Справа № 753/14188/24
2-п/368/8/25
"23" червня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області
у складі: головуючого - судді Шевченко І.І
за участі секретаря Назаренко А.І.
представника заявника адвоката Качуренко Ю.Ю.
та представника позивача адвоката Шинжираєва М.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Качуренко Юлія Юріївна про перегляд заочного рішення, -
встановив:
представник позивача просить суд поновити відповідачеві - ОСОБА_1 - процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 01.10.2024 року у справі № 753/14188/24 та скасувати у повному обсязі - заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 01.10.2024 року у справі № 753/14188/24, обґрунтовуючи заяву наступним.
Кагарлицьким районним судом Київської області 01.10.2024 року - у вищевказаній справі № 753/14188/24 - ухвалено заочне рішення, за змістом якого: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 частини з усіх видів його доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.07.2024 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Про викладене свідчить: зміст заочного рішення суду у справі № 753/14188/24, та яке міститься в ЄДРСР, до якого суд має безпосередній доступ.
Відповідач зазначає - що копію вищевказаного рішення суду - не отримував взагалі, за заявою представника відповідача щодо отримання копії рішення суду у вказаній справі - жодної відповіді не надходило, та про що можуть свідчити, матеріали вищевказаної справи.
Зі змістом заочного рішення суду у вищевказаній справі - відповідач ознайомився 06.05.2025 року - загально (з огляду на шифрування окремих елементів), з ЄДРСР (доступ через мережу Інтернет) та про що свідчить зміст скрін шоту, копія якого додалася.
Обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це відповідач зазначає, що взагалі не отримував від суду, ані копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, ані копії позовної заяви та додатків до останньої та про що можуть свідчити матеріали вищевказаної цивільної справи, а від так - відповідач був об'єктивно позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву позивача, прийняти участь у засіданні суду у вищевказаній справі, надати суду свої пояснення та докази що обґрунтовують позицію відповідача.
Посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
У відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 , народилася донька ОСОБА_5 , та про що свідчить зміст свідоцтва про народження, копія якого додалася до цієї заяви.
01.07.2024 року - відповідач, уклав угоду (договір) про добровільну сплату аліментів, щодо утримання непрацездатного батька ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) - з щомісячним грошовим зобов'язанням у розмірі 5 000 гривень та про що свідчить зміст відповідного договору, свідоцтва про народження (щодо родинного зв'язку) копія яких додалася.
Відповідно, утримання малолітньої дитини та непрацездатного батька - є обов'язком відповідача, що випливає із імперативно із приписів Сімейного Кодексу України.
В той же час, оскарженим заочним рішенням суду від 01.10.2024 року у справі № 753/14188/24 - з відповідача на користь позивача - стягнуто в розмірі 1/2 частини з усіх видів його доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.07.2024 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, та про що свідчить зміст заочного рішення суду у вищевказаній справі та яке міститься в ЄДРСР.
При цьому, відповідач зазначає, що вищевказані істотні обставини, а саме: наявність на утриманні відповідача непрацездатного батька та малолітньої доньки - не були враховані судом та про що свідчить зміст мотиваційної частини оскарженого рішення суду.
Зазначені обставини - є істотними, що дає вмотивовані підстави - клопотати перед судом - про скасування вищевказаного заочного рішення суду у вищезазначеній справі - з призначенням справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
У Постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану.
Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Подібний правовий висновок викладено у Постановах Верховного Суду: від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № № 682/2454/22 (провадження № 61-10748 св23), Постанові Верховного Суду від 19.06.2024 року у справі № 686/22677/23.
Відповідач - з незалежних від останнього підстав не зміг своєчасно подати до суду відзив з відповідними доказами що обгрунтовують заперечення відповідача проти позову позивача у вищевказаній справі, та відповідно прийняти участь у розгляді вищевказаної справи у 2024 році.
Станом на дату подання цієї заяви - відповідач не отримав від суду копію оскарженого заочного рішення суду від 01.10.2024 року у вищевказаній справі - зі змістом останнього - відповідач ознайомився 06.05.2025 року - з ЄДРСР про що свідчить скрін шот який додався.
Судом - в оскарженому рішенні (заочному) - не були враховані вищевказані істотні фактичні обставини у яких перебував станом на дату ухвалення оскарженого рішення відповідач, (та перебуває станом на дату подання цієї заяви)) про що зокрема свідчить зміст мотиваційної частини оскарженого рішення, додані до цієї заяви копії документів.
Представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_7 заперечував проти задоволення заяви відповідача, представник відповідача не надав відповіді на ті питання, які були поставлені судом, тому просив відмовити у задоволенні заяви представника відповідача.
Суд, вислухавши заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення та думку представника позивача, вивчивши документи подані сторонами, приходить до наступного висновку.
01 жовтня 2024 р. було винесено заочне рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, яким було вимоги позивача задоволено.
Відповідач на судового засідання не з'являвся, то було винесено заочне рішення.
Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п. 11 ч.1 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно з ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У відповідності зі ст. 223 ч. 3 п. 1 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки
Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що відповідач повідомлялися про день та час судового засідання, проте суд розглянув справу у відсутності відповідача, та виніс заочне рішення без врахування тверджень наданих представником відповідача під час перегляду заочного рішення.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви.
Керуючись ст. ст.. 280-289 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Качуренко Юлія Юріївна про перегляд заочного рішення - задовольнити.
Поновити відповідачеві - ОСОБА_1 - процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 01.10.2024 року у справі № 753/14188/24.
Скасувати заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 01.10.2024 р. у справі № 753/14188/24 та призначити справу до спрощеного позовного провадження.
Призначити судове засідання на 16 липня 2025 р. на 12 год. 00 хв. в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області.
Повідомити учасників справи про судове засідання.
Запропонувати: відповідачеві у 15-деннийстрок з дня вручення даної ухвали надіслати одночасно:
суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу копію відзиву та доданих до нього документів.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову, відзив підписується відповідачем або його представником з додаванням довіреності чи іншого документу, що підтверджує повноваження представника відповідача.
Відзив повинен містити:
1) найменування (ім'я) позивача і номер справи;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності;
3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;
4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується;
5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;
7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;
8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
До відзиву додаються:
1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Роз'яснити відповідачеві, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Позивач має право у триденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, в якій він викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотивів їх визнання або відхилення.
Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником.
До відповіді на відзив застосовуються вищезазначені правила, встановлені для відзиву.
Відповідач має право у триденний строк з дня отримання відповіді на відзив подати заперечення, в яких він викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Заперечення підписується відповідачем або його представником.
До заперечень застосовуються вищезазначені правила, встановлені для відзиву.
Роз'яснити відповідачеві,що він має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, тобто у 15-денний строк з дня вручення даної ухвали.
Визнати явку позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_1 на судові засідання обов'язковою для особистих пояснень суду.
Копію ухвали направити позивачу ОСОБА_2 та відповідачу ОСОБА_1 .
Роз'яснити позивачу ОСОБА_2 та відповідачу ОСОБА_1 , що у випадку невиконання учасником справи його обов'язків, суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.
Інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 25.06.2025 р.
Суддя І.І. Шевченко