Справа № 569/6302/25
24 червня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Яковлєва Д.В., розглянувши справу, яка надійшла з Рівненської митниці ДМС України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного Кодексу України,-
Згідно протоколу про порушення митних правил №0049/UA20400/2025 від 18.03.2025 вбачається, що 11.11.2024 року в Рівненську митницю надійшов лист Вінницької митниці № 7.12-1/19-01/7/7432, яким направлено матеріали документальної невиїзної перевірки дотримання громадянином ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вимог законодавства України з питань митної справи (Акт про результати документальної невиїзної перевірки №22/24/7.12-19/2198115134).
У ході проведення документальної невиїзної перевірки встановлено, що 12.03.2021 Поліською митницею Держмитслужби за митною декларацією (далі МД) типу ІМ40ДЕ №UA204020/2021/213994 здійснено митне оформлення товару «легковий автомобіль марки «RENAULT», модель "MEGANE", ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2 »).
За даними НОМЕР_3 від 12.03.2021 № UA204020/2021/213994, (гр. 9) особа, відповідальна за фінансове врегулювання ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_4 від 25.07.1998 Козятинським РВ УМВС України у Вінницькій області та (гр. 8) одержувач товару ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_5 виданий 23.04.2009 Козятинським РВ УМВС України у Вінницькій області).
За результатами аналізу електронних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від митних органів Польщі згідно листа від 17.09.2021 №0201-IGM.541.966.2021.6.BM), доведеного листом Державної митної служби України від 18.10.2021 № 26/26-04/7.13/191, встановлено розбіжності щодо бази оподаткування, внаслідок визначення вартості транспортного засобу, ввезеного за митною декларацією ІМ ДЕ від 12.03.2021 №UA204020/2021/213994, яка нижча ніж вартість задекларованої (заявленої) у країні відправлення - Республіка Польща по товару за експортною митною декларацією від 11.03.2021 №21PL402010E0338259.
Відповідно до інформації, отриманої від митних органів Республіка Польща виявлено, що згідно експортної митної декларації від 11.03.2021 № 21PL402010E0338259, був оформлений легковий автомобіль «RENAULT", модель "MEGANE", ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2 ...» експортований з Республіки Польщі на митну територію України громадянином ОСОБА_1 , статистична вартість транспортного засобу на комерційних умовах поставки EXW Krakov становить 13949 PLN, що за офіційним курсом PLN/EVR - 4,4998 становить 3100 EUR, що у перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на день митного оформлення (1 EUR = 33,17480000 грн.) становить 102 841,88 грн., тобто митна вартість транспортного засобу складає 102 841,88 грн.
В ході перевірки встановлено, що легковий автомобіль марки "RENAULT", модель "MEGANE", ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2 ...» був оформлений Поліською митницею Держмитслужби за МД від 12.03.2021 №UA204020/2021/213994.
Згідно з поданими до митного оформлення товаросупровідних документів, отримувачем-покупцем товару є громадянин України ОСОБА_1 , продавцем - компанія AUTORUCH SP. Z 0.0. (ul. Stanislawa Kunickiego S/201, PL 30-134 Krakow). Фактурна вартість транспортного засобу, згідно рахунку-фактури від 04.03.2021 №1/03/2021 становить 2 100,00 EUR (євро), що у перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на день митного оформлення (1 EUR = 33,17480000 грн.) становить 69 667,08 грн. Митна вартість визначена декларантом за 1 (основним) методом та встановлена на рівні 69 667,08 грн.
Перевіркою встановлено розбіжності у визначені бази оподаткування легкового автомобіля «RENAULT", модель "MEGANE", між НОМЕР_3 від 12.03.2021 №UA204020/2021/213994 та експортною декларацією від 11.03.2021 № 21PL402010E0338259 на суму 33 174,80 гривень.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та у відповідності пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант зобов?язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об?єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована у разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-IV (із змінами та доповненнями) визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі визначено митну вартість товарів.
Частиною 1 статті 3 Митного кодексу України визначено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Декларант та уповноважена ним особа несуть установлену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за подання недостовірних відомостей, внесених ними до митної декларації, за знищення або втрату документів, відомості про які зазначені в митній декларації, до закінчення строку зберігання, передбаченого цією частиною (частина 13 статті 264 Митного кодексу України).
Відповідно підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов?язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від?ємного значення об?єкта оподаткування податком на прибуток або від?ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв?язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов?язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Частиною 2 статті 270 Митного кодексу України визначено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.
Пунктом 4 частини 1 статті 289 Митного кодексу України визначено, що обов?язок із сплати митних платежів виникає - після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов?язання.
Відповідно до частини 2 статті 293 Митного кодексу України особою, на яку покладається обов?язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.
За результатами перевірки правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів ОСОБА_1 , з урахуванням отриманої інформації від митних органів Республіки Польща, під час перевірки МД ІМ 40 ДЕ від 12.03.2021 №UA204020/2021/213994 через порушення пункту 2 частини другої статті 52 відповідно до частини чотирнадцятої статті 354 МКУ, перевіркою щодо правильності визначення митної вартості товару після його випуску, прийнято рішення щодо правильності визначення заявленої у митній декларації митної вартості легкового автомобіль «RENAULT», модель "MEGANE", ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2 » у розмірі 102 841,88 гривень.
Таким чином, громадянин ОСОБА_1 , з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів подав митним органам України документ (Faktura Nr:1/03/2021 від 04.03.2021 року), що містить неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару (легкового автомобіль «RENAULT", модель "MEGANE", ідентифікаційний номер (кузова)- НОМЕР_2 ).
Встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов?язань по сплаті митних платежів на загальну суму 10 615,93 грн., в тому числі по сплаті мита на суму 3317,48 грн. та сплаті ПДВ на суму 7298,45 грн.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 485 МК України.
ОСОБА_1 будучи повідомленим про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Клопотань про розгляд справи у його відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом не надіслав.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
Суд, у відповідності до ч. 4 ст. 526 МК України, вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності оскільки є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника, на підставі наявних доказів, що відповідає положенню ст. 268 КУпАП.
Представник Рівненської митниці Держмитслужби Андрусенко Ю.С. в судовому засіданні матеріали про порушення митних правил підтримав і просив застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті, за якою кваліфіковані його дії. Крім того, просив врахувати, що для обрахування визначених ст. 102 ПКУ строків давності слід враховувати їх зупинення в період з 18 березня по 22 травня 2020 року, тобто на 66 календарних днів, та з 17.03.2022 до 30.04.2024 року на 776 календарних днів.
Заслухавши пояснення представника Рівненської митниці Держмитслужби Андрусенко Ю.С., дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.
Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
За приписами ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням..
Згідно ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Статтею 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частиною 1 статті 293 Митного кодексу України визначено, що особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант.
Відповідно до ст. 485 МК України відповідальність встановлено за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами по справі, зокрема протоколом про порушення митних правил № 0049/20400/2025 від 18 березня 2025 року, службовою запискою головного державного інспектора оперативного відділу Управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил ОСОБА_3 від 18 березня 2025 року, відповіддю митних органів Республіки Польща № 0201-IGM.541.966.2021.6.ВМ від 17.09.2021 року та іншими матеріалами справи.
Враховуючи наведені докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення, передбачене санкцією ст. 485 МК України.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з порушника судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. 257, 293, 458, 485, 486, 495МК України, ст. 283, 284 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 5307 (п'ять тисяч триста сім) грн. 96 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у Рівн. Обл./ Рівнен.міс.тг/22030101. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 38012494. Рахунок отримувача: UA458999980313191206000017527. Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Рівненського міського суду Д.В. Яковлєв