Справа № 357/3135/25
1-кс/357/1333/25
24 червня 2025 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_3 ,
представник користувача майна: ОСОБА_4 ,
розглянувши по кримінальному провадженню №12025111030000631 від 09.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах користувача майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.03.2025,
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
До слідчого судді із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, звернувся адвокат ОСОБА_4 в інтересах користувача майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.03.2025, а саме на транспортний засіб марки Renault Logan реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 , користувачем ОСОБА_5 , який був вилучений 09.03.2025 під час огляду місця події.
В обґрунтування клопотання вказує на те, що починаючи з 09.03.2025 в органу досудового розслідування було достатньо часу для проведення всіх необхідних дій з згадуваним автомобілем, крім того автомобіль має пошкодження, які не можуть забезпечити сухість автомобіля в салоні, оскільки автомобіль зберігається па відкритому майданчику.
Скаржник вважає, що подальше утримання майна а саме автомобіля Renault Logan реєстраційний номер НОМЕР_1 є безпідставне та саме перебування під забороною розпоряджання арештованим майном є таким, що порушує право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Позиція сторін
Представник користувача майна адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, наполягав на задоволенні клопотання з підстав, викладених у клопотанні, а також просив повернути автомобіль власнику та користувачу на зберігання, оскільки вважає, що перебування під забороною розпоряджання арештованим майном є таким, що порушує право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
В судове засідання власник майна та користувач, які належним чином повідомлені про час та дату розгляду клопотання, не з'явились.
Прокурор ОСОБА_3 щодо задоволення клопотання заперечувала у зв'язку з тим, що на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025111030000631 від 09.03.2025 триває, при цьому автомобіль Renault Logan реєстраційний номер НОМЕР_1 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, разом з тим не заперечувала проти повернення автомобіля його власнику та користувачу для збереження та користування.
Слідчий належним чином повідомлений про час та дату розгляду клопотання, в судове засідання не з'явивуся, причини неявки суду невідомі. Слідчий надав до початку слухання справи матеріали кримінального провадження №12025111030000631 від 09.03.2025.
Відповідно абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважність причин неприбуття.
Таким чином, враховуючи норми ст. 539 КПК України, слідчим суддею визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі слідчого, власника та користувача майна.
Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувалася, у ракурсі установлених фактичних обставин
Вислухавши доводи та представника користувача майна та позицію слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
З урахуванням того, що Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановою № 5 від 03.06.2016 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" указав, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт.
Таким чином представник користувача майна заявив клопотання у порядку ст. 174 КПК України до суду, що наклав арешт, проаналізувавши, яке слідчий суддя, у порядку указаної статті наведеного Кодексу, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінального протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, як слідує з дослідженої ухвали слідчого судді від 12.03.2025, арешт накладено у зв'язку з тим, що вказане майно відповідало критеріям речових доказів, визначеним статтею 98 КПК України, а тому з метою збереження, підлягало арешту.
Враховуючи, що право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ утручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Так, слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження за №12025111030000631 від 09.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні встановлено, що автомобіль Renault Logan реєстраційний номер НОМЕР_1 є речовим доказом у кримінальному провадженні провадженні №12025111030000631 від 09.03.2025, який може зберігати на собі сліди вчинення злочину, у зв'язку із чим може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Так, з метою забезпечення збереження речових доказів, а також запобігання подальшого використання та розпорядження майном з боку його користувача та власника, зокрема, можливості приховування, пошкодження, знищення, перетворення чи відчуження майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні, а саме є безпосередньо предметом кримінального правопорушення, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також з метою проведення інженерно-технічної, судово-трасологічну експертиз, а також використання вказаного автомобіля при проведенні слідчого експерименту, ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.03.2025 накладено арешт на транспортний засіб марки Renault Logan реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 , користувачем ОСОБА_5 , який був вилучений 09.03.2025 під час огляду місця події.
В судовому засіданні встановлено, що на даний час в межах вказаного кримінального провадження проведено інженерно-технічні та інженерно-транспортна експертизи та отримано відповідні висновки, однак не проведено слідчий експеремент.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що на даний час у межах кримінального провадження триває досудове розслідування, а тому в подальшому може виникнути необхідність у проведені слідчих дій з арештованим майном, таким чином транспортний засіб Renault Logan реєстраційний номер НОМЕР_1 не втратив ознак речового доказу, тому потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, не відпала.
Враховуючи, що право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ утручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).
Отже, в судовому засіданні встановлено, що власником транспортного засобу марки Renault Logan реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_6 , яка не є підозрюваною або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не є особою щодо якої здійснюється провадження та щодо якої може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, не встановлено причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні органу досудового розслідування про арешт майна обставин.
Автомобіль вилучений у власника у березні 2025, однак, досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню триває.
Враховуючи відсутність відомостей та доведених ризиків про те, що власник майна та користувач, користуючись вищевказаним автомобілем, вчинять будь-які дії, направлені на приховування, пошкодження, псування майна, його зникнення, втрати, знищення, є підстави вважати, що відсутній ризик приховування або зникнення арештованого майна в результаті його використання.
Разом з тим, враховуючи, що досудове розслідування не завершено, автомобіль має статус речового доказу у кримінальному провадженні, який можливо буде досліджуватись в ході подальшого провадження, актуальність заборони у розпорядженні цим майно не зменшилась.
Зважаючи на наведене, слідчий суддя вважає за можливе клопотання про скасування арешту задовольнити частково, а саме змінити порядок зберігання речового доказу, передавши автомобіль на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_6 , оскільки тривале зберігання транспортного засобу пошкодженого внаслідок ДТП під відкритим небом призведе до його корозії та таке часткове скасування арешту майна, а саме з права користування, не зашкодить кримінальному провадженню.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах користувача майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.03.2025 - задовольнити частково.
Змінити порядок зберігання речового доказу, а саме: транспортного засобу Renault Logan реєстраційний номер НОМЕР_1 та безоплатно передати його на відповідальне зберігання власнику майна ОСОБА_6 .
Попередити ОСОБА_6 , про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт.
У задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддяОСОБА_7