"25" червня 2025 р. Справа № 363/3457/25
25 червня 2025 року слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Вишгороді клопотання старшого слідчого ВРЗЗ СВ Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12025111150000561, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 350 КК України,
23.06.2025 до Вишгородського районного суду Київської області надійшло вказане вище клопотання.
У клопотанні слідчий, за погодження із прокурором, просить накласти арешт на майно, а саме - металевий предмет зовні схожий на «будівельний рівень», тобто прилад для вимірювання кута нахилу, що поміщено до поліетиленового пакету блакитного кольору із відповідними написами та підписами всіх учасників слідчої дії.
В обґрунтування клопотання зазначено, що відділенням розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження №12025111150000561 від 20.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено що, 20.06.2025 до ЧЧ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умисно наніс тілесне ушкодження службовій особі, у зв'язку з їхньою службовою діяльністю, а саме працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зважаючи на вищевказане, 20.06.2025 старшим слідчим ВРЗЗС СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 , в період часу з 12 год. 36 хв. по
12 год. 45 хв., проведено огляд, що за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході проведення огляду встановлено, що початок сутички між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 відбулася на відкритій ділянці місцевості, в результаті чого ОСОБА_5 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Надалі, з метою фіксації та збереження слідів вчинення кримінального правопорушення, під час огляду виявлено та вилучено металевий предмет зовні схожий на «будівельний рівень», тобто прилад для вимірювання кута нахилу, що поміщено до поліетиленового пакету блакитного кольору із відповідними написами та підписами всіх учасників слідчої дії.
Вищевказані, отримані в ході проведеного огляду об'єкти, є речовими доказами, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому відповідно до ст. 98 КПК України визнано речовими доказами, відповідно до чого слідчим винесено постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів.
Оскільки, вилучений предмет є речовим доказом вчинення кримінального правопорушення та може містити в собі докази, які як самі по собі, так і в сукупності з іншими доказами необхідні для проведення досудового розслідування, а тому з метою збереження речових виникає необхідність в накладенні арешту на тимчасово вилучене майно. Незастосування до вилучених предметів та речей такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є невиправданим ризиком і може призвести до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження як їх самих, так і втрати всієї слідової інформації, яка може в них міститись та є доказом, що створить неможливість встановити об'єктивну істину у справі.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Розгляд клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №12025111150000561, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 350 КК України, призначено до розгляду слідчим суддею на 25.06.2025 о 10:00, про що повідомлено учасників провадження.
Прокурор та/або слідчий у судове засідання не з'явилися, при цьому у прохальній частині клопотання зазначено про розгляд клопотання про арешт майна без їх участі.
Володілець майна - ОСОБА_5 , у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду клопотання слідчого повідомлений належним чином, при цьому, від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що не заперечує проти задоволення клопотання слідчого.
Враховуючи положення статті 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання у відсутності учасників провадження.
Згідно із частиною четвертою статті 107 КПК України фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Вивчивши клопотання та дослідивши додані матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про його задоволення з таких підстав.
Як визначено частиною другою статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною третьою статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно із статтею 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що 20.06.2025 за повідомленням про те, що невідома особа нанесла ушкодження службовій особі, а саме працівнику ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , 20.06.2025 20.06.2025 старшим слідчим ВРЗЗС СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 , в період часу з 12:36 по 12:45, у присутності понятих, проведено огляд за адресою: с. Козаровичі Вишгородського району, Київської області, по вул. Соборній неподалік будинку №18, в ході якого, у ОСОБА_5 виявлено та вилучено металевий предмет зовні схожий на «будівельний рівень», тобто прилад для вимірювання кута нахилу, що поміщено до поліетиленового пакету блакитного кольору із відповідними написами та підписами всіх учасників слідчої дії.
Постановою старшого слідчого ВРЗЗ СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 від 20.06.2025, виявлений та вилучений під час проведеного огляду місця події від 20.06.2025 металевий предмет зовні схожий на «будівельний рівень», тобто прилад для вимірювання кута нахилу, що поміщено до поліетиленового пакету блакитного кольору із відповідними написами та підписами всіх учасників слідчої дії, визнано і приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12025111150000561 від 20.06.2025 в якості речових доказів, з визначенням місць їх зберігання.
Як визначено частиною другою статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною третьою статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина третя статті 170 КПК України).
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження, на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 350 КК України.
Згідно із статтею 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини другої статті 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно із частиною другою статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно із частиною одинадцятою статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
На сьогодні досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, встановлюються всі обставини кримінального правопорушення, вилучені речі мають істотне значення для досудового розслідування, оскільки є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та є такими, що відповідають критеріям частини першої статті 98 КПК України та можуть бути використані як доказ у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи доведеність необхідності арешту майна, вказаного у клопотанні, виходячи із розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для арешту майна, заборонивши розпорядження, користування та відчуження його.
Керуючись статтями 131, 132, 170-175, 371, 372 КПК України, слідчий суддя
клопотання старшого слідчого ВРЗЗ СВ Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12025111150000561, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 350 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено та вилучено у ОСОБА_5 в ході проведеного огляду місця події від 20.06.2025 за адресою: с. Козаровичі Вишгородського району, Київської області, по вул. Соборній неподалік будинку №18., , а саме: металевий предмет зовні схожий на «будівельний рівень», тобто прилад для вимірювання кута нахилу, що поміщено до поліетиленового пакету блакитного кольору із відповідними написами та підписами всіх учасників слідчої дії, заборонивши розпорядження, користування та відчуження до скасування арешту у встановленому законом порядку.
Відповідальність за зберігання речових доказів покласти на слідчий відділ Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, у відповідності до вимог статті 309 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1