526, 625, 626, 628, 629, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованості: за кредитним договором № 27.10.2024-100000786 від 27.10.2024 року у розмірі 5400 (п'ять тисяч чотириста) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 937 (дев'ятсот тридцять сім) грн. 47 (сорок сім) коп..
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Лазаренко