Справа № 159/2502/25
Провадження № 3/159/1285/25
24 червня 2025 року м. Ковель
Cуддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюх Р.Я., розглянувши справу, що надійшла від Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , водій у ФОП ОСОБА_2 , за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 05.04.2025 о 21 год 55 хв, в селищі Люблинець Ковельського району по вул. Ковельська, керуючи електросамокатом марки «КСІОМІ», не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, в'їхав у вибоїну та впав на проїзну частину, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (далі - КУпАП).
Крім того, ОСОБА_1 05.04.2025 о 21 год 55 хв, в селищі Люблинець Ковельського району по вул. Ковельській він керував електросамокатом марки «КСІОМІ», в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у Ковельському МТМО, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Отже, справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, слід розглядати одночасно.
Суддя роз'яснив особі яка притягується до адміністративної відповідальності положення ст. 63 Конституції України, права передбачені ст. 268 КУпАП.
В судовому засіданні 18.06.2024 ОСОБА_1 заперечив вчинення ним адміністративних правопорушень. Пояснив, що 05.04.2024 дізнався про важке онкологічне захворювання своєї дружини, цілий день був пригніченим, а ввечері біля 19.00 год подзвонив знайомим, які відпочивали в бані та домовився з ними зустрітись. ОСОБА_1 взяв електросамокат яким користується його дочка та дружина і поїхав до друзів. Не доїхавши до бані самокат розрядився, і ОСОБА_1 вів його в руках. З друзями він вживав багато алкоголю. Після чого після 21.00 год пішов додому. Заперечував, що додому їхав на самокаті. Стверджував, що вів його (пхав) йдучи по обочині, бо самокат розрядився. Оскільки був сильно п'яний, а на краю дороги були ями, то він втратив рівновагу і впав. Після чого його виявили інші учасники дорожнього руху та викликали поліцію.
За клопотанням захисника адвоката Кохан-Гнатюк Н., суддязаслухав свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Свідки ОСОБА_3 (особу якого встановлено за паспортом громадянина України НОМЕР_2 ) та ОСОБА_4 (особу якого встановлено паспортом громадянина України НОМЕР_3 ) повідомили суд, що 05.04.2025 вони разом відпочивав в бані на вул. Ковельській, 33Б у с. Люблинець. Біля 20.00 год до них зателефонував ОСОБА_1 та захотів до них приїхати. За хвилин 30 після розмови ОСОБА_1 приїхав до свідків у баню. ОСОБА_1 розповів про хворобу своєї дружини. Вони разом вживали багато алкоголю. Біля 23.00 год ОСОБА_1 вирушив додому, бо йому подзвонила дружина. Свідки повідомили, що ОСОБА_1 не їхав на самокаті а вів його (пхав), бо самокат був розрядженим. Один із свідків запропонував покласти самокат в авто свідка, який завтра його привезе, але ОСОБА_1 відмовився, сказавши, що самокат його доньки і він мусить його повернути.
Свідок ОСОБА_5 повідомила, що є дружиною ОСОБА_1 05.04.2025 ввечері її чоловік поїхав кататися на самокаті. Також повідомила, що десь у ці дні дізналася, що має важке онкологічне захворювання. Повідомила що дзвонила чоловіку біля 21.00 год запинати де він є. Біля 23.00 год 05.04.2025 їй подзвонили знайомі і сказали, що її чоловік лежить на дорозі. Вона відразу зі своєю подругою автомобілем поїхала на місце де був її чоловік. Коли вона приїхала, її чоловіка вже на дорозі не було, поліцейські сказали, що його забрала швидка допомога, що з ним все гаразд і він просто впав, їдучи самокатом. Свідок написала поліцейським розписку про те, що вона бере самокат і намагалася ним доїхати до машини, але не змогла цього зробити, бо він навіть не заводився. Тоді вона повела самокат до автомобіля, у який його поклала. Також свідок повідомила, що пошкодження, які зазначені у протоколі за ст. 124 КУпАП, були здійснені нею особисто, раніше до цієї події.
У судове засідання 24.06.2024 ОСОБА_1 не з'явився, хоча був повідомлений про час, дату і місце його проведення під особистий підпис. У судовому засіданні був присутній захисник ОСОБА_1 - Адвокат Кохан-Гнатюк Н.В., яка просила долучити до матеріалів справи документи, що свідчать про хворобу дружини ОСОБА_1 , яке суддя задовольнив.
У судовому засіданні суддя дослідив відеозаписи та писмові докази, які містяться у матеріалах справи.
Ознайомившись із відеозаписам з бодікамер поліцейських суддязазначає, що на відеозаписах відсутня відеофіксація керування ОСОБА_1 електросамокатом. Відеофіксація розпочинається з того, що ОСОБА_1 сидить на проїжджій частині біля вибоїни в асфальтовому покритті, біля нього лежить електросамокат. Поліцейський допомагає ОСОБА_1 підвестися, але останній не може втриматись на ногах та падає. Підвівшсь ОСОБА_1 сідає на узбіччі біля електросамоката, за деякий час приїзджає швидка медична допомога (файл 0014А). Також зафіксовані обставини, передача поліцейськими дружині ОСОБА_1 електросамоката. Поліцейські разом з нею оглядають самокат та зауважують про його пошкодження на ручці керма і гальм. Дружина ОСОБА_1 не заперечує щодо цих пошкоджень, не повідомляє, що ці пошкодження були раніше. Після цього вона Пробує проїхатись самокатом, проїжджає кілька метрів на самокаті, зупиняється і веде самокат до машини, яка стоїть на протилежному боці дороги. Поліцейський запитує чи все гаразд із самокатом, повідомлення дружини про те, що самокат розряджений на відеозаписах не зафіксовані ( 06 хв запису, файл 0018А). Також на відеозаписах зафіксовано, що ОСОБА_1 дає пояснення поліцейським, що їхав електросамокатом і впав, був п'яний (1.40 хв запису, файл 0003А). На відеозаписі зафіксовано проходження огляду на алкотестері, результат позитивний (11 хв запису файл 0004А). На відеозаписі зафіксований огляд ОСОБА_1 лікарем, під час якого ОСОБА_6 повідомляє що вживав алкоголь 2-3 години тому. Після проходження огляду поліцейський роз'яснює ОСОБА_1 права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (11 хв запису, файл 0020А). На відеозаписах зафіксовано складання протколів про адміністративні правопорушення (04.30 хв запису, файл 0001А; 5 хв запису, файл 0002А).
