Справа № 185/6105/25
Провадження № 3/185/2191/25
23 червня 2025 року м. Павлоград
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Косюк А.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП - не відомо,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №414355 від 24 травня 2025 року вбачається, що 24 травня 2025 року близько 09 години 15 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив у відношенні співмешканки гр. ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та виганяв. Зазначені дії органом внутрішніх справ кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце слухання справи.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об'єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, у відповідності до ст. 252 КУпАП, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та докази наявні у матеріалах справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до загального визначення адміністративного правопорушення у ст. 9 КУпАП обов'язковою ознакою складу правопорушення, у тому числі передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, є вчинення особою певної дії або її бездіяльність, які згідно зі ст. 256 КУпАП мають бути конкретно визначені у протоколі.
Частиною 2 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Стаття 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивномудослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження вини ОСОБА_1 працівникомполіції, на якого покладено обов'язок щодо збирання доказів по справі, до справи долучено:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №414355 від 24 травня 2025 року;
-заяву ОСОБА_2 ;
-письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Як вбачається з вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться в провину вчинення відносно співмешканки гр. ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та виганяв та порушення ним ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Однак, суть правопорушення не відповідає нормативно-правовому акту, що встановлює відповідальність за дане правопорушення, оскільки відповідальність за порушення ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачено за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
З огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, вважаю, що складений стосовно ОСОБА_1 протокол не може бути визнаний належним та допустимим доказом наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Також слід зазначити, що згідно положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінується особі.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини ("Малофеєв проти Росії" та "Карелін проти Росії") у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Враховуючи вимоги статті 62 Конституції України, суд усі сумніви тлумачить на користь ОСОБА_1 .
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження по справі у зв'язку з неможливістю встановлення в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга, не була подана протягом десяти днів.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А. П. Косюк