Справа № 358/1066/25 Провадження № 1-кс/358/195/25
25 червня 2025 року м. Богуслав
Слідчий суддя Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення (злочин), -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Богуславського районного суду Київської області із даною скаргою.
В обґрунтування скарги зазначив, що 17.06.2025 він з використанням адреси належної йому електронної пошти подав заяву, яку підписав ЕЦП про кримінальні правопорушення до ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області. Заяву він направив на електронну поштову адресу - « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Заява стосувалася вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.2 ст.28 та ч.1 ст.384 і ч.4 ст.358 КК України.
В порушення вимог ч.1 ст.214 КПК України відомості про кримінальні правопорушення до ЄРДР на підставі його заяви від 17.06.2025 внесено не було.
Просить зобов'язати слідчого ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 17.06.2025.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явися, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. В своїй скарзі просив розглядати по суті за його відсутності.
Відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області уповноважену особу у судове засідання не направило.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Оскільки, КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку не прибуття представника суб'єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, крім того скаржник з урахуванням принципу диспозитивності та розумних строків просив проводити судовий розгляд за його відсутності, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу по суті за відсутності учасників судового провадження.
Дослідив матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (дізнавач) наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (дізнавач) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скаржник зазначив, що 17.06.2025 він з використанням адреси належної йому електронної пошти подав заяву до ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, яку підписав ЕЦП, про кримінальні правопорушення передбачені ч.3 ст.358, ч.2 ст.28 та ч.1 ст.384 і ч.4 ст.358 КК України. Заяву він направив на електронну поштову адресу - « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Разом із тим, згідно листа начальника ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 23.06.2025 № 134775-2025, на електронну адресу ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, а саме на «ІНФОРМАЦІЯ_2», заява ОСОБА_3 не надходила та в базі даних не зареєстрована. Також було повідомлено, що зазначена скаржником електронна адреса - «ІНФОРМАЦІЯ_1» не є адресою для листування із ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області.
Частина 1 ст. 214 КПК України визначає обов'язок слідчого, дізнавача, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР.
Разом із тим, оскільки скаржником заява про кримінальне правопорушення від 17.06.2025 була подана на електронну адресу - «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка не є адресою для листування із ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, - факт її подання та отримання ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області не підтверджений.
Таким чином, доводи скаржника про бездіяльність уповноважених осіб ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення (злочин), - не знайшли свого підтвердження під час розгляду скарги по суті, оскільки за відсутності підтвердження факту отримання заяви, в уповноваженої особи не виник обов'язок внесення відомостей до ЄРДР.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.
Під час кримінального провадження слідчий суддя, суд неухильно додержуються вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства та вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їхніх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.
Наряду з вказаним, слід відмітити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до переконання, про відсутність правових підстав для задоволення скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 38, 214, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1