Категорія 156
3/295/2020/25
24.06.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючої у ТОВ "I. Комм енерджі" головним архітектором проектів, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
30.05.2025 о 00 годин 24 хвилини у м. Житомирі по вул. Гетьмана Самойловича, 8 ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Hyndai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_2 , із ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Водієві запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest або в найближчому закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога, на що остання відмовилася, від керування транспортним засобом відсторонена. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала та пояснила, що транспортним засобом вона не керувала, а лише перепарковувала автомобіль, щоб нікому не заважав. Факт перебування у стані алкогольного спяніння за вказаних у протоколі обставин остання не заперечувала.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, відтворивши долучені до протоколу відеофайли, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.
Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений ПДР, затвердженими постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
За змістом п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до ст. 266 КУпАП та п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкції), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Тобто, якщо у поліцейського виникла обґрунтована підозра про перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані сп'яніння, він має право направити цю особу для проведення відповідного огляду.
Отже, відмова водія від проходження огляду, зокрема, на стан алкогольного чи іншого сп'яніння є порушенням п. 2.5 ПДР та самостійною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не зважаючи на підстави такої відмови. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.
Незважаючи на невизнання своє вини ОСОБА_1 , її винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 345661 від 30.05.2025, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, направленням водія на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння від 30.05.2025, відтвореними відеофайлами із бодікамери поліцейського та іншими матеріалами справи.
Із дослідженого у судовому засіданні відеозапису із місця події вбачається рух транспортного засобу під час коментдантської години, до якого підійшли працівники поліції, що перебував з увімкненим двигуном та фарами. Із водійського сидіння автомобіля вийшла ОСОБА_1 , яка на запитання поліцейського «Звідки їдете?», відповіла «Вже приїхали, просто перепаркувалася». На 00:30:48 остання повідомляє, що щойно вживала алкогольні напої. На запитання: «Чому їздите після вживання алкогольних напоїв?», відповіла: «Я не їжджу, просто перепаркувалася». У послідуючому ОСОБА_1 відмовилася пройти огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку, посилаючись на пізній час.
Водночас варто відзначити, що поведінка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не у повній мірі відповідає обстановці, прослідковуються зазначені в акті огляду видимі ознаки стану алкогольного сп'яніння.
На переконання суду досліджений відеозапис та пояснення самої ОСОБА_1 , надані в судовому засіданні, у своїй сукупності підтверджують факт керування нею транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Посилання ОСОБА_1 на те, що вона не керувала автомобілем, а лише перепаркувала його, щоб не заважав іншим, суд не бере до уваги, оскільки відповідно до п. 27 Постанови від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи навіть за допомогою буксирування.
Крім того, у рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі.
Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями порушила пункт 2.5 ПДР, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, дії останньої кваліфіковано правильно, вина особи доведена повністю поза розумним сумнівом.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Невизнання вини та заперечення події і складу адміністративного правопорушення ОСОБА_1 суд розцінює, як специфічний, обраний спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортним засобом.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, 130, 283 - 285 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
(Отримувач: ГУК у Житомир обл./Житомирська обл.; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.