Справа №212/7053/25
1-кп/212/770/25
25 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості від 19 червня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025041730000714 від 30.05.2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, має середню технічну освіту, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники: прокурор Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 ,
встановив:
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» згідно Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і діяв на час вчинення вказаного кримінального правопорушення. Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив умисний корисливий злочин проти власності в умовах воєнного стану, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_3 , 29.05.2025 в період часу з 22:18 години по 22:40 години, перебуваючи біля магазину «АТБ маркет», що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, Покровський район, мкрн. 4-й Зарічний, буд. 21А, де побачив біля лавки, розташованої неподалік вказаного магазину мобільний телефон, марки «Samsung», моделі А36 5G, 256GB, кольору Awesome black, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в чохлі-бампері, марки «Card Slot Case EF-QA366TBEGWW» чорного кольору, який лежав на землі, належний потерпілому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цей момент у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь.
В подальшому, ОСОБА_3 , реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, розуміючи, що мобільний телефон не вибув з володіння власника, скориставшись відсутністю свідків, очевидців, підійшов до лавки та таємно викрав мобільний телефон, марки «Samsung», моделі А36 5G, 256GB, кольору Awesome black, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1379 від 09.06.2025 становить 13909,85 гривень, чохол-бампер марки «Card Slot Case EF-QA366TBEGWW» чорного кольору, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1379 від 09.06.2025 становить 722,75 гривень.
Після чого, ОСОБА_3 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 14632,6 гривень.
Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.
Внаслідок таємного викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.05.2025 в період часу з 22:18 години по 22:40 години, неподалік магазину «АТБ маркет», що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, Покровський район, мкрн. 4-й Зарічний, буд. 21А, в його власності опинився мобільний телефон, який належить потерпілому ОСОБА_8 .
Під час огляду вказаного мобільного телефону, ОСОБА_3 виявив банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , належну потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та в цей момент в нього раптово виник кримінально-протиправний умисел, направлений на привласнення вищевказаної банківської картки, та обернення її на свою користь, з метою подальшого викрадення грошових коштів, яка згідно примітки до ст.358 Кримінального кодексу України, ст.1 Закону України «Про інформацію», п.п.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п.15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч.4 ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБ України від 05.11.2014 №705, є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, як засобом доступу до банківського рахунку.
Так, ОСОБА_3 , з метою реалізації раптово виниклого кримінально протиправного умислу, спрямованого на привласнення банківської картки та звернення її на свою користь, скориставшись відсутністю свідків, очевидців, впевнившись в тому, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу, зі спеціального відділення чохлу-бампера мобільного телефону, належного ОСОБА_8 взяв, таким чином привласнив вищезазначену банківську картку, що належить потерпілій та поклав її собі в кишеню, з метою подальшого користування нею у власних цілях.
Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кваліфіковані за ч. 1 ст. 357 КК України, за ознаками привласнення офіційних документів, вчиненого з корисливих мотивів.
На підставі ч. 1 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України, у судовому засіданні прокурор заявив клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості від 19 червня 2025 року, укладеної між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , якому на підставі ст.ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_3 , який є обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, за участю захисника ОСОБА_7 .
Виходячи із змісту даної угоди, сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даних кримінальних правопорушень, ОСОБА_3 повністю визнає свою винуватість у зазначених діяннях і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувального акту у судовому провадженні.
Згідно угоди, сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, за ч.1 ст. 357 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі. Застосувати ч.1 ст. 70, ст. 72 КК України призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та на підставі ст. 75 КК України сторони погоджуються звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробувальним строком.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ст. 473, ч. 4 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, які йому були роз'яснені судом в ході підготовчого судового засідання.
Також, в підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою вину за ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України та надав суду згоду на призначення узгодженого сторонами угоди покарання.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Прокурор ОСОБА_4 вважав за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості з огляду на наявність правових підстав для цього і відповідність угоди вимогам закону.
Враховуючи наведене, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду про визнання винуватості, наявність письмової згоди потерпілого на укладення угоди прокурором, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, з'ясувавши у обвинуваченого, що він розуміє викладені в ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, правильності правової кваліфікації злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, за ч.1 ст. 357 КК України за ознаками привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів, суд вважає за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості.
Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості суд не вбачає.
Питання речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 у виді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. ст. 314-316, 472, 474, 475 КПК України, суд, -
ухвалив:
Угоду про визнання винуватості від 19 червня 2025 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025041730000714 від 30.05.2025 - затвердити.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 19 червня 2025 року покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, за ч.1 ст. 357 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч.1 ст. 70, ст. 72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточно ОСОБА_3 призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з випробувальним строком один рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового терміну не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності зі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази: - банківська карта банку «ПриватБанк» № НОМЕР_3 блакитного кольору, мобільний телефон, марки «Samsung», моделі А36 5G, 256GB, кольору Awesome black, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 передані власнику під розписку - залишити в розпорядження власника.
Матеріали досудового розслідування кримінального провадження залишити при обвинувальному акті.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з моменту його проголошення прокурором та обвинуваченим виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене, ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначення покарання, не роз'яснення наслідків укладення угоди. Прокурором вирок може бути оскаржений виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
В умовах дії воєнного стану проголошена резолютивна частина вироку 25 червня 2025 року у порядку ст.615-15 КПК України.
Суддя ОСОБА_1