Справа № 202/4047/25
Провадження № 1-кс/202/4513/2025
16 червня 2025 року місто Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 , підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України,
12 червня 2025 року захисник ОСОБА_5 звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_6 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Клопотання захисника обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025040000000266 від 19.03.2025, в якому 02 травня 2025 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 02 травня 2025 року стосовно ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 27 червня 2025 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2025 року ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпра залишено без змін.
Підозрювана ОСОБА_8 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 , з яким мають малолітню дитину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскільки підозрювана ОСОБА_8 перебуває під вартою, дитиною опікується батько ОСОБА_9 .
07.06.2025 ОСОБА_9 був прийнятий на стаціонарне піклування з діагнозом «гепіртонічна хвороба другого ступеня, ішемічна хвороба серця, міокардит», що підтверджується довідкою ТОВ «Мещдицина» № 13562 від 08.06.2025.
Отже, посилаючись на те, що малолітня дитини залишилася без догляду та батьківського піклування, близьких родичів, які можуть доглядати дитину немає.
На думку сторони захисту, ризики, передбачені п. 1, 2, 3 ст. 177 КПК України, на сьогодні зменшилися, підозрювана не має наміру переховуватися, добросовісно виконує процесуальні обов'язки, ризик знищення доказів є необґрунтованим.
Крім того, вважає, що підозра є необґрунтованою, так як матеріали негласних слідчих (розшукових) дій не містять доказів застосування погроз насильства чи змушування потерпілої до вчинення певних дій, зокрема надання сексуальних послуг.
Отже, сторона захисту вважає, що подальше тримання ОСОБА_7 під вартою є невиправданим.
У судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_5 та підозрювана, яка приймала участь у режимі відеоконференції, підтримали своє клопотання та наполягали на його задоволенні.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання сторони захисту, вважала, що підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання захисника, приходить до висновку, що клопотання про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає з огляду на наступне:
Слідчим суддею установлено, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 02 травня 2025 року відносно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, був застосований на строк до 27 червня 2025 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2025 року зазначену ухвалу слідчого судді залишено без змін.
При розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із того, що відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до частини 1 статті 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Слідчий суддя бере до уваги, що, застосовуючи відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив із обґрунтованості її підозри у вчиненні кримінального правопорушення та доведеності ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 177 КПК України.
Заявляючи клопотання про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, захисник посилається на те, що чоловік підозрюваної на цей час перебуває на стаціонарному лікуванні, через що їх спільна дитина залишилася без батьківської опіки.
Разом із тим, слідчий суддя вважає, що вищенаведені обставини не спростовують підстави для тримання ОСОБА_4 під вартою.
Слідчий суддя звертає увагу, що ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування, знищити або спотворити речі і документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілу, які стали підставою для застосування стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати, так як ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Незгода сторони захисту з повідомленою підозрою та оцінка доказів, зібраних на цьому етапі кримінального провадження, не є обставиною, з якою закон пов'язує можливість зміни запобіжного заходу.
Тим більше, що на цьому етапі досудового розслідування слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а пред'явлена ОСОБА_6 підозра була визнана слідчим суддею обґрунтованою в обсязі, достатньому для застосування запобіжного заходу.
На переконання слідчого судді, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27 червня 2025 року залишається виправданим з огляду на її обґрунтовану підозру у вчинені тяжкого злочину та продовження існування ризиків переховування від органу досудового розслідування, знищення або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та потерпілу, так як вона не має соціальних зв'язків такого ступеня, які б могли гарантувати її належну процесуальну поведінку в разі перебування під домашнім арештом.
Само по собі посилання сторони захисту на те, що чоловік підозрюваної знаходиться на лікуванні та необхідність догляду на малолітньої дитиною, не є достатньою підставою для зміни підозрюваній запобіжного заходу, так як не спростовує ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Тим більше, що дані про особу підозрюваної, зокрема наявність у неї малолітньої дитини, вже були враховані слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу.
Отже, оскільки підстави для зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт не доведені, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання захисника.
Водночас, відмовляючи в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваній, слідчий суддя вважає, що відповідно до частини 9 статті 194 КПК України прокурора, яким здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12025040000000266 від 19.03.2025, потрібно зобов'язати повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування з метою перевірки факту залишення без батьківського піклування дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в разі його підтвердження вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини.
Керуючись ст. 176-178, 183, 193-194, 201 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання захисника про зміну підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.
Відповідно до частини 9 статті 194 КПК України зобов'язати прокурора, яким здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12025040000000266 від 19.03.2025, повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування з метою перевірки факту залишення без батьківського піклування дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в разі його підтвердження вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_11