Справа № 185/1808/25
Провадження № 2-о/185/157/25
24 червня 2025 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
за участю секретаря судового засідання Приходька О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу з 18.10.2000 року до дня смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та факт перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що вона з померлим ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 15.10.1988 року по 17.10.2000 року. Після розірвання шлюбу заявниця та ОСОБА_2 продовжували проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу до дня смерті ОСОБА_2 , вели спільний побут та господарство. Оскільки основним доходом сім'ї був дохід померлого ОСОБА_2 , заявниця звернулась до суду із даною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
У судове засідання з'явилася заявниця, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, представник ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надіслав заяву про розгляд справи без участі, проти задоволення заяви не заперечував.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п. 2,5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні та проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до ч. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", відповідно до п. 1 ст. 273 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Так, судом по справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 24.12.1998 року та знятий з реєстраційного обліку 21.06.2024 року у зв'язку зі смертю.
Відповідно свідоцтв про укладення шлюбу, розірвання та народження ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_3 та 17.10.2000 року шлюб розірвано.
Згідно акту про фактичне проживання особи, за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 мешкав з 21.10.1998 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_1 та вели спільне господарство.
Окрім цього, згідно довідки Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), підтверджено факт шлюбу ОСОБА_2 , який зареєстровано на підставі актового запису №379 від 14.06.2006 року, та розірвано на підставі актового запису №75 від 12.03.2009 року, складеного Павлоградським відділом, що також підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу.
Згідно наданої Першою павлоградською державною нотаріальною конторою інформації, після смерті ОСОБА_2 , спадково справи не заведено, з заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався.
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу вбачається, що заявниця ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2024 року доходів не отримувала.
При цьому померлий ОСОБА_2 за життя був на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та з червня 2023 року по червень 2024 року отримував пенсію в розмірі 251762,27 грн, а також страхові виплати в розмірі 202013,28 грн, що підтверджується довідками від 16.04.2025 року, виданими ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та значно перевищує розмір доходів заявниці.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , також підтвердили те, що заявниця проживала разом з ОСОБА_2 на момент його смерті, вони вели спільне господарство, позивач розпоряджалась грошима, які отримував ОСОБА_2 та була на його утриманні, і іноді заявниця працювала - робила ремонти.
Відповідно до ч.ч.2,4 ст.3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
На підставі статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно вимог ст. 38 Закону України "Про пенсійне забезпечення" члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.1995 року, судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні.
Верховний Суд зазначає, що до правовідносин до 01.01.2004 року слід застосовувати положення КпШС України, який не передбачає юридичної можливості встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Можливість встановлення факту проживання однією сім'єю виникла з моменту набрання законної сили Сімейним кодексом України, а тому цей факт підлягає задоволенню з 01.01.2004 року й до смерті ОСОБА_2 .
Враховуючи те, що підтвердити вищевказаний факт у позасудовому порядку неможливо, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню частково, оскільки встановлення даного факту є необхідним для заявниці з метою переведення заявниці на пенсію ОСОБА_2 у зв'язку із його смертю.
Тому, оцінивши всі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд вважає за доцільне встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 року до дня смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та факт перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.4,19,95,263-265,293-294 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 року до дня смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний код: 21910427, місце знаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26.
Суддя М. М. Перекопський