Справа № 367/6930/25
Провадження по справі № 1-кп/367/902/2025
19 червня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ірпінь кримінальне провадження, відомості щодо якого 20.04.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111040000286, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Токмака Запорізької області, громадянина України, неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2009 року народження, раніше не судимого, працюючого в службі таксі зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
встановив:
Встановлено, що 20.04.2025 о 13 год 49 хв ОСОБА_4 перебуваючи поблизу магазину «Золотий Вік», що за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Центральна, 6-Г, реалізуючи свій умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя потерпілого ОСОБА_6 у момент їх заподіяння, та бажаючи їх настання, під час конфлікту на ґрунті неприязних відносин, з метою нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , перебуваючи в положенні стоячи на колінах та повернутим обличчям до потерпілого ОСОБА_6 , тримаючи в правій руці ніж, наніс потерпілому один удар ножем в область черевної порожнини зліва, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення живота зліва з ушкодженням тонкого кишківника, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння.
Такими діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, а саме - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
17.06.2025 між обвинуваченим та прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області було укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 рік. При цьому сторони кримінального провадження дійшли згоди про можливість звільнення обвинуваченого від відбуття покарання з випробуванням.
У судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з обвинуваченим.
Захисник у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим та прокурором, пояснив, що дана угода відповідає вимогам закону, укладена обвинуваченим у присутності захисника, добровільно.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 17.06.2025 і призначити йому узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, викладеного в обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненому та запевнив, що більше не вчинить нового правопорушення.
Потерпілим надано прокурору письмову згоду на укладення угоди. У судове засідання потерпілий не прибув, подав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, зазначивши, що претензій до обвинуваченого він не має.
Суд, дослідивши угоду про визнання винуватості, матеріали кримінального провадження, вислухавши доводи учасників судового розгляду, дійшов висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
За змістом ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією). Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні вимоги, визначені статтею 472 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згоду обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, дата її укладення та підписи сторін.
Окрім того, на укладення вказаної угоди потерпілий надав прокурору письмову згоду на її укладення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Суд вважає, що при узгодженні в угоді про визнання винуватості міри покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої йому статті сторонами було враховано відомості щодо особи обвинуваченого, який раніше не судимий, працевлаштований, має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв'язки, та обставину, що пом'якшує покарання, якою є щире каяття, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Вирішуючи питання щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд враховує, що обвинуваченому угодою про визнання винуватості визначено покарання у виді позбавлення волі строком 5 років, обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, є не судимим, має постійне місце проживання, працевлаштований, утримує свою неповнолітню дитину, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання та його звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, суд покладає обов'язки. На переконання суду на ОСОБА_4 необхідно покласти такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Таким чином, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений ОСОБА_4 може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.
За таких підстав суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області та обвинуваченим ОСОБА_4 , від 17.06.2025 та призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
На час набрання законної сили вироком суду до обвинуваченого застосовується запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням на
Запобіжний захід застосований до обвинуваченого з огляду на призначене покарання суд скасовує.
Застосовані заходи забезпечення кримінального провадження суд вважає необхідним скасувати.
Долю речових доказів у вказаному кримінальному провадженні вирішити відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України.
Витрати в даному кримінальному провадженні суд покладає на обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373-376, 468-470, 472-476 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 17.06.2025 між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12025111040000286 від 20.04.2025.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питання пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді цілодобового домашнього арешту скасувати.
Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 28.04.2025, скасувати.
Речові докази:
1) змиви речовини бурого кольору (поміщені до паперового конверту); змив з предмету, зовні схожого на ніж з коричневою рукояткою; змив з предмету, зовні схожого на столовий металевий ніж; носій - Sdmicro, який містить відео файли з камер відеоспостереження системи «Безпечне місто» за 20.04.2025; змив з правої та лівої руки; три змиви з ножів, - залишити в матеріалах кримінального провадження;
2) сонцезахисні окуляри чорного кольору (упаковані до паперового конверту) та мобільний телефон «ZTE Blade A55» з сім-картою НОМЕР_1 (поміщений до паперового конверту), відомості щодо яких внесено до книги обліку речових доказів № 21 (порядковий номер 176); чорні спортивні штани з емблемою «The north face»; спортивну кофту синього кольору з емблемою «Under Armor»; кросівки чорного кольору «Найк» з білою підошвою; шапку сірого кольору з емблемою «Найк»; сумку чорного кольору з емблемою «Найк»; предмет, зовні схожий на газову гвинтівку (поміщено до поліетиленового пакету з пломбою 7595002), - повернути власнику майна;
3) предмет, зовні схожий на ніж з коричневою рукояткою; предмет, зовні схожий на столовий металевий ніж; предмет, зовні схожий на ніж з чорною рукояткою, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у дохід держави процесуальні витрати в розмірі 8093 (вісім тисяч дев'яносто три) грн. 40 коп.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1