Справа № 296/6783/25
1-кс/296/3197/25
Іменем України
24 червня 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
За участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , поданого в межах кримінального провадження № 12025060000000722 від 02.04.2025 про арешт майна
Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотаннями в обґрунтування якого зазначив, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060000000722 від 02.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.Процесуальне керівництво забезпечується Житомирською обласною прокуратурою.
Досудовим розслідуванням встановлено, що мешканці м. Житомир на території Житомирської області діючи за попередньою змовою, незаконно здійснюють виготовлення та збут наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів.
19.06.2025 на підставі ухвали Корольовського районного суду м. Житомира (справа № 296/61300/25, 1-кс/296/2887/25 від 10.06.2025) за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено санкціонований обшук житла та іншого володіння в якому зареєстрований та проживаючий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого було виявлено та вилучено:
- розібрану рушницю на три частини;
- пластиковий пенал із приладдям для чищення зброї.
19.06.2025 слідчим у кримінальному провадженні вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову.
Слідчий зазначає, що арешт вищевказаних об'єктів у даному кримінальному провадженні необхідний для збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Слідчий клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав викладених в ньому.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя враховує наступне.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його пошкодження, знищення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 5 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до частини 10 ст. 170 КПК України: арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з змісту вимог ч. 3ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ч.1 ст. 26 КПК України).
Беручи до уваги викладене, обставини кримінального провадження, мету, підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, враховуючи, а також з метою встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання.
Керуючись статтями 98, 170-172, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт у виді заборони права на відчуження, розпорядження та користування на майно, володільцем якого являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене 19.06.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- розібрану рушницю на три частини;
- пластиковий пенал із приладдям для чищення зброї.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання, про скасування арешту повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядатиметься слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1