Справа № 183/4838/25
№ 1-кп/183/1817/25
23 червня 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самар в залі Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до ЄРДР 30.04.2025 року до ЄРДР за № 12025042350000420 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Першотравенка Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не маючого, військовослужбовця за мобілізацією на посаді стрільця-снайпера 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», не є особою з інвалідністю, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Відповідно до наказу командира військової частина НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.11.2024 за № 328, солдата ОСОБА_3 призначено на посаду стрільця-снайпера 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та поставлено на всі види забезпечення.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Згідно ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статуту внутрішньої служби ЗС України) старший солдат ОСОБА_6 , як військовослужбовець, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.
Відповідно до положень ст. 3 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948, кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на особливий період і проходячи її на стрільця-снайпера 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України,діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від військової служби, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, під час виконання заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії 12 грудня 2024 року отримав поранення та був госпіталізований до лікувального закладу КП «ДОКЛ ім. І.І. Мечнікова» м. Дніпро, де проходив лікування до 16 грудня 2024 року, після чого з 16 грудня 2024 року по 03 січня 2025 року, знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» й надалі 03 січня 2025 року був переведений до лікувального закладу м. Івано-Франківськ, однак у встановленому порядку на лікування не прибув та до місця розташування 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону в районі населеного пункту Нурове Шевченківського району Харківської області не з'явився, чим незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, та вибув до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , тобто самовільно залишив місце служби, та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби та продовжував ухилятися від військової служби до 30 квітня 2025 року, тобто до часу встановлення працівниками правоохоронного органу його місцезнаходження, а саме на території с. Миколаївка Самарівського району Дніпропетровської області.
В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, мотивуючи клопотання тим, що відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Згідно до ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Обвинувачений ОСОБА_3 клопотання захисника підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор не заперечував проти заявленого клопотання сторони захисту.
Розглянувши клопотання, дослідивши надані в обґрунтування докази, вислухавши думки прокурора та обвинуваченого, суд дійшов до таких висновків.
У відповідності до ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається з наданих прокурором письмових доказів,
ОСОБА_3 раніше не судимий. Крім того, обвинувальний акт відносно
ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 5 ст. 407 КК України надійшов до суду 20.05.2025 року.
Також з матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про намір повернутися для продовження проходження військової служби в будь-якій військовій частині Збройних Сил України. Крім того стороною захисту до клопотання додана письмова згода командира військової частини НОМЕР_3 про продовження військової служби солдата ОСОБА_3 з наступним призначенням його на вакантну посаду військової частини НОМЕР_3 .
Таким чином суд вважає, що всі умови, визначені ч. 5 ст. 401 КК України виконані, тому ОСОБА_3 може бути звільнений від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Таким чином суд вважає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 повинно бути закрите.
Керуючись ст. 401 КК України, ст. ст. 284, 288 КПК України, суд, -
Клопотання сторони захисту - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до ЄРДР 30.04.2025 року до ЄРДР за № 12025042350000420 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК відносно ОСОБА_3 - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
На підставі п. 2 ч. 3 ст. 288 КПК України суд зобов'язує командира військової частини НОМЕР_3 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти - скасувати та звільнити його з-під варти.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1