Справа № 362/3863/25
Провадження 2/362/2652/25
про залишення позовної заяви без руху
25 червня 2025 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Мартинцова І.О., перевіривши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
29.05.2025 року вказана цивільна справа надійшла до Васильківського міськрайонного суду Київської області та у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Мартинцовій І.О.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали позову, судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, встановлених в ст. 177 ЦПК України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень ст. 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Зазначена позовна заява подана через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, що свідчить про наявність у позивача обов'язку надати докази надсилання долучених ним матеріалів іншим учасникам справи ( відповідачу).
Однак, позивачем до матеріалів справи не долучено доказів надсилання позову з додатками відповідачу.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що опис вкладення про направлення позову з додатками відповідачу має містити поіменний перелік документів, що надсилається адресату.
Відповідно до ч.7 ст.177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
До позовної заяви додано копію довіреності у порядку передоручення від 19.02.2025 року, видану АТ «АКЦЕНТ БАНК» в особі Кандаурова Ю.В., який діє на підставі Витягу з ЄДР від 18.05.22, якою, в порядку передоручення уповноважує Шкапенка Олександра Віталійовича представляти інтереси Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана без права передоручення іншим особам до моменту її скасування.
Крім того, у матеріалах справи наявна копія довіреності від 23.01.2024 року, відповідно до якої АТ «АКЦЕНТ БАНК» в особі Кандаурова Ю.В. уповноважує Шкапенка Олександра Віталійовича представляти інтереси Банку в усіх органах держаної влади й управління, в судах та ін. з наданням прав, передбачених законодавством для позивача. Довіреність видана без права передоручення терміном до 22 січня 2027 року.
Частина 1статті 58 ЦПК України визначає, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно частини 3 статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник, що визначено частиною 1 статті 60 ЦПК України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 звертала увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України (яка відповідає положенням статті 58 ЦПК України) для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинства можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору контракту).
У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад,є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Аналіз позовної заяви та доданих до неї матеріалів свідчить, що вони не містять визначених ч. 3 ст. 58 ЦПК України документів, зокрема, статуту, положення, трудового договору (контракту), які можуть підтвердити повноваження Шкапенка О.В. діяти від імені Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» у порядку самопредставництва. Також до позовної заяви не надано доказів того, що Шкапенко О.В., який підписав позовну заяву,має статус адвоката. Отже, позовна заява вважається такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 18 липня 2024року у справі № 461/6489/19(провадження № 61-9753ск24).
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Таким чином, вказані недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позивачу необхідно долучити до матеріалів справи докази надсилання позову з додатками відповідачу та документи ( докази) , що підтверджують повноваження у Шкапенка О.В. на самопредставництво інтересів Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК».
За правилами статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статями 32, 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви до визначеної дати, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.О. Мартинцова