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків, вивчивши матеріали справи, суддя зазначає таке.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Диспозиція ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 12.1 ПДР (порушення якого ставиться у провину ОСОБА_1 ) передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно з усталеною практикою, при розгляді адміністративних справ зазначених категорій і, зокрема ст.130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 №1306, Закон України «Про автомобільний транспорт» з останніми змінами, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» тощо.
Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Однак, при цьому, норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіброскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів. Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі №127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у матеріалах справи містяться такі докази:
1. За ст. 124 КУпАП:
- протокол ЕПР1 №292046 від 06.04.2025, який складений уповноваженою на те особою та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
- рапортом про прийом повідомлення на лінію 102 про ДТП 05.04.2025 о 21.54 у сел. Люблинець;
- схема місця ДТП яке сталося 05.04.2025, яка підписана працівниками поліції;
- копією розписки ОСОБА_5 від 05.04.2025 про отримання електросамоката від поліцейських;
- відеозаписами з місця події.
2. За ч. 1 ст. 130 КУпАП:
- протокол ЕПР1 №292062 від 06.04.2025, який складений уповноваженою на те особою та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.04.2025;
- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.
Суддя враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вивчивши матеріали справи, безпосередньо дослідивши докази з точки зору їх допустимості, належності та достовірності а у сукупності та взаємозв'язку з точки зору їх достатності, керуючись внутрішнім переконанням, суддя дійшов висновку, про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На переконання судді надані ОСОБА_1 та свідками пояснення не відповідають зафіксованим на відеозаписах подіям, є непослідовними та суперечать одні одним, а тому, суддя сприймає їх такими, що надаються для уникнення відповідальності ОСОБА_1 .
Показання надані свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 містять розбіжності та не відповідають обставинам зафіксованим на відеозаписах.
Так, свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 повідомили у судовому засіданні, що ОСОБА_1 пішов додому біля 23.00 год тому, що йому подзвонила дружина. Водночас ОСОБА_7 повідомила, що дзвонила ОСОБА_1 біля 21.00 год щоб дізнатися де він знаходиться. Повідомлення на лінію 102 про ДТП надійшло о 21.54, тобто у час, коли за поясненнями свідків ОСОБА_1 перебував ще з ними.
Також на відеозаписах зафіксовано, що ОСОБА_5 під час огляду пошкоджень електросамоката не заперечувала того, що ці пошкодження були завдані внаслідок падіння під час ДТП, натомість у засіданні вона пояснила, що ці пошкодження були раніше, ще до подій 05.04.2025.
Крім того на відеозаписах видно, що ОСОБА_5 пробує їхати на самокаті, їде кілька метрів, а тоді зупиняється, хоча у засіданні стверджувала, що електросамокат не можливо було завести.
Також суддя критично сприймає пояснення ОСОБА_1 про те, що він не керував електросамокатом, оскільки на відеозаписах зафіксовані його пояснення у яких він зазначає, що їхав на електросамокаті і впав.
Отже, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 керував електросамокатом «КСІОМІ», який має двигун, за допомогою якого він приводиться у рух, а також цей електросамокат призначений для перевезення людей.
З огляду на вищевикладене, електросамокат, яким ОСОБА_1 керував як учасник дорожнього руху - водій, офіційно визнається транспортним засобом, за керуванням яким з ознаками алкогольного сп'яніння та відмова від проходження огляду на встановлення такого стану у встановленому законом порядку, настає адміністративна відповідальність, передбачена ст.130 КУпАП.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, яке слід накласти на ОСОБА_1 суддя враховує фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке належить до порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, вимоги санкції статті за якою останній притягується до відповідальності.
Суддя вважає, що ОСОБА_1 слід обрати стягнення, в межах санкції статті за більш тяжке правопорушення - ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка не містить альтернативи, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
На думку судді таке стягнення буде необхідним і достатнім для виховання правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн., які стягуються на користь держави.
Керуючись ст.ст. 221, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, Законом України “Про судовий збір», суддя
Об'єднати в одне провадження справи №159/2502/25 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, №159/2503/25 за ст. 124 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, присвоївши справі єдиний унікальний номер 159/2502/25.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф має бути сплачений добровільно протягом 15 днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, відповідно до частини другої статті 308 КУпАП, штраф стягується у порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на рахунок UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106, призначенняплатежу - Судовий збір в дохід держави (адмінправопорушення).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, при цьому строк давності призупиняється на час розгляду скарги у разі оскарження постанови або на період відстрочки її виконання згідно зі статтею 301 КУпАП.
СуддяР. Я. Смалюх